Рішення № 112208756, 11.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року Справа № 160/7930/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» (вул. Зарічна, буд. 52-Б, с. Старі Кодаки, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52072, код ЄДРПОУ 39494345) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) (відповідач-1), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) (відповідач-2), в якій позивач просить, а саме:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2023 № 164549/39494345 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.11.2022 № 1, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 03.11.2022 № 1, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» (код ЄДРПОУ 39494345), в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем за правилом «першої події», складено податкову накладну та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкової накладної була зупинена. В подальшому товариством на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо зупиненої податкової накладної. Товариство наголошує, що ним надані всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом. Незважаючи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по вказаним податковим накладним, Комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області, прийняла рішення про відмову в реєстрації цих податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року відкрито провадження у справі № 160/7930/23 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

12.05.2023 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач-1 позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві зазначає, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» подано на реєстрацію податкову накладну № 1 від 03.11.2022 року на адресу ТОВ «Локіс» (код ЄДРПОУ 30316895) з реалізації послуг «реконструкція існуючої системи опалення з установкою теплових насосів будівлі» (код згідно з ДКПП 43.22) на загальну суму 1 340 407, 36 грн, у тому числі ПДВ 223 401,23 грн. Реєстрацію накладної було зупинена, запропоновано товариству надати документи. За результатом розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з повідомленням до податкової накладної № 1 від 03.11.2022 року, винесено рішення від 27.01.2023 № 8164549/39494345 про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з причини: первинні документи щодо придбання товарів/послуг, ОСВ 361 рах/акт звірки. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише перинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов?язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операції, суттєві недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних. Пунктом 44 Порядку 1165 визначено, що Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів. Вимоги позивача є безпідставними та недоведеними, такими, що не підлягають задоволенню.

12.05.2023 року до суду надійшов відзив Державної податкової служби України на позов ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» в якому відповідач-2 зазначає про безпідставність заявлених позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні. В обгрунтування відзиву зазначає, що Порядком № 520 не встановлено обов`язок фіскального органу зазначити в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений п. 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Крім того, контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватись залежно від її особливостей. Таким чином, платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної) не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, надаючи можливість надання наявних документів. Проте, така норма не може допускати формального підходу до надання пояснень та/або документів. Крім того, відповідач-2 зазначає, що дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативними, кожна з яких є правомірною. Для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати в ЄРП. Така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд, у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРП. Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Позивачем до суду подано відповідь на відзиви ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України, в якій позивач зазначає про необгрунтованість доводів відповідачів та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД», код ЄДРПОУ 39494345, зареєстроване у якості юридичної особи 27.01.2009, про що 17.11.2014 року здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 1 203 102 0000 029176.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІПРИЄМСТВО ПРОМБУД» є 43.21 Електромонтажні роботи.

Як платник податків ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІПРИЄМСТВО ПРОМБУД» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» видано 08.02.208 року ліцензію за реєстраційним записом 2013047251 на господарську діяльність з будівництва об?єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з середніми та значними наслідками (за переліком робіт згідно з додатком).

Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області надано Дозвіл № 0098.15.12, згідно з яким товариству дозволяється виконувати роботи підвищеної небезпеки, а саме: зберігання балонів із стисненим (кисень технічний), зрідженим (пропан технічний) газами; зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин; зварювальні, газополум?яні, наплавні роботи.

Також позивач має сертифікати на систему управління якістю № 8О108.СУЯ.118-21, виданий 21.05.2021 та дійсний до 24.05.2024 року та № СУЯ.083-21 від 25.05.2021 року, дійсний до 24.05.2024 року.

19.01.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІПРИЄМСТВО ПРОМБУД» подано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області таблицю даних платника податку на додану вартість, яка прийнята контролюючим органом 27.01.2023 року, що підтверджено квитанцією № 2, реєстраційний номер 9010391807.

20.10.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІПРИЄМСТВО ПРОМБУД» (підрядник) укладено до договір підряду з ТОВ «ЛОКІС» (замовник) № 20.10.2022.

Відповідно до умов вказаного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов?зується своїми силами, на свій ризик із використанням матеріалів замовника виконати роботи з реконструкції існуючої системи опалення з установкою теплових насосів будівлі вул. Робоча, буд. 164Б, м. Дніпро, а замовни зобов?язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

За змістом п. 1.2 Договору, обсяг та склад робіт, ціна робіт визначаються договірною ціною (додаток № 1 до договору, який є невід?ємною частиною цього договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору, договірна ціна за цим договором становить 2 000 000, 00 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 333 333,33 грн.

Згідно п. 3.1 Договору передоплата за договором становить вартість матеріальних ресурсів, експлуатації машин, загальновиробничих витрат, вказаних в підсумковій відомості ресурсів до локального кошторису, що є невід?ємною частиною договору і складає 1 340 407, 36 грн, в т. ч. ПДВ 20% - 223 401,23 грн.

03 листопада 2022 року ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» отримало передоплату від ТОВ «ЛОКІС» у сумі 1 340 407,36 грн згідно з договором № 20.10.2022 від 20.10.2022.

На виконання вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, за фактом першої події отримання коштів, позивачем складено та направлено на реєстрацію наступні податкову накладну № 1 від 03.11.2023 року на суму 1 340 407,36 грн.

Реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено з причини «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.2 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує залишок обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.»

25.01.2023 року ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» направлено Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинена № 25012023-1, в якому зазначено: « 03 листопада 2022 року ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» отримало передоплату від ТОВ «Локіс» (код 30316895)» у сумі 1 340 407, 36 грн згідно договору № 20.10.2022 від 20.10.2022 р. за роботи. Реєстрацію податкової накладної № 1 від 03.11.2022 р. на суму 1 340 407,36 було зупинена ДПС (реєстраційний номер 9257015914). З огляду на вищезазначене наполягаємо на реєстрації податкової накладної № 1 від 03.11.2022, бо угода цілком реальна.» та додано 30 додатків.

До повідомлення позивачем надано копії документів про підтвердження реальності здійснення операції з виконання робіт на замовлення ТОВ «Локіс» по зупиненій податковій накладній, а саме: копія договору оренди нежитлового приміщення № 5Т-111-22.1 від 01.09.2022; копія договору нерухомого майна № 101-226 від 01.09.2020; копія наказу № 23/02-18 від 23.02.2018р. про призначення на посаду директора; копія Сертифікату на систему управління якістю, яка відповідає вимогам ІSО 9001:2015, виданого 25.05.2021р.; копія Дозволу № 0098.15.12 на зведення, монтаж та демонтаж будинків, зварювальні, газо полум?яні роботи, виданий ГУ Держпраці у Дніпропетровській області; копія Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці від 02.11.2021р.; копія Виписки з ЄДРПОУ від 17.11.2014р. номер запису: 1 203 102 0000 029176; копія витягу з реєстру ПДВ; копія Обороно-сальдової відомості по рахунку 10; копія Обороно-сальдової відомості по рахунку 112; копія форми 20-ОПП Повідомлення про об?єкти оподаткування або об?єкти, пов?язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність; копія штатного розпису; копія Додаткової угоди Промбуд Омара № 2 від 30.11.2022; копія Договору Промбуд Локіс № 20.10.2022 від 20.10.2022; копія платіжного доручення Локіс № 617305 від 03.11.2022; копія договору Промбуд Клима софт № 20-09/22 від 20.09.202; копія платіжного доручення Коіма Софт 388; копія Договору Промбуд Акваленд № 0101/22 від 01.08.2022; копія платіжного доручення Акваленд 115 від 15.11.2022; копія Договору Промбуд Вентис № 25-11/2022 від 25.11.2022; копія платіжного доручення № 88; копія Договору Промбуд Евроклима № ЄД-022/11; копія платіжного доручення Єврокліма № 85; копія договору Промбуд Креп Тех № КТ 22-11-2022/2 від 22.11.2022; копія платіжного доручення № 137; копія Договору Промбуд Будконтинентсервис № 22/19 від 10.11.2022; копія платіжного доручення № 105; копія договору ФОП Рікуш № 20.09 від 20.09.2022; копія пояснень до Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена; копія Рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ від 19.01.2023 № 8111690/39494345.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 8164549/39494345 від 27.01.2023 року по ПН № 1 від 03.11.2022 року.

Причина відмови в реєстрації податкової накладної № 1 від 03.11.2022 року: «Не надано платником податку копій документів: первинні документи щодо придбання товарів/послуг, ОСВ 361 рах/акт звірки».

Не погоджуючись з рішенням Комісії 21.02.2023 року ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» подано до ДПС України скаргу на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 03.11.2022 року та додано відповідні документи довільного формату ті, що надавались до Повідомлення № 25012023-1 та, крім них: копія податкової накладної № 1 від 03.11.2022, копії первинних документів, підтверджуючих отримання матеріалів для виконання послуг, копія акту звіряння з ТОВ «ЛОКІС» підтверджуючий, що це попередня оплата і акт не підписаний.

За результатом розгляду скарги позивача та поданих документів Комісія Державної податкової служби України, рішенням № 20199/39494345/2 від 28.02.2023 року скаргу залишила без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишила без змін.

Позивач, не погодившись з відмовою у реєстрації податкової накладної, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.2 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує залишок обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, .19.01.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІПРИЄМСТВО ПРОМБУД» подано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області таблицю даних платника податку на додану вартість, яка прийнята контролюючим органом 27.01.2023 року, що підтверджено квитанцією № 2, реєстраційний номер 9010391807.

Зі змісту оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, вбачається, що підставою для його прийняття слугувало ненадання платником податку копій документів.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним спірним рішеннями комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовлено у реєстрації податкової накладної, а підставою цього рішення зазначено ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо придбання товарів/послуг, ОСВ 361 рах/акт звірки.

При цьому, суд зазначає, що позивачем до ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надано договори та платіжні доручення, що підтверджують придбання позивачем товарів, необхідних для виконання умов договору № 20.10.2022 від 20.10.2022, а до ДПС України додатково надано: копії первинних документів, підтверджуючих отримання матеріалів для виконання послуг, копія акту звіряння з ТОВ «ЛОКІС» підтверджуючий, що це попередня оплата і акт не підписаний.

Проте, під час розгляду скарг позивача, контролюючим органом жодної оцінки додатково поданим документам надано не було.

Таким чином, позивачем на підтвердження реальності господарської операції, за якою сформовано та подано на реєстрацію податкову накладну № 1 від 03.11.2022р., надано достатньо необхідних та передбачених Порядком № 520 документів.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем подано на реєстрацію податкову накладну з господарської операції по взаємовідносинам між позивачем та ТОВ «ЛОКІС», а тому дослідженню під час вирішення питання стосовно можливості реєстрації податкових накладних підлягають лише первинні документи, складені по вказаній господарській операції.

Відмова у реєстрації податкової накладної з підстави ненадання платником податку копій документів, є неправомірною, оскільки конкретний перелік документів, що стосується господарської операції, за результатом якої складено податкову накладну, та яких не вистачає для її ідентифікації відповідачем не надано.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що для забезпечення ведення господарської діяльності позивач має в користуванні орендовані приміщення, ліцензію на виконання господаської діяльності з будівництва об?єктів, дозвіль на виконання робіт підвищеної небезпеки, серифікати на систему управління якістю, декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, достатній штат співробітників.

Податкова накладна, у реєстрації якої відмовлено, складена за фактом передплати за договором № 20.10.2022 від 20.10.2022 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» (підрядник) та ТОВ «ЛОКІС» (замовник), умовами якого, а саме, п. 3.1 передбачено передоплату у розмірі 1 340 407, 36 грн.

Позивачем на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області разом з поясненнями направлено усі необхідні документи, що підтверджують реальність господарської операції, за якою складено вказану податкову накладну.

При цьому, надходження передоплати за договором, є обов`язковою законодавчо встановленою підставою для реєстрації податкової накладної за фактом отримання коштів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки відповідач у спірних рішеннях зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення… Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 року у справі №819/330/18.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на загальні підстави ненадання платником податків документів є протиправними та не можуть слугувати підставою для відмови у реєстрації податкових накладних, з огляду на надання позивачем документів, що підтверджували виконання умов за укладеним договором.

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Оцінюючи викладені вище обставини, з урахуванням ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку, що рішення №8164549/39494345 від 27.01.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з п.п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 03.11.2022 року датою її направлення на реєстрацію.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2 684,00 грн (платіжна інструкція № 298 від10.04.2023 року) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України.

Розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи представником позивача додано:

- копію договору про надання правових (юридичних) послуг від 03.04.2023 №01/2023;

- копію завдання № 1 на надання правових (юридичних) послуг від 03.04.2023;

- копію рахунку №1/1/2023 від 03.04.2023 року;

- копію платіжної інструкції № 306 від 13.04.2023 року про сплату послуг згідно р/ф №1/1/2023 від 03.04.2023 року та Договору від 03.04.2023 №01/2023;

- копію акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1/2023/1 від 11.05.2023.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права

Верховним судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правову допомогу між позивачем (замовник, клієнт) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець, адвокат) укладено договір про надання правових (юридичних) послуг від 01.04.2023р. №101/2023, згідно з п. 1.1 та п. 1.2 якого, за цим договором виконавець приймає зобов?язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов?язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги виконавцем на умовах та в строки, що передбачені умовами цього договору. Вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг узгоджуються сторонами в спільно підписаних завданнях до цього договору, які є його невід?ємними частинами.

Вартість правових послуг за вказаним договором визначена у завданні № 1 від 03.04.2023 року, в якому зазначено, що загальна вартість послуг є фіксованою та складає 7000 грн.

Вартість послуг включає:

правовий аналіз документів;

підготовка та надання замовнику рекомендацій в порядку ПКУ;

підготовка позовної заяви і додатків до неї та подання її до суду;

супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів, передбачених нормами КАСУ, без обмежень їх кількості;

отримання ухвал, повісток та інших процесуальних документів.

Платіжною інструкцією № 308 від 1.04.2023 року підтверджено оплату позивачем наданих юридичних послуг згідно р/ф №1/1/2023 від 03.04.2023 року та Договору від 03.04.2023 №01/2023.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Розглянувши подані позивачем документи, судом встановлено, що вони в сукупності не містять обґрунтованої та об`єктивної суми витрат на правову допомогу, які були вчинені адвокатом, як такі, що неминуче мали бути вчинені адвокатом для відновлення прав клієнта, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відшкодуванню судом підлягають послуги лише безпосередньо пов`язані з розглядом адміністративної справи.

При цьому, надання таких послуг, як супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів, передбачених нормами КАСУ, без обмежень їх кількості, така категорія справ, як незначні, та такі, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження - не потребує.

Перелік послуг, які клієнту не надавались та/або, які є складовими підготовки позовної заяви, є штучним збільшенням вартості наданих послуг правової (юридичної) допомоги.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначаєть, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа №160/7930/23, в силу статті 12 КАС України, є справою незначної складності, що зумовило її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Крім того, предметом позову було оскарження лише одного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Отже, з огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 5000,00 гривень за підготовку позовної заяви.

Судом встановлено, що визначені адвокатом дії в акті прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги є частково доведеними та підлягають частковому задоволенню судом у загальному розмірі на суму 5000 грн.

Вказана сума у розмірі 5000 грн є співмірною з вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення заяви позивача про стягнення на користь ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМТВО ПРОМБУД» судових витрат, пов?язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн, яка підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України.

У зв`язку з перебуванням судді Луніної О.С. у відпустці, рішення ухвалене в перший робочий день.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2023 № 164549/39494345 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.11.2022 № 1, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД».

Зобов`язати Державну податкову службу України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну від 03.11.2022 № 1, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» (вул. Зарічна, буд. 52-Б, с. Старі Кодаки, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52072, код ЄДРПОУ 39494345) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її направлення на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» (вул. Зарічна, буд. 52-Б, с. Старі Кодаки, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52072, код ЄДРПОУ 39494345) сплачений судовий збір у розмірі 1342,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» (вул. Зарічна, буд. 52-Б, с. Старі Кодаки, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52072, код ЄДРПОУ 39494345) сплачений судовий збір у розмірі 1342,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» (вул. Зарічна, буд. 52-Б, с. Старі Кодаки, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52072, код ЄДРПОУ 39494345) сплачений судовий збір у розмірі 2500,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД» (вул. Зарічна, буд. 52-Б, с. Старі Кодаки, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52072, код ЄДРПОУ 39494345) сплачений судовий збір у розмірі 2500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна