Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2023Справа № 910/1942/23
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»
до ОСОБА_1
про стягнення 81 520,37 грн.
без повідомлення учасників справи
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк», позивач) до ОСОБА_1 , який на час спірних правовідносин мав статус фізичної особи-підприємця (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 81 520,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови укладеного ним кредитного договору від 17.02.2022, як фізичною особою-підприємцем, за заявою про надання кредиту «кредитна картка для підприємців» № 011/2549/1400507, в частині виконання зобов`язань щодо повного та своєчасного повернення кредиту (овердрафту).
У позові АТ «Райффайзен Банк» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за простроченим кредитом у сумі 81 520,38 грн., що складається з заборгованості за дозволеним овердрафтом в сумі 75 000,00 грн. та заборгованість за недозволеним овердрафтом в сумі 6 520,38 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.03.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, надав відзив у якому проти позову заперечив, зазначив, що, оскільки 17.05.2022 був припинений статус позивача як суб`єкта господарювання (фізичної особи-підприємця), то даний спір має розглядатись у порядку цивільного судочинства, тому суд мав відмовити у відкритті провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України. Також вважав, що він звільняється від зобов`язань повернути банку кредитні кошти внаслідок настання форс-мажорних обставин, які виникли у зв`язку з введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022. Просив відмовити у позові.
Крім того у відзиві на позов відповідачем було заявлене клопотання про витребування від позивача доказів, а саме: Умов та Правил надання банківських послуг; ліцензії господарської діяльності за увесь період щодо надання фінансових послуг (з моменту підписання договору); розрахунок суми боргу з розшифруванням нарахувань процентів, штрафів, пені, тощо.
Розглянувши вказане клопотання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки у матеріалах справи містяться Правила банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу-фоп та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність в АТ «Райффайзен Банк», які були чинні на час укладення позичальником кредитного договору; витяг НБУ з Державного реєстру банку щодо банківської ліцензії АТ «Райффайзен Банк» на право здійснення банківської діяльності; а також розрахунок суми заявленого боргу, тому враховуючи наявність в матеріалах справи зазначених доказів, суд не вбачав підстав для їх повторного витребування у відповідача. При цьому відсотків та штрафних санкцій до стягнення позивач не заявляв, відтак, потреба у наявності їх розрахунку відсутня.
Також суд відхилив доводи відповідача про порушення правил підвідомчості розгляду даної справи з огляду на таке.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач був зареєстрований фізичною особою - підприємцем з 12.01.2006, проте, у подальшому підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 була припинена, про що 17.05.2022 здійснено державну реєстрацію та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Разом з тим слід зазначити, що зміна статусу відповідача із суб`єкта господарювання на фізичну особу (на час розгляду справи) не змінює юрисдикції господарського суду у даній справі, оскільки при визначенні підсудності даного спору слід виходити з характеру спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся позивач. Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним із суб`єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , відтак, враховуючи характер спірних відносин справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, при цьому пред`явлення позову до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правову природу юридичного спору та в даному випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
Вказане повністю узгоджується і з діючою редакцією статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", за змістом яких однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати, при цьому ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18, від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 21.02.2018 у справі № 125/703/16-ц.
Отже, розглянувши в порядку господарського судочинства заяви учасників справи по суті позову та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.
Установлено, що 25.06.2019 між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 (клієнт) була укладена угода № СМDPE-506018 від 25.06.2019 (далі - договір банківського обслуговування), відповідно до якої банк зобов`язується надавати клієнту послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором. Клієнт самостійно обирає послуги, які він бажає отримати та визначає їх у відповідній заяві. Зобов`язання банку щодо надання окремих послуг, зобов`язання клієнта щодо їх оплати, інші зобов`язання сторін виникають з моменту підписання банком та клієнтом заяви та після виконання клієнтом інших умов, визначених договором та законодавством України (п. 8).
Відповідно до п. 2 договору банківського обслуговування підписанням цієї угоди клієнт приймає публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк» про надання послуг в порядку та на умовах, викладених в Правилах банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу-фоп та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність в АТ «Райффайзен Банк», та висловлює повну та безумовну згоду з її умовами.
Згідно з п. 3 договору банківського обслуговування банк самостійно встановлює Правила та змінює їхню редакцію, у тому числі визначає перелік послуг, їхній зміст та умови надання. Правила набувають сили у відносинах сторін за договором з дати набуття ними чинності. Чинна редакція Правил офіційно оприлюднюється на сайті банку та розміщується у відділеннях банку.
Матеріали справи свідчать, що 16.02.2022 ФОП ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою про надання кредиту «Кредитна карта для підприємці» в АТ "Райффайзен Банк" № 011/2549/1400507 до договору банківського обслуговування № СМDPE-506018 від 25.06.2019.
17.02.2022 ФОП ОСОБА_1 була подана заява в АТ "Райффайзен Банк" про надання кредиту «Кредитна карта для підприємців» № 011/2549/1400507 (далі - кредитний договір), яка була прийнята банком до виконання.
Відповідно до вказаного договору з дати встановлення поточного ліміту клієнт має право отримати, а банк зобов`язаний, за умови відсутності (недостатності) коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 , надати клієнту, в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов`язаний повернути позивачу кредит та сплатити проценти за його користування (далі - проценти). Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок (КР) одночасно з ініціюванням відповідачем платіжних (видаткових) операцій за КР або шляхом договірного списання позивачем коштів кредиту з КР у випадках, визначених договором. Метою кредиту є фінансування господарської (підприємницької) діяльності відповідача, та сплата відповідачем страхового платежу згідно п. 6 цієї заяви.
Вказане спростовує доводи відповідача про те, що до відносин сторін застосовується Закон України «Про споживче кредитування».
Далі, у пунктах 1.2, 1.3, 1.5, 1.6 кредитного договору сторони погодили максимальний ліміт кредиту - 300 000,00 грн.; розмір поточного ліміту на дату підписання кредитного договору - 75 000,00 грн.; строк кредиту - 48 місяців, що починається з дати встановлення поточного ліміту; проценти за користування кредитом - фіксовану процентну ставку у розмірі 29,9 %; процентну ставку за користування недозволеним овердрафтом - 49 %.
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору на дату підписання заяви поточний ліміт становить 75 000,00 грн. Датою початку кредитування є наступний робочий день, що слідує за датою підписання заяви.
Згідно з п. 4.2 кредитного договору проценти нараховуються та сплачуються клієнтом в порядку, визначеному п. 2.5.2, 2.5.3 п. 2.5 статті 2 розділу 8 Правил. У порядку та умовах, визначених п.п. 2.5.5 - 2.5.6. п. 2.5 статті 2 Розділу 8 Правил, клієнт зобов`язаний сплачувати банку обов`язковий щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі 5 відсотків від власної заборгованості перед банком, але не менше фіксованої суми, встановленої тарифами банка на ведення та обслуговування карткових рахунків, до яких встановлений ліміт кредитування або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму.
Відповідно до умов п. 4.3 кредитного договору у визначений підпунктом 2.5.5 п. 2.5 статті 2 розділу 8 Правил строк клієнт зобов`язаний забезпечити наявність коштів на КР або на рахунку, зазначеному у п. 1.7 заяви, а у випадку його відсутності /закриття - на будь-який інший рахунок клієнта в банку, згідно з умовами, передбаченими п. 9 угоди.
Відповідно до п. 6.2 кредитного договору клієнт надає право кожного місяця, перших десяти робочих днів здійснювати договірне списання коштів з КР в сумі страхової премії (платежу), у тому числі за рахунок збільшення заборгованості за кредитом в рамках встановленого поточного ліміту, а за його відсутньої недостатності - за рахунок недозволеного овердрафту.
У пункті 9.1 кредитного договору щодо інших умов надання банком кредиту, зокрема, визначено, що порядок нарахування банком процентів, умови виникнення та погашення недозволеного овердрафту, черговість погашення заборгованості за кредитом регламентується Правилами.
Згідно з розділом 2 Правил банківського обслуговування недозволений овердрафт - це заборгованість на картковому рахунку, яка виникає у разі перевищення суми операції над доступною сумою коштів на картковому рахунку.
Відповідно до розділу 9 Правил банківського обслуговування у разі списання з карткового рахунку коштів у сумі, що перевищує доступну суму коштів, на картковому рахунку виникає недозволений овердрафт. Заборгованість клієнта перед банком по недозволеному овердрафту повинна бути погашена негайно шляхом забезпечення наявності коштів в необхідній сумі на картковому рахунку. Погашення недозволеного овердрафту здійснюється шляхом здійснення банком договірного списання коштів з відповідного карткового рахунку та/або інших рахунків клієнта в банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Із матеріалів справи вбачається, що 18.02.2022, на виконання умов кредитного договору, за заявою відповідача АТ «Райффайзен Банк» надало ФОП ОСОБА_1 грошові кошти з перевищенням ліміту - у сумі 83 753,80 грн., на підставі чого у позичальника виник обов`язок, крім повернення вказаних коштів, сплатити страховий платіж у сумі 2 153,07 грн.; відсотки за дозволеним овердрафтом, нараховані за період з 27.02.2022 по 25.10.2022 у сумі 9 345,01 грн.; відсотки за недозволеним овердрафтом, нараховані за період з 25.08.2022 по 25.10.2022 у сумі 122,30 грн., що разом становить 95 374,18 грн.
У позові банк зазначає та підтверджується матеріалами справи, що позичальник сплатив за вказаними нарахуваннями кошти лише у сумі 13 853,80 грн., відтак, у ОСОБА_1 виникла заборгованість за дозволеним овердрафтом у сумі 75 000,00 грн. та заборгованість за недозволеним овердрафтом у сумі 6 520,38 грн., що разом становить 81 520,38 грн. та підлягає стягненню з відповідача.
Як свідчать матеріали справи, 07.11.2022 банк звернувся до позичальника з вимогою сплатити наявну в нього заборгованість за кредитом, проте, вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Разом з тим судом встановлено, що частину вказаного боргу, сплаченого відповідачем до відкриття провадження у справі (у період з 31.10.2022 по 21.03.2023 на суму 800,00 грн.), позивач не врахував, тобто на час звернення позивача до суду борг у цій сумі у відповідача не існував.
Згідно з ч. 4 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення (закриття) провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
За таких обставин позовні вимоги АТ "Райффайзен Банк" в частині стягнення з відповідача заборгованості за недозволеним овердрафтом (відповідно до порядку погашення кредиту) у сумі 800,00 грн. задоволенню не підлягають.
Також встановлено, що під час розгляду даної справи відповідач ще частково сплатив 100,00 грн. в рахунок наявної у нього заборгованості, про що свідчить квитанція про оплату від 25.04.2023. Отже, судом встановлено, що грошове зобов`язання ОСОБА_1 в сумі 100,00 грн. за недозволеним овердрафтом припинилось, а тому у цій частині провадження необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).
Що стосується решти боргу за кредитом ОСОБА_1 , що складає 80 620,38 грн. (81 520,38 грн. - 900,00 грн), то доказів, які б підтверджували оплату цієї заборгованості, відповідач суду не надав, тому вимога позивача про стягнення вказаної суми підлягає задоволенню, з яких: заборгованість за дозволеним овердрафтом у сумі 75 000,00 грн. та заборгованість за недозволеним овердрафтом у сумі 5 620,38 грн. (6 520,38 грн. - 900,00 грн.).
Щодо доводів відповідача про наявність обставин форс-мажору у зобов`язаннях за кредитним договором від 17.02.2022, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди, тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 Правил банківського обслуговування сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень договору, якщо це стало наслідком причин, що настали після набуття договором чинності та знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною форс-мажору, що підтверджується відповідною довідкою, засвідченою торгівельно-промисловою палатою, або іншими доказами. Обставини форс-мажору автоматично продовжують термін виконання зобов`язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно.
Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, довідки, засвідченої торгівельно-промисловою палатою.
Також суд відхиляє посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від виконання зобов`язань за кредитним договором від 17.02.2022.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (сплати кредиту). При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 17.02.2022.
Отже, сама наявність листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від належного виконання зобов`язання сплатити кредит.
За таких обставин суд вважає, що форс-мажорні обставини при виконанні ОСОБА_1 кредитного договору від 17.02.2022 не настали.
Також не підлягають застосування до спірних відносин посилання відповідача на постанову Правління НБУ «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп» № 23 від 25.02.2022, листа НБУ № 21-0013/27762 від 14.04.2022, оскільки вони застосовуються банками в обслуговуванні споживчих кредитів, у той час, як кредитні кошти ОСОБА_1 надавались з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності відповідача.
Щодо посилання позивача на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», суд зазначає наступне.
Так, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, оскільки вказані зміни стосуються нарахувань банку за невиконання/неналежне виконання зобов`язань позичальника (зокрема, штрафних та фінансових санкцій), то вони до спірних відносин застосуванню не підлягають, де предметом спору є лише основний борг за кредитом.
За таких обставин, враховуючи часткову сплату суми кредиту до відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Провадження за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 81 520,37 грн. в частині стягнення 100,00 грн. закрити.
Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 81 420,37 грн. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4а, ідентифікаційний код 14305909) заборгованість за дозволеним овердрафтом у сумі 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за недозволеним овердрафтом у сумі 5 620 (п`ять тисяч шістсот двадцять) грн. 38 коп., судовий збір у сумі 2 656 (дві тисячі шістсот п`ятдесят шість) грн. 14 коп.
У решті вимог - відмовити.
Повний текст рішення складений 13 липня 2023 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.
Судове рішення № 112201689, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.07.2023. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/1942/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: