Рішення № 112201566, 12.07.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.07.2023Справа № 910/6957/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління до Фізичної особи - підприємця Руденка Володимира Вікторовича про стягнення 161 640,60 грн

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2023 року Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі - Управління) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Руденка Володимира Вікторовича (далі - Підприємець) 161 640,60 грн надмірно сплачених коштів за договором про закупівлю послуг зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів за державні кошти від 16 червня 2022 року № 65-2022004.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 травня 2023 року було відкрито провадження у справі № 910/6957/23 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

31 травня 2023 року на адресу суду від Підприємця надійшов відзив на позовну заяву від 25 травня 2023 року, в якому останній заперечував проти позовних вимог та вказував, що обсяги послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів та негабаритних відходів, які передбачались договором про закупівлю послуг від 16 червня 2022 року № 65-2022004, були використані (спожиті) Управлінням, ще в травні 2022 року та оплачені позивачем у межах договірної ціни. У свою чергу, у період з червня 2022 року по серпень 2022 року вищезазначені послуги були надані позивачу відповідно до умов договору про закупівлю послуг від 1 липня 2022 року № 65-2022011, яким встановлювалися тарифи в розмірі 210,00 грн за 1 м3. Окрім того, відповідач вказував, що спірні грошові кошти не можуть бути стягнуті на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки правова підстава їх набуття (договір про закупівлю послуг від 1 липня 2022 року № 65-2022011) не відпала. У зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог Підприємець просив відмовити.

Разом із відзивом на позовну заяву відповідач подав клопотання від 25 травня 2023 року, в якому просив суд проводити розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) представників сторін. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 червня 2023 року в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

12 червня 2023 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій Управління не погодилося з аргументами відповідача та зазначило про безпідставність зміни (збільшення) відповідачем вартості послуг з видалення твердих побутових відходів, наданих останнім у червні 2022 року, шляхом застосування тарифів, які перевищували тарифи, встановлені договором від 16 червня 2022 року № 65-2022004, а саме: замість тарифу в розмірі 172,00 грн за 1 м3, застосовано тариф - 210,00 грн за 1 м3, який, у свою чергу, підлягав застосуванню лише з 1 липня 2022 року за договором від цієї ж дати № 65-2022011. Вказане призвело до набуття відповідачем без достатньої правової підстави грошових коштів у розмірі 161 640,60 грн. У вказаній відповіді на відзив Управління також повідомило суд про те, що ціна позову не змінилася, а також заявило клопотання про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, а у випадку відмови в його задоволенні - проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. В обґрунтування свого клопотання позивач посилався на те, що, на його думку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, зважаючи на предмет позовних вимог та ціну позову, вказана справа в розумінні вищенаведених приписів ГПК України є малозначною.

Згідно з частиною 4 статті 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення, або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Однак частиною 7 статті 250 ГПК України встановлено, що частини 2-6 цієї статті не застосовується, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Оскільки вказана справа є малозначною та відповідно до приписів статей 12, 247 ГПК України підлягає розгляду тільки за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного клопотання позивача в цій частині.

Так само, позивач не довів належними та допустимими доказами того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищенаведеного клопотання Управління і в цій частині.

20 червня 2023 року на адресу суду від Підприємця надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких останній зазначав, що надання послуг у червні 2022 року відбувалося за умовами та тарифами, передбаченими договором від 1 липня 2022 року № 65-2022011, оскільки передбачені обсяги надання послуг та загальна ціна договору від 16 червня 2022 року № 65-2022004, який, на думку позивача, необхідно застосовувати до спірних правовідносин сторін, були вичерпані Управлінням у попередні періоди.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи подання позивачем та відповідачем заяв по суті спору, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи усіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2022 року між Управлінням та Підприємцем було укладено договір про закупівлю послуг зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів за державні кошти № 65-2022004, за умовами якого останній зобов`язався надавати послуги зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів у обсягах та якості, визначених вказаним правочином, а Управління - своєчасно їх оплачувати в межах державного фінансування (пункт 1.1. угоди).

Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до пункту 1.2. договору послуги надаються Підприємцем виходячи з потреби Управління, - за усною (за допомогою телефонного зв`язку), письмовою чи в іншій формі (поштою, факсом) заявкою у строк, що не перевищує 5 годин після її надання, з баків, ємністю 0,75 м3, та євроконтейнерів, ємністю 1,1 м3. Завантаження відходів, визначення типу та кількості спеціально обладнаних транспортних засобів, необхідних для перевезення відходів, здійснюється Підприємцем.

За умовами пунктів 1.4. та 1.5. договору обсяги послуг визначаються Управлінням. Обсяги закупівлі послуг становлять: видалення твердих побутових відходів - 3 565,10 м3; видалення негабаритних відходів - 25,00 м3. Кількість послуг складається із сумарної кількості послуг згідно з актами наданих послуг.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору його ціна становить 624 447,20 грн та складається з сумарної ціни послуг, що будуть надаватися протягом його дії, із розрахунку ціни послуг за 1 м3 згідно з специфікацією.

Зокрема, в специфікації до даного договору сторонами було погоджено, що ціна та кількість послуг за ним становить: з видалення твердих побутових відходів - 172,00 грн за 1 м3, у кількості 3 565,10 м3, загальною вартістю 613 197,20 грн; з видалення негабаритних відходів - 450,00 грн за 1 м3, у кількості 25,00 м3, загальною вартістю 11 250,00 грн.

Місцем постачання послуг є: місто Київ, Київська область (смт. Дівички, смт. Гостомель, місто Бровари, місто Бориспіль, місто Боярка, місто Васильків, с. Семиполки, с. Віта-Поштова, с. Плесецьке, с. Калинівка, с. Пегрівське, с. Підгірці, с. Данилівна, с. Рожни, с. Гурівщина) (пункт 3.1. договору).

Згідно з пунктами 5.2. та 5.3. договору розрахунковий період становить календарний місяць. Приймання-передача послуг, наданих Підприємцем, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі. Зокрема, Підприємець до 5-го числа наступного за розрахунковим місяцем складає та передає нарочно уповноваженому представнику Управління чи надсилає рекомендованим листом на його поштову адресу наступний пакет документів: акт приймання-передачі, рахунок-фактуру - щомісячно; акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально, у двох примірниках. Управління зобов`язане протягом 5 робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу Підприємця один примірник акта приймання-передачі, акта звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення щодо відмови в їх підписанні.

Розрахунки проводяться на поточний рахунок Підприємця на підставі належним чином оформлених актів приймання-передачі наданих послуг (пункт 2.8. договору).

Відповідно до пункту 2.11. договору за наявності заборгованості в Управління за даним договором Підприємець має право зарахувати кошти, що надійшли від Управляння, як погашення заборгованості за послуги, отримані в минулі періоди, лише у випадку відсутності в платіжному дорученні призначення платежу.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту скасування або припинення воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, але не пізніше ніж до 31 грудня 2022 року.

1 липня 2023 року між Управлінням та Підприємцем було укладено новий договір про закупівлю послуг зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів за державні кошти № 65-2022011, за умовами якого останній зобов`язався з моменту його підписання надавати послуги зі збирання твердих побутових, рідких побутових та негабаритних відходів, в обсягах та якості, визначених вказаним договором, а Управління - своєчасно їх оплачувати в межах державного фінансування (пункт 1.1. правочину).

За умовами пункту 1.5. договору обсяги закупівлі послуг за даним правочином становлять: видалення твердих побутових відходів - 14 518,00 м3; видалення негабаритних відходів - 1 650,00 м3; видалення рідких побутових відходів - 400,00 м3. Кількість послуг складається із сумарної кількості послуг згідно з актами наданих послуг.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору його ціна становить 3 951 280,00 грн та складається з сумарної ціни послуг, що будуть надаватися протягом його дії, із розрахунку ціни послуг за 1 м3, яка зазначена в специфікації.

Зокрема, у специфікації до даного договору сторонами було погоджено, що ціна та кількість послуг за ним становить: з видалення твердих побутових відходів - 210,00 грн за 1 м3, у кількості 14 518 м3, загальною вартістю 3 048 780,00 грн; з видалення негабаритних відходів - 450,00 грн за 1 м3, у кількості 1 650 м3, загальною вартістю 742 500,00 грн; з видалення рідких побутових відходів - 400,00 грн за 1 м3, у кількості 400,00 м3, загальною вартістю 160 000,00 грн.

Згідно з пунктом 8.1. даного правочину він набирає чинності з моменту його підписання - з 1 липня 2023 року.

В іншій частині умови договору від 1 липня 2022 року № 65-2022011 є аналогічними до умов договору від 16 липня 2022 року № 65-2022004.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи акту надання послуг від 3 серпня 2022 року № 16, Підприємцем у червні 2022 року були надані послуги з видалення твердих побутових відходів по визначених Управлінням об`єктах на загальну суму 1 086 855,00 грн, розраховану за тарифом - 210,00 грн за 1 м3. Вказаний акт наданих послуг підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень з приводу об`єму, якості та строків надання послуг відповідачем.

Зазначені вище послуги були оплачені Управлінням у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: від 3 червня 2022 року № 8289 на суму 340 800,24 грн та від 30 серпня 2022 року на суму 746 054,76 грн.

Разом із цим, як вбачається із наявного в матеріалах справи звіту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 16 грудня 2022 року № 234/1/13/7, за результатами проведення вказаної перевірки було встановлено факт надання Управлінню Підприємцем послуг за червень 2022 року за тарифами, які перевищували тарифи, встановлені договором від 16 червня 2022 року № 65-2022004, а саме: замість розрахунку вартості послуг за тарифом 172,00 грн за 1 м3, передбаченого специфікацією до вищевказаного договору, було застосовано тариф - 210,00 грн за 1 м3, який передбачався ще недіючим та неукладеним на час надання спірних послуг договором від 1 липня 2022 року № 65-2022011. Таким чином, переплата Управління за надані Підприємцем у червні 2022 року послуги становить 161 640,60 грн. Вказаний звіт сторонами не оскаржувався на час розгляду даної справи.

На підставі висновків вказаного звіту Управління звернулося до Підприємця з претензією від 14 лютого 2023 року № 467 (вих. № 517/615) про стягнення безпідставно перерахованих на його рахунок коштів. Однак вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 ЦК України вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) - це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна, набуття або збереження за рахунок іншої особи, відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 травня 2021 року в справі № 922/1830/20.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість поставленого товару/наданих послуг/виконаних робіт, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 серпня 2022 року в справі № 903/357/21.

Судом встановлено, що під час надання Підприємцем послуг у червені 2022 року, які були прийняті Управлінням за актом приймання-передачі послуг від 3 серпня 2022 року № 16, діяв укладений між сторонами договір про закупівлю від 16 червня 2022 року № 65-2022004, за яким ціна послуг з видалення твердих побутових відходів становила 172,00 грн за 1 м3.

При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання Підприємця на необхідність застосування до розрахунку вартості наданих ним послуг у червні 2022 року тарифів, встановлених договором від 1 липня 2022 року № 65-2022011, оскільки сторони в пункті 1.1. зазначеного правочину прямо погодили, що відповідач зобов`язується надавати послуги за цим договором тільки у період з 1 липня 2022 року. Зазначений договір набрав чинності лише з 1 липня 2022 року і жодних умов чи застережень щодо поширення дії його умов на відносини, які склалися між сторонами до моменту набрання ним чинності (тобто, до 1 липня 2023 року), цей правочин не містить.

За таких обставин, визначена сторонами загальна вартість наданих у червні 2022 року послуг була помилково обрахована виходячи з тарифу, який був встановлений договором від 1 липня 2022 року № 65-2022011.

Враховуючи те, що факт безпідставного набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 161 640,60 грн, який складає різницю тарифів, що були встановлені у договорі від 16 червня 2022 року № 65-2022004 та договорі від 1 липня 2022 року № 65-2022011, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги Управління про стягнення вищезазначеної грошової суми з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду про задоволення позову.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Управління підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Руденка Володимира Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 30; ідентифікаційний код 22991617) 161 640 (сто шістдесят одну тисячу шістсот сорок) грн 60 коп. та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12 липня 2023 року.

Суддя Є.В. Павленко