Рішення № 112176962, 13.07.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №761/5075/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

розглянувши заяву адвоката Швець Романа Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, у цивільній справі за позовом

позивач - ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ),

представник позивач ? адвокат Швець Роман Юрійович

(25003, м. Кропивницький, вул. Волкова, 13/д)

до

відповідач ? Акціонерне товариство «Ідея Банк»

(79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Сазонова Олена Миколаївна

(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9/134);

Старший державний виконавець Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Зубік Вікторія Вікторівна

(25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2)

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, ?

встановив:

Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

У провадженні Галицького районного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Швець Роман Юрійович, до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ? Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна; Старший державний виконавець Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Зубік Вікторія Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

26.06.2023 року за результатами розгляду даної справи судом було ухвалено рішення про задоволення позовних вимог.

10.07.2023 року представник позивача - адвокат Швець Р.Ю. подав до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

13.07.2023 року від представника Акціонерного товариства «Ідея Банк» надійшли письмові заперечення на заяву представника позивача про стягнення витрат правничої (правової) допомоги. За твердженням представника відповідача, адвокат Швець Роман Юрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , діє всупереч правилам адвокатської етики, принципу добросовісності, практиці ЄСПЛ, придумуючи роботи, завищуючи час, який нібито необхідний був йому на виконання відповідних робіт, а тому витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 66697 грн. 40 коп. є недоведеними та надуманими, завищеними та неспівмірними, у тому числі з обсягом робіт зазначених у Акті приймання-передачі виконаних робіт. Представник відповідача зауважує, що предметом спору у справі є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» 56167 грн. 45 коп. Натомість, розмір витрат понесених на правничу допомогу, які позивач наводить становить 118,75% від суми, яка підлягала до стягнення згідно оскаржуваного напису. Також, представник відповідача зауважує, що представником позивача не долучено до матеріалів справи відомостей про розмір фактично понесених витрат.

Таким чином, відповідач просить суд залишити заяву без розгляду або відмовити у її задоволенні чи зменшити стягнення витрат правничої (правової) допомоги до нуля.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд не вбачає необхідності викликати сторони в судове засідання для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення, оскільки мотиви суду стосовно позовних вимог, підстав та предмету позову у справі наведені у повному тексті рішення суду, а додаткове рішення стосується виключно вирішення питання судових витрат, порядок розподілу яких чітко визначений законом. Крім того, сторони надали свої письмові заяви щодо питання яке вирішується судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини встановлені судом, мотиви та висновки суду, а також положення закону, якими керувався суд, постановляючи додаткове рішення.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26.06.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни від 16.07.2021 року №2724. Стягнуто з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1610 гривень 40 копійок.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Судом встановлено, що між адвокатом Швець Романом Юрійовичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги від 03 листопада 2020 року № 92.

Відповідно до акту про надані послуги згідно з договором про надання правової допомоги № 92 від 03.11.2020 року, у зв`язку з розглядом даної справи у суді, загальна вартість вказаних у цих документах робіт, які стосуються надання правничої допомоги, становить 66697 грн. 40 коп.

Згідно ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).

Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Оцінюючи доводи сторін, зокрема позицію представника позивача, стосовно посилання на практику судів касаційної інстанції, суд, виходячи з встановлених в ході розгляду обставин, вважає, що саме наведена вище практика, яка покладена в основу даного рішення, є найбільш релевантною до правовідносин у цій справі, а тому саме ці висновки Верховного Суду повинні бути застосовані у даній справі. Більше того, така практика не суперечить судовій практиці наведеній представником.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані адвокатом Швець Р.Ю. документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 66697 грн. 40 коп. не є цілком співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Визначаючи розмір витрат які підлягають стягненню, суд виходить з критеріїв наведених вище, а саме складності справи (справа про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, аналогічні правовідносини неодноразово досліджувались судом касаційної інстанції ), часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги (участь у судових засіданнях та час витрачений на обґрунтування позиції сторони і надання консультацій для її погодження), обсягу наданих послуг та виконаних робіт (зміст та обсяг поданих суду документів, обсяг робіт наведених у відповідному акті), вимоги немайнового характеру, а також значення справи для кожної сторони. Суд також враховує кількість, обсяг та зміст документів поданих суду сторонами, тривалість провадження у справі з врахуванням процесуальної поведінки сторін, складність та категорію справи.

Також, суд не може залишити поза увагою наступне.

Адвокатом до переліку послуг з правничої допомоги у акті приймання - передачі від 26.05.2023 включено такі роботи (послуги), як «копіювання документів», що очевидно не можна віднести до правової допомоги, адже копіювання документа не є видом правової допомоги. До зазначеного розрахунку також включено складання адвокатського запиту відділу Фортечного ДВС, а витрачений час на цю роботу - 4 години, хоча до позовної заяви долучено лише докази скерування документів до даного підрозділу виконавчої служби, а самого адвокатського запиту не надано.

З урахуванням вищенаведених доводів та мотивів, суд приходить до висновку, що заяву адвоката Швеця Р.Ю. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 3000 гривень - витрат сторони на правничу допомогу, що суд вважає адекватним розміром, з врахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, часу витраченого на участь і підготовку до справи, обсягу та обґрунтованості підготовлених та поданих до суду стороною документів, їх значення для спору (справи).

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву адвоката Швеця Романа Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалити у цивільній справі № 761/5075/23 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Швець Роман Юрійович, до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ? Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна; Старший державний виконавець Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Зубік Вікторія Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню додаткове рішення.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 3000 гривень 00 копійок - витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники провадження:

позивач - ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ),

представник позивач ? адвокат Швець Роман Юрійович

(25003, м. Кропивницький, вул. Волкова, 13/д)

відповідач ? Акціонерне товариство «Ідея Банк»

(79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819),

представник відповідача - Марта Гук (79008, м. Львів, вул. Валова, 11,

адреса електронної пошти:19390819@mail.gov.ua)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Сазонова Олена Миколаївна

(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9/134);

Старший державний виконавець Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Зубік Вікторія Вікторівна

(25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2)

Повний текст рішення складено 13 липня 2023 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький