Рішення № 112158243, 12.07.2023, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/397/23 Справа №447/1526/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

12.07.2023 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий Андрій Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальні дії у справі.

24.05.2023 на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ «ПУМБ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий А.М., у якому просить визнати виконавчий напис за №8506 від 27.01.2022, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором №1001109588001 від 23.08.2018 на суму 135615,43 грн., таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову покликається на те, що 21.02.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білим А.М. на підставі виконавчого напису №8506 від 27.01.2022 було відкрито виконавче провадження №68718633, про яке позивачу стало відомо з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. На думку позивача, оспорюваний виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення нотаріальних дій, та на підставі документів, що не підтверджують безспірність заборгованості перед відповідачем. Таким чином, вважає, що підстав для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором у приватного нотаріуса не було, тому просить позов задоволити.

Ухвалою суду від 25.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі, відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень на позовну заяву, третім особам встановлено строк для надання пояснень щодо позову.

Ухвалу суду щодо відкриття провадження від 25.05.2023, копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідач отримав 25.05.2023, що стверджується довідками про доставку електронного листа та доставку електронної відправки вкладення (а.с. 16, 17).

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий А.М. отримав ухвалу суду про відкриття провадження від 25.05.2023, копію позовної заяви з доданими до такої документами 25.05.2023, що стверджується довідками про доставку електронного листа та доставку електронної відправки вкладення (а.с. 14, 15).

Із клопотаннями чи заявами приватний виконавець до суду не звертався, пояснень по суті справи не надав.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. не отримав, оскільки поштове відправлення із вищевказаним вмістом, надіслане такому, повернулося до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 18).

Таким чином, згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судом здійснювався виклик відповідача шляхом опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.

Треті особи пояснень щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, не подали.

29.06.2023 на адресу суду надійшла заява, подана представником відповідача АТ «ПУМБ», у якій відповідач визнає позов, просить суд задоволити позовні вимоги позивача, визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Крім того, просить суд стягнути з відповідача 50 % судового збору, сплаченого позивачем за подання до суду позовної заяви. Представник відповідача також просить проводити розгляд справи за відсутності представника банку (а.с. 19).

04.07.2023 на адресу суду надійшла заява позивача, у якій він просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, враховуючи те, що сторони не з`явилися у судове засідання, враховуючи подання позивачем заяви щодо проведення розгляду справи за його відсутності, подання представником відповідача заяви про визнання позовних вимог, відсутність протягом розгляду справи пояснень та клопотань третіх осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення за наявними у справі матеріалами.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Наведене узгоджується із правовою позицією, висловленою ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 у справі №361/8331/18, провадження №61-22682св19.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

27.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в Реєстрі за №8506, про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який є боржником за кредитним договором №1001109588001 від 23.08.2018, укладеним із ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», заборгованість за кредитним договором №1001109588001 від 23.08.2018 (а.с. 8).

21.02.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білим А.М. відкрито виконавче провадження №68718633 з примусового виконання виконавчого напису №8506, виданого 27.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором №1001109588001 від 23.08.2018 на загальну суму 135 615,43 грн. (а.с. 7).

Оцінка суду.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі ж правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №320/8269/15-ц, Велика Палата вважає, що питання визначення судами безспірності суми заборгованості під час розгляду справ про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису, вже досліджене Верховним Судом України.

Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі №6-158цс15 зазначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком №1172, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

У постанові Верховного Суду України від 04.03.2015 у справі №6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника.

Аналогічні правові висновки містяться й у постановах Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі №6-141цс14 та від 05.07.2017 у справі №6-887цс17.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак, Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №6-887цс17).

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, встановлено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Кабінет Міністрів України 26.11.2014 прийняв постанову «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №662. Вказаною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову КМУ №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

Таким чином, передбачається можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Право на оскарження до суду нотаріальної дії особою, прав та інтересів якої стосуються такі дії, передбачене статтею 50 Закону України «Про нотаріат».

З урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

У ході судового розгляду відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ним надано нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості позивача, зокрема, оригінал нотаріально засвідченого кредитного договору, виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості, строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором, доказів направлення боржнику повідомлення про наявність заборгованості, а також отримання боржником такого повідомлення.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином,на основіповно івсебічно з`ясованихобставин справи,встановивши правовідносини,які випливаютьіз встановленихобставин таправові норми,які підлягаютьзастосуванню доцих правовідносин,з урахуваннямзаяви представникавідповідача провизнання позову,суд приходитьвисновку,що виконавчийнапис вчиненийприватним нотаріусомКиївського міського нотаріального округу Бригідою В.О. з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідачем визнано позов, з урахуванням положень ст. 142 ЦПК України, позивачу слід повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а решту 50 відсотків, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» №296/5 від 22.02.2012, статтями 2, 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 142, 247, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Визнати виконавчийнапис за№8506від 27.01.2022,вчинений приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу БригідоюВ.О.про стягненняз ОСОБА_1 на користьАТ «ПУМБ»заборгованості за кредитним договором №1001109588001 від 23.08.2018 на суму 135615 (сто тридцять п`ять тисяч шістсот п`ятнадцять) гривень 43 копійки, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у справі у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 536(п`ятсоттридцять шість)гривень 80копійок, відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН3455717 від 18.05.2023.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14282829.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: пр. Григоренка, 15, прим. 3, м. Київ, 02068;

- приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий Андрій Миколайович, місцезнаходження: вул. Стрийська, 98, офіс 104, м. Львів, 79026.

Повний текст рішення складено 12.07.2023.

Суддя Головатий А.П.