Рішення № 112147513, 12.07.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8809/23

пр. № 2/759/3234/23

12 липня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва, у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» звернулось до Святошинського районного суду міста Києва із позовною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором 630973512 у розмірі 129 013 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.07.2018 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» (12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк») угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630973512. Відповідно до умов кредитного договору Банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання кредиту, а позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22.01.2023 року заборгованість за кредитним договором становить 129 013 грн.

З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направлялась досудова вимога щодо виконання договірних зобов`язань, на яку відповідач не відреагував. Зважаючи на викладене, позивач вважає, що він вчинив всі необхідні дії для досудового врегулювання спору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 16 травня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками направлялась на його зареєстроване місце проживання згідно відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб АДРЕСА_1 (а.с. 68).

У відповідності до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками 25.05.2023 року особисто.

03.07.2023 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 16 травня 2023 року суд встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву з моменту вручення йому копії цієї ухвали. Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримала 25.05.2023 року, а відзив на позовну заяву направила до суду 02.07.2023 року, що вбачається із штампу на поштовому конверті.

Таким чином, відзив на позовну заяву поданий ОСОБА_1 після спливу даного строку, клопотання про поновлення строків заявлено не було.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Зважаючи на вказані положення, суд залишає без розгляду відзив на позовну заяву, поданий відповідачем.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 16.07.2018 року ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали договір оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, в якій пропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», укладеного між нею та банком. В зазначеному договору ОСОБА_2 пропонувала Банку відкрити їй поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні із лімітом кредитної лінії у розмірі 200 000 грн., процентну ставку за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою пропонувала встановити у розмірі 24% річних, тип процентної ставки - фіксована.

У свою чергу ПАТ «Альфа-Банк» акцептувало оферту ОСОБА_1 .

16.07.2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» також укладені: угода на використання аналогу власноручного підпису клієнта та Договір про використання аналогу власноручного підпису та факсимільного відтворення печатки для вчинення правочинів з яких вбачається, що сторони домовились про те, що вони досягли письмової згоди на використання в майбутньому аналогу власноручного підпису ОСОБА_1 відтвореного засобами копіювання для вчинення на підставі договору правочинів (договорів / угод тощо) та / або підписання будь-яких інших документів, підписання яких, відповідно до умов Договору, можливе із використанням Аналогу власноручного підпису ОСОБА_1 .

Між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк»16.07.2018 року була укладена Анкета-Заява про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк».

Згідно інформації викладеної у вказаній заяві, підписанням цього Акцепту, відповідачка підтвердила акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між нею та Акціонерним товариством «Альфа - Банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщенні на веб - сторінці Банку.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, позичальник ОСОБА_1 за кредитним договором №630973512 від 16.07.2018 року загальна сума заборгованості станом на 22.01.2023 року становила 129 013,00 грн.

З виписки по рахунку з кредитною карткою за період з 16.07.2018 року по 22.01.2023 року вбачається, що відповідач користувався кредитною карткою, знімав та поповнював готівку, тобто реалізував своє право на користування кредитним лімітом. Поточна сума заборгованості на кінцеву дату виписки становила 129 013,00 грн.

12 квітня 2023 року позивач направив на адресу відповідача досудову письмову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, в якій банк вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме 129 013 грн.

Доказів того, що відповідач здійснив оплату заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно положень ст. 1069 Кодексу, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Статтею 1054 ЦК України у частині встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України, вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 73 654,28 грн. заборгованості за тілом кредиту та 52 152,91 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, що має відображення у розрахунку заборгованості за кредитним договором від 22.01.2023, укладеним між АТ «Альфа Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 .

У спростування наведених обставин будь яких доказів відповідачем суду не надано.

Виходячи з предмету позову, АТ «Сенс Банк» серед іншого пред`явило вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 196,44 грн.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, враховуючи обумовлений між сторонами розмір відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 196,44 грн. є обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

В частині вимог про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 3 009,37 грн. у зв`язку з неналежним виконанням умов договору, суд зазначає наступне.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як убачається із наданого розрахунку заборгованості, позивачем неустойка нараховувалася також починаючи з лютого 2022 року по січень 2023 року.

Виходячи з того, що нарахування неустойки здійснювалось позивачем починаючи з лютого 2022 року, та вважаючи ту обставину, що з 24.02.2022 по день ухвалення рішення суду в країні запроваджено та продовжується воєнний стан, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки у розмірі 3 009,37 грн., оскільки така неустойка має бути списана кредитодавцем АТ «Сенс Банк».

Разом з тим, з поданого АТ «Сенс Банк» до позову розрахунку-заборгованості за договором встановлено, що відповідачем за період часу з лютого 2022 року по січень 2023 року, тобто за період часу за який АТ «Сенс Банк» має бути списано нараховану неустойку, здійснювалися зарахування в погашення неустойки на загальну суму 31 557,59 грн., у зв`язку з чим вказана сума коштів підлягає зарахуванню на погашення тіла кредиту.

Тому суд вважає за необхідне зменшити суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 73 654,28 грн. на суму сплачених відповідачем платежів з погашення неустойки у розмірі 31 557,59 грн.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором 42 096,69 грн. (73 654,28 грн. - 31 557,59 грн.), який підлягає до стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наданий банком розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

За викладених обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 42 096,69 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 196,44 грн. та заборгованість за простроченим тілом кредита у розмірі 52 152,91 грн., а всього - 94 446,04 грн.

У іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2684,00 грн. сплаченого судового збору.

Позивач надає суду меморіальний ордер №1704330559 від 20 квітня 2023 року, зі змісту якого вбачається, що АТ «СЕНС БАНК» здійснило платіж у розмірі 2684,00 грн. із призначенням «… судовий збір за позовом АТ «СЕНС БАНК», Святошинський районний суд міста Києва, п.п. 1.1 по боржнику … №630973512».

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із Відповідача у розмірі 1 964,86 грн. (94 446,04 / 129 013 * 2684 = 1 964,86)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість кредитним договором 630973512 у розмірі 94 446 (дев`яносто чотири тисячі чотириста сорок шість) гривень 04 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100, код ЄДРПОУ 23494714) судові витрати у розмірі 1 964 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят чотири) гривні 86 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Суддя Н.О.Горбенко