Рішення № 112139732, 13.01.2023, Новоселицький районний суд Чернівецької області

13.01.2023

Справа № 720/2332/20

Провадження № 2/720/172/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючої судді Оленчука І.В.,

секретаря Єфтемій М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Новоселиця Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТзОВ «ФК» «Приватні Ініціативи», яке є правонаступником АТ «Кредобанк» звернулось до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № CL -157553 від 20.12.2018 року, ОСОБА_1 отримала споживчий кредит у розмірі 92000 гривень з терміном кредитування до 19 грудня 2023 року.

Зазначають, що у зв`язку з систематичним порушенням умов кредитного договору за відповідачами наявна заборгованість, яка станом на 16.11.2020 року складає 133639,82 грн., з яких: 87867,11 грн. заборгованість за тілом кредиту; 43777,10 грн. заборгованість за відсотками; 1995,61 грн. заборгованість за пенею по простроченому тілу кредиту.

Оскільки, відповідачі у добровільному порядку борг не повертають, позивач просить солідарно стягнути з останніх на їх користь в примусовому порядку, наявну кредитну заборгованість, понесені по справі судові витрати та витрати на професійну правову допомогу.

В судове засіданні представник позивача не з`явився, надавши заяву, відповідно до змісту якої вбачається, що останній просить суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує. У випадку неявки відповідачів не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Відповідач ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву відповідного до якого позовні вимоги визнала частково в частині стягнення суми отриманого кредиту в розмірі 20071,14 грн., в частині інших позовних вимог просить відмовити за безпідставністю.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Судом встановлено, що 25.06.2021 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» було укладено договір факторингу із відступлення прав грошової вимоги за кредитним договором № 250621/1, у відповідності до умов якого права вимоги за кредитним договором №CL-157553 від 20.12.2018 року, що укладений між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 перешли до нового кредитора, а саме: ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції»(а.с. 95-107).

Згідно меморіальних ордерів № 72032950, № 72032981 та № 72032990 від 20 грудня 2019 року відповідач ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 92 000 грн. (а.с. 8-10) на наступні цілі: на поточні потреби позичальника та на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості перед ПАТ «Альфа Банк».

Згідно ч. 3 ст.61 СК України у разі, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, а тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї

Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.

У зв`язку з систематичним порушенням умов кредитного договору за відповідачами наявна заборгованість, яка станом на 16.11.2020 року складає 133639,82 грн., з яких: 87867,11 грн. заборгованість за тілом кредиту; 43777,10 грн. заборгованість за відсотками; 1995,61 грн. заборгованість за пенею по простроченому тілу кредиту.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень частини 1 статті 509ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1статті 626 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За загальними правилами, встановленими нормами статей 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до статті 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з частиною 2 статті 1054ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 статті 1050 ЦК Українивстановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Нормастатті 512 ЦК Українипередбачає можливість заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою.

Однією з підстав такої заміни є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Згідно зістаттею 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Враховуючи, що відповідачі не виконують взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та не здійснюють жодних дій для погашення існуючої заборгованості у розмірі 133639,82 грн., у зв`язку із чим суд дійшов висновку про необхідність стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 87867,11 грн. заборгованість за тілом кредиту; 43777,10 грн. заборгованість за відсотками та 1995,61 грн. заборгованість за пенею по простроченому тілу кредиту. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції», про стягнення заборгованості є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення.

Відповідно доч. 1, ч. 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1, ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, ч. 2ст. 137 ЦПКУкраїни, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6ст. 137 ЦПКУкраїни, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно достатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з тим, суд не убачає підстав для розподілу витрат на правничу допомогу, про надання якої зазначено позивачем у матеріалах справи, оскільки останні не містять Договору про надання правничої допомоги адвокатом в межах досліджуваного позову, акту виконаних адвокатом робіт та доказів оплати позивачем витрат на правничу допомогу, тому у суду відсутня можливість оцінити повноваження адвоката та визначення сторонами гонорару за надання тієї чи іншої послуги з правничої допомоги.

В порядкуст.141ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн., тобто по 1051,00 грн. з кожного, сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 629, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Приватні Ініціативи»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» заборгованість у розмірі 133639,82 грн., з яких: 87867,11 грн. заборгованість за тілом кредиту; 43777,10 грн. заборгованість за відсотками; 1995,61 грн. заборгованість за пенею по простроченому тілу кредиту.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн., тобто по 1051,00 грн. з кожного.

В частині задоволення інших вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.В. Оленчук