Рішення № 11211566, 24.06.2010, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 2-740/10/0205

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 червня 2010 року м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

при секретарі Колесник Г.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з цим позовом , в якому вказав , що на протязі 2007 2008 років він неодноразово позичав відповідачу гроші, розписки при цьому не оформляли, так як кошти відповідач завжди повертав вчасно. Станом на 28.08. 2008 року відповідач залишився винний йому 200 дол. США, з тих сум, які відповідач позичав раніше. 28 серпня 2008 року відповідач по справі ОСОБА_3 звернувся до нього з проханням позичити йому 5000 дол. США терміном на один місяць. В цей же день позивач, домовившись з відповідачем в усній формі, позичив відповідачу 5000 дол. США терміном на один місяць. Про те, що відповідач передасть позичені гроші іншій особі, домовленості між ними не було.

Після закінчення терміну повернення позики, відповідач відмовився повертати позивачу борг, посилаючись на те, що гроші він передав ОСОБА_4, який має їх повернути позивачу.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 відмовився повертати позивачу борг, позивач звернувся зі скаргою до Жмеринської міжрайпрокуратури та перевірка даних обставин проводилась Жмеринським РВ ГУМВС у Вінницькій області .Позивач отримав постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.07.2009 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи, в звязку з відсутністю в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням добровільно повернути борг, однак ОСОБА_3 борг йому не повернув. Просив стягнути з відповідача на його користь 41214,68 грн. боргу за договором позики, судові витрати в розмірі 120 грн. витрат на ІТЗ та 500 грн. витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач та його адвокат уточнили позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу, та просили стягнути з відповідача 41214,68 грн. боргу за договором позики, судові витрати в розмірі 120 грн. витрат на ІТЗ та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. 21.05.2010 року надав до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що суму в 5000 дол. США він позичав у ОСОБА_1 для ОСОБА_4 розписки на підтвердження договорів позики не писались , так як він перебував з позивачем у дружніх стосунках.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши позивача та його адвоката, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, д ослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.610 ЦК України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), оскільки відповідно ч.1 ст.612 ЦК України божник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ч.2 ЦК України, на підтвердження договору позики та його умов, можуть бути представлені розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання позикодавцем позичальнику грошової суми.

В судовому засіданні встановлено , що 28 серпня 2008 року відповідач по справі ОСОБА_3 позичив 5000 дол. США у позивача ОСОБА_1, та даний борг не повернув .

Передання позикодавцем позивачем позичальнику відповідачу грошової суми, а саме 5000 дол. США підтверджується запереченнями самого відповідача , в яких він зазначає , що ОСОБА_6 звертався сам до ОСОБА_1 з проханням позичити гроші , ОСОБА_1 відмовив бо ОСОБА_6 не віддав попередній борг ,та дані гроші були ним позичені ОСОБА_4, а також постановою Жмеринського РВ ГУМВС України у Вінницькій області від 21.07.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи. В звязку з чим суд не приймає заперечення відповідача в частині про відсутність розписки щодо боргу , адже хоча позивач не надав суду розписку позичальника, проте передання позивачем відповідачу грошової суми, а саме 5000 дол. США підтверджується як зазначалось вище постановою Жмеринського РВ ГУМВС України у Вінницькій області від 21.07.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи, так як виходячи із змісту вимог ст..1047 ЦК України на підтвердження договору позики та його умов, може бути представлений інший документ, який посвідчує передання позикодавцем позичальнику грошової суми.

Так відповідно до постанови Жмеринського РВ ГУМВС України у Вінницькій області від 21.07.2009 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи по заяві ОСОБА_1 на підставі п.2 ст.6 КПК України (а.с. 7) , встановлено що ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_1 гроші в сумі 5000 дол. США, які в подальшому дав своєму знайомому ОСОБА_4 і він мав сам їх повертати ОСОБА_1

Однак із пояснень ОСОБА_4 та позивача встановлено, що ОСОБА_4 не зобовязувався повертати кошти отримані ОСОБА_3 Позивач ОСОБА_1 заперечив щодо обставин зазначених в постанові від 21.07.2009 року , а саме те, що ОСОБА_3 на даний час залишився винний ОСОБА_1 лише 2500 дол. США та пояснив, що ОСОБА_3 на 28.08.2008 року винний 200 дол. США боргу ОСОБА_1 із сум, які він йому позичав раніше та окремо позичив 5000 дол. США.

Відповідно до розписки, написаної власноручно ОСОБА_3 на імя в.о. начальника Жмеринського РВ ГУМВС, ОСОБА_3 зобовязується повернути ОСОБА_1 гроші взяті ним в борг (а.с. 8), відповідно до довідки, наданої банком «Фінанси та кредит», офіційний курс української гривні до долара США, встановлений 13.05.2010 року складає 792,59 грн. за 100 доларів США (а.с. 10), тому 5000 доларів США за курсом - 39629,50 грн.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що ОСОБА_3 не брав у ОСОБА_1 для нього 5000 дол. США, та ті обставини на які посилається відповідач в своїх запереченнях не відповідають дійсності. Пояснення, які відбирав працівник міліції він підписав не читаючи і тому їх не підтверджує. Щодо розписки наданої в міліції, пояснив що він позичав кошти у ОСОБА_3, як йому було відомо, що останній ці кошти брав для нього у ОСОБА_1, а саме 1000 дол. США та 1000 Євро, проте він не позичав 5000 дол. США та про даний борг ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що їй відомо, що її син неодноразово брав у борг в ОСОБА_1 кошти для власних потреб, які згодом повертав. Про те, що ОСОБА_3 брав у борг у ОСОБА_1 кошти в сумі 5000 дол. США їй нічого не відомо.

Суд не приймає заперечення відповідача, так як вони не підтвердилися поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Крім того, відповідач не надав суду інших доказів на підтвердження своїх заперечень, хоча зобовязаний їх надати, так як відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цих кодексом.

Суд вважає, що в частині стягнення боргу в розмірі 200 дол. США позов не підлягає задоволенню, так як на підтвердження даних обставин позивач не надав розписки ОСОБА_3 або інший документ, який посвідчує передання зазначеної грошової суми, тому враховуючи вищезазначені обставини позов підлягає задоволенню в розмірі 39629,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що суд вважає, що позов підлягає задоволенню в розмірі 39629,50 грн., а не 41241,68 грн., (що складає 96 %) то пропорційно до розміру задоволених вимог, витрати на правову допомогу, які згідно ст. 79 ЦПК України відносяться до судових витрат, підлягають стягненню в розмірі 1920 грн., ( що складає 96 %) від 2000 грн., сплачених позивачем витрат на правову допомогу, а також з вищезазначених підстав та розрахунків підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 182,40 , а також на користь держави держмито в сумі 396,30 грн.

Керуючись статтями 10, 15, 30, 60, 61,79, 88, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 530, 610,612, 1046,1047 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 39629,50 грн. боргу за договором позики, та 1920 грн. витрат на правову допомогу, 182, 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також на користь держави державне мито в сумі 396,30 грн. ( КЕКД 22090100, р/р 31418537700006, банк ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПОУЕ 34701261).

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ