Рішення № 112099124, 04.07.2023, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

РІШЕННЯ

Іменем України

04 липня 2023 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дмитрієвої М.М., за участю секретаря Сідорової А.В.,

справа № 333/5395/22

провадження № 2/333/749/23

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»

представник позивача - Мєшнік Костянтин Ігорович

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

Позивач АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання послуг «Monobank» від 30 травня 2018 року у розмірі 69 118, 67 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 травня 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір, на підставі якого Відповідач отримав кредит у розмірі 30 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифам Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати й умови.

Станом на 13 серпня 2022 року у Відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного платежу за Договором становить понад 90 днів, у зв`язку з чим, Банком 14.08.2022 року направлено повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити заборгованість. Проте, відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» у розмірі 69 118 грн. 67 коп. станом на 13.08.2022 року та стягнути судовий збір.

Відзив на позовну заяву

09 січня 2022 року на адресу суду надійшли письмові пояснення на позовні вимоги, в якій відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки між ним та позивачем 30 травня 2018 року було укладено кредитний договір, який за своєю природою є договором про надання банківських послуг. За умовами вказаного договору він отримав кредит в розмірі 30 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Зазначав, що будь-яку відсоткову ставку та відповідальність за порушення термінів виконання зобов`язання, між ним та банком у визначений законом спосіб при підписанні заяви-анкети від 30 травня 2018 року не погоджено.

Вказував, що надані банком Умови та Тарифи не містять його підпису як позичальника, а тому їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Крім того, відповідач зазначає, що в матеріалах позову відсутні докази видачі йому кредитної картки.

Зазначив, що банк намагається ввести суд в оману, оскільки сума заборгованості 69 118,67 грн. не відповідає дійсності, оскільки вона значно перевищує зазначений позивачем встановлений кредитний ліміт у розмірі 30 000 грн. та надані позивачем документи, не є первинними документами у відповідності до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

Відповідь на відзив

28 березня 2023 року на адресу суду надійшла заява про надання доказів, в якій Позивач зазначив, що між сторонами було погоджено у визначеній законом формі істотні умови договору в зазначеній частині, оскільки боржник, підписуючи додану до позову анкету-заяву до договору надання банківських послуг, розумів, погодився і був ознайомлений з Умовами та Тарифами, крім цього, долучив виписку про рух коштів по картковому рахунку, відповідно до якого можна побачити, що кредитний ліміт був встановлений та відповідач використовував кредитні кошти.

Вказував, що відсутність підпису боржника на паперовому екземплярі Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифів за карткою monobank, Таблиці обчислення вартості кредиту та паспорті споживчого кредиту не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит, оскільки правова природа договору приєднання полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них.

Вказав, що надана ним виписка є належним доказом заборгованості. Посилався на правові позиції, викладені Верховним Судом.

Наводив обґрунтування збільшення суми заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з тим, що кошти на погашення розстрочки відповідач не вносить, заборгованість за тілом кредиту зростала, адже сума регулярного платежу по розстрочці відноситься до тіла кредиту.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2022 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 02 березня 2023 року, клопотання відповідача задоволено, витребувано у позивача оригінали матеріалів кредитної справи, які надійшли на адресу суду 28 березня 2023 року.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 , повідомлений своєчасно та належним чином, у судові засідання на 12 січня 2023 року, 02 березня 2023 року, 26 квітня 2023 року та 04 липня 2023 року не з`явився, причини його неявки суду не відомі.

Оскільки учасники справи не з`явилися, згідно зі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальнуваного технічного засобу не здійснюється.

Установлені судом фактичні обставини справи

30 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Універсал Банк» та уклав договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за умовами якого отримала кредит у розмірі 30 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 30.05.2018 року прострочена заборгованість станом на 13.08.2022 року становить 69 118 грн. 67 коп., з яких 69 118 грн. 67 коп. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом.

Позиція суду та нормативно - правове обґрунтування

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно зі п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Щодо оспорювання факту укладання договору.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вирішуючи спір, суд звертає увагу на наведені у позові обґрунтування позивача про те, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг на офіційному веб-сайті АТ «Універсал Банк» заповнив і підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто факсимільного відтворення власного підпису за допомогою засобів електронного копіювання. Вказана анкета-заяви в такому ж порядку (факсимільне відтворення підпису) підписана представником банку Ковальчук О.В., який здійснив ідентифікацію та верифікацію клієнта.

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 , які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.

У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Також, відповідач вказав, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомлений, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати умови вказаного договору.

У п. 6 анкети-заяви відповідач вказав, що просить вважати наведений у анкеті-заяві зразок його власноручного підпису або його аналоги, а також електронний цифровий підпис, обов`язковими. У цьому ж п. 6 анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем у вигляді послідовності ряду цифр, який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно договору. Відповідач підтвердив в анкеті-заяві, що всі наступні правочини, у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень можуть вчинятися ним та банком з використанням електронного цифрового підпису, а усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали.

Судом встановлено, що відповідачем отримано цифрову банківську картку, з можливістю її користування, що підтверджується випискою про рух коштів по картковому рахунку, відповідно до якої відповідач неодноразово поповнював баланс картки та здійснював списання з картки.

У зв`язку з чим суд вважає, що доводи відповідача про те, що відсутні докази того що платіжна банківська картка не була видана відповідачу, безпідставними, помилковими та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах Закону України «Про електронну комерцію».

Щодо посилання відповідача, на неналежність виписки про рух коштів по банківській картці відповідача як доказу, яка підтверджує розмір заборгованості, судом вони не приймаються, виходячи з наступного.

Банк в позовній заяві вказував на те, що з вищевказаної виписки по картковому рахунку вбачається, що позичальник користувався кредитними коштами та частково виконував свої кредитні зобов`язання щодо повернення цих коштів.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час звернення до суду).

Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом апеляційної інстанції у сукупності з іншими доказами.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 25 травня 2021 року у справі №200/5647/18.

Щодо погодження умов договору в частині штрафних санкцій, за несвоєчасне виконання договору.

Оскільки Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України).

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Вирішуючи спір по суті, суд доходить до висновку, що в анкеті-заяві від 30 травня 2018 року ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт згідно додатку до анкети-заяви, а строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, банк не пред`явив.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ «Універсал Банк» дотримався вимог, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

У зв`язку з чим, суд вважає, що позивачем нараховано саме штрафні санкції (відсотки) за прострочення заборгованості у сумі 44 392, 90 грн., що підтверджується довідкою про рух коштів по картковому рахунку від 27.03.2023 року, а тому в частині стягнення заборгованості за відсотками позовну заяву слід залишити без задоволення.

Щодо вимог позивача в стягненні тіла кредиту.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, кредитор має право вимагати виконання взятого позичальником на себе зобов`язання, що свідчить про порушення його прав, та вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Дана позиція узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року.

Так, відповідно до наданої довідки про рух коштів по картковому рахунку від 27.03.2023 року, відповідачем за період з 30.05.2018 року по 13.08.2022 року поповнено картковий рахунок на суму 256 778,96 грн., в той же час сума всіх витрат відповідача складає 281 504,73 грн., тож сума фактично отриманих коштів які підлягають поверненню становить 281 504,73 - 256 778,96 = 24 725,77 грн.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що за вказаним кредитним договором відповідач не повернув позики у строк, встановлений договором, суд вважає за необхідне стягнути з нього, на користь позивача, наявну заборгованість, а позовну заяву задовольнити частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2481,00 грн. оскільки його вимоги задоволено частково, а саме на 35,77% (24 725,77 *100: 69 118,67), тому з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню судовий збір в сумі 887,45 грн. (2481х35,77:100).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 260, 263, 265, 354 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 526, 527, 530, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», ідентифікаційний номер: 21133352, місце знаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54, кв. 19, заборгованість за договором про надання послуг «Monobank» від 30 травня 2018 року станом на 13 серпня 2022 року у розмірі 24 725, 77 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», ідентифікаційний номер: 21133352, місце знаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54, кв. 19, витрати на сплату судового збору в сумі 887,45 грн.

В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04 липня 2023 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва