Постанова № 1120981, 05.09.2007, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 м. Вінниця,    вул. Островського, 14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

05 вересня2007 року                                                                                       Справа №2а-12206/07

Вінницький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Сауляк Ю.В.

при секретарі судового засідання Кащук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАННОС», м.Вінниця до Державної податкової інспекції у м.Вінниці про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та визнання його протиправним

За участю представників сторін:

позивача: Діденко І.В., діє на підставі довіреності від 11.09.2006 року;

відповідача: Соловей Г.Г., діє на підставі довіреності №15283/10/10 від 30.08.2007 року.

В С Т А Н О В И В :

Подано позов про скасування рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 36266 грн. 40 коп.

15.08.2007 року на адресу Вінницького окружного адміністратинвого суду надійшла позовна заява, якою позивач фактично збільшив позовні вимоги та просить суд постановити рішення, яким також визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у м.Вінниці про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАННОС», м.Вінниця в сумі 36266 грн. 40 коп.

Клопотання про збільшення позовних вимог приймається судом на підставі вимог ч.1 ст.51 КАС України.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що невиконання  Фірмою ТОРКО International, a.s. (Словакія) умов укладеного між нею та позивачем контракту №03-2006/Skвід 26.05.2006 року щодо розрахунку за поставлений товар стало підставою до звернення з відповідним позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово – Промисловій палаті України. Разом з цим добровільна сплата боржником заборгованості після відкриття Арбітражним судом провадження у справі стала підставою до ухвалення рішення від 16.03.2007 року, яким припинено провадження у справі в частині стягнення з  Фірми ТОРКО International, a.s. (Словакія) основної заборгованості, а також відповідно до ч.4 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №04-5/3360 від 17.12.2004 року є підставою до несплати пені з дати прийняття позову до розгляду справи господарським судом.

Під час слухання справи в суді представник позивача позовні вимоги підтримала та звернулась до суду з клопотанням про задоволення позову.

Натомість, представник відповідача проти позову заперечила, посилаючись при цьому на обставини, викладені у запереченнях №15240/10/10 від 09.08.2007 року та №15488/10/10 від 03.09.2007 року. Зокрема, остання зазначила, що виконуючи умови контракту №03-2006/Skвід 26.05.2006 року Фірмою ТОРКО International, a.s. (Словакія) були порушені строки здійснення оплати за отриманий товар. Так, враховуючи, що кінцевий термін розрахунків закінчився 13.09.2006 рок, а кошти фактично надійшли на рахунок позивача 21.11.2006 року, тобто валютна виручка за продукцію надійшла на рахунок резидента з порушенням на 67 днів законодавчо встановленого терміну. За таких обставин, на підставі ч.1 ст.4 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-Вр від 23.09.1994 року позивачу була нарахована пеня у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, на підставі чого за результатами позапланової перевірки був складений акт №1374/2202/31542720 від 30.07.2007 року. При цьому відповідач наголосив, що в зв’язку з прийняттям Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-Промисловій палаті України рішення про зупинення провадження у справі в частині стягнення з Фірми ТОРКО International, a.s. на користь позивача заборгованості по основному боргу по контракту №03-2006/Skвід 26.05.2006 року, на підставі приписів ч.3 ст.4 цього Закону, позивачу була нарахована пеня до моменту фактичного погашення заборгованості, тобто за термін знаходження справи в провадженні Арбітражного суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, судом встановлено, що 25 травня 2006 року між позивачем (продавець) та Фірмою ТОРКО International, a.s. (покупець) був укладений контракт №03-2006/Sk.

Згідно п.7 умов якого розрахунок за кожну партію товару повинен проводитись покупцем протягом 90 банківських днів після проведення митних процедур в країні продавця шляхом перерахування або внесення готівкової валюти на розрахунковий рахунок продавця, що відповідає вимогам ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 року.

Отже, позивач здійснивши 15.06.2006 року поставку товару Фірмі ТОРКО International, a.s., повинен був згідно п.7 контракту до 13.09.2006 (включно) отримати за нього кошти (зазначені факти встановлені судовим рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово – Промисловій палаті України від 16.05.2007 року в господарській справі АС№228с/2006, що набрало законної сили, та відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, не потребують доведення).

Невиконання покупцем своїх зобов’язань по контракт №03-2006/Skстало підставою до звернення позивача з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово – Промисловій палаті України про стягнення з Фірми ТОРКО International, a.s. заборгованості. Постановою голови Арбітражного суду від 15 вересня 2006 року справу прийнято до провадження в Арбітражному суді за №228с/2006.

Разом з цим, виконуючи свої зобов’язання згідно зазначеного контракту 20.11.2006 року Фірма ТОРКО International, a.s. перерахувала, а позивач отримав кошти у розмірі 36270 доларів США, що стверджується актом ДПІ у м.Вінниці №1374/2202/31542720 від 30.07.2007 року та встановлено у судовому рішенні Арбітражного суду від 16.05.2007 року у справі АС№228с/2006.

З урахуванням зазначених обставин, Міжнародним комерційним арбітражним судом 16 березня 2007 року було постановлено рішення, яким зобов’язано Фірму ТОРКО International, a.s. (Словакія) сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «МАННАС» витрати, що поніс позивач в зв’язку з розглядом справи в суді всього - 3260 доларів; провадження у справі в частині стягнення 36270 доларів в рахунок погашення заборгованості по поставці товару припинено; а також залишена без розгляду вимога про стягнення з відповідача (Фірми ТОРКО International, a.s. (Словакія) 108,71 доларів, сплачених позивачем в державний бюджет України штрафних санкцій за порушення строків розрахунків згідно експортних операцій та 27,12 доларів – відшкодування витрат на оплату банківських послуг в зв’язку з несплатою арбітражного збору.

З метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України відповідачем на підставі наказу №1063/22п від 17.07.2007 року була здійснена позапланова виїзна перевірка позивача, по результатам проведення якої був складений акт №1374/2202/31542720 від 30.07.2007 року, в якому зокрема зазначено, що кінцевий термін розрахунку згідно контракту №03-2006/Skзакінчився 13.09.2006 року. Таким чином станом на 14.09.2006 року у позивача утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 36270 доларів США. Враховуючи, що 15.09.2006 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ТД «Маннас» до Фірми ТОРКО International, a.s. про стягнення заборгованості в зв’язку з невиконанням  контракту №03-2006/Skвід 25.05.2006 року, позивачу попереднім актом перевірки нарахована пеня за 1 день прострочення терміну розрахунків (14 вересня 2007 року).   

Окрім цього, перевіркою також встановлено, що в силу того, що 16 березня 2007 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово – Промисловій палаті України виніс рішення про зупинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 36270 доларів основного боргу по контракту №03-2006/Skвід 25.05.2006 року (тобто Арбітражний суд не приймав рішення на користь резидента (позивача) щодо стягнення заборгованості з неризидента), пеня за порушення термінів розрахунків, передбачених ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-Вр від 23.09.1994 року, підлягає поновленню та сплаті за кожен день прострочення за період до моменту фактичного погашення заборгованості.

За таких обставин, позивачу за період з 15.09.2006 року по 20.11.2006 року була нарахована пеня за у сумі 36266 грн. 40 коп.

Вивчивши матеріали даної справи, суд прийшов до висновку, що рішення відповідача про застосування штрафних санкцій до ТОВ «ТД «Маннас» в сумі 36266 грн. 40 коп. в зв’язку з недотриманням нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортним контрактом №03-2006/Skвід 25.05.2006 року підлягає скасуванню в силу наступних обставин.

Так, статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-Вр від 23.09.1994 року (далі Закон №185/94-Вр від 23.09.1994 року) передбачено, що порушення резидентом термінів зарахування на валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки.

Разом з цим, прийняття Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово – Промисловій палаті України постанови від 15 вересня 2006 року про прийняття до провадження справи за №228с/2006 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАННАС» до Фірми ТОРКО International, a.s. (Словакія) про стягнення заборгованості в зв’язку з невиконанням контракту №03-2006/Skвід 25.05.2006 року, в силу вимог ч.1 ст.4 Закону №185/94-Вр від 23.09.1994 року, є підставою до зупинення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

При цьому слід зазначити, що згідно ч.4 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №04-5/3360 від 17.12.2004 року «припинення провадження у справі в зв’язку з добровільним задоволенням позовних вимог, є позитивним вирішенням спору на користь позивача. При цьому для визначення можливості застосування санкцій слід виходити не з формальної обставини – припинення провадження у справі, а з факту погашення заборгованості».

Таким чином, постановлене 16 березня 2007 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово – Промисловій палаті Україні рішення по справі №228с/2006, яким в зв’язку з добровільною сплатою відповідачем після пред’явлення позову припинено провадження в частині стягнення з Фірми ТОРКО International, a.s. (Словакія) 36270 доларів в рахунок погашення основної заборгованості по поставці товару згідно контракту №03-2006/Skвід 25.05.2006 року суд розцінює як позитивне вирішення даного спору. В зв’язку з викладеним є неможливим застосування санкцій за порушення термінів виконання контракту №03-2006/Skвід 25.05.2006 року з дня прийняття позову до розгляду (тобто з 15.09.2006 року).

За таких обставин, в силу вимог ст.ст. 1, 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-Вр від 23.09.1994 року, з урахуванням ч.4 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №04-5/3360 від 17.12.2004 року позов підлягає задоволенню в повному обсязі. 

При цьому слід зазначити, що позивач оплатив 108,71 доларів США в рахунок погашення нарахованої відповідачем згідно акту пені за 14.09.2007 року в зв’язку з недотриманням нерезидентом термінів, передбачених контрактом №03-2006/Skвід 25.05.2006 року, щодо оплати за поставлений товар, що стверджується актом ДПІ у м.Вінниці №1374/2202/31542720 від 30.07.2007 року та рішенням Арбітражного суду від 16.05.2007 року у справі АС№228с/2006.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. згідно квитанції №3841 від 10.08.2007 року підлягає компенсації з Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-Вр від 23.09.1994 року, ч.1 ст.51, ч.1 ст.72, ст.ст.  71, 86, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, ч.4 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №04-5/3360 від 17.12.2004 року, суд, – 

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАННОС», м.Вінниця до Державної податкової інспекції у м.Вінниці про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та визнання його протиправним задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення, що прийнято Державною податковою інспекцією у м.Вінниці про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАННОС» (м.Вінниця, вул.600-річчя, 17, код ЄДРПОУ 31542720) штрафних санкцій в сумі 36266 грн. 40 коп. за період з 15.09.2006 року по 20.11.2006 року в зв’язку з недотриманням резидентом (позивачем) термінів щодо зарахування валютної виручки на рахунок, в уповноваженому банку згідно контракту №03-2006/Skвід 25.05.2006 року.

3. Сплачений судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. згідно квитанції №3841 від 10.08.2007 року компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня ї  проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про  апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя : /підпис/

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

Постанова суду від 05.09.2007 року по справі №2-а-12206/07 станом на 13.09.2007 року не набула законної сили.

Суддя:

Секретар: