Ухвала суду № 112089790, 07.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 липня 2023 року № 320/9338/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 у справі №320/9338/20 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року згідно статті 39, частини 2 статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року, як непрацюючому пенсіонеру, нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) та провести нарахування додаткової пенсії відповідно до частини 2 статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку 25 % від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування ОСОБА_1 та невиплати з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює щомісячно двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Стягнуто за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ22933548) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд, рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача: 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998) судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

На адресу суду від позивача надійшла заява, у якій останній просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, які вчинені на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 у справі №320/9338/20 щодо нарахування доплати до пенсії, виходячи з двох прожиткових мінімумів згідно із законом України про Державний бюджет на відповідний рік;

- зобов`язати керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області вжити відповідних заходів для забезпечення виконання рішення суду у вказаній справі та вжити заходів для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Розглянувши вищевказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частинами четвертою та п`ятою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Суд зазначає, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.02.2023 №2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Враховуючи встановлення на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду заяви про визнання протиправними дій відповідача щодо невиконання рішення суду у порядку письмового провадження.

Як зазначено вище, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 у справі №320/9338/20 зобов`язано пенсійний орган здійснити ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює щомісячно двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Позивач, обґрунтовуючи вказану заяву, зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, здійснюючи нарахування та виплату підвищення до пенсії позивача, передбаченого ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в якості розрахункової величини застосувало прожитковий мінімум для працездатних осіб, а не заробітну плату, що суперечить вимогам вказаного нормативно-правового акта та свідчить про не виконання рішення суду.

Позивач до вказаної заяви додав лист Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 08.05.2023, в якому вказано, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII мінімальна заробітна плата після набрання чинності суми Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

У вказаному листі відповідач зазначив, що з огляду на вказані положення Закону при перерахунку пенсії позивача відповідно до рішення суду застосовані два прожиткові мінімуми для працездатних осіб.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило, що кошти за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 17.07.2018 по 30.04.2023 нараховано в сумі 229301,32 грн., обліковано та внесено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Розмір пенсії після проведення перерахунку за рішенням суду становить 7086,37 грн., де 3290,49 грн. - розмір пенсії; 113,88 грн. - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесених до 3 категорії (потерпілі) ЧАЕС; 3682,00 грн. - доплата за рішенням суду (ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Розглянувши подану представником позивачки заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка дії з 17.07.2018) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Суд зауважує, що з метою економного та раціонального використання державних коштів та приведення у відповідність до фінансових можливостей положень окремих законів України, Верховна Рада України 06.12.2016 прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень якого установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

При цьому, згідно з висновками, викладеними у постанові від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18 у правовідносинах щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-XII, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Отже, після набрання чинності Законом №1774-VIII мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина у тому числі для обрахунку підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, право на яке у таких осіб виникло на підставі статті 39 Закону №796, у редакції, що діяла до 01.01.2015 в частині, яка не змінена Законом України від 04.02.2016 № 987-VIII Про внесення зміни до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 16-18 ухвали Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №240/14828/22.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796, із застосуванням в якості розрахункової величини прожиткового мінімуму, а не мінімальної заробітної плати, відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає безпідставними твердження позивача про неналежне виконання відповідачем судового рішення у цій справі (у вигляді застосування в якості розрахункової величини при обчисленні підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, згідно з положеннями статті 39 Закону №796, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не мінімальної заробітної плати), що свідчить про необґрунтованість поданої заяви.

У зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиконання судового рішення.

Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України від 01.03.2023 у справі №3-27/2022(54/22) (2-р(II)/2023) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи частини першої статті 294, частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в тім, що вони унеможливлюють апеляційне оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої порядком статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведене свідчить про можливість апеляційного оскарження даної ухвали.

Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиконання судового рішення в адміністративній справі залишити без задоволення.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Василенко Г.Ю.