Рішення № 112089351, 07.07.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2023 рокум. Ужгород№ 260/3089/23

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області та до Ліквідаційної комісії управління МВС України в Закарпатській області про стягнення невиплаченої суми грошової компенсації, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області та до Ліквідаційної комісії управління МВС України в Закарпатській області у якому просить: визнати протиправним бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (ЄДРПОУ 40108913), щодо невиплати грошової компенсації за невикористані мною дні відпустки 58 календарних днів, неправильне обрахування суми та відмови виконувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року по справі №260/5218/21; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (СДРПОУ 40108913) виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПГІ: НОМЕР_1 ) невиплачену суму грошової компенсації у розмірі 121 622, 69 (сто двадцять одна тисяча шістсот двадцять дві) гривень (шістдесят дев`ять) копійок, з яких: недорахована компенсація, за невикористані 56 календарних днів щорічної відпустки за 2015-2017 роки - в сумі 32 771, 69 (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят одна) гривень (шістдесят дев`ять) копійок; невиплата грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учасник бойових дій за 2016-2021 роки (84 дні відпустки) в сумі 88 851,00 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят одна) гривень; визнати протиправним бездіяльність Головного управлінням МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області (ЄДРПОУ 08592170), щодо невиплати грошової компенсації за невикористані мною дні відпустки 102 календарних днів та відмови виконувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року по справі №260/5218/21; зобов`язати Головне управлінням МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області (ЄДРПОУ 08592170) виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) невиплачену суму грошової компенсації у розмірі 107 890,05 (сто сім тисяч вісімсот дев`яносто) гривень (п`ять) копійок за невикористані 102 календарні дні щорічної відпустки: за період з 2010 по 2014 рік.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року постановлено про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та зобов`язання Головне управління Національної поліції в Закарпатській області виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену суму грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учасник бойових дій за 2016-2021 роки (84 дні відпустки) в сумі 88 851,00 гривень; визнання протиправним бездіяльність Головного управлінням МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області, щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки 102 календарних днів та відмови виконувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року по справі №260/5218/21; зобов`язання Головне управлінням МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену суму грошової компенсації у розмірі 107 890,05 гривень за невикористані 102 календарні дні щорічної відпустки: за період з 2010 по 2014 рік..

Відтак, предметом розгляду даної справи є спір щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки 58 календарних днів, неправильне обрахування суми; зобов`язання Головного управління Національної поліції в Закарпатській області виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену суму грошової компенсації у розмірі 32 771, 69 (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят одна) гривень (шістдесят дев`ять) копійок недорахованої компенсації за невикористані 56 календарних днів щорічної відпустки за 2015-2017 роки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року по справі №260/5218/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області та Головного управління МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області задоволено частково та, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо непроведення повного розрахунку з ОСОБА_1 при його звільненні зі служби в поліції 14 квітня 2021 року, а саме грошової компенсації за невикористані 56 календарних днів щорічної відпустки: за 2015 рік - 3 календарні дні, за 2016 рік у кількості 35 календарних днів, за 2017 рік у кількості 18 календарних днів; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 56 календарних днів щорічної відпустки: за 2015 рік - 3 календарні дні, за 2016 рік у кількості 35 календарних днів, за 2017 рік у кількості 18 календарних днів.

Вказане рішення суду набуло законної сили 10.11.2022 року та було скеровано до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для його подальшого виконання.

Однак, відповідно до відповіді начальника УФЗБО Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 02.02.2023 року за № 107/106/5-2023 ОСОБА_1 було повідомлено, що «щодо порядку розрахунку суми компенсації за невикористану відпустку за рішенням суду (за період служби в ГУНП в Закарпатській області), яка нарахована та виплачена Вам в розмірі 26462,05 грн, то вона визначалася відповідно до вимог Наказу МВС від 06.04.2016 року № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», а саме, виходячи з одноденного розміру Вашого грошового забезпечення станом на день звільнення (без врахування суми індексації): 15610,97- 1219,00= 14391,97 : 30 (кількість днів в місяці) =479,73 грн. 479,73 х 56 (кількість днів невикористаної щорічної відпустки відповідно до рішення суду) = 26865,04 грн. - 402,98 грн. (військовий збір) =26462,06 грн - кошти зараховано на картрахунок.»

Позивач вважає вказаний розрахунок є необгрунтованим, Відповідач неправомірно застосував до спірних правовідносин приписи вказаного вище Порядку № 260 та такі дії вчинено всупереч приписам ст. 83 КЗпІІ України, статті 24 Закону України «Про відпустки» та Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Просить византи такі дії протиправними та зобов`язати здійснити перерахунок Головним Управлінням Національної поліції в Закарпатській області з розрахунку 56 к.д. х 1 057,75 = 59 233,75 гривень, а не виплачені 26 462,06 гривень, тобто сума яка має бути довиплачена вважає має становити - 32 771, 69 гривень.

12 травня 2023 року відповідачем подано суду відзив на позову заяву, за яким просять відмовити у задоволенні позову. Вказує, що відповідач ГУНП в Закарпатській області, діючи у межах своїх повноважень, виконав рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року у справі №260/5218/21 добровільно та в повній мірі. Вважають, що дана вимога має вирішуватися в порядку статті 383 КАС України, а тому у їх задоволенні, в межах позовного провадження просять відмовити.

04 липня 2023 року відповідачем на виконання ухвали, надано довідку від 04.07.2023 р. № 538/106/5-23 про доходи ОСОБА_1 за останні 12 місяців до дати звільнення.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року по справі №260/5218/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області та Головного управління МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області задоволено частково та, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо непроведення повного розрахунку з ОСОБА_1 при його звільненні зі служби в поліції 14 квітня 2021 року, а саме грошової компенсації за невикористані 56 календарних днів щорічної відпустки: за 2015 рік - 3 календарні дні, за 2016 рік у кількості 35 календарних днів, за 2017 рік у кількості 18 календарних днів; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 56 календарних днів щорічної відпустки: за 2015 рік - 3 календарні дні, за 2016 рік у кількості 35 календарних днів, за 2017 рік у кількості 18 календарних днів.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року у справі №260/5218/21 Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області, було нараховано та виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за період невикористаної відпустки за час служби в поліції, в кількості 56 календарних днів в сумі 26462,06 грн, з розрахунку за встановленими видами оплати, що мали постійний характер відповідно до архівної відомості № 1 за період з січня по грудень 2021 р.: (2700 грн. посадового окладу + 2000 грн. оклад за спец. звання + 1410 грн. надбавку за стаж служби + 3055 грн. надбавка за специфічні умови проходження служби + 5733,26 грн. щомісячна премія =14391,97 грн.) : 30 календарних днів = 479,73 грн. Відповідно 479,73 грн. х 56 календарних днів невикористаної відпустки = 2685,04 грн. - 402,98 грн. (військового збору 1,5% ) = 26462,06 грн. Вказана сума була виплачена позивачеві на його особистий карт-рахунок.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року у справі №260/5218/21 встановлено що ОСОБА_1 має право на грошову компенсацію за невикористані 56 календарних днів щорічної відпустки: за 2015 рік - 3 календарні дні, за 2016 рік у кількості 35 календарних днів, за 2017 рік у кількості 18 календарних днів та зобов`язано Головне управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснити таку на користь позивача.

Щодо доводів відповідача викладених у відзиві, що дана вимога має вирішуватися в порядку статті 383 КАС України, суд вважає необхідним зазначити, що розмір виплаченої відповідачем грошової компенсації за невикористані дні відпустки не був визначений при розгляді справи 260/5218/21.

Предметом розгляду даної справи 260/3089/23 є як сама протиправність дій щодо неповної виплати грошової компенсації за відпустку, яка на думку позивача невірно визначена при виплаті Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області на виконання рішення суду 260/5218/21 із зобов`язанням здійснити виплату недоплаченої суми грошової компенсації.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Суд зазначає, що зазначені у ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Предмет та підстави позовних вимог за справі 260/5218/21 та 260/3089/23 різняться, а отже із змісту позовної заяви у даній справі, судового рішення у справі 260/5218/21 та вимог статті 383 КАС судом не встановлено підстав для вирішення позовних вимог в порядку статті 383 КАС України.

Так, щодо позовної вимоги визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки 58 календарних днів, неправильне обрахування суми; зобов`язання Головного управління Національної поліції в Закарпатській області виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену суму грошової компенсації у розмірі 32 771, 69 (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят одна) гривень (шістдесят дев`ять) копійок недорахованої компенсації за невикористані 56 календарних днів щорічної відпустки за 2015-2017 роки, судом встановлено наступне.

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом ст.45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Статтею 238 КЗпП України визначено, що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію».

Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про Національну поліцію» проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Частиною першою статті 92 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби. Відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням особи рядового або керівного складу може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році. Поліцейським дозволяється, за бажанням, використовувати відпустку частинами. Одна частина відпустки має бути не менше 10 діб. Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року. Поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Частиною першою статті 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішній справ України 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок № 260) за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2 Порядку у обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Аналізуючи наведені норми законодавства суд доходить висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому не передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарного році.

В наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, оскільки це суперечить суті та гарантіям як трудового так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

З огляду на не врегулювання положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку № 260 питання компенсації невідбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки, то при вирішенні вказаного питання підлягають застосуванню приписи КЗпП України, Закону України «Про відпустки», Порядку № 100. Такого правового висновку дійшов Верховний суд у постанові №826/8185/18 від 23 жовтня 2019 року. Крім того, Верховний Суд 19 січня 2021 року у справі 160/10875/19 відступив від правового висновку, сформованого в судових рішеннях у справах №818/1276/17, №820/5122/17, №808/2122/18, №825/1038/16 і вважав правильним правовий висновок, який було викладено у постанові від 23.10.2019 в справі №826/8185/18.

Відповідно до норм частини першої статті 83 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Як встановлено судом, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області, було нараховано та виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за період невикористаної відпустки за час служби в поліції, в кількості 56 календарних днів в сумі 26462,06 грн, з розрахунку за встановленими видами оплати, що мали постійний характер відповідно до архівної відомості № 1 за період з січня по грудень 2021 р.: (2700 грн. посадового окладу + 2000 грн. оклад за спец. звання + 1410 грн. надбавку за стаж служби + 3055 грн. надбавка за специфічні умови проходження служби + 5733,26 грн. щомісячна премія =14391,97 грн.) : 30 календарних днів = 479,73 грн. Відповідно 479,73 грн. х 56 календарних днів невикористаної відпустки = 2685,04 грн. - 402,98 грн. (військового збору 1,5% ) = 26462,06 грн. .

Відповідно до листа 02.02.2023 року за № 107/106/5-2023 та відзиву, судом встановлено, що відповідачем було здійснено таку випплату на підставі п.8 розділ ІІІ Порядку № 260 «Про затвердження порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання». Так, згідно листа від 02.02.2023 року за № 107/106/5-2023 розрахунок суми компенсації за невикористану відпустку за рішенням суду (за період служби в ГУНП в Закарпатській області), нарахована та виплачена ОСОБА_1 в розмірі 26462,05 грн, то вона визначалася відповідно до вимог Наказу МВС від 06.04.2016 року № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», а саме, виходячи з одноденного розміру Вашого грошового забезпечення станом на день звільнення (без врахування суми індексації): 15610,97- 1219,00= 14391,97 : 30 (кількість днів в місяці) =479,73 грн. 479,73 х 56 (кількість днів невикористаної щорічної відпустки відповідно до рішення суду) = 26865,04 грн. - 402,98 грн. (військовий збір) =26462,06 грн - кошти зараховано на картрахунок.»

Згідно пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260, виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Судовим рішенням у справі 260/5218/21 було встановлено, що відповідач має нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за період 56 календарних днів щорічної відпустки: за 2015 рік - 3 календарні дні, за 2016 рік у кількості 35 календарних днів, за 2017 рік у кількості 18 календарних днів. Однак, як слідує із встановлених судом обставин справи та наданих доказів, відповідач здійснюючи нарахування та виплату грошової компенсації позивачу за 56 календарних днів відпустки протиправно застосував при її нарахуванні пункт 8 розділу ІІІ Наказу МВС від 06.04.2016 року №260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських".

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх рішення та дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, судом встановлено, що відповідач неправомірно застосував до спірних правовідносин приписи вказаного вище Порядку № 260 та такі дії вчинено всупереч приписам ст. 83 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про відпустки», Порядку № 100 від 08.02.1995 року..

Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 23.10.2019 в справі №826/8185/18.

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права викладені у Постановах Верховного суду.

За вимогами частини п`ятої та шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Позивач у позові визначив суму недоплаченої грошової компенсації 32711,69 грн. за 56 днів невикористаної відпустки.

Судом встановлено, що заробітна плата позивача за 12 календарних місяців згідно наданої довідки від 04.07.2023 р. № 538/106/5-23 до дати звільнення - з квітня 2020 року по березень 2021 року становить 254469,42 грн.

Розрахунок норм тривалості робочого часу на 2020 рік Мінсоцполітики надало у листі від 29.07.2019 р. №1133/0/206-19, де з 14 квітня 2020 по 31 грудня 2020 року 181 робочих днів; згідно листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.08.2020 року № 3501-06/219 з 01 січня 2021 року по 14 квітня 2021 року - 71 робочий день.

Таким чином, загальна кількість робочих днів з 14 квітня 2020 року по 14 квітня 2021 року становить 252 робочих днів. Відтак середньоденна заробітна плата позивача за 12 календарних місяців становить 1009,80 грн (254469,42 грн. / 252 робочих днів). Таким чином грошова компенсація, що повинна була бути виплачена Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області позивачу становить 56 к.д. х 1009,80 грн = 56548,80 грн.

Судом, відповідно до матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року у справі №260/5218/21, на підставі п.8 розділу ІІІ Порядку № 260 було виплачено позивачу 26462,06 гривень., про що вказують і сторони.

Отже сума недоплаченої грошової компенсації становить 30 086,74 грн. (56548,80 грн. 26 462,06 грн).

Відповідно до статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач вказує, що сума недоплаченої грошової компенсації становить 32711,69 грн. за 56 днів невикористаної відпустки.

Разом з тим, судом встановлено, що сума недоплаченої грошової компенсації за 56 днів невикористаної відпустки ОСОБА_1 становить 30 086,74 грн., відтак позовні вимоги підлягають до задоволення частково, шляхом визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, щодо виплати не в повному обсязі грошової компенсації за невикористані 56 днів відпустки та зобов`язання відповідача виплатити недоплачену суму грошової компенсації за невикористану відпустку у розмірі 30 086,74 грн.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (вул. Ф.Ракоці, буд. 13,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 40108913) про стягнення невиплаченої суми грошової компенсації - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 грошової компенсації за 56 днів невикористаної щорічної відпустки.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області виплатити (доплатити) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену суму грошової компенсації за невикористані 58 днів щорічної відпустки у розмірі 30 086,74 грн. (тридцять тисяч вісімдесят шість гривень сімдесят чотири копійки) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору