Рішення № 112085144, 10.07.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6913/23

Категорія 55

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

10 липня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М.,

за участю секретаря судового засідання - Пальчак Р. Р.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення безпідставно отриманих коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року до Подільського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 з позовною заявою до АТ «Перший український міжнародний банк», в якій просив стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 11 758,43 грн, які були набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що спірні грошові кошти було стягнуто під час примусового виконання у ВП № 66129612 виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівни № 57272 від 11.06.2021, який в подальшому судовим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 07.10.2022 визнаний таким, що не підлягає виконанню. З ОСОБА_1 було відраховано суму у розмірі 11 758,43 грн. Отже позивач вважає, що зазначені спірні кошти стягнуті без достатньої правової підстави. У відповідності до ст. 1212 ЦК України, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19 червня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з доданими до неї документами направлялися рекомендованим листом за юридичною адресою. Відзив на позовну заяву або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 57272, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 71 191,93 грн.

З метою примусового виконання вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. відкрито виконавче провадження № 66129612, в якому 15.11.2022 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

07.10.2022 рішенням Подільського районного суду міста Києва у справі № 758/1002/22 виконавчий напис № 57272 визнано таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, враховуючи, що судовим рішенням визнано оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, а на підставі нього з позивача стягнуті грошові кошти, між сторонами виникли спірні правовідносини, які регулюються нормами статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу (збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому, набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15, від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19.

Суд бере до уваги, що правовою підставою для набуття АТ «Перший український міжнародний банк» грошових коштів у спірному розмірі став виконавчий напис нотаріуса, який рішенням суду визнано таким, що не підлягає виконанню, а відтак оскільки правова підстава для отримання таких коштів відпадала грошові кошти у розмірі 11 785,43 грн підлягають поверненню позивачу у відповідності до ст. 1212 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, які б спростовували зазначені твердження позивачки відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 073,60 грн.

Відповідно до ч.1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Справа про стягнення безпідставно набутих коштів не належить до складних справ, за критеріями предмету та підстав позову, кількості учасників та предмету доказування, така була призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає достатнім розміром стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн, а тому заява підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263- 265, 280 - 282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті грошові кошти у розмірі 11 785 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн 43 коп., судовий збір - 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. та витрати на професійну правничу (правову) допомогу - 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

відповідач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», (адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 14, ЄДРПОУ 14282829).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 10 липня 2023 року.

Суддя М. М. Головчак