Рішення № 112084459, 10.07.2023, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5549/23

Провадження № 2-а/712/88/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2023року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді Романенко В.А.

за участю секретаря Скринник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси, в порядку спрощеного позовного провадженнябез виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Руденко Марина Олегівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,звернулася досуду задміністративним позовомдо Управління патрульної поліції в Черкаській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що 24 травня 2023 року постановою серія ЕАС № 7047737 в справі про адміністративне правопорушення його, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Вважає, що дана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії інспектора патрульної поліції при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили його права.

Фактично, розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливив виконання вимог ст. 245 КпАП України щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування усіх обставин відповідної справи.

Відповідач виніс оскаржувану постанову, але будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було роз`яснено права та обов`язки, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи.

На підставі вищевикладеного, вважає, що відповідач грубо порушив вимоги ст. ст. 278, 279 КпАП України.

У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Підставою для притягнення тієї чи іншої особи до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Як вбачається зі змісту, постанова складена відносно нього за те, що нібито він, 24.05.2023 р. о 21 год. 31 хв. у м. Черкаси на Перемоги 10, керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. ПДР - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів, стаття 122 ч. 2 КУпАП.

Інспектор патрульної поліції неповно та однобічно дослідив докази по справі та не врахував його законних доводів з приводу проїзду на жовтий сигнал світлофору.

24.05.2023 року о 21 год. 31 хв. він дійсно рухався по вул. Перемоги 10 та керував транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ VARIO 815D, державний номерний знак НОМЕР_1 , який відноситься д категорії вантажних транспортних засобів. Він їхав увечері, не перевищуючи допустимої швидкості на вищевказаному вантажному автомобілі. Доїжджаючи до перехрестя по вул. Перемоги 10 до світлофора, почав моргати зелений колір світлофора, розуміючи, що тормозний шлях у вантажного автомобіля більший ніж у легкового автомобіля, та, переконавшись у безпеці дорожньої обстановки, керуючись нормами ПДР України п.8.11., щоб уникнути екстреного гальмування та зупинки посеред перехрестя він продовжив рух далі, так як на дорозі не було інших автомобілів та пішоходів та інших перешкод (тобто впевнився у безпеці дорожньої обстановки) та проїхав на жовтий сигнал світлофора.

Відповідно до п. 8.11. ПДР України встановлено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Всі його доводи працівниками патрульної поліції не брались до уваги. Вказані норми ПДР працівники поліції навіть не захотіли прочитати.

На основі цих упереджених фактів, патрульний поліцейський, притягнув його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, не маючи при цьому доказової бази, в порушення вимог ст. 278, 279 КпАП України та не перевіривши його доводи та пояснення.

При цьому, постанова серії ЕАС № 7047737 від 54.05.2023 року не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України.

Крім того, обставини події ставлять під сумніви професійні знання ПДР України працівниками патрульної служби в Черкаській області.

Вважає, що вказана вище постанова в справі про адміністративне правопорушення серія ЕАС № 7047737 від 24.05.2023 р. винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КпАП України, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

При винесенні постанови патрульними поліцейськими порушено вимоги статті 280 КпАП України, яка передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Усього цього працівниками патрульної поліції, які складали відносно нього постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності не зроблено.

Просить скасувати постанову серія ЕАС № 7047737 від 24.05.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно мене, ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КпАП України, а провадження по даній адміністративній справі - закрити, за відсутністю у моїх діях складу адміністративного правопорушення, .

Стягнути з відповідача - Управління Патрульної поліції в Черкаській області сплачений ним судовий збір.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2023 року відкрито провадженняза адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до Управлінняпатрульної поліціїв Черкаськійобласті проскасування постановипро притягненнядо адміністративноївідповідальності та вирішено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні, без виклику сторін.

Відповідно дост. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5ст. 262 КАС Українивизначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідност. 258 КАС Українисуд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На момент розгляду справи відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позовних вимог за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 7047737 від 22.01.2023 відмовити повністю, оскільки Інспектор діяв виключно на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена ним з дотриманням та у повній відповідності нормам матеріального і процесуального права і є такою, яка не має підстав для скасування.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 8 Конституції задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС № 7047737 від 24 травня 2023 року складеної поліцейським роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Реймаровим Сергієм Олександровичем, вбачається, що 24.05.2023 21:47:43 в м. Черкаси, вулиця 30 річчя Перемоги, 21, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.ґ. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідност. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.ч. 2, 8 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В позовній заяві позивач зазначає, що «24.05.2023 року о 21 год. 31 хв. він дійсно рухався по вул. Перемоги 10 та керував транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ VARIO 815D, державний номерний знак НОМЕР_1 , який відноситься д категорії вантажних транспортних засобів. Він їхав увечері, не перевищуючи допустимої швидкості на вищевказаному вантажному автомобілі. Доїжджаючи до перехрестя по вул. Перемоги 10 до світлофора, почав моргати зелений колір світлофора, розуміючи, що тормозний шлях у вантажного автомобіля більший ніж у легкового автомобіля, та, переконавшись у безпеці дорожньої обстановки, керуючись нормами ПДР України п.8.11., щоб уникнути екстреного гальмування та зупинки посеред перехрестя він продовжив рух далі, так як на дорозі не було інших автомобілів та пішоходів та інших перешкод (тобто впевнився у безпеці дорожньої обстановки) та проїхав на жовтий сигнал світлофора.»

Відповідно до п. 8.11. ПДР України встановлено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Постанова серії ЕАС № 7047737 від 54.05.2023 року не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України.

Відповідно дост.283КУпАП постановапо справіпро адміністративнеправопорушення усферах забезпеченнябезпеки дорожньогоруху тапаркування транспортнихзасобів,крім даних,визначених частиноюдругою цієїстатті,повинна міститивідомості про: дату,час імісце вчиненняадміністративного правопорушення; транспортнийзасіб,який зафіксованов моментвчинення правопорушення(марка,модель,номерний знак); технічнийзасіб,яким здійсненофото абовідеозапис (якщотакий записздійснювався); розмірштрафу тапорядок йогосплати; правовінаслідки невиконанняадміністративного стягненнята порядокйого оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено технічний засіб яким здійснено відеозапис.

В постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року, справа № 524/9716/16-а, зазначає, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Таку ж позицію викладено у постанові Верховного суду по справі № 428/2769/17 від 24.01.2019.: « у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень.»

Таких же висновків дійшов Верховний Суд 15.11.18р. по справі №524/5536/17: «За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині доводів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій відеозапису, наданого відповідачем, на якому зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

… суди попередніх інстанцій вірно зазначили про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого статтею частиною другою 122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова ... не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.»

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Крім того, Верховний суд зазначив, що підпис водія у постанові про притягнення до адмінвідповідальності не є доказом вини (ВС/КАС № 757/2757/16-а від 22.07.2019), адже згідно статті 77 КАС України обов`язок саме відповідача доводити правомірність свого рішення.

В оскаржувану постанову не були внесені відомості щодо свідків правопорушення.

Інших належних доказів, на підтвердження факту порушення позивачемправил дорожнього руху, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другоюстатті 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови відповідачем не надано. Оскаржувана постанова серії ЕАН № 4456291 від 08.07.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення.

Враховуючи викладене, всупереч вимогамст. 77 КАС України, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачемПравил дорожнього руху, зокрема не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків,або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові серії ЕАС № 7047737 від 24.05.2023 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (№ К/9901/15804/18).

Таким чином, відповідачем не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачемПДР України.

Статтями 245-246 КУпАП Українивстановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283і284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Відповідно дост. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушенняніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Положенняст. 7 КАС Українипередбачає, що суд вирішує справи відповідно доКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.

Разом з цим, на думку суду, позиція відповідача у даній справі не є доведеною, оскільки не підтверджена належними та допустимим доказами наявності події та складу адміністративного правопорушення, яке інспектор поліції вважав встановленим у постанові серії ЕАС № 7047737 від 24.05.2023року.

Виходячи з наведеного, суд приходить висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормамКУпАП. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕАС № 7047737 від 24.05.2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпідлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати у розмірі 1073,60 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 41-246, 268, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №7047737від 24.05.2023 року, винесену поліцейським роти № 2 батальйону управління патрульної поліції Черкаської області Департаменту патрульної поліції Ремаровим Сергієм Олексійовичем, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (Код ЄДРПОУ 40108646) судові витрати у розмірі 1073,60 грн. на користь ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: В.А. Романенко