Рішення № 112078330, 07.07.2023, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5041/23

Провадження № 2др/201/61/2023

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2023 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Росвен Інвест Україна», Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Росвен Інвест Україна», Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, Рішенням суду від 28 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 24 лютого 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №28099, за яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» у розмірі 11303,04 грн. Стягнуто зТовариства зобмеженою відповідальністю«Росвен ІнвестУкраїна» (ЄДРПОУ37616221,м. Київ,бул.Вацлава Гавела,буд.6-з)на користь держави судовівитрати врозмірі 1 610,40 грн.

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 03 липня 2023 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення яким просить ухвалити додаткове рішення по даній справі про стягнення з ТОВ «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну допомогу правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2023 року позовні вимоги задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 24 лютого 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №28099, за яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» у розмірі 11 303,04 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ЄДРПОУ 37616221, м. Київ , бул. Вацлава Гавела, буд. 6-з)на користь держави судові витрати в розмірі 1 610,40 грн.

Відповідно ч.1ст.270ЦПКУкраїни,суд,щоухваливрішення,можезазаявою учасниківсправичиз власноїініціативиухвалитидодаткове рішення,якщо: 1)стосовнопевноїпозовної вимоги,зприводуякої сторониподавалидоказиі давалипояснення,неухваленорішення; 2)суд,вирішившипитанняпро право,незазначивточної грошовоїсуми,присудженоїдостягнення,абомайно,якепідлягаєпередачі,абодії,щотребавиконати; 3)судомневирішено питанняпросудовівитрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 270 ЦПК України зазначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України питання про винесення додаткового рішення розглядається у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Заява про ухвалення додаткового рішення стосовно судових витрат у справі направлена 03 липня 2023 року

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 3 000 грн.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодуванняпозивачем надано договір про надання правової допомоги від 17 січня 2023 року, актом №1 від 28 червня 2023 року про розрахунок вартості наданих послуг, касовим ордером №1 від 28 червня 2023 року.

Враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, що обсяг понесених позивачем витрат на правничу допомогу є реальним та документально підтвердженим в розмірі 3 000 грн, тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 270, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.,

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.О. Демидова