Рішення № 112060760, 17.05.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2023 рокум. Ужгород№ 260/4841/22

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Пшевлоцька К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 , представник - не з`явився,

відповідача: Воловецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Воловецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 29 травня 2023 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Воловецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

З врахуванням Ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.03.2023р. про роз`єднання позовних вимог у даній справі позовні вимоги наступні:

- визнати протиправною відмову Воловецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 15.10.2022 року №183/24.4.19 у внесенні змін в актовому записі про народження №2 від 17.01.1966 року складеного виконавчим комітетом Тишівської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, про виправлення прізвище дитини з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", ім`я дитини з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Воловецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) внести зміни до актового запису про народження №2 від 17.01.1966 року складеного виконавчим комітетом Тишівської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, про виправлення прізвище дитини з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", ім`я дитини з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ";

Позовні вимоги аргументовані тим, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Тишів Воловецького району, Закарпатської області. Батьки: батько - ОСОБА_6 та мати - ОСОБА_7 та їм`я дитини батьки визначили як " ОСОБА_1 ". Тобто повне ім`я позивача при народженні було зазначено як - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується актовим записом про народження №2 від 17.01.1966 року та виданим свідоцтвом.

На теперішній час повне ім`я позивача - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 2012р.)

Просить визнати протиправною відмову та зобов`язати внести зміни до актового запису про народження №2 від 17.01.1966 року про виправлення прізвища дитини з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", ім`я дитини з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ".

Воловецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відзив на позовну заяву не подав однак подав заяву від 08.12.2022р. №453/24.4.20 в якій зазначив, що рішеннями судів встановлено факт належності актового запису про народження №2 від 17.01.1966 року (ім`я позивача - ОСОБА_1 ) одній і тій самій особі - ОСОБА_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 2012р.) та відмовлено в частині, а тому заяву подану адвокатом позивача про внесення змін в актовий запис (зміст заяви вказаний вище) саме на підставі Постанови Закарпатського апеляційного суду від 30.08.2022р. задовольнити та виконати не можливо.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання та не вбачає причин для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ч.4 ст. 9 КАС України, принцип змагальної сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі включає обов`язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Судом в ході дослідження матеріалів справи встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Тишів Воловецького району, Закарпатської області. Батьки зазначені як: батько - ОСОБА_6 та мати - ОСОБА_7 , а їм`я дитини батьки визначили як " ОСОБА_1 ". Тобто повне ім`я позивача при народженні було зазначено як - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження №2 від 17.01.1966 року та виданим свідоцтвом.

В подальшому позивач декілька раз в різні роки змінював прізвище в т.ч. з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » та знову з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » також декілька раз було змінено і ім`я з « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 » та знову « ОСОБА_1 ».

На теперішній час повне ім`я позивача - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 2012р.)

В подальшому було виявлено, що при отриманні свідоцтва про народження (дублікат) в графі батько був і далі зазначений - ОСОБА_6 , в графі мати зазначена - ОСОБА_7 , а в графі «Прізвище їм`я по батькові дитини» вже зазначено « ОСОБА_1 ». Вважає таке недопустимим, протиправним та таким, що не відповідає дійсності.

На підставі наведеного в зв`язку з тим що ніколи не звертався та не змінював за власною ініціативою актовий запис про народження №2 від 17.01.1966 року то і звернувся з заявою до Виконавчого комітета Тишівської сільської Ради Волівецького району, Закарпатської області. Відмова у виправленні такого оскаржувалася у Воловецькому районному суді (рішення від 31.01.22 скасоване Постановою Закарпатського апеляційного суду у справі 308/12661/21 від 30.08.2022р.) внаслідок задоволення (чаткового) апеляційної скарги ОСОБА_1 та якою встановлено ряд фактів в т.ч. то що Актовий запис про народження №2 від 17.01.1966 року( ім`я позивача - ОСОБА_1 ) належить одній і тій самій особі - ОСОБА_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 2012р.) та відмовлено у внесенні змін в актовому записі про народження №2 від 17.01.1966 року складеного виконавчим комітетом Тишівської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, про виправлення прізвище дитини з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", ім`я дитини з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ";

Оскільки наведене вище вважає порушенням його прав то просить визнати протиправною відмову відповідача та зобов`язати внести зміни до актового запису про народження №2 від 17.01.1966 року про виправлення прізвища дитини з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", ім`я дитини з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ".

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 та 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану є Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010р. N2398-VI (далі - Закон N 2398-VI).

Відповідно до ст.2, 3 Закону N 2398-VI актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.6 Закону N2398-VI органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення)рад.

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Таким чином, до компетенції відповідача законодавством віднесено вирішення питань з приводу яких виник спір.

Статтею 22 Закону N 2398-VI передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

За приписами ч. 5 ст. 9 Закону N 2398-VI Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Пунктами 1.1, 1.5, 1.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (далі - Правила №96/5), передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Згідно з п. 2.11 розділу II Правил N96/5 факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Пунктом 2.12 розділу II Правил N96/5 встановлено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Підстави для внесення змін в актові записи цивільного стану вказані у п. 2.13 розділу II Правил №96/5. Такими підставами, зокрема, є: 2.13.1) рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; 2.13.2) постанова адміністративного суду; 2.13.3) висновок районного, районного у містах, міського (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції або дипломатичного представництва чи консульської установи України; 2.13.12) Внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до 2.13. Правил, окрім іншого, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є:

2.13.1 рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Окрім цього, відповідно до п.2.13.12. Порядку внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по адміністративній справі N°425/2737/17 викладено правова позиція, що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, зокрема і факт реальної дати народження особи.

Чинне законодавство України досить вільно дозволяє громадянам змінювати власне ім`я і прізвище, що підтверджується положеннями ст. 295 ЦК України. Однак при бажанні змінити по батькові на власний розсуд доводиться стикатися з прогалинами в законодавстві, оскільки така зміна можлива лише у разі зміни батьком власного імені, виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження або усиновлення. Наявність такої прогалини підтверджується рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Гарнага проти України" від 16 травня 2013 року, у якому суд визнав порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема права на повагу до свого приватного і сімейного життя.

Окрім цього, відповідно до ч.1 ст. 294 Цивільного кодексу України фізична особа має право на ім`я.

Статтею 28 ЦК України передбачено, що фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Відповідно диспозиції ч.1 ст.296 ЦК України фізична особа має право використовувати своє ім`я у всіх сферах своєї діяльності.

Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім`я, та (або) по батькові (ч. 1 ст. 295 Цивільного кодексу України).

Частиною 7 ст.295 визначено, що порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VI (далі - Закон №2398) встановлено, що цей Закон регулює відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

За змістом статті 9 Закону №2398 державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Окрім того, Відповідачем порушено абсолютне право Позивача, пов`язане з реєстрацією та зміною імені та прізвища у розумінні положення статті 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

16 травня 2013 року Європейський суд ухвалив рішення у справі «Гарнага проти України» № 20390/07, яким постановив, що Україна порушила стосовно заявниці статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, якою кожному гарантується право на повагу до приватного і сімейного життя. Рішення Європейського суду набуло статусу остаточного ще 16 серпня 2013 року.

Відповідно до положень статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд у своєму рішенні зазначив, що в особи можуть існувати справжні причини, щоб бажати змінити своє ім`я, а законодавчі обмеження такої можливості можуть бути виправдані інтересами суспільства, наприклад, для забезпечення точного обліку населення або схоронності засобів ідентифікації та зв`язку носіїв певного імені з сім`єю. Державному органу належить навести відповідні та достатні підстави на підтримку своєї відмови у наданні дозволу на зміну імені особи для того, щоб це обмеження вважалося необхідним у демократичному суспільстві. У рішенні Європейського суду йдеться й про те, що коли особа в Україні досягає достатньо дорослого віку для того, щоб приймати самостійні рішення щодо зміни імені, вона може зберегти або змінити ім`я, надане їй при народженні. Вартий особливої уваги той факт, що особа може зберегти по батькові, навіть якщо її батько більше не носить імені, від якого походить по батькові. У цьому випадку розірвання традиційного зв`язку між по батькові особи та іменем її батька визнається можливим.

Європейський суд констатував, що за майже повної свободи зміни імені або прізвища особи обмеження, накладені на зміну по батькові, не видаються належним чином та достатньою мірою мотивованими національним законодавством. Крім того, державними органами не було надано жодного обґрунтування позбавлення заявниці її права приймати рішення з цього важливого аспекту її приватного та сімейного життя, і таке обґрунтування не було встановлено жодним іншим способом. Державні органи не виконали своє позитивне зобов`язання щодо забезпечення права заявниці на повагу до її приватного життя.

Європейський суд одноголосно постановив, що було порушення статті 8 Конвенції.

У відповідності до ст. 2, 10 Закону України від 23 лютого 2006 року N° 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і пункту 1 статті 46 Конвенції рішення Європейського суду є обов`язковими для виконання.

Закарпатським апеляційним судом при вирішенні справи 308/12661/21 було досліджено, що станом на той час (2010-2011р.) чинне законодавство передбачало обов`язкове внесення відповідних змін щодо імені, прізвища також і в інші актові записи, де вживається попереднє прізвище та власне ім`я заявника, з метою приведення їх у відповідність до внесених змін. Зокрема, при переміні прізвища особою, яка перебуває в шлюбі, зміни вносились у запис акта про народження та в запис акта про одруження, а також було передбачено, що при переміні прізвища хоча б одним з батьків змінюються відомості про батьків у записах актів про народження як повнолітніх, так і неповнолітніх дітей (п.2.12 Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 26.09.2002 № 86/5).

Відтак, на підставі вищевказаних записів про зміну імені та прізвища автоматично були внесені зміни до актового запису про народження №2 від 17.01.1966 року, однак з втратою чинності Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану від 2022р. (Наказ Міністерства Юстиції від 12.01.2011р. №96/5) внесення останніх змін у Актовий запис провести було неможливо, що і фактично призвело до відмови заявнику, щодо внесення останніх змін (2012) прізвища та імені в актовий запис, а саме з прізвища " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", ім`я дитини з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 "

Як зазначалося вище на момент розгляду даної справи діють інші Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджені Міністерством юстиції України. затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5

Так відповідно до п.2.13. Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: п.2.13.1 Правил - рішення суду та відповідно до п.2.13.12. Порядку внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

У розумінні вищезгаданих пунктів Правил, Позивачем для внесення змін у відповідний актовий запис зазначено декілька фактів, які не оскаржуються відповідачами - зокрема те, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Тишів Воловецького району, Закарпатської області. Батьки зазначені як: батько - ОСОБА_6 та мати - ОСОБА_7 , а ім`я дитини батьки визначили як " ОСОБА_1 ". Тобто повне ім`я позивача при народженні було зазначено як - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд враховує те, що зміни в актовий запис про народження до 2011 року були внесені автоматично згідно Правил, які на даний час скасовані, а прізвище " ОСОБА_1 " та ім`я дитини " ОСОБА_1 " позивачем не використовується в зв`язку з зміною такого, тому, для відновлення порушеного права позивача позов належить задовольнити частково.

Суд вважає, що відповідачем було сформовано помилковий висновок про відмову у задоволенні заяви позивача в частині неможливості заміни прізвища та імені, оскільки таке право у особи за даних обставин наявне.

Однак така заміна повинна відбутися на прізвище та ім`я - ОСОБА_1 , саме те прізвище та ім`я з яким особа народилася, що і було відображено в актовому записі до внесених відповідачем змін.

Відповідно до ст. 77 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжити всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отриманні з незалежних від нього підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Воловецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Воловецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 15.10.2022 року №183/24.4.19 у внесенні змін в актовому записі про народження №2 від 17.01.1966 року складеного виконавчим комітетом Тишівської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, в частині виправлення прізвища дитини;

Зобов`язати Воловецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) внести зміни до актового запису про народження №2 від 17.01.1966 року складеного виконавчим комітетом Тишівської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, про виправлення прізвище дитини з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", ім`я дитини з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ";

В решті позовних вимог -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк