Рішення № 112060253, 07.07.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2023 року Справа№200/2017/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бєломєстнова О.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

10.05.2023 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885, місцезнаходження: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 24.01.2023 року № 050750002047 про відмову у здійсненні переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 17.01.2023 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітної плати, зазначеної в довідках ГУ Державної казначейської служби в Донецькій області від 17.01.2023 року № 01-30-08/15, зарахувавши періоди роботи ОСОБА_2 з 18.07.1983 року по 01.04.1988 року, з 16.01.1989 року по 06.12.1993 року, з 07.12.1993 по 14.02.1996, з 14.02.1996 по 05.07.2005 згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_2 до стажу державної служби, що враховується при призначенні пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вона більше 20 років працювала на різних посадах в підрозділах Контрольно-ревізійної служби України, Казначейської служби України та в податкових органах, віднесених до посад державної служби, у зв`язку із чим набула право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України №3723-XII «Про державну службу» (надалі - Закон №3723). Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 24.01.2023 року № 050750002047 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії. Враховано тільки стаж державної служби 9 років 04 місяці 23 дні. При цьому підстави відмови в рішенні відображені не були, який саме період державної служби зараховано, а який не зараховано до стажу позивачки в рішенні не зазначено, посилання на законодавство, як на підставу відмови у перерахунку відсутні.

Зазначає, що виходячи з періоду роботи позивачки на посаді начальника відділу Державного казначейства у Великоновосілківському районі з 14.02.1996 року по 05.07.2005 року її стаж державної служби складає 9 років 4 місяця, 23 дні. Тому можна припустити, що відповідачем не зараховані періоди роботи позивача на попередніх посадах, зокрема - з 18.07.1983 року по 01.04. 1988 року (4 роки 9 місяців 5 днів) економістом по штатам Великоновосілківського Райфінвідділу; з 16.01.1989 року по 06.12.1993 року (4 роки 11 місяців, 8 днів) старшим контролером-ревізором по Великоновосілківському району Контрольно ревізійного управління МФ УССР по Донецькій області; з 07.12.1993 по 14.02.1996 року (3 роки 7 днів) начальником групи ревізій та перевірок установ та організацій що фінансуються з бюджету контрольно-ревізійного відділу у Великоновосілківському районі ДКРС.

Наведене стало підставою її звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 15.05.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

18.05.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надіслало відзив на позовну заяву, у якому зазначило, що за наслідком розгляду наданого пакету документів уповноваженим органом Пенсійного фонду України було встановлено, що страховий стаж позивачки на посаді державного службовця станом на 01.05.2016 складає 9 років 4 місяці 23 дні. Зазначає, що посади працівників державної податкової інспекції «адміністрації» (які мають спеціальні звання) статтею 25 Закону України № 3723 «Про державну службу» не передбачено. Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 позивачці було присвоєно персональне звання радника податкової служби. Отже, період роботи з 06.07.2005 в Державній податковій інспекції Великоновосілківського району не відноситься до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами КМУ.

29.05.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області надіслало відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що право на призначення пенсії державного службовця поширюється виключно на осіб, які працювали на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Вони визначаються виключно статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України. Підтвердженням того, що посада віднесена до категорій посад державних службовців є отримання в період роботи рангу державного службовця. За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 та з урахуванням долучених документів стаж державної служби позивача становить 09 років 04 місяці 23 дні, що є недостатнім для переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Також вказує на те, що пенсія вже призначена позивачці, а тому у подальшому вона може бути тільки переведена на інший вид пенсії.

Ухвалою суду від 20.06.2023 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати до суду розрахунок стажу Форми РС-розр. ОСОБА_1 , який був складений під час призначення вказаній особі пенсії за віком. Також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області надати до суду письмові пояснення щодо періодів роботи ОСОБА_1 , які були зараховані до страхового стажу на посаді державного службовця при прийнятті спірного рішення (9 років 4 місяці 23 дні); письмові пояснення щодо періодів роботи ОСОБА_1 , які не були зараховані до страхового стажу на посаді державного службовця з обґрунтуванням причин цього.

Дослідивши подані сторонами докази, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим 26.07.1995 року.

Відповідачі - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області є суб`єктами владних повноважень, основним завданням яких є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення. Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7, 8 пункту 4 Положення).

Позивач 17.01.2023 року за допомогою веб-порталу Пенсійного фонду України звернулася із заявою про переведення з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058) на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

До заяви додала наступні документи: копію паспорта, ідентифікаційного коду, трудову книжку, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби виданих Управлінням Державної Казначейської служби України у Великоновосілківському районі Донецької області.

Відповідно до пункту 4.2 розділу ІV Постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Заява позивача відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управління Пенсійного фонду України в Львівській області.

Рішенням відповідача-2 від 24.01.2023 року № 050750002047 відмовлено позивачу у здійсненні переведення на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу. При цьому пенсійним органом зазначено, що згідно наданих документів стаж роботи ОСОБА_1 на посаді державного службовця станом на 01.05.2016 року складає 9 років 04 місяці 23 дні.

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 08.04.1980 року щодо спірних періодів роботи наявні такі записи:

- з 18.07.1983 року по 01.04. 1988 року працювала економістом по штатам Великоновосілківського райфінвідділу;

- з 16.01.1989 року по 06.12.1993 року працювала старшим контролером ревізором по Великоновосілківському району Контрольно ревізійного управління МФ УССР по Донецькій області;

- з 07.12.1993 року по 14.02.1996 року начальником групи ревізій та перевірок установ та організацій що фінансуються з бюджету контрольно-ревізійного відділу у Великоновосілківському районі Державної контрольно-ревізійної служби України (01.03.1994 року прийнято присягу державного службовця, присвоєно 12 ранг державного служюовця);

- з 14.02.1996 року (надана 6 категорія, 11 ранг державного службовця) по 05.07.2005 року начальником Управління Державного казначейства у Великоновосілківському районі;

- з 06.05.2005 року працювала начальником Державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області;

- з 23.02.2012 року в зв`язку з реорганізацією ДПІ призначена в порядку переведення на посаду начальника Державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області ДПС;

- 04.07.2013 року звільнена в порядку переведення в Мар`їнську ОДПІ;

- 05.07.2013 року призначена в порядку переведення на посаду заступника ДПІ начальника Великоновосілківського відділення Марїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (присвоєно 10 ранг державного службовця);

- з 07.09.2015 року у зв`язку реорганізацією Марїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області переведена на посаду заступника начальника ДПІ начальника Великоновосілківського відділення Марїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;

- 13.03.2017 року звільнена у зв`язку з обранням на виборну посаду заступника голови Великоновосілківської районної ради 7-го скликання.

Відомості трудової книжки підтверджуються також довідкою Волноваської районної державної адміністрації від 22.02.2022 року, згідно з якою позивачка з 18.07.1983 року по 01.04.1988 року працювала у Великоновосілківському райфінвідділі на посаді економіста по штатам; з 16.01.1989 року по 06.12.1993 року працювала у Великоновосілківському райфінвідділі на посаді старшого контролера-ревізора КРУ.

Не погодившись із наведеним вище рішенням відповідача-2, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України №1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889 від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889), статтею 90 якого визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058.

Згідно прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889 втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723 крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889.

За приписами ст. 37 Закону № 3723 пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з пунктів 10-12 розділу XI Закону № 889, з 01.05.2016 право на призначення пенсії за віком мають державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 виникає за умови наявності станом на 01.05.2016 не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі.

Як встановлено судом, рішенням відповідача-2 від 24.01.2023 року №050750002047 відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу.

Пенсійним органом зазначено, що згідно наданих документів стаж роботи ОСОБА_1 на посаді державного службовця станом на 01.05.2016 року складає 9 років 04 місяці 23 дні.

З наданого відзиву на позовну заяву та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 24.01.2023 року № 050750002047 прямо не вбачається, які саме періоди роботи позивачки були зараховані до стажу державного службовця, а які - ні. Тому 30.06.2023 року судом ухвалено витребувати у відповідача-2 письмові пояснення.

Відповідач-2 на виконання ухвали від 20.06.2023 повідомив про технічну неможливість повідомити, які саме періоди враховані до стажу державної служби, оскільки дана пенсійна справа знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Суд критично ставиться до цього твердження, оскільки відповідач-2 мав доступ до матеріалів справи у підсистемі ЕСІТС Електронний суд, а також мав додатки до позовної заяви (у тому числі копію трудової книжки позивачки), на підставі яких мав можливість мотивувати прийняте ним рішення.

З трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 08.04.1980 року вбачається, що період її роботи начальником Управління Державного казначейства у Великоновосілківському районі з 14.02.1996 по 05.07.2005 року складає саме 9 років 4 місяця 23 дні. Враховуючи таку відповідність, суд виходить з того, що цей період роботи був зарахований пенсійним органом до стажу державного службовця. Таким чином, період роботи з 14.02.1996 по 05.07.2005 року не є спірним по даній справі.

Підстави для незарахування до стажу зазначених у позовній заяві періодів державної служби позивачки ані у рішенні, ані у відзивах на позовну заяву пенсійні органи всупереч вимогам ст. 77 КАС України не повідомили.

Стосовно не зарахування відповідачем-2 до стажу державної служби позивача періодів роботи з 18.07.1983 року по 01.04.1988 року, з 16.01.1989 року по 06.12.1993 року, з 07.12.1993 по 14.02.1996 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 08.04.1980 року щодо спірних періодів роботи наявні такі записи:

- з 18.07.1983 року по 01.04. 1988 року працювала економістом по штатам Великоновосілківського райфінвідділу;

- з 16.01.1989 року по 06.12.1993 року працювала старшим контролером ревізором по Великоновосілківському району Контрольно ревізійного управління МФ УССР по Донецькій області;

- з 07.12.1993 року по 14.02.1996 року начальником групи ревізій та перевірок установ та організацій що фінансуються з бюджету контрольно-ревізійного відділу у Великоновосілківському районі Державної контрольно-ревізійної служби України (01.03.1994 року прийнято присягу державного службовця).

Суд вважає за доцільне зазначити, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (далі - Порядок №283) визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба):

- на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

Так, у додатку до Порядку №283 міститься перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби. Цим переліком передбачаються періоди роботи у Контрольно-ревізійних підрозділах центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, ліквідовані у зв`язку з утворенням у 1993 році державної контрольно-ревізійної служби зараховуються до стажу державної служби.

Як вбачається з довідки Волноваської районної державної адміністрації від 22.02.2022 року, позивачка з 18.07.1983 року по 01.04.1988 року працювала у Великоновосілківському райфінвідділі на посаді економіста по штатам; з 16.01.1989 року по 06.12.1993 року працювала у Великоновосілківському райфінвідділі на посаді старшого контролера-ревізора КРУ.

У зв`язку з вищенаведеним на підставі вказаної довідки та даних трудової книжки позивачки суд дійшов висновку, що органи, у яких вона працювала в період з 18.07.1983 року по 01.04.1988 року, з 16.01.1989 року по 06.12.1993 року, з 07.12.1993 по 14.02.1996 року передбачені Порядком №283, а тому вказані періоди роботи можуть бути включені до стажу державної служби. Відтак відповідачем-2 протиправно не зараховані до стажу державної служби позивача наведені періоди роботи.

Крім того, з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 08.04.1980 року вбачається, що нею 01.03.1994 року прийнято присягу державного службовця, присвоєно звання державного службовця 12 рангу під час роботи у органах КРС України. У подальшому, в період роботи у органах Державної податкової служби та інших їх були присвоєні 11 та 10 ранг державного службовця. Це додатково підтверджує належність періодів роботи у вказаних органах до державної служби.

Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 24.01.2023 року № 050750002047 про відмову позивачу у здійсненні переведення на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів, щодо періоду роботи позивачки з 06.07.2005 в Державній податковій інспекції Великоновосілківського району, який не відноситься до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами КМУ якркз присвоєння персонального звання радника податкової служби.

Так, у спірному рішенні відповідача-2 прямо не зазначено, що період роботи в Державній податковій інспекції не зарахований до стажу державного службовця саме через наявність у позивачки персонального звання.

Крім того, з записів трудової книжки позивачки серії НОМЕР_2 від 08.04.1980 року вбачається присвоєння їй 01.03.1994 року 12 рангу державного службовця, 14.02.1996 року - 11 ранг державного службовця та 05.07.2013 року - 10 ранг державного службовця). Одночасне присвоєння персонального звання радника податкової служби не виключає наявності у позивачки рангів державного службовця.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов`язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в нашому випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Згідно частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як вбачається із матеріалів пенсійної справи позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як одержувач пенсії за віком відповідно до норм Закону №1058.

Право особи на переведення з одного виду пенсії на інший реалізується через подання заяви та необхідних документів, як це передбачено Порядком №22-1.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, суд погоджується з твердженням відповідача-2 еро те, що пенсія призначається особі лише один раз, а в подальшому можливий лише перехід особи з одного виду пенсії на інший.

Враховуючи це безпідставною є вимога позивача щодо призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу». Вимоги про зобов`язання відповідача-2 здійснити нарахування й виплату позивачеві пенсії державного службовця також є передчасними, оскільки нарахуванню та виплаті нового виду пенсії має передувати перехід на неї. Судом не встановлена наявність спірних правовідносин щодо своєчасності виплати чи розміру пенсії позивача, оскільки рішення про перехід на новий вид пенсії пенсійним органом наразі не прийняте. Тому у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При обранні суб`єкта владних повноважень, який після скасування рішення відповідача-2 має повторно розглядати питання призначення пенсії позивачеві, суд виходить з відсутності підстав для відступлення від визначеного законодавством порядку такого розгляду.

Так, відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктами 4.3, 4.10 того самого Порядку визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Застосування у Порядку формулювання орган, що призначає пенсію за місцем проживання та передача до цього органу пенсійної справи після призначення пенсії органом, що призначає пенсію говорить про те, що ці органи є різними. Не зважаючи на те, що статус цих органів у системі органів ПФУ збігається, вони виконують різні функції у спірних правовідносинах, що і покладено в основу принципу екстериторіальності.

З матеріалів справи вбачається, що органом, що призначає пенсію виступав відповідач-2, який після прийняття відповідного рішення передав електронну пенсійну справу позивача засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання - до відповідача-1.

Відтак саме відповідач-2 уповноважений законодавством приймати рішення про переведення позивача на інший вид пенсії. Невиправдане перекладення такого обов`язку на інший орган ПФУ становитиме порушення принципу екстериторіальності, тобто відокремлення органу, що призначає пенсію (переводить на інший вид пенсії) від органу, який її виплачує.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на наведене, належним способом відновлення порушених прав позивача в межах заявлених нею позовних вимог є визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 від 24.01.2023 року №050750002047 про відмову позивачу у здійсненні переведення на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», а порушені права - захисту шляхом зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 17.01.2023 року про переведення з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із включенням:

до стажу державної служби періодів роботи з 18.07.1983 року по 01.04.1988 року економістом по штатаму Великоновосілківському райфінвідділі, з 16.01.1989 року по 06.12.1993 року старшим контролером ревізором по Великоновосілківському району Контрольно ревізійного управління МФ УССР по Донецькій області; з 07.12.1993 року по 14.02.1996 року начальником групи ревізій та перевірок установ та організацій що фінансуються з бюджету контрольно-ревізійного відділу у Великоновосілківському районі.

На підставі викладеного, зважаючи на наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з відповідача-2, внаслідок неправильних дій якого виник даний спір, у розмірі 536,80 грн. (50% від сплаченої суми судового збору) на користь позивача, оскільки останнім при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 24.01.2023 року № 050750002047 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні переведення на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885, місцезнаходження: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 17.01.2023 року про переведення з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із включенням:

до стажу державної служби періодів роботи з 18.07.1983 року по 01.04.1988 року економістом по штатаму Великоновосілківському райфінвідділі, з 16.01.1989 року по 06.12.1993 року старшим контролером ревізором по Великоновосілківському району Контрольно ревізійного управління МФ УССР по Донецькій області; з 07.12.1993 року по 14.02.1996 року начальником групи ревізій та перевірок установ та організацій що фінансуються з бюджету контрольно-ревізійного відділу у Великоновосілківському районі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885, місцезнаходження: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 07 липня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.