Рішення № 112057398, 07.07.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2023Справа № 910/14930/22

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (Україна, 03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 37; ідентифікаційний код: 02070921)

до Фізичної особи - підприємця Котенко Алли Євгенівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

про стягнення 3 499,94 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Котенко Алли Євгенівни (далі - відповідач) про стягнення 3 499,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 24/6687 про відшкодування сплати податку на землю, витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 29.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14930/22, справу визнано малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 .

На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 18.01.2023 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

03.03.2023 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 18.01.2023, яке згідно з повідомленням підприємства поштового зв`язку не було вручене відповідачу та повернуто за зворотною адресою у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 про відкриття провадження у справі № 910/14930/22 була оприлюднена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 19.01.2023.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

07.03.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

З урахуванням приписів частин 4, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України суд приймає надані позивачем докази, оскільки неможливість їх подання у строк встановлений частиною 2 цієї статті обумовлена причинами, що не залежали від позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Котенко Аллою Євгенівною (орендар) було укладено Договір оренди № 6687 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди), згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежилого приміщення загальною площею 4,00 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 37к , частина холу першого поверху - 2,00 кв.м та частина коридору цокольного поверху - 2,00 кв.м будівлі навчального корпусу № 7, що перебуває на балансі Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (балансоутримувач).

У пункті 5.11 Договору оренди визначено обов`язок орендаря здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна; протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

За умовами пунктів 10.1, 10.4 Договору оренди його укладено строком на 1 рік, що діє з 29.11.2013 до 29.11.2014 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір оренди вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

29.11.2013 сторонами підписано Акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежилого приміщення загальною площею 4,00 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 37к , частина холу першого поверху - 2,00 кв.м та частина коридору цокольного поверху - 2,00 кв.м будівлі навчального корпусу № 7, що перебуває на балансі балансоутримувача.

Того ж дня між Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" (балансоутримувач) та Фізичною особою - підприємцем Котенко Аллою Євгенівною (орендар) було укладено Договір № 24/6687 про відшкодування сплати податку на землю, витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір про відшкодування витрат балансоутримувача), відповідно до пунктів 1.1, 1.3 якого орендар сплачує балансоутримувачу комунальні витрати, експлуатаційні платежі та відшкодування податку на землю за користування приміщенням, що знаходиться на балансі останнього та передане в оренду на підставі Договору оренди. Балансоутримувач забезпечує виконання робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням майна та прилеглої прибудинкової території, а орендар безе участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт, відшкодовує податок на землю пропорційно займаній ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1 Договору про відшкодування витрат балансоутримувача орендар щомісячно сплачує балансоутримувачу комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, експлуатаційні платежі та відшкодування податку на землю. Сума експлуатаційних платежів та відшкодування податку на землю визначається балансоутримувачем на підставі норм чинного законодавства та складає 72,15 грн. Розрахунок за підписом балансоутримувача додається до цього Договору та є його невід`ємною частиною. Оплата за комунальні послуги здійснюється орендарем відповідно до розрахунків, що виставляється балансоутримувачем на підставі показників організацій, що надають відповідні послуги.

Оплата за послуги, передбачена пунктом 2.1 може змінюватися залежно від цін і тарифів у відповідності з чинним законодавством України (п. 2.2 Договору про відшкодування витрат балансоутримувача).

Пунктом 2.4 Договору про відшкодування витрат балансоутримувача визначено, що перерахування плати здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним, на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

За умовами пунктів 8.1, 8.2 Договору про відшкодування витрат балансоутримувача цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 29.11.2013 до 29.11.2014 включно. В разі пролонгації Договору оренди, Договір про відшкодування витрат балансоутримувача вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Як вбачається з листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву № 30-06/5669 від 27.12.2022 термін дії, зокрема Договору оренди продовжено на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

За розрахунками позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача за ним обліковується заборгованість: за спожиту теплову енергію у період з лютого 2021 року по листопад 2022 року в сумі 1449,56 грн; за спожиту електричну енергію у період з вересня 2021 року по листопад 2022 року в сумі 637,46 грн; зі сплати експлуатаційних платежів за період з вересня 2021 року по листопад 2022 року в сумі 802,48 грн; з відшкодування податку на землю в сумі 610,44 грн.

З огляду на те, що відповідач не відшкодував позивачеві усі витрати, пов`язані із орендою державного нерухомого майна, яке знаходиться на балансі позивача, останній звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 3 499,94 грн заборгованості.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонам Договір про відшкодування витрат балансоутримувача, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частинами 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Суд встановив факт користування відповідачем у період з вересня 2021 року по листопад 2022 року орендованим майном - частиною нежилого приміщення загальною площею 4,00 кв.м, яке складається з частини холу першого поверху - 2,00 кв.м та частини коридору цокольного поверху - 2,00 кв.м у будівлі навчального корпусу № 7, яке розташоване за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 37к, про що свідчить наявний у матеріалах справи підписаний Акт приймання-передавання орендованого майна від 29.11.2013. Докази повернення вказаного майна з оренди в матеріалах справи відсутні.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача, у зв`язку з укладенням Договору оренди та прийняттям в користування об`єкта оренди, виникло зобов`язання зі сплати орендної плати відповідно до умов Договору оренди, а також зобов`язання здійснювати платежі, що передбачені умовами Договору про відшкодування витрат балансоутримувача, за весь час користування об`єктом оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на положення пункту 2.4 Договору про відшкодування витрат балансоутримувача, зобов`язання з відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, сплати експлуатаційних платежів та відшкодування земельного податку мали виконуватись відповідачем самостійно до 10 числа, наступного за звітним, шляхом сплати коштів на рахунок позивача.

За твердженнями позивача, заборгованість відповідача в розмірі 3499,94 грн складається із заборгованості за спожиту теплову енергію у період з лютого 2021 року по листопад 2022 року в сумі 1449,56 грн; заборгованості за спожиту електричну енергію у період з вересня 2021 року по листопад 2022 року в сумі 637,46 грн; заборгованості зі сплати експлуатаційних платежів за період з вересня 2021 року по листопад 2022 року в сумі 802,48 грн; заборгованості з відшкодування податку на землю в сумі 610,44 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Розрахунків плати за експлуатаційні витрати, податку на землю та відшкодування витрат за комунальні послуги, які в силу пункту 2.1 Договору про відшкодування витрат балансоутримувача є його невід`ємними частинами, з 01.09.2018 сума експлуатаційних витрат за орендовані відповідачем площі складала 42,00 грн, а сума земельного податку пропорційно займаній відповідачем площі складала 47,69 грн; з 01.01.2022 сума експлуатаційних витрат за орендовані відповідачем площі складала 57,68 грн, а сума земельного податку пропорційно займаній відповідачем площі складала 52,46 грн.

З наданого позивачем розрахунку суми боргу за опалення вбачається, що вартість відповідних послуг пропорційно до займаних відповідачем площ склала 1529,65 грн, які відповідачем оплачено в сумі 80,09 грн.

Згідно з розрахунком боргу за спожиту електроенергію, вартість відповідних послуг пропорційно до займаних відповідачем площ склала 637,46 грн.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано, як і не доведено, що комунальні послуги ним у цей період не споживались чи споживались в обсягах, відмінних від наведених позивачем.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошових зобов`язань відповідачем за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 499,94 грн визнається судом обґрунтованою.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 3 499,94 грн заборгованості.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Котенко Алли Євгенівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (Україна, 03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 37; ідентифікаційний код: 02070921) заборгованість в розмірі 3 499 (три тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) грн 94 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.07.2023

Суддя О.В. Нечай