Рішення № 11205212, 21.04.2009, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-3068-2009 рік.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року. Артемівський міськрайонний суд в Донецькой області у складі:

головуючого - судді - БУКРЄЙ С. П.

при секретарі - Трубчаніновой О.Є.

з участю: позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акционерного товариства "Керамік"про стягнення заборгованності по заробітній платі, середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву у якій вказує, що наказом голови правління ЗАТ "Керамік" № 105-к від 05.09. 2008 року його було прийнято на роботу у якості охоронця. Наказом № 18-к від 27.02.2009 року його було звільнено з 27.02. 2009 року за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України, але розрахунок при звільненні з ним не було проведено до теперішнього часу, незважаючи на те, що відповідач має перед ним заборгованість по заробітній платі за серпень 2008 року - 175.36 гривен, вересень 2008 року - 732.85 гривен, жовтень 2008 року - 79.86 гривен, листопад 2008 року - 1161.06 гривен, грудень 2008 року - 632.39 гривен, січень 2009 року - 657.64 гривен, лютий 2009 року - 1731.33 гривен, а усього 5170.49 гривен. У зв’язку з чим він просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та його середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 02 березня 2009 року по день винесення рішення суду виходячи із його середньомісячного заробітку та 2000.00 гривен у якость моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить стягнути заборгованість по заробітній платі за вказаний період у розмірі 5170.49 гривен, його середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 02.03.2009 року по 21 квітня 2009 року включно, т.т. по день винесення рішення, за рахунок відшкодування моральної шкоди просить стягнути 2000.00 гривен та пояснив, що повністтю погоджується з довідкою по заборгованності заробітної плати. Між тим просить з відповідача стягнути моральну шкоду, в силу вимог ст. 237-1 КЗпП України, у розмірі 2000 гривен у зв’язку з тим, що порушення відповідачем його прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, погіршення особистого життя, несплати комунальних платежів, оскільки не виплата заробітної плати вимагала від нього додаткових зусиль для организації свого життя, що потребувало матеріальних затрат, які він вимушений був знаходити на стороні на умовах, не вигідних для нього.

Представник відповідача, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з’явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши представлені ним докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що наказом голови правління ЗАТ "Керамік" № 105-к від 05 вересня 2008 року позивача було прийнято на роботу у якості охоронця. Наказом № 18-к від 27.02.2009 року його було звільнено з 27.02.2009 року за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України. Розрахункові суми при звільненні позивачу виплачені не були, хоча відповідач має заборгованість у сумі 5170.49 гривен. В судовому засіданні цей факт сторонами не оспорюється і підтверджується виданой відповідачем довідкою про заборгованість.

В силу ст. 116 ч. 1 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від установи, провадиться в день звільнення.

Таким чином судом встановлене порушення відповідачем вказанної норми закону.

Стаття 117 ч. 1 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженного ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями).

В силу ст. 2 ч. 3 вказанного Порядку обчислення середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата, т.т. з дня звільнення позивача.

В судовому засіданні встановлено строк затримки розрахунку, який складає період з 02 березня 2009 року (перший робочий день після звільнення) по теперішній час включно, що складає (березень - 22 дні, квітень 14 днів) 36 робочих дні. Виходячи з вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями), середньомісячна заробітна плата позивача за останні два місяці, які передували звільненню, складає: грудень 2008 року - 632.39 грн. + січень 2009 року - 657.64 грн. = 1290.03 грн: 2 = 645.00 грн. При цьому середньоденна заробітна плата складає: 1290.03 грн.: 43 робочі дні (в грудні 2008 року-23 робочі дні і в січні 2009 року - 20 робочих днів)= 30.00 гривен. Таким чином за затримку розрахунку з позивачем за період з 02 березня 2009 року по 21 квітня 2009 року включно, т.т. за 36 робочих днів середній заробіток складає: 30.00 гривен х 36 днів = 1080.00 гривен.

Таким чином, в судовому засіданні у достатній ступені доведено факт порушення відповідачем законних прав позивача на своєчасне отримання працівником заробітної плати, розрахунок з ним при його звільненні.

В силу ст. 237-1 КЗпП України відшкодування властиком або уповноваженним ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином законодавство про працю прямо передбачає наявність обов’язку власника або уповноваженного ним органу на відшкодування моральної шкоди у разі порушення законних прав працівника.

Крім того суд вважає, що обставини по справі, які з’ясовані судом, в достатній ступені підтверджують, що порушення відповідачем законних прав позивача призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, оскільки не виплата заробітної плати вимагала від нього додаткових зусиль для организації свого життя, що потребувало матеріальних затрат.

Враховуючи данні обставини, приймаючи до уваги, що відповідачем грубим чином порушена ст. 43 Конституції України, позицію позивача, суд вважає можливим встановити розмір моральної шкоди у сумі 500.00 гривен, що буде відповідати принципам реальності та справедливості.

В силу ст. 88 ч. 3 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави, а інші судові витрати повертаються стороні, на користь якої ухвален рішення.

Судом позов задоволено на суму (5170.49 грн. + 1080.00 грн. =) 6250.49 гривен, де судовий збір складає 62.55 гривен. Судовий збір по стягненню моральної шкоди складає - 08.50 гривен і усього підлягає стягненню судовий збір у сумі 71.05 гривен та витрати на інформаційно-технічне забеспечення розгляду судової справи - 30 гривен.

Керуючись ст. ст. 10,11,88,209,212 - 215,367 ЦПК України; ст. ст. 116,117,237-1 КЗпП України, Постановой Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями) суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО.

Стягнути з Закритого акционерного товариства "Керамік" /юридична адреса 83003 м. Донецьк вул. Антіпова, 7-а, фактична адреса 84500 Донецька область м. Артемівськ вул. П.Лумумби, 86 / ЗКПО 32131492 р/р 26002155998001 у банку ОАО АКБ "Капитал" МФО АКБ 334828 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2008 року по 01 березня 2009 року у сумі - 5170.49 гривен; середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 02.03.2009 року по 21.04.2009 року включно у сумі - 1080.00 гривен; за відшкодування моральної шкоди у сумі 500.00 гривен.

В решті позовніх вимог - відмовити.

Зобов’язати ЗАО "Керамік" при виконанні судового рішення утримати з нарахованої ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі - 1080.00 гривен податок з доходів фізичних осіб та інші обов’язковиі платежі.

Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі - 645.00 гривен.

Стягнути з Закритого акционерного товариства "Керамік" /юридична адреса 83003 м. Донецьк вул. Антіпова, 7-а, фактична адреса 84500 Донецька область м. Артемівськ вул. П.Лумумби, 86 / ЗКПО 32131492 р/р 26002155998001 у банку ОАО АКБ "Капитал" МФО АКБ 334828 судовий збор - 71.05 гривну та витрати на інформаційно-технічне забеспечення розгляду судової справи - 30 гривен.

Рішення у повному обсязі виготовлено 24 квітня 2009 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачи в 10-денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.