Рішення № 112047110, 03.07.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року Справа № 915/590/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін

справу № 915/590/23

за позовом акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК,

вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074;

до фізичної особи-підприємця Мокряк Христини Миколаївни,

АДРЕСА_1 ;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 28386,13 грн.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерним товариством АКЦЕНТ-БАНК (далі Банк) пред?явлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця Мокряк Христини Миколаївни грошових коштів у загальній сумі 28386,13 грн., із яких: 26806,13 грн. заборгованість за кредитом; 1580 грн. заборгованість за винагородою, з посиланням на неналежне виконання підприємцем Мокряк зобов?язань за укладеним з Банком кредитним договором від 16.10.2020 № 20.13.0000000111 (далі договір), а саме, зобов?язань щодо своєчасного і у повному обсязі повернення кредитних коштів та сплати винагороди Банку, у зв?язку з чим утворилася заборгованість у спірній сумі.

Банк також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

За такими вимогами ухвалою суду від 21.04.2023 відкрито провадження в даній справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п?ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Зазначену ухвалу відповідачем отримано 01.06.2023, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

Отже, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву у строк до 16.06.2023 включно.

Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Підприємцем Мокряк (позичальником) укладено з Банком кредитний договір від 16.10.2020 № 20.13.0000000111 (далі кредитний договір), у відповідності до умов якого Банк зобов?язався за наявності вільних грошових коштів надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А2 цього одговору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов?язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені договором терміни (п. 1.1 кредитного договору).

Так, сторонами погоджено надання позичальнику строкового кредиту з лімітом 100000 грн. на фінансування поточної діяльності (п.п. А1-А2 кредитного договору).

У відповідності до п. А3 кредитного договору, термін повернення кредиту 15.10.2022; позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (Додаток № 1 цього договору).

Згідно ст.ст. 212, 651 ЦК України, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов?язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов?язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін погашення кредиту. При цьому Банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов?язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 15.10.2022.

Пунктами 2.2.2-2.2.3 кредитного договору передбачені зобов`язання позичальника сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 кредитного договору та повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.

Так, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти у розмірі, передбаченому п. А6 цього договору. У випадку встановлення Банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки. Відповідно до ст. 212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов?язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього договору (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов цього договору, встановленого п. А.3 цього договору). Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1-4.2 договору, здійснюється згідно п. А8 договору (п.п. 4.1-4.3 кредитного договору).

Пунктами А6, А10 кредитного договору передбачено, що:

1) за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 33,90% річних; у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов?язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, Банк збільшує процентну ставку на 2% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому Банк направляєж позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави порушення зобов?язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання позичальником зобов?язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 33,90 % річних. При цьому Банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 33,90% річних і дати початку її нарахування;

2) позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів; сплата винагороди здійснюється у гривні; розрахунок здійснюється щоденно; нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.

У період дії цього договору позичальник зобов?язується щомісячно направляти не менше ніж 100 % від загального обсягу надходжень від господарської діяльності на поточний рахунок у Банку (пп. 2.2.13 кредитного договору).

Крім того, згідно з п. А7 кредитного договору, у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов?язань та при реалізації права Банку, передбаченого п. А3 цього договору, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням.

Сторонами погоджено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, у частині п. 4.4 договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, а в решті частин з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання сторонами зобов?язань за цим договором (п.п. 6.1-6.2 кредитного договору).

У додатку від 16.10.2020 № 1 до кредитного договору (далі додаток № 1) сторонами погоджено графік погашення, що складається з графіків погашення: кредиту, відсотків та комісії. Відповідно до додатку № 1, погашення заборгованості у загальній сумі 158602,64 грн. (кредит, проценти та комісійні винагороди) мало відбутися у період 16.11.2020-15.10.2022.

На виконання умов договору Банком 16.10.2020 перераховано відповідачу кредитні кошти в сумі 100000 грн., що підтверджується наданою Банком копією меморіального ордера від 16.10.2020 № TR.15553455.24167.64999 на суму 100000 грн.

Із змісту виписки по особовому рахунку підприємця Мокряк за період 16.10.2020-27.03.2023 вбачається, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості по кредитному договору, а саме, сплачено грошові кошти у загальній сумі 119212,12 грн., із яких: 16.11.2020 7000 грн.; 16.01.2021 7000 грн.; 16.02.2021 7000 грн.; 16.04.2021 7000 грн.; 16.05.2021 7000 грн.; 16.06.2021 7000 грн.; 16.07.2021 7000 грн.; 16.08.2021 7000 грн.; 16.09.2021 7000 грн.; 16.10.2021 7000 грн.; 16.11.2021 7000 грн.; 16.12.2021 7000 грн.; 16.01.2022 7000 грн.; 16.02.2022 7000 грн.; 04.01.2023 6000 грн.; 19.01.2023 5000 грн.; 13.02.2023 4000 грн.; 14.02.2023 212,12 грн.; 14.03.2023 6000 грн., після чого припинено сплату коштів за договором.

На даний час заборгованість підприємця Мокряк з повернення кредитних коштів становить суму 26806,13 грн.

Цивільним законодавством визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та па умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1048, ст. 1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов?язання, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Укладеним сторонами договором визначено, що термін повернення кредиту ? до 15.10.2022, а кредит підлягає поверненню частинами кожного місяця протягом цього строку.

Разом із тим, з поданої Банком виписки з рахунку позичальника вбачається, що підприємцем Мокряк прострочено виконання зобов??язань щодо повернення чергової частини кредиту, а у подальшому взагалі припинено виконання договірних зобов?язань щодо повернення кредитних коштів; на даний час за відповідачем обліковується заборгованість по тілу кредиту в сумі 26806,13 грн.

Відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів сплати заборгованості, або доказів, які б її спростовували.

З урахуванням викладеного, суд визнає підлягаючими задоволенню вимоги Банку щодо стягнення з підприємця Мокряк заборгованості з повернення кредитних коштів у сумі 26806,13 грн.

Суд також вважає обґрунтованими вимоги Банку про стягнення з відповідача заборгованості за винагородою в порядку п. А10 кредитного договору в сумі 1580 грн.; судом перевірено розрахунок зазначеної заборгованості та встановлено, що він є арифметично вірним та правильним, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Отже, позов Банку підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати Банку на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжного доручення від 27.03.2023 № 6005315376009 у сумі 2684 грн. належить у цій сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мокряк Христини Миколаївни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК, вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, ідентифікаційний код 14360080, грошові кошти у загальній сумі 28386,13 грн., із яких: 26806,13 грн. заборгованість за кредитом; 1580 грн. заборгованість за винагородою, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2684 грн.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяТ.М.Давченко