Рішення № 11203550, 14.09.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

______________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                    14.09.2010 Справа № 17/133-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Інвестиційні програми розвитку", м. Херсон

до акціонерного товариства закритого типу "Гідромонтаж", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 104500 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Кириченко К. І., директор, паспорт серії МО № 996122, виданий Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області 26.03.02р.

від відповідача - не прибув.

          Приватне підприємство "Інвестиційні програми розвитку" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з акціонерного товариства закритого типу "Гідромонтаж" (відповідач) 104500 грн. 00 коп. боргу по невиконаних грошових зобов'язаннях за договорами поворотної фінансової допомоги (позики) № 1 від 27.08.09р. та № 2 від 05.11.09р., з яких 55000 грн. основного боргу та 49500 грн. штрафу.

          Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

          Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника не забезпечив, проте, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника АТЗТ "Гідромонтаж".

          З наданого до матеріалів справи письмового відзиву вбачається, що відповідач не заперечує проти позовних вимог, а невиконання грошових зобов'язань обґрунтовує скрутним фінансовим становищем підприємства відповідача.

          В зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

          27 серпня 2009 року між позивачем (позикодавцем) та відповідачем (позичальником) укладено договір поворотної фінансової допомоги (позики) № 1, за умовами п.4.1 та п.4.2 якого позивач зобов'язався впродовж 10 днів з моменту підписання договору надати відповідачу позику у розмірі 15000 грн. 00 коп., а останній зобов'язався її повернути впродовж одного місяця з дня фактичного отримання позики.

          Додатковою угодою № 1 від 27.10.09р. до даного договору, розмір позики збільшено до 25000 грн.

          05 листопада 2009 року між позивачем (позикодавцем) та відповідачем (позичальником) укладено другий договір поворотної фінансової допомоги (позики) № 2, за умовами п.4.1 та п.4.2 якого позивач зобов'язався впродовж 10 днів з моменту підписання даного договору надати відповідачу позику у розмірі 25000 грн. 00 коп., а останній, після фактичного отримання позики, зобов'язався повернути її у місячний строк.

          Додатковою угодою № 1 від 18.11.09р. до договору № 2, розмір позики збільшено до 30000 грн.

          На виконання умов договорів, платіжними дорученнями від 28.08.09р. № 1, від 28.10.09р. № 2, від 06.11.09р. № 3 та від 17.11.09р. № 4 позикодавець перерахував на розрахунковий рахунок позичальника 15000 грн., 10000 грн., 25000 грн. та 5000 грн. відповідно. Таким чином, загальна сума наданої позики склала 55000 грн.

          Пунктами 6.2 договорів поворотної фінансової допомоги (позики) № 1 та № 2 передбачено зобов'язання позичальника сплатити штраф у розмірі 90% від суми позики у разі затримки її повернення більше ніж на 6 місяців.

          З огляду на погоджені сторонами умови договорів, останнім днем повернення відповідачем позивачу суми позики було 18 грудня 2010 року, проте, у встановлений договором строк договірні зобов'язання відповідачем виконані не були, що змусило позивача звернутися до господарського суду за захистом майнових прав.

          Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором, а відповідно до ч.3 цієї ж статті, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

          Відповідно ж до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

          Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Доказів повернення суми позики відповідач не надав, звернувши увагу на скрутне фінансове становище АТЗТ "Гідромонтаж", яке унеможливлює виконання грошових зобов'язань.

          За наведеного, позовні вимоги в частині стягнення 55000 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення 49500 грн. штрафу слід звернути увагу на наступне.

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

          Частиною 2 ст.551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

          За приписами п.4 ст.231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

          Як зазначено вище, пунктом 6.2 договору передбачено обов'язок позичальника сплатити штраф у розмірі дев'яноста відсотків від вартості невиконаного протягом більше ніж 6 місяців грошового зобов'язання.

          Статтею 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п.4 статті 179 Господарського кодексу України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

          Як вбачається з матеріалів справи, договори поворотної фінансової допомоги від 27.08.2009р. та 05.11.2009р. №№1,2 сторони підписали та скріпили печатками без будь-яких зауважень, отже, підписуючи договір, відповідач, у відповідності до п.3 ст.181 ГК України, погодився з його умовами, у тому числі й застосуванням штрафних санкцій.

          Враховуючи відсутність доказів погашення боргу в частині стягнення 49500 грн. штрафу, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Доказів оплати боргу або обґрунтованих належними доказами заперечень по суті позову суду не надано.

          Враховуючи викладене, позовні вимоги, обґрунтовані належними доказами, задовольняються у повному обсязі.

          Оскільки спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, стягуються 1045 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

          На підставі ст. ст. 179, 181, 193, 230 та 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 625, 1049 та 1050 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

          1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

          Стягнути з акціонерного товариства закритого типу "Гідромонтаж" (Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Фабрична, буд. 1, код ЄДРПОУ 00114138) на користь приватного підприємства "Інвестиційні програми розвитку" (м. Херсон, вул. Леніна, буд. 2, код ЄДРПОУ 36505327) 55000 грн. основного боргу, 49500 грн. штрафу, 1045 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М. Б. Сулімовська

          Рішення складене у повному

          обсязі та підписане 15.09.2010р.