Рішення № 11203420, 09.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2010 р. Справа № 24/165/10-64/197-10

вх. № 5285/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Григор"єв О.В. за довіреністю №033/152 від 13.05.2010р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металург-сервіс", м. Мелітополь, Запорізької області;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куряж-технологія", м. Харків;

про стягнення 41210,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металург-сервіс" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих.№033/114 від 08.04.2010р.) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Куряж-технологія" боргу за договором №16"з" від 24.02.2006р. в сумі 31000,00грн., неустойку у сумі 6910,86 грн.; 3% річних в сумі 715,18грн. та інфляційних збитків в сумі -2284,90грн. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу всього у розмірі 672,11грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20 квітня 2010 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 28 травня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28 травня 2010 року справу передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області у зв'язку з тим, що адреса відповідача ( ТОВ " Куряж-технологія"): 61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд.3, к.1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05 липня 2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць, строк вирішення спору по справі 64/197-10 був продовжений до 10 вересня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 липня 2010 року розгляд справи було відкладено на 01 вересня 2010 року.

01 вересня 2010 року позивач надав до канцелярії суду клопотання (вх.№17989) про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 вересня 2010 року розгляд справи було відкладено на 09 вересня 2010 року.

09 вересня 2010 року позивач надав до канцелярії суду клопотання про долучення до матеріалів справи поданих позивачем документів, у тому числі й заяву (вих.№033/111 від 09.09.2010р.) про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача борг за договором №16-"з" від 24.02.2006 року в сумі 31300,00грн., штрафні санкції в сумі 2037,18грн., збитки в розмірі 2284,90грн. та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

24 лютого 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металург-сервіс" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Куряж-технологія" (відповідач) був укладений договір поставки №16"з", відповідно до п.1.1. якого, відповідач зобов"язався прийняти та оплатити продукцію виготовлену позивачем.

Позивач, на виконання умов договору, поставив, а відповідач прийняв, товар на загальну суму 130000грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме відповідною накладною (а.с.16) та довіреністю до неї.

В порушення пунктів 6.1., 4.1. та 4.2. договору, розрахунки за отриманий товар відповідач здійснив лише частково, а саме у розмірі 98700,00грн. (виписка банку, а.с.44) та, в порушення умов договору відповідач вартість отриманого товару в повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 31300,00грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 31300,00грн. правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи та такі, що не спростовані відповідачем, суд задовільняє позовні вимоги в цій частині.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 8.1 Договору, у випадку невиконання однією зі сторін своїх зобов'язань щодо строку поставки або оплати, винна сторона повинна сплатити іншій стороні неустойку у вигляді штрафних санкцій, а саме: 0,50 % вартості непоставленого або неоплаченого товара за кожен тиждень прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2037,18грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

В частині заявлених до стягнення 4873,68грн. пені суд припиняє провадження у справі в порядку п.4 ст.80 ГПК України, оскільки позивачем було заявлено до стягнення під час звернення із позовом 6910,86грн., а під час подання заяви про зменшення розміру позовних вимог 09.09.2010р. позивач просив стягнути 2037,18грн. пені, тобто фактично відмовився від позовних вимог в цій частині й вказану відмову було прийнято судом. Відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних, якщо інший розмір відсотків не встановлений у договорі.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми 3% річних у розмірі 715,18грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 624 ЦК України сплата відповідачем неустойки не позбавляє його обов'язку щодо відшкодування збитків. В п. 8.3 Договору передбачено право позивача на стягнення з відповідача суми збитків, спричинених внаслідок відмови останнього від оплати заказу, і при цьому збитки стягуються в повному обсязі без зарахування суми передоплати. Розмір інфляційних збитків складає 2284,90 гривень, він є обгрунтованим, доведеним матеріалами справи та позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, судові витрати у даній справі суд покладає на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 193,230 ГК України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Куряж-технологія" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, 3/1, код ЄДРПОУ 31796209, п/р 26005013555980 в Філії Банку "Фінанси та кредит" ТОВ в Харківській області, МФО 350697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металург-сервіс" (72311, Запорізька область, Мелітополь, Каховське шосе, 27, код ЄДРПОУ: 33284353, п/р 26004164218 в "Райффазен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) 31300,00грн. боргу, штрафні санкції в сумі 2037,18грн., збитки в розмірі 2284,90грн., 3% річних в сумі 715,18грн., 363,37грн. державного мита та 208,09грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині заявлених до стягнення 4873,68грн. пені.

Суддя

Повний текст рішення складено 13 вересня 2010 року.