Рішення № 11203416, 08.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2010 р. Справа № 67/13-10

вх. № 7227/6-67

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - позивача- Барішевський О.В. за довіреністю б/н 09.03.10 р.

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробнича компанія "Слобода", м. Харків

до Приватного підприємства "Аквамарин", м. Харків

про стягнення 152997,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробнича компанія "Слобода" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Аквамарин" про стягнення 133204,08 грн. суми основного боргу за договором поставки № 05/01-08П від 05.01.09 р., проценти за користування чужими коштами в розмірі 5498,77 грн., пені - 10667,27 грн., 3% річних в розмірі 1609,40 грн., інфляційних в розмірі 1998,06 грн., а також державне мито - 1529,78 грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно договору поставки № 05/01-08П від 05.01.09 р., відповідно до якого позивач здійснив на користь відповідача поставку товару в розмірі 1290672,08 грн., але відповідач зобов"язався сплатити за поставлений товар, але було перераховано лише частину коштів, з урахуванням чого позивач просить суд стягнути 152997,58 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 25 серпня 2010 року о 16:00 годині.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6102207001944.

У судовому засіданні позивач пояснив, що за договором поставки № 05/01-08П від 05.01.09 р. відповідачу на протязі дії договору було поставлено товар на загальну суму 1290672,08 грн., що підтверджується видатковими накладними та генеральними довіреностями № ГД- 63 від 13.05.10 р., № ГД-80 від 15.07.09 р., з боку відповідача товар було оплачено частково, частину товару було повернуто згідно поворетних накладних., з урахуванням чого утворилась заборгованість в розмірі 133204,08 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 серпня 2010 року розгляд справи було відкладено на 08 вересня 2010 року о 15 годині 45 хвилин.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідач в призначене засідання суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час удового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомленням № 6102207001944.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

05 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробнича компанія «Слобода» (позивач) та Приватним підприємством "АКВАМАРИН" (відповідач) був укладений Договір поставки №05/01-08П. Відповідно до п. 1.1. даного Договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставляти товар, а покупець (відповідач) зобов'язується приймати та сплачувати товар на умовах даного Договору, згідно Специфікації товару, що є невід'ємною частиною договору за цінами, вказаними в Специфікації, та належним чином оформленими супровідними документами.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв, товар на загальну суму 1290672,08 грн.,що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними та генеральними довіреностями № ГД – 63 від 13.05.10 року, № ГД – 80 від 15.07.09 року.

Відповідно до умов Договору (п.6.1.), оплата вартості товару відбувається шляхом перерахування грошових коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача: з відстрочкою в 30 (тридцять) календарних днів, з момента отримання товару. П 6.2. оплата товару також може відбуватись і за готівковим розрахунком, шляхом внесення грошових коштів до каси Постачальника, в межах норм, встановлених діючими правовими актами.

Згідно з умовами Договору Товар вважається поставленим позивачем (постачальником) та прийнятим відповідачем (покупцем) з моменту підпису про це уповноваженої особи останнього у товаросупроводжувальних документах позивача (постачальника).

Відповідно до умов даного Договору відповідачу позивачем був поставлений товар з належним чином оформленими супроводжувальними документами. Відповідач цей товар прийняв, але повністю за нього не розрахувався, а саме відповідач частково оплатив вартість товару. З урахуванням часткової оплати відповідача за поставлений товар та повернень товару, борг останнього по договору поставки №05/01-08П від 05.01.09 р. перед позивачем склав 133204,08 грн..

31 березня 2010 року між сторонами було складено та підписано акт звіряння взаємних розрахунків, за яким відповідач визнав наявну у нього заборгованість перед позивачем в розмірі 133204,08 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 133204,08 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 133204,08 грн. боргу обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1609,40 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Пунктом 7.3. договору №05/01/09 від 05.01.2009р. за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманої продукції за кожний день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 10667,27 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару і сплати процентів за користування чужими коштами.

Крім того, в ст. 536 Цивільного кодексу України, передбачено, що суб"єкти цивільного права, крім фізичних осіб, проценти за користування чужими грошовими коштами, повинні зазначати в договорі.

Зважаючи на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 5498,77 грн. не доведені матеріалами справи, тому не підлягають задоволеню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, суд покладає судові витрати у даній справі на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 536, 569, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" (61036, м. Харків, вул. Дизельна, 3/5; код ЄДРПОУ 31634863, св-во №30008542, ІПН 316348620390, п/р 26001805822891 в АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробнича компанія «Слобода» (61005, м. Харків, пл.Повстання, 7/8, код ЄДРПОУ 35971443, р/р № 260067560 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 350589) суму основного боргу у розмірі 133204,08 грн.; пеню - 10667,27 грн., 3% річних - 1609,40 грн., інфляційних нарахувань - 1998,06 грн., державного мита - 1474,78 грн. та 118,00 грн. інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Державне мито в розмірі 55,00 грн., та витрати на інформаційно- технічного забезпечення судового процесу в сумі - 118,00 грн. покласти на позивача.

Суддя

Повне рішення по справі № 67/13-10 складено та підписано 09 вересня 2010 року.