ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2010 р. Справа № 38/235-10
вх. № 7552/6-38
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Шишлов О.М., дов.б/н від 10.06.2010 року, відповідача: Бихно О.М., дов. б/н від 19.07.2010 року.
розглянувши справу за позовом ПП "ВПФ "ВЛАТОР", м.Харків
до ПП "ЛСВ "Моноліт", м. Харків
про визнання недійсним договору, визнання права власності та стягнення115000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання договору № 2112 дійсним, про визнання права власності та стягнення неустойки.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 21.12.2007 р. між ПП «Виробничо-поліграфічна фірма «ВЛАТОР» (далі - Позивач) та ПП «ЛСВ «Моноліт» (далі - Відповідач) було укладено договір № 2112 (далі - Договір).
Згідно пунктів 1.1., 1.2., 1.3. Договору № 2112 Відповідач має у майбутньому, за умови укладання між сторонами відповідної угоди згідно чинного законодавства України (Угода), передати у власність Позивача: нежитлові приміщення № 102, 103, 1-го поверху № 104-125, 2-го поверху, № 126-149 в літ. «А-2», загальною площею 818,1 (вісімсот вісімнадцять цілих одна десята) кв. метрів, що знаходяться по вул.. Морозова № 7 в м. Харкові - а Позивач зобов’язаний прийняти це майно та сплатити за нього ціну, визначену в Договорі № 2112. Пунктом 2.2. Договору № 2112 передбачено, що передача майна відповідачем позивачеві здійснюється після повного розрахунку останнього згідно Договору № 2112 (Угоди).
Пунктом 5.1. Договору № 2112 встановлено зобов’язання Позивача направити Відповідачу згідно вимог Цивільного кодексу України (ЦК України) в строк до 06 червня 2008 року оферту щодо укладання Угоди, в якій викласти всі основні умови Угоди купівлі-продажу об’єкту з урахуванням положень цього договору.
Позивач належним чином виконав свої зобов’язання - у визначений строк та з урахуванням положень Договору № 2112 надіслав Відповідачу пропозицію укласти Угоду купівлі-продажу майна (Оферту), здійснив оплату за Договором № 2112.
Пунктом 10.4. Договору № 2112 встановлено, що всі листи, а також інші повідомлення Сторін надіслані їх уповноваженими особам (представниками) поштою, за допомогою телеграфу, телефаксу чи електронної пошти, які стосуються умов Угоди, є невід’ємною частиною договору № 2112.
Позивач стверджує, що відповідні листи між відповідачем та позивачем, підтверджують згоду відповідача на укладання Угоди купівлі-продажу майна, визначеного Договором. Таким чином, на думку Позивача, він належним чином виконав всі умови Договору. З цих підстав просить суд визнати Договір № 2112 від 21.12.2007 р. дійсним та визнати право власності на майно, яке було предметом купівлі-продажу за договором, нежитлові приміщення № 102, 103, 1-го поверху № 104-125, 2-го поверху, № 126-149 в літ. «А-2», загальною площею 818,1 (вісімсот вісімнадцять цілих одна десята) кв. метрів, що знаходяться по вул.. Морозова № 7 в м. Харкові.
Відповідач у судовому засіданні підтвердив укладання договору № 2112 від 21.12.2007р. та надходження від Позивача оплати за нерухоме майно, яке було предметом купівлі-продажу за договором, в розмірі 1150000 (один мільйон сто п‘ятдесят тисяч) гривень. Також Відповідач зазначив, що згідно акту приймання у користування, ПП «ЛСВ «Моноліт» передав у користування Позивачу нерухоме майно. Однак, у зв‘язку із відсутністю можливості нотаріально посвідчити Договір № 2112, підписати угоду щодо купівлі-продажу об’єкту ПП «ЛСВ «Моноліт», не виконувало свої обов’язки, передбачені, зокрема, розділом 6 Договору № 2112.
Дослідивши матеріали спраив та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
21.12.2007р. між ПП «Виробничо-поліграфічна фірма «ВЛАТОР» та ПП «ЛСВ «Моноліт» було укладено договір № 2112.
Згідно пунктів 1.1., 1.2., 1.3. Договору №2112 Відповідач має у майбутньому, за умови укладання між сторонами відповідної угоди згідно чинного законодавства України (Угода), передати у власність Позивача: нежитлові приміщення № 102, 103, 1-го поверху № 104-125, 2-го поверху, № 126-149 в літ. «А-2», загальною площею 818,1 (вісімсот вісімнадцять цілих одна десята) кв. метрів, що знаходяться по вул.. Морозова № 7 в м. Харкові, а Позивач зобов’язаний прийняти це майно та сплатити за нього ціну, визначену в Договорі № 2112.
Пунктом 2.2. Договору № 2112 передбачено, що передача майна відповідачем позивачеві здійснюється після повного розрахунку останнього згідно Договору № 2112 (Угоди).
Пунктом 5.1. Договору № 2112 встановлено зобов’язання Позивача направити Відповідачу згідно вимог Цивільного кодексу України (ЦК України) в строк до 06 червня 2008 року оферту щодо укладання Угоди, в якій викласти всі основні умови Угоди купівлі-продажу об’єкту з урахуванням положень цього договору.
Позивач належним чином виконав свої зобов’язання - у визначений строк (25.03.2008р.) та з урахуванням положень Договору № 2112 надіслав Відповідачу пропозицію укласти Угоду купівлі-продажу майна (Оферту), здійснив оплату за Договором № 2112.
Пунктом 10.4. Договору № 2112 встановлено, що всі листи, а також інші повідомлення Сторін надіслані їх уповноваженими особам (представниками) поштою, за допомогою телеграфу, телефаксу чи електронної пошти, які стосуються умов Угоди, є невід’ємною частиною договору № 2112.
Виходячи з цього, відповідні листи між Відповідачем та Позивачем, підтверджують згоду Відповідача на укладання Угоди купівлі-продажу майна, визначеного Договором № 2112.
Оплата за договором № 2112 у розмірі 1150 000 грн. була повністю здійснена Позивачем на користь Відповідача, що підтверджується копією відповідного платіжного доручення.
Пунктом 2.6. Договору № 2112 було визначено поняття користування майном, зокрема, під користуванням об’єктом, про яке йдеться в цьому Договорі, Сторони розуміють:
- право СТОРОНИ 2 до підписання Угоди поширювати інформацію про об’єкт у будь-який не заборонений законом спосіб;
- право та можливість СТОРОНИ 2 використовувати будь-які фактичні відомості чи іншу інформацію про об’єкт;
- право СТОРОНИ 2 визначати та поширювати на необмежене коло осіб інформацію щодо подальшого використання об’єкту після виконання Сторонами п. 2.4. Договору № 2112;
Згідно акту прийняття у користування, ПП «ЛСВ «Моноліт» передав ПП «Виробничо-поліграфічна фірма «ВЛАТОР» у користування об’єкт.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням вчинити дії щодо нотаріального посвідчення Договору № 2112, але відповідач необґрунтовано ухилився від виконання свого зобов’язання.
Згідно частини 2 статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені. Сторони договору мають право на свій власний розсуд обирати форму договору, крім тих випадків, коли форма такого договору спеціально встановлена законом.
Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Змістом договору є умови, які сторони передбачили в угоді.
Частина 1 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. До істотних умов відносяться умови про предмет договору, умови, які визначені істотними законом, а також ті умови, щодо яких сторонами обов'язково повинна бути досягнута згода.
У Договорі № 2112 визначені всі істотні умови Угоди купівлі майна, що мала бути укладена в строк та у порядку обумовленому Договором.
Договір за своєю суттю та формою є основними договором купівлі-продажу нерухомого майна. До попереднього договору застосовуються всі норми та правила, які застосовуються до договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Договір № 2112 від 21 грудня 2007 року є дійсними та таким, що має відповідні правові наслідки для сторін. Так, сторони домовились щодо всіх істотних умов Договору № 2112. Така домовленість підтверджується письмовими доказами, що є невід’ємною частиною Договору та виконанням сторонами умов Договору № 2112. Зокрема, відповідач листом від 02.04.2008р. повідомив позивача про згоду щодо укладання Договору № 2112. Зазначений лист в силу пункту 10.4. Договору № 2112 є невід’ємною частиною Договору, тому Позивач здійснив сплату за Договором № 2112.
Разом з тим, відповідач частково і неналежним чином виконав свої зобов’язання за Договором № 2112 і не уклав з позивачем угоди купівлі-продажу нежитлового приміщення. Також відповідач безпідставно ухилився від виконання свого зобов’язання щодо нотаріального посвідчення Договору № 2112.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 334 ЦК України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Пунктом 7.1. Договору № 2112 передбачено, що у випадку невиконання цього Договору або необґрунтованого ухиляння від укладення Угоди, винна сторона зобов’язана відшкодувати іншій стороні завдані збитки та штраф у розмірі 10% ціни даного договору (вартості об’єкту). Згідно пункту 7.2. Договору № 2112 невиконанням договору є:
- будь-який факт, який є причиною офіційної (з винесенням відповідної постанови) відмови нотаріуса у посвідченні договору купівлі-продажу;
- відмова однієї із сторін від підписання угоди купівлі-продажу на визначених цим договором умовах;
- ухилення Сторони договору від нотаріального посвідчення цього договору;
- ухилення Сторони договору від передачі об’єкту;
- невиконання договору купівлі-продажу, якщо цей факт доказаний в судовому порядку, чи наслідком його є розірвання договору купівлі-продажу.
Оскільки Відповідачем невиконаний Договір № 2112, а саме Відповідач ухилився від нотаріального посвідчення, ухилився від передачі об’єкту, суд вважає, що з Відповідача повинен бути стягнутий штраф у розмірі 10% ціни договору 115000 (сто п'ятнадцять тисяч ) гривень.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зважаючи на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір № 2112 від 21 грудня 2007 року, укладений між ПП «ЛСВ «Моноліт»та ПП «Виробничо-поліграфічна фірма «ВЛАТОР».
Визнати за ПП «Виробничо-поліграфічна фірма «ВЛАТОР» право власності на нежитлове приміщення № 102, 103, 1-го поверху № 104-125, 2-го поверху № 126-149 в літ. «А-2», загальною площею 818,1 (вісімсот вісімнадцять цілих одна десята) кв. метрів, що знаходяться по вул. Морозова № 7 в м. Харкові.
Стягнути з ПП «ЛСВ «Моноліт» (61005, м. Харків, вул. Воєнна, 33, кв. 10, код 34015769) на користь ПП «Виробничо-поліграфічна фірма «ВЛАТОР» (61037, вул. Плеханівська, 126/1 м. Харків, код 34392592)- 115000 грн. 00 коп. неустойки, 1235 грн. 00 коп. витрат по сплаті дежрмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано судом 10 вересня 2010 року.
Суддя
Судове рішення № 11203415, Господарський суд Харківської області було прийнято 06.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 38/235-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: