Рішення № 11203407, 06.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2010 р. Справа № 59/203-10

вх. № 6125/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 1217 від 20.07.2010р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Пірана", м. Харків

про стягнення 16815,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

07.07.2010 р. позивач звернувся до господарського суд з позовоной заявой, в якій просить суд стягнути з відповідача, у зв"язку з неналежним виконанням договору суборенди № О-106 від 18 вересня 2008 р., суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції 16402,17 грн. та 3% річних у розмірі 413,68 грн., що складає загальну заборгованість у розмірі 16815,85 грн. Також стягнути з відповідача на користь позивача суму державного мита в розмірі 168,16 грн., а також суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

05.08.2010р. позивач через канцелярію суду надав заяву про збільшення позовних вимог (вх. 15346), в якій просить стягнути з відповідача окрім заявлених у позові вимог 3519,68 грн. пені, що утворилась на підставі невиконання відповідачем умов договору станом на 23.06.2010р. Також позивачем було надано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

В судовому засіданні 06.09.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову, просить стягнути заборгованість за договором суборенди з урахуванням інфляційних, 3% річних, а також наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 3519,68 грн. Через канцелярію суду представник позивача надав клопотання (вх.18362) про залучення до матеріалів справи поштового повідомлення про вручення відповідачу заяви про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Виходячи з положень зазначеної статті, суд зазначає, що оскільки позивачем не було заявлено позовних вимог щодо стягнення пені, такі вимоги є самостійними, їх неможна вважати збільшенням позовних вимог, вони являються зміною до предмету позову. Таким чином, враховуючи, що позивач має право змінити предмет позову лише до початку розгляду господарським судом справи по суті, суд не приймає заяву позивача про стягнення з відповідача нарахованої пені в сумі 3519,68 грн. до розгляду судом та продовжує розгляд справи без її урахування.

Відповідач в призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 26.07.2010р. за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, яка підтверджується Витягом з ЄДРПОУ щодо відповідача.

Ухвала про порушення провадження у справі від 12.07.2010р., направлена на адресу відповідача, повернулась до господарського суду з відміткою пошти "за закінченням строку зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

02 квітня 2007 року між ФОП ОСОБА_3 (позивач по справі) та ТОВ "Радуга-Центр" був укладений договір оренди № 02-04/О, відповідно до умов якого позивачем у тимчасове платне користування було отримано нежитлове приміщення загальною площею 665,0 кв.м., розташоване на 1, 2, 3, 4 та технічному поверсі нежитлової будівлі Літ. "А-5", розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Пунтком 4.2.4 договору оренди було передбачено право позивача надавати об"єкт оренди в суборенду.

18 вересня 2008 року між позивачем та суборендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "ПІРАНА" (відповідач по справі) був укладений договір суборенди № О-106, відповідно до пункту 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення № 313 загальною площею 35,0 кв.м., розташоване на 3-му поверсі, нежитлової будівлі літера "А-5" по АДРЕСА_1.

Факт передачі приміщення в суборенду підтверджується актом прийманняпередачі, підписаним сторонами 18.10.2008р.

Додатковою угодою № 2 від 15.12.2008р. було встановлено, що договір суборенди діє до 31.12.2009р.

У відповідно до п.3.1. договору суборенди, з урахуванням додаткової угоди № 1 від08.10.2008р., розмір щомісячної суборендної плати складає 2030,00 грн.

Згідно п. 3.4. договору суборендна плата сплачується не пізніше 5-го числа поточного місяця.

03.04.2009р. відповідач звернувся до позивача з листом № 32, в якому просив розірвати договір суборенди.

06.08.2009р. від позивача на адресу відповідача було направлено лист вимогу, в якому позивач не заперечував проти дострокового розірвання договору, але у відповідності до положень п. 8.9. договору суборенди № О-106 від 18.09.2008р., в зв"язку з достроковим розірвання договору суборенди з ініціативи відповідача вимагав сплатити на користь позивача 6090,00 грн. штрафних санкцій та повністю розрахуватися за квітень 2009р. доплативши 1030,00 грн.

Однак, відповідач жодних дій спрямованих на задоволення грошових вимог позивача та на виконання свого обов'язку не здійснив. Вказана грошова сума на поточний рахунок позивача перерахована не була. Відповідач суборендовані приміщення не передав, акт приймання-передачі складений та підписаний не був, тобто він продовжував користуватися ними до кінця сроку договору, однак суборендну плату не сплачував з травня 2009 року.

Відповідно до п. 4.1.8. договору відповідач повинен своєчасно та в повному обсязі вносити суборендну плату.

Таким чином, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, cтаном на 23 червня 2010р. у нього залишається несплаченою заборгованість по оплаті суборендної плати перед позивачем в сумі 15240,00 грн.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Позивач нараховую у позовній заяві відповідачу 413,68 грн. 3% річних.

Відповідно до п.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, тому позовач нараховує відповідачу інфляційні витрати в сумі 1162,17 грн. інфляційних обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 15240,00 грн., інфляційних - 1162,17 грн. та тьох процентів річних у сумі 413,68 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Також, з урахуванням положень статті 47 ГПК України та пункту 2 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, оскільки суд не прийнято заяву позивача про стягнення з відповідача 3519,68 грн. пені, позивачу належить видати довідку про повернення державного мита у розмірі 102,00грн. перерахованого платіжним дорученням № 93 від 03.08.2010р.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 530, 625, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивача про стягнення з відповідача 3519,68 грн. пені.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Пірана" (код ЄДРПОУ 24342716, адреса: 61166, м. Харків, вул. Авіаційна, б. 25, п/р 26002035906400 в АКИМ "Укрсиббанк", МФО 351005) на користь Фізичної особи-підприємцем ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61018, АДРЕСА_2; поштова адреса: 61072, АДРЕСА_1, офіс 404, п/р НОМЕР_2 в ЗАТ «ПроКредит Банк», м.Київ, МФО 320984) 15240,00 грн. основної заборгованості, 1162,17 грн. інфляційних та 413,68 грн. 3% річних; 168,16 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61018, АДРЕСА_2; поштова адреса: 61072, АДРЕСА_1, офіс 404, п/р НОМЕР_2 в ЗАТ «ПроКредит Банк», м.Київ, МФО 320984) довідку на повернення державного мита в сумі 102,00 грн., сплаченого платіжним дорученням № 93 від 03.08.2010р.

Суддя

Повний текст рішення підписано 09.09.2010р.

Справа № 59/203-10