Ухвала суду № 112033676, 06.07.2023, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2093/22

Провадження №:2-о/138/6/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07..2023 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю секретаря Коріняк К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник заявника подав до суду заяву про проведення розгляду справи без його участі.

Представник заінтересованої особи подав до суду клопотання про проведення судового розгляду без його участі.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

З листа № 99/28.19-28 від 08.02.2023 відділу ДРАЦС відомо про наявність актового запису про шлюб ОСОБА_2 , 1938 року народження, а також актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, про актовий запис щодо народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої зазначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.02.2023 ОСОБА_4 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи.

Разом з тим, інформацію щодо місця проживання даної особи суд не встановив, що підтверджується відповіддю №9244 від 30.03.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру та листом відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації №1576 від 30.06.2023. Також представник заявник повідомив суд, що заявнику невідомо хто така ОСОБА_4 , про що вказано в заяві від 27.04.2023.

Відповідно до листа №161/28.19-28 від 07.03.2023 відділу ДРАЦС суду було надано копію актового запису про шлюб №250 від 15.12.1956 зі змісту якого слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , 1938 року народження. Також, було надано копію актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої зазначено ОСОБА_2 , 1938 року народження.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.03.2023 було витребувано з Дарницького районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) належним чином завірену копію - актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також документів, які стали підставою для складення актового запису.

На виконання ухвали суду від 09.03.2023 до суду було надано копію актового запису про народження ОСОБА_4 . Разом з тим, у даному актового записі наявні виправлення у відомостях про матір дитини.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27.04.2023 витребувано, зокрема, документи, які стали підставою для внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_4 .

Листом №782/33.2-80 від 07.06.2023 до суду надійшла відповідь на ухвалу суду від 27.04.2023 та зазначено, що зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 внесенні на підставі актового запису про усиновлення №21 від 21.06.1985. Підставою для внесення запису про усиновлення було рішення виконкому Дарницької районної адміністрації м.Києва від 25.03.1985 №244.

Судом було вжито всіх можливих заходів для з`ясування місцязнаходження ОСОБА_4 та надсилання ухвали суду від 15.02.2023 разом із заявою про встановлення факту та додатками зазначеній особі. Разом з тим, як уже зазначено вище, отримати будь-які відомості щодо місця проживання даної особи не виявилось можливим.

Крім того, не можливо встановити місцезнаходження ОСОБА_3 та залучити її в якості заінтересованої особи до участі у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.7 ст.19 та ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

У відповідності до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Згідно ч. ч. 1, 2 статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Отже, обов`язком суду при розгляді справи окремого провадження є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Тобто, в порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

Відповідно до п.1.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З огляду на це, вбачається, що процесуальний закон передбачає умови, за яких в окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають установленню повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Заявник у позові стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_2 , з яким її рідна сестра ОСОБА_5 проживала однією сім`єю більше ніж 10 років і до дня його смерті. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 після смерті якої заявник прийняла у спадщину належне її сестрі майно. Спадкоємців будь-якої черги, крім ОСОБА_5 , у померлого ОСОБА_2 небуло. Оскільки ОСОБА_5 постійно проживала з померлим впродовж 10 років по день смерті останнього, то вона прийняла спадщину у відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України. Заявник бажає оформити належним чином спадкове майно після померлого, з яким її сестра проживала однією сім`єю.

Разом з тим, в ході розгляду даної цивільної справи, судом було встановлено, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були дочки, яких закон відносить до числа спадкоємців першої черги, а відтак розгляд даної заяви впливає на обсяг цивільних прав та обов`язків третіх осіб, які заявником не були залучені до участі в справі, як заінтересовані особи.

При цьому суд враховує, що за змістом норм діючого законодавства, спір про право має місце тоді, коли заінтересована особа може претендувати на спадкове майно поряд із заявником.

З матеріалів спадкової справи №141/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , що спадщину прийняла лише її рідна сестра ОСОБА_1 . Також, судом встановлено, що спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 не заводилась.

Разом з тим, спадкоємці першої черги в разі пропущення строку для прийняття спадщини мають право на його поновлення у випадках передбачених ЦК України.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 57 від 30 травня 2008 року" Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Враховуючи викладене вище, зокрема, що встановлення факту про який просить заявник може вплинути на спадкові права та обов`язки зазначених вище осіб, суд вважає, що у відповідності до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.2-4, 15, 260, 293-294, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення, шляхом подання апеляційної скарги. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.Б.Київська