Рішення № 11203195, 24.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2010 р.Справа № 33-22/109-09-2574

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Транссервіс-М”, м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Транссервіс-М”, м. Одеса

про стягнення 53727,65 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Богуш М.К., довіреність в матеріалах справи,

від відповідача: не з’явився. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №685280 від 16 червня 2010 року у матеріалах справи.

Суддя Мазур Д.Т.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІС-М" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення відповідача заборгованості у розмірі 158727,65 грн.

У зв’язку із сплатою відповідачем частини суми основної заборгованості, позивач скерував до господарського суду області уточнену заяву про зменшення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача основного боргу - 47371,90 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 5028, 24 грн. та 3% річних у розмірі 1327,51 грн.,

Відповідач в судові засідання призначені на 26 травня 2010 року, 10 червня 2010 року та 24 червня не з’явився. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення б/н від 09 червня 2010 року та за №685280 від 16 червня 2010 року у матеріалах справи.

Згідно роз’яснень, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009 року відмітка про відправку процесуального документа про призначення судового засідання у справі, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ №75 від 10 грудня 2002 року на першому примірнику цього документу є підтвердженням повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання у справі.

Відповідач відзиву на позов, в порядку ст. 59 ГПК України не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

26 грудня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІС-М" (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІС-М" (замовник) укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів № К06-04, відповідно до умов якого, відповідач (замовник) доручає, а позивач (експедитор) приймає на себе обов’язки від свого імені та за рахунок замовника здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав.

За умовами п. 4.1 вищеозначеного договору, відповідач зобов'язується здійснювати 100% попередню оплату в розмірі заявленого обсягу перевезення вантажів на підставі виставлених рахунків позивачем протягом 5 банківських днів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього.

На виконання умов договору позивачем були виставлені рахунки на основі відписаних та скріплених печатками обох сторін актів виконаних робіт, а саме: акт виконаних робіт від 31 серпня 2008 року на суму 8916,88 грн.; акт виконаних робіт від 31 серпня 2008 року на суму 35421,85 грн.; акт виконаних робіт від 30 вересня 2008 року на суму 5431,60 грн.; акт виконаних робіт від 30 вересня 2008 року на суму 36060,50 грн.; акт виконаних робіт від 31 жовтня 2008 року на суму 6938,06 грн.; акт виконаних робіт від 31 жовтня 2008 року на суму 57833,24 грн.; акт виконаних робіт від 15 листопада 2008 року на суму 10940,28 грн.; акт виконаних робіт від 30 листопада 2008 року на суму 40380,40 грн.; акт виконаних робіт від 30 листопада 2008 року на суму 3956,16 грн.; акт виконаних робіт від 31 грудня 2008 року на суму 24032,24 грн.; акт виконаних робіт від 31 грудня 2008 року на суму 222148,61 грн.; акт виконаних робіт від 31 січня 2009 року на суму 118538,79 грн.; акт виконаних робіт від 31 січня 2009 року на суму 4910,74 грн.; акт виконаних робіт від 31 січня 2009 року на суму 14786,00 грн.; акт виконаних робіт від 28 лютого 2009 року на суму 16348,16 грн.; акт виконаних робіт від 28 лютого 2009 року на суму 248,68 грн.

Оскільки, відповідачем частково виконані зобов'язання по оплаті фактично здійсненого транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів, основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 47371,90 грн.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України, договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд області вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми інфляційних витрат у розмірі 5028,24 грн. та суми 3% річних у розмірі 1327,51 грн., згідно наданого розрахунку.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49; 82 - 84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги у справі задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІС-М" (пл. Олексіївська, 11/1, м. Одеса, 65028, п/р № 26009170050101 в ЗАТ „Сведбанк” Інвест” м. Київ, МФО 320650, код ЄДРПОУ 32230286, ІПН 322302815526, свідоцтво платника ПДВ 22321671) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІС-М" (пр-т. Оболонський, 23-А, м. Київ, 04205, п/р № 26005000491601 в ВАТ "Свердбанк", МФО 300164, код ЄДРПОУ 33100947, ІПН 331009426549, свідоцтво платника ПДВ 36763719) заборгованість по оплаті за фактично здійснене транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів за договором № К06-04 від 26 грудня 2005 року у розмірі 47371 (сорок сім тисяч триста сімдесят одна) грн. 90 коп.; суму інфляційних втрат у розмірі 5028(/п'ять тисяч двадцять вісім) гривень 24 коп. та суму 3% річних у розмірі 1327 (одну тисячу триста двадцять сім) гривень 51 коп., а також витраті по сплаті державного мита у розмірі 1587 (одну тисячу п’ятсот вісімдесят сім)грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 312 (триста дванадцять) гривень 50 копійок.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя