Рішення № 11203190, 24.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2010 р.Справа № 7/104-10-1324 За позовом: ТОВ „Альтер.А”, м.Одеса

до відповідача: ТОВ „ВКФ „Енергоспецмонтаж”, м.Одеса

про стягнення 155954,23 грн.

та

за зустрічним позовом: ТОВ „ВКФ „Енергоспецмонтаж”, м.Одеса

до відповідача: ТОВ „Альтер.А”, м.Одеса

про визнання актів недійсними

Суддя Лепеха Г.А.

Представники сторін:

Від первісного позивача –Шер Ю.О., за довіреністю.

Від первісного відповідача –Бойко О.І., за довіреністю.

У судових засіданнях 08.06.2010р. та 15.06.2010р. оголошувались перерви за правилами ст.77 ГПК України

Представниками сторін подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Клопотання судом прийнято та задоволено.

13.05.2010р. строк вирішення спору продовжувався на два місяці в порядку ст.69 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Альтер.А” (далі –первісний Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Енергоспецмонтаж” (далі –первісний Відповідач) заборгованості у сумі 155954,23 грн. з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та пені.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві, наданого 15.06.2010р., та представлених пояснень (вх. №15834 від 21.06.2010р.).

11.05.2010р. до суду надійшла зустрічна позовна заява (вх. №3729) товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Енергоспецмонтаж” до товариства з обмеженою відповідальністю „Альтер.А” про визнання актів приймання виконаних підрядних робіт №1 від 30.07.2008р. на суму 200145,60 грн., №2 від 29.08.2008р. на суму 287658,00 грн., №3 від 30.09.2008р. на суму 97040,40 грн. та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року за Договором підряду на виконання підрядних робіт №20 від 20.07.2008р. недійсними; про визнання актів приймання виконаних підрядних робіт №1 від 30.07.2008р. на суму 172614,00 грн., №2 від 29.08.2008р. на суму 149071,20 грн., №3 від 30.09.2008р. на суму 55479,60 грн. та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року за Договором підряду на виконання підрядних робіт №20 від 20.07.2008р. дійсними; про стягнення зайво сплачених коштів у сумі 207679,20 грн.

Ухвалою від 13.05.2010р., крім іншого, зустрічну позовну заяву (вх. №3729) товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Енергоспецмонтаж” до товариства з обмеженою відповідальністю „Альтер.А” про визнання актів виконаних підрядних робіт недійсними прийнято до розгляду та об’єднано з первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Альтер.А” (вх. № 2406 від 19.03.2010р.) в одну справу №7/104-10-1324.

Первісний Позивач зустрічну позовну заяву не визнає з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників сторін у відкритому судовому засіданні, суд встановив:

20.07.2008р. між ТОВ „Альтер.А” та ТОВ „ВКФ „Енергоспецмонтаж” був укладений договір підряду на виконання підрядних робіт №20 (далі –Договір) по відновленню асфальтобетонного покриття тротуарів на об’єкті: Зовнішнє електропостачання 8-12 поверхового житлового будинку з мансардою, торгівельно-офісними приміщеннями та паркінгом за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, 9 та зовнішнього електропостачання 9-ти поверхового будинку з мансардою та офісними приміщеннями за адресою: м.Одеса, вул. Ясна, 12.

На виконання умов Договору ТОВ „Альтер.А” виконало відповідні роботи на загальну суму 584844,00 грн., про що свідчать наступні акти приймання виконаних підрядних робіт: від 30.07.2008р. на суму 200145,60 грн., від 29.08.2008р. на суму 287658,00 грн., від 30.09.2008р. на суму 97 040,00 грн.

29.07.2008р. ТОВ „ВКФ „Енергоспецмонтаж” частково виконало свої зобов’язання за Договором та здійснило оплату за виконану ТОВ „Альтер.А” роботу у розмірі 487 803,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №660, №674, №688, №783, №877.

Таким чином, непогашеною залишилась заборгованість ТОВ „ВКФ „Енергоспецмонтаж” перед ТОВ „Альтер.А” у сумі 97040,40 грн.

Зазначений факт наявності заборгованості по виконанню Договору було підтверджено в акті звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами 31.12.2008р.

Отже, підписавши даний акт, первісний Відповідач визнав борг перед первісним Позивачем у сумі 97040,40 грн.

Первісний Позивач неодноразово звертався до первісного Відповідача з проханням здійснити оплату за виконану роботу, але Відповідач повідомив його, що у них відсутня фінансова можливість здійснити оплату.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу ТОВ „ВКФ „Енергоспецмонтаж” перед ТОВ „Альтер.А” з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за користування грошовими коштами складає 123837,69 грн., що має своє відображення у представленому розрахунку.

Пунктом 7.2.1 Договору передбачено, що за порушення термінів оплати замовник сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми неоплачених робіт за кожний день прострочення.

Сума пені, нарахована первісним Позивачем, складає 32116,54 грн.

Проте, сума нарахованої пені підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, тобто з 06.10.2008р. за шість місяців (183 дні) розмір пені складає: 97040,40 х 12% х 2 / 365 = 63,81 грн. за один день;

63,81 грн. х 183 = 11676,75 грн. за 183 дні.

Отже, суд дійшов до висновку, що первісна позовна заява підлягає задоволенню частково, а саме в частині стягнення у сумі 135514,44 грн.

11.05.2010р. первісний Відповідач звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою до первісного Позивача про визнання актів приймання виконаних підрядних робіт №1 від 30.07.2008р. на суму 200145,60 грн., №2 від 29.08.2008р. на суму 287658,00 грн., №3 від 30.09.2008р. на суму 97040,40 грн. та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року за Договором підряду на виконання підрядних робіт №20 від 20.07.2008р. недійсними; про визнання актів приймання виконаних підрядних робіт №1 від 30.07.2008р. на суму 172614,00 грн., №2 від 29.08.2008р. на суму 149071,20 грн., №3 від 30.09.2008р. на суму 55479,60 грн. та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року за Договором підряду на виконання підрядних робіт №20 від 20.07.2008р. дійсними; про стягнення зайво сплачених коштів у сумі 207679,20 грн.

В наданому зустрічному позові первісний Відповідач зазначає, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що вартість виконаних підрядних робіт за актами від 30.07.2008р., 29.08.2008р., 30.09.2008р. значно завищена підрядником –ТОВ „Альтер.А”, а роботи, вказані в актах, виконані в менших об’ємах.

Дослідивши зустрічну позовну заяву та документи, додані до неї, суд дійшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України „Про судоустрій України” місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно статті 43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Отже, акт приймання виконаних підрядних робіт є тільки одним з доказів, який господарський суд оцінює у сукупності з усіма іншими доказами зі справи. Зокрема, акт приймання виконаних підрядних робіт може оцінюватися як такий, що не має сили доказу, якщо він не відповідає фактичним обставинам.

При цьому, в переліку категорій спорів, які можуть розглядатися господарським судом, зафіксованого в ст.12 ГПК України, не значаться позови про визнання недійсним актів приймання виконаних підрядних робіт.

З огляду на викладене, первісний Відповідач намагається оскаржити документ, який може оцінюватися в господарському процесу лише як один із доказів, який констатує виконання або невиконання відповідних робіт.

Згідно ст.ст. 509, 525 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В пункті 1 ст. 837 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п.1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Пунктом 1 ст. 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

В пунктах 1, 2 ст. 849 Цивільного кодексу України зазначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до статті 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч.2 ст.217 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд доходить до висновку, що вимоги первісного Позивача є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають частковому задоволенню у сумі 135514,44 грн., а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним та зустрічним позовами слід покласти на первісного Відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Енергоспецмонтаж” (м.Одеса, вул. Базарна, 50/3. Код ЄДРПОУ 32521827. Р/р 26003660731921 в ООФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 328016; р/р 26008101308175 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 328986) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Альтер.А” (м.Одеса, вул. Бугаївська, 36. Код ЄДРПОУ 34220828. Р/р 26001311174401 в АБ „Південний”, МФО 328209) 135514 /сто тридцять п’ять тисяч п’ятсот чотирнадцять/ грн. 44 коп. боргу, 1 355 /одну тисячу триста п’ятдесят п’ять/ грн. 14 коп. державного мита, 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4.          В решті первісних позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його прийняття.

Наказ видати після прийняття рішенням законної сили.

Суддя