Рішення № 112031032, 14.12.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ №640/9038/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов"язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 03.05.2019 №UA100010/2019/000098/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/00669;

- зобов"язати відповідача вчинити дії щодо повернення позивачу надмірно сплачених нею митних платежів.

Підстави позову: - заявлена декларантом митна вартість імпортованого автомобіля визначена за основним методом та підтверджена необхідними документами; - відповідачем не доведено, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить наявної у митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; - відповідач в порушення ст. 58 МК України визначив митну вартість за резервним методом без достатніх підстав для цього.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з таких підстав: - подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - документи, надані декларантом в якості додаткових, прийняті до уваги митним органом, але не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів; - всі документи подані декларантом без перекладу всупереч вимог ст. 254 МК України; - наданий позивачем рахунок-фактура (інвойс) від 08.01.2019 №А359851 на загальну суму 7663 USD не містить підпису продавця та покупця, а лише відмітку W8 Shipping LLC, продавцем виступає W8 Shipping LLC, а покупцем Davydovs"ka Yevheniya; - позивачем не підтверджено факт оплати за товар банківським платіжним документом; - декларантом не надано зовнішньоекономічного договору, який передбачений ст. 53 МК України для підтвердження митної вартості товару; - у інвойсі А359851 зазначено покупцем ОСОБА_2 та загальну суму оплати 7663 USD, яка включає транспортування до порту Одеси; у наданому декларантом Swift від 10.01.2019 на оплату суми 7713 USD платником значиться ОСОБА_3 , в примітці зазначена оплата за інвойс №094518 та лот №49499958; також позивачем подано інвойс від 08.01.2019 №094518, але вже на ім`я ОСОБА_1 , що містить посилання на той же лот, а саме №49499958, однак зазначено, що поставка від порту Даллас до порту Одеси складає 400 USD, а не 1250 USD, сплата за послуги складає 50 USD замість 1000 USD, яка зазначена раніше; у інвойсі №А359851 продавцем виступає W8 Shipping LLC, а в інвойсі від 09.01.2019 №094518 - G&G auto sales LLC; у наданому декларантом дублікаті товарного чеку з Copart від 23.04.2019 №928351 зазначено, що оплата відбулася 10.01.2019 на суму 7263 USD, натомість згідно зі Swift від 10.01.2019 оплата проведена на суму 7713 USD; відрізняється також адреса продавця G&G auto sales LLC від адреси, яка зазначена в інвойсі від 08.01.2019; тому дані документи не можуть братися до уваги на підтвердження оплати декларантом за спірний транспортний засіб; - за митною декларацією №UA100010/2019/329204 фактурна вартість транспортного засобу заявлена у доларах США, для перерахунку митної вартості у долари США використовувався крос-курс EUR/USD станом на день винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості - 03.05.2019; - митна вартість товару визначена шляхом порівняння заявленого рівня митної вартості з ціновою інформацією зовнішніх джерел з врахуванням VIN-коду, марки, моделі, країни походження, календарного року виготовлення, виробника: Hyndai Genesis - автомобіль бізнес класу, випускається компанією Hyndai Motors з 2008р., модель продається по всьому світу та маркується як "преміум спорт седан", схожі автомобілі Dodge Chander, КІА Cadenza, Тоуоtа Avalon, Volvo S80; ціна ідентичних авто досягає 26999 USD.

Правом подачі відповіді на відзив позивач не скористалась

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, зважаючи на таке.

23.04.2019 року о 11:46 посадовою особою митного поста "Західний" прийнято до митного оформлення та присвоєно номер №UA100010/2019/329204 електронній митній декларації на товар: автомобіль легковий, бувший у користуванні - 1шт.: марка Hyndai Genesis; кузов номер НОМЕР_1 ; номер шасі - немає даних; кількість місць для сидіння, включаючи сидіння водія - 5; тип двигуна - бензиновий; номер двигуна - нема даних; робочий об`єм циліндрів двигуна 3800 см3; колісна формула 4x2; календарний рік виготовлення 2015; модельний рік виготовлення 2015; норма екологічності - ЄВРО5 кількість дверей - 4; тип кузова легковий седан; колір сірий; пошкоджений; завозиться з метою відновлення та призначений для використання на дорогах загального користування; торговельна марка: Hyndai; Виробник: "Hyndai Motor Co", Корея; країна виробництва: КR.; отримувач товару - ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 10.12.2011, декларант ФОП ОСОБА_4 .

Митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору.

До митного оформлення подано документи, які містяться в гр. 44 митної декларації та в картці відмови №11А100010/2019/00669, зокрема:

1) Рахунок-фактура (інвойс) від 08.01.2019 №А359851;

2) Коносамент від 01.02.2019 №6103305/1;

3) Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.12.2018 № НОМЕР_3 ;

4) Висновок про якісні характеристики товарів від 18.04.2019 №Д-19-0418-55;

5) Договір про надання послуг митного брокера від 18.04.2019 №44;

6) Паспорт громадянина України від 10.12.2011 серія НОМЕР_2 ;

7) Інформацію про історію транспортного засобу за VIN-кодом (Vehicle History Report for VIN) від 18.04.2019;

8) Довідка про присвоєння ІНН від 30.01.2012;

9) Інформація з мережі Інтернет aut стосовно транспортного засобу від 22.04.2019;

10) Квитанція від 19.04.2019 №0.0.1331090391.1;

11) Разова перепустка від 23.04.2019 №В6-0015454.

Відповідач повідомив декларанту про виявлені недоліки (розбіжності) у поданих документах та запропонував надати додаткові документи для підтвердження митної вартості згідно з переліком, наведеним у ч. 3 ст. 53 КАС України, а зокрема: - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599; - якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження; - інші документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість.

На виконання цих вимог декларантом надіслано:

1) інвойс від 08.01.2019 №094518 на ОСОБА_3 на суму 9213 USD;

2) інвойс від 08.01.2019 №094518 на ОСОБА_1 на суму 7713 USD;

3) Swift від 10.01.2019 на суму 7713 USD;

4) дублікат товарного чеку Copart на суму 7263 USD.

Відповідач ці документи не врахував для підтвердження заявленої декларантом митної вартості спірного автомобіля та прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 03.05.2019 від №UA100010/2019/00669 та виніс рішення про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA100010/2019/000098/2, яким визначив митну вартість оцінюваного товару за резервним методом на рівні 15811 USD.

Як зазначено у рішенні, підставою його прийняття є: - подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар; - за митною декларацією спрацювала система аналізу ризиків щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; - виявлено невідповідність заявленої митної вартості товару та митної вартості операцій з товарами з подібними характеристиками; - не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - митна вартість товару визначена на рівні 14101 EUR із перерахунком курсу валют EUR/USD за крос-курсом станом на 03.05.2019 шляхом порівняння заявленого рівня митної вартості з ціновою інформацією зовнішніх джерел з врахуванням VIN-коду, марки, моделі, країни походження, календарного року виготовлення, виробника.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються правомірності рішення відповідача про щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно із ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1). Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. 2).

Частиною 1 ст. 57 глави 9 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Цією ж статтею визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5). Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6). Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7). У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8).

Як визначено в ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Водночас, як визначено у ч. 5 ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, згідно ч. 2 цієї статті, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у т.ч. невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з пере-ліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у т.ч. невірно визначено митну вартість товарів.

При вирішенні справи суд враховує висновки Верховного Суду:

- у постанові від 25.02.2020 №260/718/19 про те, що вимоги ч.ч. 3, 4 ст. 53 та ч. 2 ст. 58 МК України зобов`язують орган доходів і зборів зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника;

- у постанові від 20.03.2020 №480/3807/18 про те, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення; така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом); якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- у постанові від 03.04.2018 №809/322/17 про те, що квитанція або платіжне доручення свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар; тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару;

- у постанові від 04.06.2020 №1.380.2019.001823 про те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару; умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості; згідно з ч. 7 ст. 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей;

- у постанові від 17.07.2019 у справі №809/872/17 про те, що наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів; витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України; ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських), за відсутності належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом за відсутності цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

Поданий декларантом до митного оформлення рахунок-фактура (інвойс) від 08.01.2019 №А359851 містить необхідні відомості про оцінюваний товар (номер лоту №49499958), дату платежу - 08.01.2019, суму сплачених продавцю коштів - 7663 USD (з них: 7263 USD - ціна авто, 400 USD - доставка до порту м. Одеси), найменування та контакти покупця і продавця (seller) (W8 Shipping LLC, 4895 Old Louisville Rd., Savannah, Garden City GA 31408, Tel: (+1) 912 966 6820), що, як встановлено судом, відповідає одній із адрес компанії на її офіційному веб-сайті (https://w8shipping.com/contacts/) (а.с. 15).

Також у справі наявна надана під час митного оформлення копія інвойсу від 08.01.2019 №094518, у якому покупцем лоту №49499958 вказано ОСОБА_1 , ціна лоту становить 7263 USD, доставка з м. Даллас, штат Техас, США до терміналу в порт м. Одеса становить 400 USD, що відповідає вартості авто та доставки, визначеній у інвойсі від 08.01.2019 №А359851; продавцем спірного автомобіля є компанія G&G auto sales LLC, сервісні послуги - 50 USD (а.с. 84).

Як встановлено судом, компанія W8 Shipping LLC надає професійні послуги трансатлантичного судноплавства, тобто здійснює доставку покупцям автомобілів в контейнерах зі США в інші країни.

Так, згідно з наданим декларантом коносаментом (house of bill lading) від 01.02.2019 №6103305/1 отримувачем товару (спірне авто) визначено позивача, доставка здійснюється W8 Shipping LLC з порту м. Саванни, штат Джорджия, США до порту в м. Одеса (а.с. 61).

У наданому декларантом дублікаті товарного чеку з Copart (компанія з проведення онлайн аукціонів) від 23.04.2019 №928351 зазначено, що кінцева вартість лоту №49499958 для покупця авто (buyer payment) становить 7263 USD, що відповідає вартості авто без доставки, визначеній у інвойсі від 08.01.2019 №А359851, оплату здійснено 10.01.2019. У даному інвойсі учасником торгів значиться компанія G&G auto sales LLC (дилер уживаних автомобілів у Феніксі, штат Арізона; https://www.ggautosalesllc.com/) (а.с. 16).

У акті митного огляду від 23.04.2019 №UA 500650/2019/0879 зазначено про наявні пошкодження, ознаки експлуатації: пошкоджена задня частина авто (а.с. 35).

Відтак, як встановлено судом, позивачем подано митниці належні та допустимі докази на підтвердження ціни імпортованого транспортного засобу. Надані декларантом під час митного оформлення документи не містять розбіжностей щодо вартості спірного автомобіля та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.

Як також встановлено судом, в якості додаткових документів на вимогу митного органу позивачем надано копію інвойсу від 08.01.2019 №094518, у якому покупцем лоту №49499958 (номер відповідає лоту у інвойсі від 08.01.2019 №А359851) вказано ОСОБА_3 , ціна лоту становить 7263 USD, доставка вантажовідправником (shipper delivery) з м. Даллас, штат Техас, США до терміналу становить 400 USD, що відповідає вартості авто та доставки, визначеній у інвойсі від 08.01.2019 №А359851; продавцем спірного автомобіля є компанія G&G auto sales LLC. Крім цього, доставка з м.Даллас до порту м. Одеса згідно з інвойсом від 08.01.2019 №094518 становить 1250 USD, сервісні послуги - 1000 USD (а.с. 80).

Згідно з копією платіжного доручення Swift від 10.01.2019 ОСОБА_3 проведено оплату за інвойсом від 08.01.2019 №094518 на суму 7713 USD, що включає ціну авто 7263 USD та доставку вантажовідправником 400 USD (а.с. 81).

У справі наявні копії 1-3, 10-11 сторінок паспорту громадянина України Серія НОМЕР_4 , згідно з яким 19.11.2011 ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_5 , прізвище якої після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 (а.с. 86). Беручи до уваги встановлену обставину, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 є чоловіком ОСОБА_1 .

У оскаржуваному рішенні від 03.05.2019 №UA100010/2019/000098/2 (Додаток) висновок відповідача про необхідність надання додаткових документів обґрунтовано спрацюванням за поданою позивачем митною декларацією системи управління ризиками (вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманою у тому числі із зовнішніх джерел, визначена МВ за VIN-кодами), тобто відповідач у спірному рішенні обмежився лише загальним висновком про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, не зазначив при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

При цьому наведені у відзиві обставини щодо невідповідностей у наданих позивачем під час митного оформлення документах у оскаржуваному рішенні не встановлені, відтак, не були підставою для його прийняття, а тому відхиляються судом.

Виходячи із наведеного, доводи скаржника про те, що митна вартість автомобіля, імпортованого позивачем, не може бути визнана у зв`язку з неподанням всіх додаткових документів та відсутності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, суд вважає необґрунтованими.

Доводи відповідача щодо ненадання до митного оформлення документів, що містять відомості про вартість страхування та про вартість перевезення оцінюваного товару до кордону України, є також необґрунтованими і відхиляються судом, оскільки згідно з ч. 2 ст. 53 МК України такі документи подаються у разі якщо здійснювалося страхування та якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. При цьому, як встановлено судом, витрати на транспортування спірного авто в сумі 400 USD включені у вартість імпортованого товару.

Водночас не надання декларантом під час митного оформлення банківських платіжних документів, документів про страхування і перевезення товару не свідчить про неповноту та/або недостовірність зазначених декларантом відомостей про митну вартість товару, й за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом не могло бути підставою для коригування митної вартості товару згідно з ч. 1 ст. 55 МК України.

Щодо посилання у рішенні на спрацювання системи аналізу ризиків, що потребувало витребування додаткових документів, то саме по собі спрацювання цієї системи не свідчить про зазначення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товару.

Доводи відповідача про подання декларантом документів без перекладу є необґрунто-ваними і відхиляються судом, оскільки з цих підстав оскаржувані рішення не приймались. Відповідач не зазначив суду фактів і не надав доказів того, що ним відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України вимагався від декларанта переклад документів українською мовою.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач не спростував дійсність поданих до митного оформлення документів та наявність необхідних відомостей про числове значення митної вартості, а також можливість перевірити згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України вартість операції з купівлі-продажу товару на підставі наданих позивачем документів. Відповідач не довів наявність передбачених ч. 6 ст. 54 і ч. 1 ст. 55 МК України підстав, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів.

Підсумовуючи, суд зазначає, що оспорювані рішення не відповідають вимогам МК України, є необґрунтовані, тому вимоги про визнання їх протиправними і скасування належить задовольнити.

Вимогу про зобов"язання відповідача вчинити дії щодо повернення позивачу надмірно сплачених нею митних платежів не належить задовольняти, зважаючи на таке.

Згідно із ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України (ч.1). Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ч. 3).

Згідно з п. 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.10.2019 №454) (далі - Порядок №643), повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електрон-ного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Згідно з п. 6 розділу ІІІ Порядку №643 якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

Згідно з п. 7 розділу ІІІ Порядку №643 сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.

Згідно з п. 11 розділу ІІІ Порядку №643 повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюють територіальні органи Казначейства протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку митниці Держмитслужби.

Отже, відповідно до вищенаведених приписів повернення помилково та/або надмірно сплачених податкових і митних платежів з Державного бюджету України здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

У цій справі позивач не зверталася із заявою про повернення помилково або надмірно сплачених платежів, а обставини, що тягнуть за собою повернення сплачених позивачем сум, настануть після набрання законної сили рішенням суду у цій справі. Спірні правовідносини не стосуються розгляду заяви позивача про повернення коштів, тому у цій справі відповідач не допустив порушення права позивача на повернення коштів правовідносини.

Отже, позов належить задовольнити частково.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір згідно з квитанціями від 17.05.2019 №0.0.1356522470.1 на суму 768,40 грн. та №0.0.1356525728.1 на суму 2181,66 грн. (всього 2950,06 грн.).

З огляду на часткове задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України належить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2438 грн., пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

2. Визнати протиправними і скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 03.05.2019 №UA100010/2019/000098/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.05.2019 №UA100010/2019/00669.

3. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині.

4. Стягнути з бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2438 грн. (дві тисячі чотириста тридцять вісім гривень).

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: Київська митниця Держмитслужби;

03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 8-а; код ЄДРПОУ 43337359.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко