Рішення № 11203062, 14.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

14.09.10 Справа№ 19/99 (24/72)

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

при секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: ОСОБА_1, м. Львів,

До відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея-Плюс», м. Львів;

2. ОСОБА_2, Республіка Польща;

3. ОСОБА_4, м. Львів;

4. ОСОБА_5, м. Львів;

5. ОСОБА_6, м. Львів;

6. ОСОБА_7, м. Львів;

7. ОСОБА_8, м. Львів;

8. ОСОБА_9, м. Львів;

9. ОСОБА_10, м. Львів;

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів;

Третя особа-2 без заявлення самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_11, Республіка Польща, АДРЕСА_1;

Про: 1) Визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Касіопея»від 07.03.1996 року в частині прийняття до складу засновників третіх осіб ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, шляхом відступлення частини часток інших учасників та зміни назви товариства із використанням приставки «Спільне українсько-польське підприємство»; 2) Визнання недійсним п.п. 3.2., 3.5. Установчого договору від 21.03.1996 року про створення СП ТзОВ «Касіопея»в частині участі в товаристві ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_2 з відповідними розмірами часток та порядку їх внесення та зміни назви товариства із використанням приставки «Спільне українсько-польське підприємство»; 3) Визнання недійсним п. 5.8. Статуту СП ТзОВ «Касіопея», зареєстрованого 21.03.1996 року, в частині участі в товаристві ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_2 з відповідними розмірами часток то порядку їх внесення та змін назви товариства із використанням приставки «Спільне українсько-польське підприємство»покладення судових витрат на відповідачів.

За участю представників сторін :

Від позивача: ОСОБА_12 представник,

Від відповідача -1: не прибув,

Від відповідача -2: ОСОБА_13 представник,

Від відповідача -3: ОСОБА_4,

Від відповідача -4: не прибув,

Від відповідача -5: не прибув,

Від відповідача -6: не прибув,

Від відповідача -7: не прибув,

Від відповідача -8: не прибув,

Від відповідача -9: не прибув,

Від третьої особи-1: не прибув,

Від третьої особи-2: не прибув.

Представникам розяснено права та обовязки сторін передбачених статтями 20, 22, 27 ГПК України, зокрема, право відводу судді. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники сторін попереджені, що проводиться фіксація судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом ОСОБА_1, м. Львів до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея-Плюс», м. Львів, 2) ОСОБА_2, Республіка Польща, 3) ОСОБА_4, м. Львів, 4) ОСОБА_5, м. Львів, 5) ОСОБА_6, м. Львів, 6) ОСОБА_7, м. Львів, 7) ОСОБА_8, м. Львів, 8) ОСОБА_9, м. Львів, 9) ОСОБА_10, м. Львів, Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів, Третя особа-2 без заявлення самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_11, Республіка Польща, м. Люблін, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Касіопея»від 07.03.1996 року в частині прийняття до складу засновників третіх осіб ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, шляхом відступлення частини часток інших учасників та зміни назви товариства із використанням приставки «Спільне українсько-польське підприємство»; визнання недійсним п.п. 3.2., 3.5. Установчого договору від 21.03.1996 року про створення СП ТзОВ «Касіопея»в частині участі в товаристві ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_2 з відповідними розмірами часток та порядку їх внесення та зміни назви товариства із використанням приставки «Спільне українсько-польське підприємство»; визнання недійсним п. 5.8. Статуту СП ТзОВ «Касіопея», зареєстрованого 21.03.1996 року, в частині участі в товаристві ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_2 з відповідними розмірами часток то порядку їх внесення та змін назви товариства із використанням приставки «Спільне українсько-польське підприємство», покладення на відповідачів судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_1, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 року та рішення Господарського суду Львівської області від 06.10.2009 року у справі № 24/72 - скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.07.2010 року порушено провадження у справі, справі присвоєно номер 19/99(24/72) та розгляд справи призначено на 21.07.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені.

Згідно розпорядження від 20.07.2010 року Голови Господарського суду Львівської області, у звязку з хворобою судді Левицької Н.Г., справу передано для подальшого розгляду судді Данко Л.С.

З підстав зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області від 21.07.2010 року розгляд справи відкладено на 27.07.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені.

Розгляд справи, неодноразово, відкладався з підстав зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області.

Разом з тим, позивачем, двічі, подавалися клопотання про колегіальний розгляд даної справи, які були відхилені Головою Господарського суду Львівської області (докази в матеріалах справи).

У судовому засіданні, яке відбулося 27.07.2010 року, представником позивача подано письмові пояснення щодо причин відсутності у нього оригіналів документів, доданих у копіях до позовної заяви (вх. № 14245, від 27.07.2010р.); клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 14246 від 27.07.2010р.); додаткові пояснення (вх. № 14059 від 26.07.2010р.); клопотання про витребування доказів та залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного реєстратора Виконавчого комітету Львівської міської ради.

У додаткових поясненнях представник позивача зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує та просить позов задовольнити повністю. На підтвердження своєї позиції сторона позивача зазначає, що спірні рішення загальних зборів (оформлених протоколом № 1 від 03.07.1996р.) підлягають визнанню недійсними з огляду на те, що загальні збори вирішили питання, які не були включені до порядку денного, загальні збори скликані та проведені з порушенням порядку встановленим законом та статутом, що учасники, які відчужили свої частки не оплатили їх повністю, що частки у статутному фонді товариства перейшли без відповідного цивільно-правового договору, що вплив позивача на прийняття спірного рішення загальних зборів є істотним.

Представником відповідача-2 подано письмовий відзив на позовну заяву із врахуванням позиції Вищого господарського суду України у постанові від 26.05.2010 року у справі № 24/72. Позовних вимог позивачки не визнає, просить в позові відмовити з підстав відсутності істотного впливу ОСОБА_1 на прийняття загальними зборами рішення, оформленого протоколом № 1 від 07.03.1996 року, а також у відзиві на позовну заяву представник відповідача-2 стверджує, що статутний фонд товариства на момент проведення спірних загальних зборів був сформований повністю. Заперечення позовних вимог позивача представник відповідача-2 обґрунтовує також і тим, що правомірним є перехід корпоративних прав на підставі рішення загальних зборів за відсутності цивільно-правової угоди.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.07.2010 року за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного реєстратора Виконавчого комітету Львівської міської ради (м. Львів, вул. Валова, 2) та зобовязано Державного реєстратора надати для огляду в судовому засіданні Реєстраційну справу ТзОВ «Касіопея-Плюс»(код ЄДРПОУ 13840762).

Розгляд справи відкладено на 03.08.2010 року, про час та місце наступного судового засідання учасники судового процесу повідомлені згідно вимог процесуального законодавства.

В судове засідання 03.08.2010 року прибула представник третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Виконавчого комітету Львівської міської ради ОСОБА_14, посвідчення № 001133, видане 29.06.2007 року та представила в судове засідання, для огляду, оригінали матеріалів Реєстраційної справи ТзОВ «Касіопея-Плюс».

Для ознайомлення з оригіналами Реєстраційної справи ТзОВ «Касіопея-Плюс»в судовому засіданні від 03.08.2010 року оголошено перерву.

Після перерви судом оглянуто оригінали Реєстраційної справи ТзОВ «Касіопея-Плюс»та третьою особою без заявлення самостійних вимог на предмет спору: Державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради надано відповіді на запитання представника позивача і відповідача-2 та надано пояснення по суті спору. Зокрема, Державний реєстратор Виконавчого комітету Львівської міської ради ОСОБА_14 пояснила, що про договори на відчуження частки учасників сказати нічого не може, так як на той час не працювала Державним реєстратором, що частка в статутному капіталі, яка відчужується учасником товариства має бути обовязково сплаченою в повному обсязі, що включення до числа учасників товариства третіх осіб вимагає внесення змін до установчих документів товариства, що відповідно до законодавства станом на 1996 рік вимагалось 100 % голосів учасників (засновників) для вирішення питання про внесення змін до установчих документів товариства, що останні зміни до установчих документів внесені в 2009р. ОСОБА_11.

За наслідками розгляду даної справи, представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову, просить позов задовільнити повністю, з тих підстав, що про загальні збори учасників, які відбулися 07.03.1996р. як позивачка, так і інші учасники товариства належним чином не повідомлялися, про порядок денний цих зборів позивачка не була поінформована, що учасники зборів у реєстрі учасників не реєструвалися та такий реєстр взагалі відсутній, що за наслідками загальних зборів були прийняті рішення, які не були включені до порядку денного загальних зборів товариства, що Позивачка на цих зборах присутня не була, заяви про відмову від позову не підписувала, що товариство безпідставно розпорядилось її часткою та частками інших учасників, що суперечить ст. 53 ЗУ «Про господарські товариства», стверджує, що частки, які перейшли до нових учасників не були у встановленому порядку сплачені попередніми учасниками, в т.ч. і позивачкою, надати свідоцтво про внесення частки (сплату внеску) Позивачки до статутного фонду не може, так як своєї частки не сплачувала та не вносила, стверджує, що відповідачами 3, 4 та 6 теж не вносилися їх частки до статутного фонду товариства, вважає, що як і інші учасники товариства 21.03.96р. підписувала установчий договір та зміни до статуту, однак вважає, що це не свідчить про те, що вона брала участь у зборах 07.03.96р., письмових договорів на відчуження корпоративних прав не укладалося.

Представник відповідача-1, не прибув, документів, які вимагалися ухвалами господарського суду, без поважних причин не представив, в матеріалах справи наявний письмовий відзив ТзОВ «Касіопея-Плюс»(том 1-й, а.с. 129-130), позовні вимоги позивачки визнає повністю з підстав зазначених у відзиві. В процесі розгляду даної справи прибув єдиний учасник ТзОВ «Касіопея-Плюс»з 22.06.2009р. (номер державної реєстрації 14151050009002085) ОСОБА_11, громадянин Республіки Польща, подав письмові пояснення, позовні вимоги позивачки визнав у повному обсязі, просить позов задовільнити та пояснив, що інших документів щодо зборів учасників, установчих документів за 1996 рік, які оспорюються подати не може за їх відсутністю, що ним подано всі документи, які були на підприємстві за спірний період, пояснив, що жодних документів не приховує.

Представник відповідача-2 позовних вимог позивачки не визнає з підстав зазначених у відзивах, які є у справі, просить в позові відмовити повністю, подав заяву (вх. 14658 від 03.08.2010 року) про застосування строку позовної давності до даних правовідносин.

Відповідач-3 позовні вимоги позивачки визнала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у відзивах на позов, у судовому засіданні від 03.08.2010 року подано клопотання про виклик у судове засідання особисто відповідача-2 у справі ОСОБА_2, Республіка Польща, яке було задоволено, документів, які вимагалися ухвалами суду не представила, інших доказів у справу, крім тих, що нею подані, подати не бажає.

Відповідач-4 повноважного представника, в судове засідання не забезпечив, через канцелярію господарського суду подав за вх. № 14626 від 03.08.2010 року відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позовні вимоги позивача визнає, просить визнати недійсними рішення загальних зборів ТзОВ «Касіопея»в частині прийняття до складу учасників ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_2, до відзиву подано копію заяви гр. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про виведення їх зі складу засновників СП ТзОВ «Касіопея-Плюс».

Відповідач-5 повноважного представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію господарського суду ним, за вх. № 14622 від 03.08.2010 року подано відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнає повністю, документів, які вимагалися ухвалами господарського суду не представив.

Відповідач-6 повноважного представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію господарського суду ним, за вх. № 14623 від 03.08.2010 року подано відзив на позовну заяву, просить позов ОСОБА_1 задовільнити в повному обсязі, документів, які вимагалися ухвалами господарського суду не представив.

Відповідач-7 повноважного представника, в судове засідання не забезпечив, через канцелярію господарського суду подав за вх. № 14627 від 03.08.2010 року відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позовні вимоги позивача визнає, просить визнати недійсними рішення загальних зборів ТзОВ «Касіопея»в частині прийняття до складу учасників ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_2. Документів, які вимагалися ухвалами господарського суду не представив.

Відповідачем-8 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечено, відзиву на позовну заяву не подано. Кореспонденція, яка надсилалася господарським судом на адресу відповідача-8 у справі поверталася без вручення адресату з поміткою: «За закінченням терміну зберігання». В матеріалах справи наявний відзив ОСОБА_9 (том 1-й, а.с. 94-95), проти позову позивачки заперечує, просить в позові відмовити повністю з тих підстав, що був особисто присутній на зборах учасників товариства 07.03.1996р., що позивачка теж була на зборах учасників товариства, голосувала позитивно з усіх питань порядку денного цих зборів, підписувалася як установчу угоду, так і зміни внесені до Статуту товариства, свою частку внеску сплатив шляхом внесення грошових коштів за договором купівлі-продажу № 43 від 26.12.1995 року.

Відповідачем-9 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечено, відзиву на позовну заяву не подано. Кореспонденція, яка надсилалася господарським судом на адресу відповідача-9 у справі поверталася без вручення адресату з поміткою: «Немає такого дому», інше місце проживання ОСОБА_10 ні сторонам у справі, ні суду не відоме.

За ініціативою суду, відповідно до постанови ВГС України від 26.05.2010 року у справі № 24/72, в порядку статті 27 ГПК України, залучено до участі у справі третьою особою без заявлення самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_11 (Республіка Польща, м. Люблін), який з 22.06.2009р. став єдиним учасником ТзОВ «Касіопея-Плюс»(номер державного реєстрації запису: 14151050009002085).

В судове засідання, яке відбулося 27.08.2010р., прибув представник відповідача-1 (з 22.06.2009р. єдиний учасник ТзОВ «Касіопея-Плюс»(п. 1.2. Статуту товариства, в редакції від 22.06.09р.) та третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_11, м. Люблін (республіка Польща), який подав до суду письмові пояснення на позовну заяву (вх. № 16196), позовні вимоги ОСОБА_1 визнав в повному обсязі, просить позов задовільнити.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.09.2010р., суд ухвалив, розглядати справу без особистої участі у даній справі позивачки (ОСОБА_1), відповідача-2: ОСОБА_2, громадянина Республіка Польща, інтереси яких представляють повноважні представники згідно довіреностей (знаходяться у справі), без участі третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_11, громадянина Республіки Польща та представників відповідачів: 4, 5, 6, 7, які були повідомлені, неодноразово, про розгляд господарським судом даної справи, надали письмові відзиви у справу, та без участі представників відповідачів: 8 та 9, місце проживання яких не відоме, кореспонденція повертається без вручення ухвал господарського суду адресатам з підстав зазначених на конвертах (докази у справі).

10.09.2010р. в судовому засіданні оголошено перерву до 14.09.2010р., про що сторони повідомлені під розписку.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів даної справи, Вищий господарський суд України (далі за текстом ВГС України), постановою від 26 травня 2010р. у справі № 24/72, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010р. та рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2009р. у справі № 24/72 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи попередні судові рішення у справі № 24/72, ВГС України зазначив, що під час нового розгляду справи місцевим господарським судом необхідно врахувати викладене у зазначеній постанові, вказав на необхідність встановлення обставин відповідно до вимог та з урахуванням ст.ст. 40,42, 43, 45, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства», ст. 18 Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», якими передбачено, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв»язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації; надати належну правову оцінку відзивам інших учасників судового процесу на позовну заяву ОСОБА_1, щодо порядку скликання та проведення загальних зборів, передбаченого ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»; оскільки цей факт не врахований судами, при новому розгляді дослідити: чи відповідає вимогам чинного законодавства (на час, коли відбувались спірні правовідносини) проведення загальних зборів учасників товариства.

ВГС України не погодився із врахуванням у справі № 24/72, в порядку ч. 2 ст. 35 ГПК України, висновків наведених у рішеннях господарських судів у справах № 24/137(2/208), № 3/146-4/21, оскільки, як зазначено у постанові ВГС України, наведені рішення та оскаржувані рішення у даній справі мають різні предмети спору та потребують судового дослідження.

Серед інших питань, які належить дослідити, це питання стосовно Установчого договору відповідно учасників (засновників) СП ТзОВ «Касіопея»та відповідно Статуту від 21.03.1996р., як документів новоствореного суб»єкту чи старого товариства; відповідно до статті 53 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції 20.04.1995р.) дослідити питання повного внесення вкладу учасником, який її відступає в частині передачі частки третім особам, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували сплату часток, які відчужувались.

ВГС України встановлено, що «Оформлення правочину з відчуження корпоративних прав в усній формі не може підтвердити переходу корпоративних прав, а тому при прийнятті на загальних зборах засновників товариства рішення про введення до складу засновників товариства громадян, та про внесення змін щодо перерозподілу часток статутного фонду між засновниками товариства було здійснено без дотримання вимог ст. 147, ст. 321 Цивільного кодексу України та вищезгаданої ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»; що «Посилання суду апеляційної інстанції на договір купівлі-продажу № 43ц від 26.12.1995 року та акт прийому-передачі від 29.02.1996 року стосовно сформування статутного фонду за рахунок цілісного майнового комплексу нічим не підтверджено із-за відсутності даних документів в матеріалах справи, що не відповідає вимогам ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 11112 ГПК України ( в редакції Закону України № 2453-У1 від 07.07.2010р.), вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов»язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час розгляду даного спору, суд керувався, як чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин, а оскільки правовідносини продовжують існувати, нормами ЦК України та ГК України (в редакції 2003 р.), які набрали чинності з 01.01.2004р., відповідно до ст. ст. 4 Розділу 1Х Прикінцевих положень ГК України та Прикінцевих і перехідних положень ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, не заперечується постановою ВГС України від 26.05.2010р. № 24/72 у справі, 26.12.1995 року між Фондом державного майна України у Львівській області та товариством покупців державного малого підприємства громадського харчування кафе «Українські страви-2»було укладено договір купівлі цілісного майнового комплексу № 4318, на умовах якого товариство покупців за ціною 9229071000 крб. придбало у власність ПГХ кафе «Українські страви-2», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 129. Обєкт продажу був переданий по акту прийому-передачі № 43ц від 29.02.1996 року.

30.12.1995 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 уклали Установчу угоду про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»(правонаступник ДМПГХ кафе «Українські страви-2»), згідно умов якої товариство засновується членами трудового колективу, статутний фонд товариства становить 10 млрд. крб.

Установчою угодою про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»від 30.12.1995 року (п. 3.5) та Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»в редакції від 17.01.1996 року, зареєстрованого розпорядженням Голови районної адміністрації Франківського району № 40 (п. 7.1.) визначено розмір статутного фонду товариства, що становить 10 млрд. крб.

Відповідно до п. 5.2. Установчої угоди від 30.12.1995 року частки учасників в статутному фонді товариства були розподілені наступним чином: ОСОБА_4 24,63%, ОСОБА_5 49,25%, ОСОБА_7 - 24,62%, ОСОБА_1 0,5%, ОСОБА_8 0,5% та ОСОБА_6 0,5%.

Як вбачається із матеріалів справи, 07.03.1996 року відбулись збори учасників (засновників) товариства на порядок денний яких, було винесено одне питання: «Про перереєстрацію ТзОВ «Касіопея», як зазначено у Протоколі зборів учасників (засновників) Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»№ 1 від 07 березня 1996 року (том 1-й, а.с. 13).

Однак, як вбачається із тексту Протоколу зборів учасників (засновників) Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»від 07 березня 1996 року, за результатами проведених зборів учасників (засновників) було прийнято рішення про: 1. Прийняття в число засновників товариства третіх осіб, зокрема ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_2; 2. Відступлення часток у наступних розмірах - ОСОБА_9 12, 25 %, ОСОБА_10 12,25 %, ОСОБА_2 49 %; 3. Встановлення вартості одного долару США при оцінці вкладів учасників; 4. Зміну назви товариства; 5. Звернення до реєстраційного органу з заявою про перереєстрацію.

Зазначене підтверджується Протоколом загальних зборів № 1 від 07.03.1996 року.

12.05.2009 року ОСОБА_1, учасник ТзОВ «Касіопея», звернулася до Господарського суду Львівської області з позовними вимогами про визнання частково недійсними: рішення загальних зборів товариства від 07.03.1996 року, оформлене Протоколом від 07.03.1006р., окремих положень Установчого договору та окремих положень Статуту СП ТзОВ «Касіопея», затверджених 21.03.1996 року.

Згідно із статтями 4, 41, 59 Закону України «Про господарські товариства»в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (станом на 16.12.93р. та станом на 02.03.95р.) встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі установчого договору і статуту.

Тобто, станом на час виникнення спірних правовідносин, установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю були: установчий договір (угода) та статут товариства.

Установчий договір товариства є підставою для виникнення цивільних прав і обов»язків. Згідно статті 5 Цивільного кодексу УРСР цивільні права охороняються законом. Частина 1 статті 10 Закону України «Про підприємництво», яка була чинною на прийняття спірних рішень, передбачає, що підприємець зобов»язаний не порушувати прав і інтересів громадян громадян, підприємств, установ, організацій і держави, які охороняються законом.

Статут юридичної особо за своєю правовою природою є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов»язкові для учасників товариства, посадових осіб товариства, інших працівників та третіх осіб.

Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах «а», «б», «г - ж», «и - ї»статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства.

Тому, згідно із статтею 41 зазначеного вище Закону України до компетенції загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить:

а) визначення основних напрямків діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства;

г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішень про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

З питань, зазначених у пунктах «а», «б»статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства необхідна одностайність у вищому органі.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Статутом товариства з обмеженою відповідальністю можуть бути визначені інші питання, для прийняття яких необхідна одностайність у вищому органі.

Згідно статті 61 Закону України «Про господарські товариства»з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до п. 11.3. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея», в редакції від 17.01.1996 року, збори не вправі приймати рішень, які не увійшли в порядок денний засідань.

Відповідно до вимог та з урахуванням ст. ст. 40, 42, 43, 45, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства», пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»передбачено, що прийняття загальними зборами рішень з питань невключених до порядку денного загальних зборів товариства є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Як вбачається із матеріалів справи та як зазначили відповідачі: 1, 3, 4, 5, 6, 7 у відзивах на позовну заяву (відзив на позовну заяву відповідача-1: ТзОВ «Касіопея-Плюс»(том. 1-й, а.с.129-130), відповідача-7: ОСОБА_8 (том. 1-й, а.с. 86, 133), відповідача-5: ОСОБА_6 (том 1-й, а.с. 87, 132), відповідача-4: ОСОБА_5 (том 1-й, а.с. 88-89, 131), відповідача-3: ОСОБА_4 (том 1-й, а.с. 90 91, 126, 127-128) та у відзивах на позов ОСОБА_1, наданих господарському суду під час нового розгляду справи (письмові відзиви вказаних відповідачів - знаходяться в матеріалах справи), позовні вимоги ОСОБА_1 визнані в повному обсязі та зазначено, що загальними зборами товариства від 07.03.1996 року вирішено пять (5) окремих питань, які порядком денним товариства не були передбачені, а питання про внесення до порядку денного додаткових питань на спірних зборах не вирішувалося.

Згідно останнього речення п. 11.3. Статуту ТзОВ «Касіопея»(в редакції від 17.01.96р. чинній на момент проведення спірних загальних зборів) передбачено, що збори не вправі приймати рішень, які не увійшли в порядок денний засідання.

Доказів того, що такі питання включались до порядку денного у встановлений законом спосіб суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні, відтак твердження представника відповідача-2 про те, що спірними зборами були розглянуті всі питання, які включені до порядку денного, є недоведеними належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Враховуючи ту обставину, що до порядку денного не було включено питання про: 1. Прийняття в число засновників товариства третіх осіб, зокрема ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_2; 2. Відступлення часток у наступних розмірах - ОСОБА_9 12, 25 %, ОСОБА_10 12,25 %, ОСОБА_2 49 %; 3. Встановлення вартості одного долару США при оцінці вкладів учасників; 4. Зміну назви товариства; 5. Звернення до реєстраційного органу з заявою про перереєстрацію, то прийняття рішення з цих питань не може вважатися правомірним.

Відповідачі: 1, 3, 4, 5, 6, 7 у своїх відзивах також зазначають, що про проведення загальних зборів товариства, які відбулися 07.03.1996 року, вони повідомлень про скликання загальних зборів товариства - не отримували та, належним чином, про день, час, місце їх проведення та порядок денний цих зборів, не повідомлялися.

Частиною 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції чинній на час проведення загальних зборів) передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасниками товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктом 11.3 Статуту ТзОВ «Касіопея»(в редакції від 17.01.96р. чинній на момент проведення спірних загальних зборів) передбачено, що збори скликаються Головою шляхом направлення на адресу учасників листів, а в екстрених випадках шляхом направлення телексу /факсу/ або телеграми. В повідомленні вказується дата, місце проведення, порядок денний засідання. Повідомлення повинно бути розіслано не менше ніж за тридцять (30) днів до початку засідання. Збори не вправі приймати рішень, які не увійшли в порядок денний засідання.

Отже, ТзОВ «Касіопея» для дотримання порядку скликання загальних зборів учасників ТзОВ «Касіопея»зобов»язаний був, зокрема, у строк не менше як за 30 днів до дня скликання загальних зборів повідомити про час, день, місце та порядок денний загальних зборів, що мало б забезпечувати можливість учасникам реалізувати свої корпоративні права.

Доказів про повідомлення кого-небудь з учасників ТзОВ «Касіопея», в т.ч. позивачки, відповідача-2, відповідача - 8 та відповідача - 9, у порядку визначеному п. 11.3. Статуту товариства (в редакції від 17.01.96р.) та ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на час проведення спірних загальних зборів) про скликання зборів учасників (засновників) товариства 07.03.1996р. суду під час розгляду справи № 24/72, так і при новому розгляді справи по суті - не надано, та не повідомлено про існування таких доказів, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Більш того, надання таких доказів суд вимагав у відповідача-1, неодноразово, про що зазначено в ухвалах господарського суду у даній справі.

Таким чином, відповідач-1 порушив порядок скликання загальних зборів, що призвело до порушення ним прав позивача, відповідача-3, відповідача-4, відповідача-5, відповідача-6 та відповідача-7 на участь в управлінні товариством.

З метою повного з»ясування обставин справи в цій частині, судом надано правову оцінку відзивам інших учасників судового процесу на позовну заяву ОСОБА_1 щодо порядку скликання та проведення загальних зборів, передбачених ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції чинній на час проведення спірних загальних зборів), що вимагалося постановою ВГС України від 26.05.2010р. у справі № 24/72.

Як вбачається з поданих відповідачем-1, відповідачем-3, відповідачем-4, відповідачем-5, відповідачем-6 та відповідачем-7 відзивів на позовну заяву ОСОБА_1 (відповідача-7: ОСОБА_8 (том. 1-й, а.с. 86, 133), відповідача-5: ОСОБА_6 (том 1-й, а.с. 87, 132), відповідача-4: ОСОБА_5 (том 1-й, а.с. 88-89, 131), відповідача-3: ОСОБА_4 (том 1-й, а.с. 90 91, 126, 127-128) та у відзивах наданих господарському суду під час нового розгляду справи відповідачами: 3, 4, 5, 6, 7 (письмові відзиви відповідача-3 вх. № 14672 від 03.08.10р., відповідача-6 вх. № 14623 від 03.08.10р., відповідача-5 вх. № 14622 від 03.08.10р., відповідача-4 вх. № 14626 від 03.08.10р. - знаходяться в матеріалах справи), як під час розгляду справи № 24/72, так і при новому розгляді даної справи, зазначені вище відповідачі, одностайно, стверджують, що про день, час, місце проведення спірних загальних зборів товариства та про порядок денний загальних зборів товариства, вони у встановленому Законом та Статутом ТзОВ «Касіопея»порядку - не повідомлялися, а учасники товариства: ОСОБА_8 (відповідач-7 у справі), ОСОБА_6 (відповідач-5), як і позивачка, у спірних загальних зборах учасників товариства участі не брали (відзив ОСОБА_8 /вх. № 14627/ та відзив ОСОБА_6 /вх. 14622/ - в матеріалах справи).

З огляду на наведене, твердження відповідача-2 (том 1-й, а.с. 96-97, доповнення до відзиву, том 1-й, а.с. 122-123), а також твердження відповідача-2, які були ним надані в процесі нового розгляду справи, та відповідача 8: ОСОБА_9 (том 1-й, а.с. 94-95) суд вважає недоведеними, та приходить до висновку, що спірні загальні збори проведені з порушенням встановленого порядку їх скликання.

Відповідно ч. 2 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції чинній на час проведення спірних зборів), учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Відтак, на підтвердження факту присутності та участі учасників у проведенні загальних зборів товариства складається окремий документ Реєстр учасників загальних зборів із зазначенням кількості голосів навпроти кожного такого учасника. Такий реєстр підписується головою та секретарем зборів та є підтвердженням субєктного складу учасників, які зявилися для участі у загальних зборах та брали участь у цих зборах.

В матеріалах справи відсутні докази реєстрації учасників товариства для проведення спірних зборів, в процесі розгляду справи такі докази суду не були представлені, не зважаючи на те, що такі документи вимагалися судом у сторін по справі, а тому немає жодних правових підстав приходити до висновку про те, що участь у цих зборах приймали всі учасники товариства.

Відсутність Реєстру учасників загальних зборів товариства є ще одним підтвердженням того, що спірні збори учасників товариства були проведені з порушенням вимог чинного законодавства (на час, коли відбувались спірні правовідносини), а саме з порушенням ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», в редакції чинній на час проведення спірних зборів учасників (засновників) товариства.

Протокол загальних зборів товариства не може бути доказом участі учасників товариства у цих загальних зборах , оскільки сам зміст протоколу не дає можливості достовірно встановити реальну присутність та участь таких осіб у зборах.

Факт підписання в подальшому установчого договору сторонами не спростовує твердження про те, що позивачка не була присутня на загальних зборах, не голосувала по спірних питаннях порядку денного вказаних зборів учасників та не повідомлялась про скликання таких зборів.

Крім того, на спірних загальних зборах товариства вирішено питання щодо прийняття в число засновників ТзОВ «Касіопея»: ОСОБА_9, ОСОБА_10 та громадянина Республіка Польща ОСОБА_2 (п. 1.1. Протоколу зборів учасників від 07.03.1996р.).

Як пояснила третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Виконавчого комітету Львівської міської ради - прийняття в товариство нових учасників є підставою для внесення змін до установчих документів товариства. Державний реєстратор також зазначив, що коли включаються нові учасники товариства, має проходити зміна установчих документів, відповідно до чинного законодавства, в 1996 році вимагалося 100% голосів учасників (засновників) при прийнятті рішень».

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників на момент проведення спірних загальних зборів, визначено у Законі України «Про господарські товариства».

Відповідно до частини 2 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції від 19.09.1991 року із змінами та доповненнями внесеними станом на 02.03.95р.) - з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства необхідна одностайність у вищому органі.

Пунктом «б»статті 41 Закону передбачено, що до компетенції загальних зборів належить внесення змін до статуту товариства.

Крім того, станом на момент проведення спірних зборів товариства, порядок заснування та здійснення підприємницької діяльності визначався Законом України «Про підприємництво»від 07.02.1991 року (Закон України «Про підприємництво»втратив чинність 01.01.2004р., у зв»язку із набранням чинності ГК України, ст. ст. 1, 2 Розділу 1Х «Прикінцеві положення»ГК України).

Згідно ст. 6 цього Закону, який був чинним станом на 07.03.1996 року, порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації окремих організаційних форм підприємництва визначається відповідними законодавчими актами України. У разі, коли цей порядок спеціальним законодавством не встановлено, підприємець керується цим Законом і своїм Статутом.

На час проведення зборів учасників (засновників) ТзОВ «Касіопея»(07.03.1996 року), діяла редакція Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея», затвердженого рішенням зборів учасників товариства № 1 від 30 грудня 1995 року, зареєстрованого у Районній державній адміністрації Франківського району м. Львова 17.01.1996 року (том 1-й, а.с. 24-31) та Установча Угода про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»від 30 грудня 1995 року (том 1-й, а.с. 14-23).

В наступному, на підставі рішень, які були прийняті на зборах учасників (засновників) СП ТзОВ «Касіопея», оформлені Протоколом зборів учасників товариства від 07.03.1996р., був укладений Установчий Договір між учасниками (засновниками) СП ТзОВ «Касіопея»та Статут ТзОВ «Касіопея»від 21.03.1996р. (том 1-й, а.с. 32 40, 42-53) та умови Установчого Договору і Статуту СП ТзОВ «Касіопея»від 21.03.1996р. не могли поширюватися на правовідносини, які відбулися раніше, тобто на час проведення зборів учасників (засновників) ТзОВ «Касіопея»(07.03.1996р.), оскільки вони не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до підпункту «в»ст. 12.1. Статуту товариства в редакції від 17.01.96р. до виключної компетенції зборів учасників відноситься зміни та доповнення до Статуту.

Згідно з п.11.9. Статуту при вирішення питань зазначених в п.п. «а», «в», «м»статті 12 даного Статуту необхідна одностайність у вищому органі.

З аналізу наведеного вбачається, що для вирішення питання про визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, змін та доповнень до Статуту та прийняття в число учасників (засновників) товариства нових осіб вимагається одностайність, тобто за рішення про прийняття цих осіб в товариство необхідно 100 % голосів учасників, які є такими станом на момент проведення зборів.

Абзацом другим п. 9.4. Установчої угоди від 30 грудня 1995 року визначено, що збори вважаються повноважними, якщо на них присутні більш ніж 60% голосів, по питаннях, які вимагають одноголосного рішення всі учасники .

На зборах учасників (засновників) товариства - 07.03.1996 року, з питань змін до Статуту, Установчої угоди, прийняття в число учасників (засновників) товариства нових осіб, відчуження (відступлення) часток інших учасників новим засновникам, щодо вирішення яких, як Законом, Статутом, так і Установчою угодою товариства вимагалася одностайність, присутності всіх учасників товариства, тобто 100% кількості голосів, забезпечено не було, так як не всі учасники товариства були присутніми на цих зборах.

Як зазначено вище у цьому рішенні, учасники товариства: ОСОБА_8 (відповідач-7), ОСОБА_6 (відповідач-5) та позивач: ОСОБА_1, у спірних загальних зборах учасників товариства участі не брали (відзиви ОСОБА_8 /вх. № 14627 від 03.08.10р./, від 18.06.09р. (том 1-й, а.с. 86) та відзиви ОСОБА_6 /вх. № 14622 від 03.08.10р./, від 18.06.09р. (том 1-й, а.с. 87).

Зазначене підтверджується також відзивами відповідачів: 3, 4 та 6 (знаходяться у справі).

Доказів участі всіх учасників товариства при вирішенні питань, які потребують одностайності, сторони у справі не надали, в матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на зазначене, проведення загальних зборів товариства від 07.03.1996 року не відповідає вимогам чинного законодавства (на час, коли відбувалися спірні загальні збори), що належало дослідити згідно постанови ВГС України від 26.05.2010р. у справі № 24/72, а при вирішенні питань, які потребували одностайності (участі всіх учасників товариства) був відсутній кворум, що в силу ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»є безумовною підставою для визнання прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Представник відповідача-2 у відзиві на позовну заяву покликається на рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2008 року у справі № 24/137 (2/208), яке набрало законної сили, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено повністю. Зокрема, представник відповідача-2 зазначає, що рішенням у справі № 24/137 (2/208) встановлено, що на базі майна, викупленого у Фонді державного майна України у Львівській області, за рахунок якого було сформовано статутний фонд у розмірі 10 млрд. карбованців, створено ТзОВ «Касіопея».

Проте рішення господарського суду Львівської області у справі № 24/137 (2/208) не можуть бути прийняті до розгляду судом в порядку ч. 2 ст. 35 ГПК України, оскільки предмет спору у справі № 24/137 (2/208) та даній справі різний, що встановлено постановою ВГС України від 26.05.2010р. у справі № 24/72 та в силу статті 11112 ГПК України є обов»язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» (у чинній на той час редакції Закону від 16.03.93р., від 02.03.95р. (наступні зміни до цього Закону внесені 14.03.95р. та 23.12.97р.), передача частки третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її відступає .

Зазначена вимога також передбачена в п. 7.2. Статуту товариства в редакції від 17.01.1996 року та в п. 6.2. Установчої угоди від 30.12.1995 року.

З матеріалів справи вбачається, що загальні збори учасників (засновників) товариства прийняли рішення щодо відчуження (відступлення) частки ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (п. 1.2. Протоколу зборів учасників від 07.03.96р.).

Під час нового розгляду даної справи, відповідачами не надано, в матеріалах справи відсутні, докази сплати ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 повністю своїх часток, які відчужувалися, що встановлено ВГС Україні у постанові від 26.05.2010р. у справі № 24/72 та вимагалося дослідити.

Крім того, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що Статутний фонд товариства також сформований не в повному обсязі, оскільки вартість майна (що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 129), яке внесено для формування статутного фонду товариства, не відповідає розміру статутного фонду товариства, який заявлено в установчих документах товариства.

Зокрема, заявлений розмір Статутного фонду товариства становить 10 млрд. крб. ( п. 5.2. Установчої угоди товариства від 30.12.1995р. та п. 7.1. Статуту товариства в редакції від 16.01.96р.), а згідно договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № 43ц від 26.12.1995 року вартість майна, яке вносилось у статутний фонд товариства становила 9229071000 крб.

Інших доказів внесення у статутний фонд товариства коштів необхідних для сформування його в повному обсязі, відповідно до заявленого в установчих документах розмірі, сторони не надали, в матеріалах справи такі докази відсутні, не зважаючи на те, що господарським судом вимагалося у сторін по справі подання таких доказів.

Виходячи з наведеного, є недоведеними належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, твердження представника відповідача-2 про те, що статутний фонд товариства сформовано повністю.

Оскільки суд не наділений спеціальними знаннями в галузі бухгалтерського обліку, на підтвердження обставини сформування статутного фонду не в повному обсязі до матеріалів справи додано Аудиторський звіт від 20.08.2009 року (том 2-й, а.с. 2-4).

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували сплату часток ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які відчужувалися, а представником відповідача-2 на підтвердження зазначеної обставини не подано жодних належних та допустимих доказів.

Представник відповідача-2 у своїх поясненнях по суті спору зазначає, що правомірним є перехід корпоративних прав до третіх осіб на підставі рішення загальних зборів за відсутності відповідної цивільно-правової угоди.

Проте, з такими твердженнями суд не може погодитися, оскільки, оформлення правочину з відчуження корпоративних прав в усній формі не може підтвердити переходу корпоративних прав, а тому при прийнятті на загальних зборах учасників товариства рішення про введення до складу учасників третіх осіб та перерозподіл часток статутного фонду товариства між його засновниками та третіми особами здійснено з порушенням вимог статті 53 Закону України «Про господарські товариства»в редакції, яка була чинною на час проведення спірних зборів, які оформлено Протоколом зборів учасників (засновників) СП ТзОВ «Касіопея»від 07.03.1996р.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішень, які були прийняті зборами учасників (засновників) СП ТзОВ «Касіопея»/фактично/ Товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»від 07.03.1996р., які оформлено Протоколом зборів учасників від 07.03.1996р., оцінку яким надано вище у цьому рішенні, було оформлено нові установчі документи товариства, а саме: Установчий Договір між учасниками (засновниками) Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»від 21.03.1996 року (том 1-й, а.с. 32-41) та зареєстровано Статут Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея», державна реєстрація (перереєстрація) якого, проведена 21.03.1996р., свідоцтво № 13840762, запис № 1, Реєстраційною палатою Департаменту економічної політики та ресурсів у Франківській районній адміністрації м. Львова (том 1-й, а.с. 65-71).

Відтак, Установчий Договір між учасниками (засновниками) Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»від 21.03.1996 року та Статут Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея», державна реєстрація (перереєстрація) якого, проведена 21.03.1996 року, є установчими документами новоствореної юридичної особи, а не старого підприємства.

Учасниками у зазначених нових установчих документах товариства (п. 5.8. Статуту СП ТзОВ «Касіопея»в редакції від 21.03.96р., п. 3.2. Установчого Договору від 21.03.96р.) стали: ОСОБА_4, розмір вкладу один мільярд двісті двадцять п»ять мільйонів крб., що складає 12,25 відсотків Статутного фонду; ОСОБА_1 розмір вкладу п»ятдесят мільйонів крб., що складає 0,5% Статутного фонду; ОСОБА_8 - розмір вкладу п»ятдесят мільйонів крб., що складає 0,5% Статутного фонду; ОСОБА_6 розмір вкладу п»ятдесят мільйонів крб., що складає 0,5% Статутного фонду; ОСОБА_7 - розмір вкладу один мільярд двісті двадцять п»ять мільйонів крб., що складає 12,25% Статутного фонду; ОСОБА_5 розмір вкладу п»ятдесят мільйонів крб., що складає 0,5% Статутного фонду; ОСОБА_9 - розмір вкладу один мільярд двісті двадцять п»ять мільйонів крб., або 6,512 доларів США, що складає 12,25% Статутного фонду; ОСОБА_10 - розмір вкладу один мільярд двісті двадцять п»ять мільйонів крб., що складає 12,25% Статутного фонду; громадянин Республіки Польща ОСОБА_15, розмір вкладу чотири мільярди дев»ятсот мільйонів крб., що складає 49% Статутного фонду.

Розмір часток учасників (засновників) ТзОВ «Касіопея», відповідно до Установчої угоди товариства від 30.12.1995р. та Статуту ТзОВ «Касіопея»в редакції від 16.01.96р., у порівнянні з розміром їх часток відповідно до Установчого Договору та Статуту СП ТзОВ «Касіопея»в редакції від 21.03.1996р., зазнав суттєвих змін, а саме: розмір частки учасника товариства ОСОБА_4, складав 2463000000 крб. 24,63% статутного фонду, згідно нових установчих документів товариства від 21.03.1996р. склав 12,25%; розмір частки ОСОБА_5 складав 4925000000 крб. 49,25%, згідно нових установчих документів, склав 0,5% статутного капіталу; розмір частки ОСОБА_7 складав 2462000000 крб. 24,62%, згідно нових установчих документів 12,25%; частки учасників товариства: ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 складали по 50000000 крб. 0,5%, згідно нових установчих документів товариства їх розмір не змінився, складає по 0,5% кожному.

Згідно змін внесених до Установчого Договору Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»від 21.03.1996 року та Статуту Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея», в редакції від 21.03.1996 року, розмір часток нових учасників (засновників) товариства у статутному капіталі товариства, а саме: ОСОБА_9 склав 12,25% статутного фонду, ОСОБА_10 - 12,25% та громадянина Республіки Польща ОСОБА_2 49%.

З аналізу вищенаведених положень установчих документів старого товариства та після державної реєстрації відповідних змін до установчих документів товариства станом на 21.03.1996р. вбачається, що розмір часток у статутному капіталі товариства учасників (засновників): ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 змінився в сторону їх зменшення, в той час, коли розмір часток у статутному фонді товариства учасників (засновників): ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 продовжував складати по 0,5%, а частки у статутному капіталі нових учасників (засновників) товариства складають відповідно різницю від відступлених їм часток учасниками товариства ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Відповідно до статті 53 Закону України «Про господарські товариства»в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, учасники товариства: ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, користувалися переважним правом придбання частки (її частини) учасників товариства, які їх відступили (свої частки відступили: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7), пропорційно їх часткам (0,5%)у статутному фонді товариства або іншому погодженому між ними розмірі.

Доказів того, що позивач, як учасник товариства, та інші учасники цього товариства (ОСОБА_8 та ОСОБА_6) скористалися своїм переважним правом на придбання частки (її частини) учасників товариства, які їх відступили (ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7), пропорційно їх часткам (0,5%) у статутному фонді товариства або іншому погодженому між ними розмірі не представлено, в матеріалах справи такі докази відсутні, що випливає із позовної заяви та заяви про зміну підстав позивачки та відзивів на позов наданих відповідачами: 1, 3, 4, 5, 6, 7.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази укладення договорів між учасниками товариства: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та третіми особами: ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, таких доказів суду не надано під час нового розгляду справи.

Крім того, на виконання вказівок Вищого господарського суду України викладених у постанові від 26.05.2010 року у справі № 24/72, судом витребувано в Державного реєстратора Виконавчого комітету Львівської міської ради матеріали Реєстраційної справи ТзОВ «Касіопея-Плюс».

Оглянувши в судовому засідання оригінали матеріалів даної реєстраційної справи, укладених у письмовій формі між вищезазначеними особами договорів з відчуження корпоративних прав, які б, в свою чергу, підтвердили перехід корпоративних прав - не виявлено, в реєстраційній справі такі договори - відсутні.

Відповідачі 3, 4, 6, частки яких відчужувались, у відзивах на позовну заяву також підтвердили ту обставину, що жодних договорів між ними та третіми особами (ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10) не укладалися.

Проаналізувавши обставини даної справи та наявні у ній докази, суд не може погодитися із твердженнями представника відповідача-2 про те, що відсутність позивача та відповідачів 5, 7 на загальних зборах 07.03.1996р. не могла істотно вплинути на прийняття оскаржуваного рішення, оскільки такі володіли в загальній сукупності 1,5 % статутного фонду.

Як зазначено вище у цьому рішенні, ряд питань, які вирішувалися на зборах товариства 07.03.1996р., потребували одностайності, участі всіх учасників товариства, тобто 100% кількості голосів, крім того, Позивач, будучи учасником (засновником) товариства, була наділена правом використати своє переважне право на придбання часток, які відчужувалися, тому даний факт не може бути розцінений судом, як відсутність істотного впливу.

Крім того, в даному випадку, з огляду на вирішувані питання та прийняті загальними зборами рішення, відсутність хоча б одного учасника товариства (незалежно від розміру його частки в статутному фонді товариства) однозначно свідчить про порушенням встановленого законодавством (на момент прийняття спірних рішень) порядку проведення зборів учасників (засновників) товариства від 07.03.1996 року.

Оскільки, спірними загальними зборами вирішено питання, які потребують внесення змін до установчих документів, правомірне прийняття такого рішення було можливим лише за умови, якщо за це рішення проголосували б всі учасники товариства одностайно.

Таким чином, вищезазначене доводить істотність впливу ОСОБА_1 на правомірне прийняття загальними зборами рішень з питань, які вирішувались 07.03.1996 року, а також підтверджує порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (засновника) товариства позивача у справі - ОСОБА_1

Нотаріальне засвідчення Установчого Договору від 21.03.1996р. та Статуту СП ТзОВ «Касіопея»в редакції від 21.03.1996р., не можуть слугувати безапеляційним доказом того, що корпоративні права позивачки та законні інтереси учасника (засновника) товариства ОСОБА_1, з урахуванням наведеного вище у цьому рішенні, не було порушено, оскільки в силу ст. 43 ГПК України, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судом також звернено увагу на те, що 07.03.1996р. не могли відбутися збори учасників (засновників) Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея», оскільки на цю дату, товариства із приставкою «Спільного українсько-польського підприємства»створено не було, як зазначено вище у цьому рішенні, на дату проведення зборів учасників (засновників) товариства, діяла редакція Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея», затвердженого рішенням зборів учасників товариства № 1 від 30.12.1995 року, зареєстрованого у Районній державній адміністрації Франківського району м. Львова 17.01.1996 року (том 1-й, а.с. 24-31) та Установча Угода про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»від 30 грудня 1995 року (том 1-й, а.с. 14-23), на підставі яких і проводилися вказані збори учасників (засновників) товариства, що оформлено Протоколом зборів учасників (засновників) СП ТзОВ «Касіопея»від 07.03.1996р.

Таким чином позивачем належним чином доведено факт порушення порядку скликання загальних зборів, що мали місце 07.03.1996 року, чим знехтувано правами не повідомлених учасників про день, час, місце проведення зборів та порядок денний зборів, доведено факт порушення прийняття рішень загальними зборами учасників (засновників) товариства, а саме прийняття на загальних зборах учасників (засновників) ТзОВ «Касіопея»рішень, які не були включені до порядку денного та відсутність кворуму на зборах при вирішенні питань, які потребують участі усіх учасників (засновників) товариства.

Щодо порушення порядку внесення змін до статуту СП ТзОВ «Касіопея», зареєстрованого 21.02.1996р., зокрема недостатність кількості голосів присутніх на зборах усіх учасників для прийняття рішень про внесення змін до статуту товариства, то згідно норми статті 59 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції 02.03.1996р.) з питань, зазначених у пунктах «а», «б»статті 41 цього Закону, зокрема, внесення змін до статуту товариства, необхідна одностайність у вищому органі, що товариством дотримано не було.

Відповідачем-2 у справі, подано заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності від 03.08.2010р. за вх. № 14658, та, повторно, 16.09.2010р. за вхідним № 16200 в порядку статті 267 ЦК України.

Свої клопотання представник відповідача-2 обгрунтовує тим, що позивач звертаючись із відповідним позовом через понад 13 років з моменту прийняття загальними зборами відповідача-1 оскаржуваного рішення, що позивачем не наведено підстав, які свідчили б про відсутність у нього об»єктивної можливості здійснити захист своїх прав або інтересів в межах строків позовної давності, при цьому представник відповідача-2 посилається на судову практику про застосування строків позовної давності до корпоративних правовідносин (знаходиться в матеріалах справи), просить про застосування спливу строків позовної давності і відмовити у позові.

За правилами ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовні вимоги заявлені позивачем, насамперед, з підстав порушення прав позивача на участь у загальних зборах товариства, а отже, і з підстав порушення її (ОСОБА_1) корпоративних прав.

Господарський суд вважає помилковим висновок відповідача-2 про пропуск позивачем: ОСОБА_1 строку позовної давності передбачений статтею 257 ЦК України, оскільки згідно ч. 1 статті 100 Цивільного кодексу України участь в господарському товаристві є особистим немайновим правом, а відповідно до п. 1 ч. 1 статті 268 Цивільного кодексу України, на захист особистих немайнових прав не застосовується позовна давність, крім випадків встановлених законом.

Разом з тим, статтею 83 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963р.), яка була чинною до 01.01.2004р., було передбачено, що позовна давність не поширюється на вимоги, які випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків передбачених законом.

Законодавством не передбачено виключень з цього правила стосовно відповідних вимог, тобто вимог, які випливають із особистих немайнових прав.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем, оскаржується факт порушення спірним рішенням загальних зборів учасників (засновників) товариства - особистих немайнових прав позивача і не може окремо передаватися іншій особі.

Відповідно до частини 2 статті 269 ЦК України особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту.

Положення п.1 ч.1 ст. 268 ЦК України містить імперативну вказівку щодо нерозповсюдження позовної давності на вимоги, що випливають із порушення особистих немайнових прав.

Помилковою є позиція представника Відповідача-2 щодо того, що позивач втратив право на звернення до суду за захистом свого порушеного особистого немайнового права з тих причин, що він не скористався цим правом швидше. В обґрунтування початку перебігу строку позовної давності, заявник вказує на момент, коли позивач міг би дізнатися про своє порушене право.

Натомість, правила початку перебігу строків позовної давності, передбачені статтею 261 ЦК України, стосуються лише тих вимог, на пред»явлення яких поширюється позовна давність.

Вказівку закону щодо нерозповсюдження позовної давності на вимоги, що випливають із порушення особистих немайнових прав, слід розуміти так, що право на пред»явлення таких вимог не обумовлене жодними строками.

Здійснення в даному випадку права на звернення до суду є безумовним та не може ставитися у залежність з іншими обставинами, в тому числі і щодо потенційної можливості звернутися до суду раніше. Таке право не обмежене часовими рамками.

Законодавством виключень з цього правила не передбачено.

Станом на час розгляду даного спору, майнові вимоги прав учасника товариства, які передбачені ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», як от право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників та активів, стягнення вартості належної позивачці частки майна у статутному фонді, майнового внеску, які б носили економічний зміст та визначалися у грошовому еквіваленті та/або підлягали б грошовій оцінці, позивачем за даним позовом - не ставляться, а право на участь у товаристві не підлягає грошовій оцінці.

Разом з тим, згідно із частиною 2 статті 167 ГК України володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.

Законодавець, володіння корпоративними правами, виділяє поза межі господарської діяльності, що здійснюється з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

Отже, на вимоги, які є предметом спору у даній справі, строк позовної давності не поширюється, тому твердження відповідача-2 про пропуск позивачем строку позовної давності є такими, що суперечать законодавству та не відповідають дійсним обставинам справи.

Разом з тим, рішенням господарського суду Львівської області від 06.10.2009р. у справі № 24/72 розглядалися доводи відповідача-2 щодо пропуску позивачем строку позовної давності та встановлено, що: «ст. 83 ЦК України (в ред. 1963р.), пунктом 1 частини 1 ст. 268 ЦК України (в ред. 2003р.) передбачено, що позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом»( том 2-й, а.с. 99).

Вищий господарський суд України, скасовуючи попередні рішення судів у справі № 24/72, не вказав на неправомірність встановленої судом першої інстанції обставини щодо не застосування позовної давності.

Так як, встановлена судом першої інстанції обставина щодо позовної давності не слугувала підставою для скасування цього рішення ВГС України, така обставина вважається законною та не потребує перевірки, а відсутність вказівки ВГС України на помилковість правової позиції суду першої інстанції щодо позовної давності є свідченням того, що ВГС України погодився з такою правовою позицією та вважає її правильною.

Заслухавши думку учасників судового процесу, оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, в т.ч. щодо пункт 5.8. статуту СП ТзОВ «Касіопея», оскільки вказана вимога є похідною від вимоги визнання недійсним рішень загальних зборів учасників (засновників) товариства.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачем сплачено у розмірі 312, 50 грн. відповідно до постанови КМ України від 14.04.2009р. № 361, яка станом на час подання позову до суду була чинною.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 4 3 4 7 , 12, 15, 18, 21, 22, 27, 32, 33, 34, 43, 69, 77, 82 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 задовільнити повністю.

2.Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»від 07 березня 1996 року, оформлене Протоколом від 07.03.1996 року в частині прийняття до складу засновників третіх осіб ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, шляхом відступлення частини часток інших учасників та зміни назви товариства із використанням приставки «Спільне українсько-польське підприємство».

3.Визнати недійсними п.п. 3.2., 3.5. Установчого договору між учасниками (засновниками) Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»від 21 березня 1996 року в частині участі в товаристві ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_2 з відповідними розмірами часток та порядку їх внесення та зміни назви товариства із використанням приставки «Спільне українсько-польське підприємство».

4.Визнати недійсним п. 5.8. Статуту Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея»від 21 березня 1996 року (номер Запису № 1) в частині участі в товаристві ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_2 з відповідними розмірами часток то порядку їх внесення та змін назви товариства із використанням приставки «Спільне українсько-польське підприємство».

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Касіопея-Плюс»(м. Львів, вул. Кульпарківська, 129, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13840762) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 85,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя