Рішення № 11202822, 14.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/22614.09.10 За позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

До

Третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю «Ребус Логістика»

Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2

простягнення 50 974, 36 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: ОСОБА_1 субєкт підприємницької діяльності; ОСОБА_3 представник за довіреністю від 15.12.208 року;

Від відповідача:

Від третьої особи:Матвійчук Р.І. представник за довіреністю від 12.04.2010 року;

не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позивні вимоги Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребус Логістика»про стягнення заборгованості у розмірі 45480, 00 грн. основного боргу, 1446, 64 грн. 3 % річних та 4047, 72 грн. інфляційних нарахувань, з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати за надані послуги з перевезення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року порушено провадження у справі, залучено ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та призначено розгляд на 06.07.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 06.07.2010 року частково подав докази, витребуванні ухвалою суду та надав усні пояснення. Крім того, судом залучено оригінал CMR № 0027279 до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 06.07.2010 року не зявився, вимоги ухвали суду від 15.06.2010 року не виконав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю направити повноважного представника у дане судове засідання.

Представник третьої особи у судове засідання 06.07.2010 року не зявився, проте через загальний відділ діловодства суду письмові пояснення та клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2010 року відкладено розгляд справи на 20.07.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.07.2010 року подав витребувані ухвалою суду докази.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.07.2010 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи у судове засідання 20.07.2010 року не зявився.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України (в редакції дійсній станом на 20.07.2010 року) за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд, ухвалою від 20.07.2010 року, задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

У судовому засіданні 20.07.2010 року оголошено перерву до 14.09.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 14.09.2010 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.09.2010 року підтвердив факт вчинення перевезення позивачем згідно заявки на перевезення вантажу № 0108. однак зазначив, що строк оплати послуг не настав, оскільки позивачем не було передано відповідачеві оригіналів документів, які підтверджують здійснення перевезення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ребус Логістик»(далі експедитор 1) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (далі експедитор 2) був укладений договір № 63-Р (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, предметом даного договору є доручення, дане експедиторові 2 експедитором 1 н виконання агентських послуг з організації перевезень вантажів із залученням автотранспорту експедитора 2, у звязку із чим експедитор 1 буде замовляти транспорт експедитора 2 й провадити з ним від свого імені всі необхідні розрахунки, а експедитор 2 надавати автомобілі й здійснювати перевезення в міжнародному й міжміському сполученні відповідно до даного договору й підписаної сторонами заявкою, що визначає умови виконання кожного перевезення й є невідємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідач направив позивачеві заявку на перевезення вантажу № 0108, відповідно до якої позивач повинен був здійснити перевезення товар (фрукти) за маршрутом м. Демре (Турція) м. Київ (Україна). Ставка фрахту 5635 дол. США в гривнях по комерційному курсу на день митного очищення.

Позивач прийняв зазначену заявку до виконання, що підтверджується підписом та печаткою позивача на заявці.

В свою чергу, між позивачем та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (надалі третя особа), був укладений № 5/01 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 05.01. 2008 року (надалі договір № 5/01).

Відповідно до п. 1.3 договору № 5/01, третя особі зобовязується виконати транспортне перевезення за маршрутом, вказаним в разовій заявці позивача, яка є невідємною частиною даного договору.

Згідно із п. 1.2 договору № 5/01 позивач та третя особа діє від свого імені та за дорученням організації, з якою мають прямі договірні відносини.

Третя особа здійснила перевезення вантажу згідно заявки № 0108 ТОВ «Ребус Логістик», що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 0027279 наявною в матеріалах справи.

Також, факт здійснення перевезення згідно заявки № 0108 був підтверджений представником відповідача у судовому засіданні.

30.01.2009 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт № ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання) згідно договору № 63-Р від 01.01.2009 року, відповідно до якого зазначили, що цей акт складений про те, що Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 були надані послуги з організації перевезення вантажу автомобільним вантажним транспортом по території України за маршрутом м. Скадовськ м. Київ (СМR № 0027279) та за межами України за маршрутом м. Демре (Турція) м. Скадовськ (Україна) (СМR № 0027279). Загальна вартість послуг 45480, 00 грн.

Згідно із п. 6.4 договору, строк оплати за виконані послуги протягом 10 (десяти) банківських днів після надання повного пакету оригіналів документів (ТТН/СМR, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна).

06.02.2009 року позивач направив на адресу відповідача пакет вищезазначених документів, на підтвердження чого надав суду повідомленням про вручення 23.02.2009 року поштового відправлення № 183111.

Відповідач заперечував проти отримання оригіналів документів, що підтверджують здійснення перевезення та зазначив, що доказом направлення кореспонденції є опис вкладення у цінний лист.

Суд, не може погодитися з зазначеними запереченнями відповідача, оскільки згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»документом, що підтверджує надання послуг звязку є касовий чек, розрахункова квитанція, фіскальний чек тощо. Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового звязку, описи вкладення у цінний лист не мають обовязкового характеру для підтвердження здійснення направлення кореспонденції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що фіскальний чек № 7612 від 06.02.2009 року та повідомлення про вручення поштового відправлення № 183111 є належними докази направлення та отримання відповідачем пакету документів, що підтверджують здійснення перевезення вантажу згідно заявки № 0108.

Отже, відповідач повинен був здійснити оплату наданих послуг у строк до 09.03.2010 року (включно).

Відповідач розрахунок за надані послуги не здійснив, тому станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 45480, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно експедиторську діяльність" від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів виконання договору щодо оплати послуг не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 45 480, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у звязку з простроченням відповідачем строків оплати послуг, позивач просить стягнути з останнього збитки від інфляції у розмірі 4 047,72 грн. та 3 % річних у розмірі 1 446, 64 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, оплати надані послуги відповідач повинен був у строк до 09.03.2009 року. Таким чином, прострочення виконання зобовязання має місце з 10.03.2009 року.

Розрахунок 3% річних:

45480, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 387 (з 10.03.2009 року по 31.03.2010 року) / 365 = 1446, 64 грн.

Отже, 3% річних становлять 1 46, 64 грн. та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

45480 00 грн. (заборгованість) * 108,9% (зведений індекс за період з квітня 2009 року по лютий 2010 року) - 45480, 00 грн. = 4047, 72 грн.

Таким чином, збитки від інфляції становлять 4047, 72 грн. та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 909, 916 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребус Логістика»(04123, м. Київ, вул. Червонопільська, 15, кв. 59; код ЄДРПОУ 36047656), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 45 480 (сорок пять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 1 446 (одна тисяча чотириста сорок шість) грн. 64 коп., збитки від інфляції у розмірі 4 047 (чотири тисячі сорок сім) грн. 72 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 509 (пятсот девять) грн. 74 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 16.09.2010 року