Рішення № 11202595, 02.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/35302.08.10 За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України

До Військової частини А1937

про стягнення 5 150,30 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача Гаврилюк Д.К. представник

від відповідача не зявився

Рішення прийнято у судовому засіданні 02.08.2010р. оскільки 21.06.2010р. та 19.07.2010р. розгляд справи відкладався у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 77 ГПК України,

У судовому засіданні 02 серпня 2010 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з Військової частини А1937 5150, (пять тисяч сто пятдесят) грн., 30 коп. заборгованості.

Ухвалою суду від 27.05.10 р. порушено провадження у справі №44/353 та призначено розгляд справи на 21.06.10р.

У судове засідання 21.06.2010р. позивач та відповідач не зявились, повноважних представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, тому розгляд справи був відкладений на 19.07.2010р.

Ухвалою від 19.07.2010р. розгляд справи відкладено на 02.08.2010р. у звязку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, причин неявки свого представника суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2006р. у м. Києві по вул. Довнар-Запольського сталась ДТП за участю автомобіля “ГАЗ-3110” державний номерний знак НОМЕР_2, що належить Військовій частині А1937, яким керував ОСОБА_1, який в цей час перебував на строковій службі, та автомобіля марки Aveo» державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, яким керував ОСОБА_2.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2006 р. винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1, якого притягнуто до адміністративної відповідальністю за ст. 124 КУпАП.

Внаслідок зазначеної ДТП автомобілю OLET Aveo» державний номерний знак НОМЕР_1 спричинено шкоду на загальну суму 5 280,27 грн., що підтверджується Висновком № 2126 від 29.12.2006 року, що був складений ЗАТ Український центр після аварійного захисту «ЕКСПЕРТ-СЕРВІС», (копія в матеріалах справи).

Вартість проведеного дослідження, що була сплачена ОСОБА_2 становить 300, 00 грн.

На дату скоєння ДТП ОСОБА_1 не був учасником чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Шкода завдана майну ОСОБА_2 винуватцем ДТП відшкодована не була.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно пп. «а»п.41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 цього ж закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

На виконання викладених положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач виплатив ОСОБА_2 за його заявою 5150, 30 грн. страхового відшкодування, з яких 4850, 30 грн. шкода, заподіяна в в результаті пошкодження транспортного засобу марки ET Aveo» державний номерний знак НОМЕР_1, 300, 00 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення експертного дослідження (Наказ № 137 від 22.02.2007р.).

Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Таким чином, оскільки постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2006 р. винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1, що керував автомобілем “ГАЗ-3110” державний номерний знак НОМЕР_2 (джерело підвищеної небезпеки), який є власністю відповідача, шкода, заподіяна внаслідок ДТП, відшкодовується відповідачем.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.(ст. 27 Закону України “Про страхування”).

Аналогічне положення закріплене в ст. 993 ЦК України.

Отже, право вимоги в частині виплати суми страхового відшкодування переходить до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Також позивач у позовній заяві просить про включення до складу судових витрат та стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 12 Закону України "Про адвокатуру" встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно позиції Вищого господарського Суду України, що викладена в інформаційному листі № 01-8/1168 від 18.06.2004р. «Про практику Верховного суду України з питань відшкодування витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката», дія ч. 3 ст. 48 ГПК України поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Документи подані позивачем договір на надання правової допомоги та додаткова угода до нього не підтверджують, що послуги позивачеві надавались саме адвокатом.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, повязаних з наданням правової допомоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, представник позивача позовні вимоги підтримав, позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. ст. 22, 29, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А1937 (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А; код ЄДРПОУ 24308636) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (04119, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; код ЄДРПОУ 21647131) 5 150 (пять тисяч сто пятдесят) грн. 30 коп. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення 30.08.2010р.