Рішення № 11202591, 30.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/43530.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арда"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма - Сіті"

Про стягнення 2 966,32 грн.          

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Гавенко Г.В. - представник

від відповідача не з’явився

У судовому засіданні 30 серпня 2010 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма - Сіті" 2 966,32 грн. за договором поставки №18/08/08-КФС/3173 від 14.08.2008р.

Ухвалою суду від 30.06.2010р. порушено провадження у справі №44/435 та призначено розгляд справи на 16.08.2010р.

16.08.2010р. з технічних причин судове засідання не відбулося, розгляд справи перенесено на 30.08.2010р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві № 437 від 02.04.2010р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №18/08/08-КФС/3173 (далі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити продукцію ТМ »(товар).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що відповідач направляє позивачеві заявку на поставку партії товару, складену в довільній формі, із зазначенням обраного ним асортименту товару на підставі Прайс-листа, що є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 4.1. договору відповідач зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого позивачем товару не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня її поставки.

На виконання умов договору позивач поставляв, а відповідач приймав товар, що підтверджується видатковими накладними:

№ 94130099 від 30.09.2009р. на суму 289,15 грн.

№ 99609099 від 09.09.2009р. на суму 343,19 грн.

№ 37120109 від 20.10.2009р. на суму 385,00 грн.

№ 36814109 від 14.10.2009р. на суму 591,91 грн.

№ 36714109 від 14.10.2009р. на суму 282,64 грн.

№ 30623099 від 23.09. 2009р. на суму 252, 68 грн.

№ 31008099 від 08.09.2009р. на суму 293,45 грн.

№ 35003099 від 03.09.2009р. на суму 293, 44 грн.,

копії яких додані до позовної заяви (оригінали досліджені в судовому засіданні).

В порушення умов договору відповідач поставлений товар оплатив частково.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 2401 287, 84 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п. 8.2 договору в разі прострочення строків оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення . Сторони домовились, що пеня нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання відповідача своїх зобов’язань зобов’язання включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів пеня в сумі 219, 57 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 32, 13 грн. та інфляційних втрат в сумі 151, 94 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, представник позивача позовні вимоги підтримав, позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма - Сіті" (юр. адреса: 02100, м. Київ, вул. Будівельників, 29; код ЄДРПОУ 33444314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арда" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 32232867) 2 562 (дві тисячі п’ятсот шістдесят дві) грн. 68 коп. основного боргу, пеню в сумі 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 57 коп., 3% річних 32 (тридцять дві) грн. 13 коп., інфляційні збитки у сумі 151 (сто п’ятдесят одна) грн., всього 2966 (дві тисячі дев’ятсот шістдесят шість) грн. 32 коп., 94 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення суду 10.09.2010р.