Ухвала суду № 11202153, 28.07.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

28 липня 2010 р. Справа № 12/99-09

за заявою :Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004 м.Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26, ідент. код 14359319), що представлено відділенням "Київська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк (01033 м. Київ, вул. Жилянська, 35, ідент. код 14359319)

до:Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (22400 Вінницька область, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, ідент. код 30807701)

про стягнення 62 281 002,59 грн.

Головуючий суддя: .

Представники сторін не викликались.

В С Т А Н О В И В :

Подано позов, в якому позивач просив суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" 62 281 002, 59 грн., в тому рахунку: 36 132 404,19 грн. поточної заборгованості з погашення кредиту за договором, 19 841 212,27 грн. простроченої заборгованості з погашення кредиту, 286203,57 грн. поточної заборгованості за нарахованими процентами, 4 125 734,93 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 1 361441,16 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 198956,73 грн. пені за прострочення сплати процентів, 195049,74 грн. - 3% річних, 140000 грн. штрафу за прострочення сплати процентів. Позов мотивовано порушенням відповідачем умов договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/205к від 31.05.2006 р.

Ухвалою суду від 18.06.2009р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 07.07.2009р.

Ухвалою суду від 30.07.2009р. провадження у справі № 12/99-09 зупинено до вирішення по суті господарським судом м. Києва справи № 33/530 за позовом ВАТ "Вінніфрут" до ВАТ "ВТБ Банк" про визнання недійсним кредитного договору.

Ухвалою суду від 25.11.2009 р. провадження у справі поновлено з призначенням судового засідання на 10.12.2009 р.

Судове засідання 10.12.2009 р. не відбулось, у зв'язку з направленням справи № 12/99-09 згідно запиту В.о. голови Житомирського апеляційного господарського суду Веденяпіна О.А. до Житомирського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо направлення справи разом із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Після повернення справи до суду ухвалою від 26.02.2010 р. справу призначено до розгляду на 18.03.2010 р.

Супровідним листом від 09.03.2010 р. справа № 12/99-09 разом з касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" направлена до Вищого господарського суду України для спрямування до Верховного Суду України.

Під час перебування справи у Вищому господарському суді України від позивача 09.03.2010 р. та 26.03.2010 р. надійшли заява про вжиття заходів до забезпечення позову.

Листами суд повідомив заявника про те, що заяви про забезпечення позову будуть розглянуті після повернення справи до суду.

Оскільки справа № 12/99-09 повернута до суду, заяви про забезпечення позову розглядаються відповідно до ст.ст. 66,67 ГПК України.

В заяві № б/н від 04.03.2010 р. позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - виробничі будівлі, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Калинівський район, с.Черепашинці, вул.Лісний масив другої групи в кварталах 29, 34, 35 Козятинського лісництва Хмельницького держлісгоспу та належать ВАТ "Вінніфрут" на підставі Свідоцтва про право власності на виробничі будівлі серія ЯЯЯ № 388703, видане 16.02.2006 р. Виконкомом Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області та технологічне і виробниче обладнання, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Калинівський район, с.Черепашинці, вул.Лісний масив другої групи в кварталах 29, 34, 35 Козятинського лісництва Хмельницького держлісгоспу, балансовою вартістю 35 453 068,69 грн., основні засоби ВАТ "Вінніфрут", грошові кошти, що знаходяться на рахунках ВАТ "Вінніфрут", відкритих в банківських установах в межах ціни позову та судових витрат, сплачених Позивачем.

В заяві № б/н від 05.03.2010 р. позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності, а саме: на знаки для товарів та послуг.

Дані заяви мотивовані наступним: у з'язку з погіршенням фінансового стану відповідач не володіє достатнім ресурсом грошових коштів для погашення заборгованості за кредитним договором. Крім того, зважаючи на те, що відповідач може вільно розпоряджатися належними йому грошовими коштами, майном тощо, зазначені матеріальні цінності, що є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду та за умови того, що відповідач може продати належне йому на праві власності майно, наслідком чого буде утруднення чи неможливість виконання рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Дана заява грунтується на великому (значному) розмірі позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем заяви, суд дійшов висновку, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 66 ГПК України господарський суд зокрема за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову" №01-8/2776 від 12.12.2006 року визначено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" також наголошено на тому, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Разом з тим, наведені в заяві обставини (погіршення фінансового стану відповідача, можливість його вільно розпоряджатись належним йому майном, значний розмір заборгованості) не є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки не свідчать, що можуть призвести до утруднення або неможливості виконання рішення суду.

Крім того, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, майнові вимоги позивача забезпечені іпотечним договором б/н від 31.05.2006 р., договором застави майнових прав № 10-0604/206з від 31.05.2006 р. та договором застави майнових прав № 10-0604/207з від 31.05.2006 р., що унеможливлює самовільне розпорядження предметами іпотеки і застави відповідачем.

Також ст. 67 ГПК України не передбачає такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майнові права особи.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити ВАТ ВТБ Банк, що представлений відділенням "Київська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк в задоволенні заяв про вжиття заходів до забезпечення позову № б/н від 04.03.2010 р. та № б/н від 05.03.2010 р.

2. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом.

           Суддя

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу