Рішення № 11201824, 12.07.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 липня 2010 р.           Справа 7/85-10

за позовом: Міського комунального підприємства - кінотеатр ім. Т.Г. Шевченка, м.Хмельницький.

до: Приватного підприємства "Денан-Д", м. Вінниця

про стягнення 19893,25 грн. заборгованості по орендній платі

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача: Самалюк В.Д. - довіреність №125 від 08.07.2010 року.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до умов договору оренди від 20.11.2009 року 19893,25 грн. з яких 15035,50 грн. основного боргу, 2193,65 грн. пені та 2664,10 грн. боргу за теплопостачання.

Ухвалою суду від 14.05.2010 року дану позовну заяву прийнято судом до розгляду та призначено до розгляду на 16.06.2010 року.

Сторони в судове засідання 16.06.2010 року не з'явились незважаючи на те, що про час та день розгляду справи їх було повідомлено завчасно та належним чином - ухвалою суду від 14.05.2010 року, отримання якої позивачем підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Ухвала суду від 14.05.2010 року про порушення провадження у справі, надіслана відповідачу, повернута відділенням зв'язку з відміткою про те, що відповідач за зазначеною адресою не значиться.

Сторони вимог ухвали суду від 14.05.2010 року не виконали. Матеріалів, які вимагались цією ухвалою суду в засідання не надали та не надіслали.

Разом з тим представником позивача через канцелярію суду подано клопотання № 42 від 11.06.2010 року про відкладення розгляду справи мотивоване неможливістю явитись в судове засідання.

З огляду на викладене, з метою явки сторін в засідання суду, надання ними витребуваних судом ухвалою від 14.05.2010 року документів, по клопотанню представника позивача розгляд справи було відкладено до 12.07.2010 року.

Однак відповідач в судове засідання повторно не з'явився, не надав витребуваних доказів, про причини своєї неявки не повідомив.

При цьому суд зазначає, що ухвалу від 16.06.2010 року було направлено відповідачу рекомендованим листом за адресою вказаною в позовній заяві (пров. Щорса, 14/а, м.Вінниця, 21000). При цьому варто відзначити, що 12.07.2010 року позивачем надано ряд витребуваних судом доказів серед яких довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АД. № 340443 згідно якої місцем знаходження ПП "Денан-Д" зазначено: пров.Щорса, 14/а, м. Вінниця, 21000. Вказані відомості також підтвердженні і у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців наданому Державним реєстратором Вінницької міської ради.

При неявці відповідача в судове засідання суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 14.05.2010 року про порушення провадження у справі та від 16.06.2010 року про відкладення розгляду справи, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За письмовим клопотанням представника позивача справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

20.11.2009 року на виконання рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1128 від 22.102009 року між управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (Орендодавцем), МКП кінотеатр ім. Т.Г. Шевченка (Отримувачем коштів) та приватним підприємством "Денан-Д" (Орендарем) був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності - нежитлове приміщення площею 327,9 кв.м по вул. Проскурівській, 40 в м.Хмельницький.

Згідно вказаного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно: нежитлове приміщення, площею 327,9 кв.м. в т.ч. підвал - розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 40, 2-ому поверсі двоповерхової (будинку, приміщення, будівлі), що знаходиться на балансі міського комунального підприємства кінотеатру ім. Т.Г. Шевченка, вартість якого встановлена за результатами проведення незалежної оцінки (експертним шляхом) і становить відповідно до Звіту про оцінку майна 1262874,0 грн. станом на 30.06.2009 року.

Майно передається в оренду 30,0 кв.м для здійснення продажу товарів підакцизної групи; 297,9 кв.м для розміщення бару (без здійснення торгівлі товарами підакцизної групи) строком на два роки і одинадцять місяців з 20.11.2009 року по 20.10.2012 року (п. 1.1 Договору).

Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі Майна з Балансоутримувачем. У разі не підписання акту приймання-передачі договір вважається неукладеним (п. 2.1 Договору).

За результатами конкурсу та відповідно до протоколу комісії по проведенню конкурсів по визначенню орендарів цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, які перебувають в міській комунальній власності від 30.09.2009 року № 14 орендна плата за перший місяць оренди (без ПДВ) - листопад 2009 року становить 9113,34 грн. (без врахування індексу інфляції за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2009 року).

Орендна плата за перший місяць оренди корегується на індекс інфляції за період з дати проведення оцінки до дати укладення договору (з 30.06.2009 року по 20.11.2009 року) 1,01402 грн..

Орендна плата за перший місяць оренди (без ПДВ) - листопад 2009 року (з врахуванням індексу інфляції за липень, серпень, вересень, жовтень та без врахування індексу інфляції за листопад 2009 року) 9113,34 * 1,01402 = 9241,13 грн..

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством і становить 1848,23 грн..

Сума орендної плати за перший місяць оренди листопад 2009 року (з ПДВ) - 11089,36 грн. (з врахуванням індексу інфляції за липень, серпень, вересень, жовтень та без врахування індексу інфляції за листопад 2009 року) (п. 3.1 Договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (п. 3.2 Договору).

Орендна плата перераховується отримувану коштів до 25 числа поточного місяця на обумовлений договором рахунок (п. 3.3 Договору).

П.3.5 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 1 (одного) відсотка від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахована пеня повинна бути сплачена Орендарем окремим платіжним дорученням в 7-ми денний термін з моменту отримання рахунку.

Також 20.11.2009 року МКП кінотеатр ім.Т.Г.Шевченка та ПП "Денан - Д" укладено договір про оплату комунальних послуг предметом якого є оплата комунальних послуг, згідно договору оренди приміщення від 20.11.2009 року, площею 327,9 кв.м..

В п. 1.1 вказаного Договору сторони передбачили, що Орендар сплачує не пізніше 30-го числа поточного місяця Балансоутримувачу згідно рахунків комунальних послуг:

- за електроенергію, згідно показників лічильника, за діючими тарифами;

- за теплопостачання в опалювальний період, згідно розрахунків за діючими тарифами;

- за водопостачання та каналізацію, згідно розрахунків за діючими тарифами;

- експлуатаційні витрати;

- податок на землю згідно розрахунку.

При цьому орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити Балансоутримувачу плату за комунальні послуги (п.2.1 Договору).

20.11.2009 року Сторони договору б/н від 20.11.2009 року підписали акт приймання-передачі обумовленого договором приміщення Орендарю (а.с.14, т.1).

31.12.2009 року між сторонами договору оренди від 20.11.2009 року підписано додаткову угоду про розірвання договору оренди від 20.11.2009 року, відповідно до якої договір оренди розірвано. Того ж дня підписано акт приймання-передачі згідно якого орендоване приміщення було повернуто Балансоутримувачу (а.с. 13, т.1).

Однак як вказує позивач за час дії договору відповідач не у повному обсязі провів розрахунок по орендній платі в результаті чого утворився борг у розмірі 15035,50 грн., та борг по теплопостачанню орендованого приміщення у розмірі 2664,10 грн..

Варто зазначити, що 31.12.2009 року відповідач надав гарантійний лист згідно якого останній зобов'язався погасити борг у розмірі 19893,25 грн. (сума боргу з урахуванням пені) до 30.03.2010 року.

Однак розрахунок не було проведено у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Однак судом встановлено, що позивач під час проведення розрахунку боргу по орендній платі допустив помилку, яка полягає в невірному визначенні кількості днів під час визначення заборгованості по орендній платі за листопад 2009 року.

З врахуванням виявленої помилки судом проведено перерахунок основного боргу та отримано 14796,90 грн..

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення боргу в розмірі 14796,90 грн. та боргу за теплопостачання у розмірі 2664,10 грн. правомірними та обґрунтованими з огляду на що задовольняє її.

В решті заявленої до стягнення суми основного боргу суд відмовляє.

При цьому судом враховано, що відповідач визнає вказаний розмір боргу у повному обсязі, що вбачається з його гарантійного листа від 31.12.2009 року.

Також судом розглянуто вимогу позивача про стягнення 2193,65 грн. пені за результатами чого дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 3.5 укладеного Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 1 (одного) відсотка від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахована пеня повинна бути сплачена Орендарем окремим платіжним дорученням в 7-ми денний термін з моменту отримання рахунку.

Відповідно до ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з п.п.1,3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума пені, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

З врахування положень даної норми судом проведено перерахунок розміру пені в результаті чого отримано 112,15 грн.. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача, в решті позовних вимог в частині стягнення пені суд відмовляє.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням часткової відмови в стягненні боргу по орендній платі та пені.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п.8 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Також при розподілі судових витрат суд дійшов висновку про необхідність достягнення з позивача в доход державного бюджету недоплаченого мита в розмірі 26,64 грн., яка була несплачена ним при подачі позовної заяви.

Як вбачається із доданих до позовної заяви документів позивач сплатив державне мито в розмірі 172,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.05.2010 року № 205.

Ціна позову при звернені з позовом до суду складала 19893,25 грн..

Враховуючи вимоги встановлені підпунктом а) п.2 ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито" розмір державного мита, який підлягав сплаті позивачем відповідно до вказаного підпункту з врахуванням математичного заокруглення мав би становити 198,93 грн..

Приходячи до висновку про досягнення державного мита суд врахував позицію викладену в п.15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року № 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" в якому зокрема зазначається, що якщо факт недоплати суми державного мита з'ясовано судом у процесі розгляду прийнятої позовної заяви, суд у залежності від конкретних обставин справи може:

1) зобов'язати позивача доплатити необхідну суму державного мита, подавши суду відповідні докази у встановлений ним термін, та за необхідності - відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК), і в такому разі неподання позивачем без поважних причин витребуваних доказів може бути підставою для залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК);

2) стягнути відповідну суму державного мита за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу.

За письмовим клопотанням сторін 12.07.2010 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Денан-Д", провулок Щорса, 14/а, м.Вінниця, 21000 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 36548355) на користь Міського комунального підприємства кінотеатр ім. Т.Г.Шевченка, вул. Проскурівська, 40, м.Хмельницький, 29000 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 14152371) - 14796 грн. 90 коп. боргу по орендній платі, 2664 грн. 10 коп. боргу за теплопостачання, 112 грн. 15 коп. пені, 175 грн. 73 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 208 грн. 48 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Міського комунального підприємства кінотеатр ім. Т.Г.Шевченка, вул. Проскурівська, 40, м.Хмельницький, 29000 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 14152371) 26 грн. 64 коп. державного мита в доход державного бюджету України.

5. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 липня 2010 р.

від друк. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Проскурівська, 40, м. Хмельницький, 29000.

3 - відповідачу - пров. Щорса, 14/а, м. Вінниця, 21000.