Рішення № 11201588, 23.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 червня 2010 р.           Справа 7/76-10

за позовом: Заступника прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-Експлуатаційного відділу м. Вінниці

до: Регіонального відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр Вінниця"

про стягнення 18348,91 грн. заборгованості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

помічник військового прокурора Вінницького гарнізону : Москаленко О.А. - посвідчення № 634 видане 14.12.2006 року.

позивача : Ткачук О.С. - довіреність № 792 від 27.04.2010 року.

відповідача : Лазарєв М.О. - довіреність № ЯНА № 915945 від 02.06.2010 року.

ВСТАНОВИВ :

Заступником прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-Експлуатаційного відділу м. Вінниці заявлено позов до Регіонального відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр Вінниця" про стягнення 18348,91 грн., з яких 8649,20 грн. неустойки за користування майном після закінчення дії договору, 851,16 грн. компенсації податку за землю та 8848,55 грн. боргу за опалення.

Ухвалою від 23.04.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/76-10 та призначено до розгляду на 03.06.2010 року.

Однак ні прокурор ні сторони в судове засідання 03.06.2010 року не з'явились.

При цьому 03.06.2010 року прокурором подано заяву про відкладення розгляду справи ні іншу дату, яка мотивована неможливістю з'явитись в судове засідання у зв'язку з його відрядженням. При цьому позивач не заперечує проти відкладення розгляду справи про що свідчить відмітка на заяві прокурора.

В свою чергу також в день судового засідання відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого останній вважає заявлений позов безпідставним та просить направити матеріали у військову прокуратуру для проведення прокурорської перевірки стосовно обґрунтованості заявленого розміру позовних вимог.

Беручи до уваги неявку прокурора та сторін, а також ненадання останніми усіх витребуваних доказів необхідних для вирішення спору по суті розгляд справи було відкладено до 23.06.2010 року.

22.06.2010 року прокурор подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій прокурор вказує, що у ході проведення додаткової перевірки встановлено підстави для зменшення позовних вимог виходячи з того, що згідно п.5.8 договору оренди № 37 від 01.09.2004 року нарахування оплати за користування земельною ділянкою повинно було здійснюватись за окремим договором. Перевіркою встановлено, що окремого договору щодо оплати за користування земельною ділянкою між КЕВ м. Вінниці та відповідачем по справі не укладалось, що в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для заявлення позовних вимог в частині стягнення податку за користування землею. Тому від вказаної позовної вимоги прокурор відмовляється.

Щодо решти позовних вимог також здійснено відповідні перерахунки в сторону зменшення позовних вимог згідно наданої КЕВ м. Вінниці інформації про вартість 1 м2 опалення та оренди приміщення в Будинку офіцерів) виходячи з чого прокурор просить стягнути з відповідача борг за опалення 4613,26 грн. та 5169,94 грн. за оренду.

За письмовим клопотанням прокурора та представників сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні прокурором подано ще одну заяву про зменшення позовних вимог яка мотивована тими самими обставинами що і заява подана 22.06.2010 року та згідно якої прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість загалом в розмірі 7173,20 грн., з яких 5169,94 грн. неустойки за користування майном після закінчення дії договору та 2003,26 грн. боргу за опалення.

Подану прокурором заяву підтримує позивач, а відповідач в свою чергу визнає дані позовні вимоги у повному обсязі, про що останніми зроблено відповідні письмові застереження.

Розглянувши подані прокурором заяви суд з урахуванням відсутності заперечень сторін щодо подання таких заяв та беручи до уваги що такі заяви не суперечать ст. 22 ГПК України приймає заяви до розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.09.2004 року між будинком офіцерів ВПС ЗС України (орендодавець) та Відділенням міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр Вінниця" (орендар) було укладено договір оренди № 37.

За умовами укладеного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - частину вбудованих приміщень № 30 першого поверху площею 63,80 кв.м. та вбудовані приміщення № 20 другого поверху площею 60,40 кв.м. - Будинку офіцерів ВПС ЗС України, розташоване в м. Вінниця, пл. Перемоги, 1 (п. 1.1 Договору).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою КМ України від 04.10.1995 року № 786 зі змінами до неї, затвердженими постановою КМ України від 19.01.2000 року № 75. і становить 2745,48 грн. (п. 3.1 Договору).

01.09.2004 року передбачені договором приміщення передані відповідачу за актом прийому-передачі (а.с.11, т.1).

Крім того між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № 37 від 20.05.2004 року відповідно до якої сторони погодили порядок виплати та зміну розміру комунальних платежів, які будуть здійснюватись згідно договору № 37 від 20.05.2004 року.

Так сторони домовились, що оплата комунальних платежів Орендарем здійснюється щомісячно відповідно до законодавства України пропорційно площі, яка орендується Орендарем, згідно наданих Орендодавцем рахунків.

Згідно акту від 30.11.2006 року Будинок офіцерів повітряних сил ЗС України передано на баланс КЕВ м. Вінниці (а.с.12, т.1).

Однак відповідач взяті на себе за договором оренди та додатковою угодою до нього виконував неналежним чином в результаті чого КЕВ м. Вінниці звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Відділення міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" про усунення перешкод в користуванні майном та звільнення приміщення

За вказаним позовом господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 9/139-08 (суддя Балтак О.О.)

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.10.2008 року у справі №9/139-08 у позові Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці до Відділення міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" про усунення перешкод в користуванні майном та звільнення приміщення відмовлено (суддя Балтак О.О.).

Вказане рішення відповідно до постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 року скасовано та прийнято нове рішення яким позов задоволено - зобов'язано відділення міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" усунути перешкоди у користуванні майном, яке перебуває на балансі КЕВ м. Вінниці та звільнити займане нежитлове приміщення загальною площею 124,20 м.кв. на першому та другому поверхах будівлі №1 (будинок офіцерів) військового містечка №25 на пл.Перемоги, 1 у м. Вінниці.

Вказане рішення реально виконано Замостянським ВДВС Вінницького МУЮ, що вбачається з акту державного виконавця від 04.11.2009 року та постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.11.2009 року.

Враховуючи викладене позивач вказує, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2003,26 грн. за опалення та 5169,94 грн. неустойки з березня по листопад 2009 року за безпідставне користування орендованим приміщенням.

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 5169,94 грн. та боргу за опалення в розмірі 2003,26 грн. правомірними та обґрунтованими з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

При цьому судом враховано, що відповідач визнає вказаний розмір боргу у повному обсязі.

Розглянувши заяву прокурора про відмову від позову в частині стягнення боргу по оплаті за користування земельною ділянкою судом враховано наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову.

Частина 6 названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява прокурора про відмову від позову задовольняється судом, оскільки відмова прокурора від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідає обставинам і матеріалам справи.

При цьому судом враховано, що заява про відмову від позову підписана прокурором у справі Москаленком О.А. та підтримується представником позивача.

В зв'язку з цим провадження в частині стягнення боргу по оплаті за користування земельною ділянкою підлягає припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Як вказувалось вище відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі відповідно до заяви прокурора про зменшення розміру позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням відмови прокурора від стягнення боргу по оплаті за користування земельною ділянкою.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п.8 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Стосовно поданих прокурором заяв про зменшення розміру позовних вимог суд звертає увагу на п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п.6 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року " в яких наголошено зокрема на тому, що під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. В разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

При цьому новою ціною позову, суд вважає 8024,36 грн., яка складається із 5169,94 грн. неустойки за користування майном після закінчення дії договору, 851,16 грн. компенсації податку за землю та 2003,26 грн. боргу за опалення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, п.4ч.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Регіонального відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр - Вінниця", вул. Соборна, 99а, м. Вінниця, 21000 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 26012503) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Віннниці, вул. Червоноармійська, 87, м. Вінниця, 21007 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 08320218) - 5169 грн. 94 коп. боргу по орендній платі, 2003 грн. 26 коп. боргу за опалення.

3. Стягнути з Регіонального відділення Міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр - Вінниця", вул. Соборна, 99а, м. Вінниця, 21000 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 26012503) в доход державного бюджету України - 91 грн. 20 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 210 грн. 97 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Прийняти відмову прокурора від позову в частині стягнення боргу по оплаті за користування земельною ділянкою та припинити провадження в цій частині відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

5. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 червня 2010 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - прокурору - вул. Червоноармійська, 105, м. Вінниця, 21007.

3 - позивачу - вул. Чевоноармійська, 87, м. Вінниця, 21007.

4 - відповідачу - вул. Соборна, 99а, м. Вінниця, 21000.