Рішення № 112003877, 05.07.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2023 року Справа№200/1335/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Духневича О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), відповідача-2: Військової частини НОМЕР_4 (адреса: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08 березня 2023 року (27 лютого 2023 року направлено засобами поштового зв`язку) до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати дії командування військової частини НОМЕР_2 неправомірними, щодо недопуску ОСОБА_1 проходити службу в військовій частині НОМЕР_2 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 направлення на проходження військово-лікарської комісії;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 надати ОСОБА_1 медичну документацію, щодо направлення до лікарні та отримання травми пов`язаної з проходженням військової служби;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 медичну документацію, щодо направлення до лікарні та отримання травми пов`язаної з проходженням військової служби;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_6 нарахувати та здійснити виплати, а саме - додаткову винагороду за наказом № 168 від 28.02.2023 р. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000,00 грн.;

- зобов`язати нарахувати Міністерство оборони України та виплатити щомісячну премію; надбавку за особливості проходження служби; грошову допомогу на оздоровлення; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань; грошову компенсацію за невикористані відпустки;

- зобов`язати Міністерство оборони України розірвати контракт від 14.05.2021 р. з ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

15.03.2023 року позивачем через систему «Електронний суд» було подано уточнену позовну заяву в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:

- визнати дії командування військової частини НОМЕР_2 неправомірними, щодо недопуску ОСОБА_1 проходити службу в військовій частини НОМЕР_2 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 направлення на проходження військово-лікарської комісії;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 надати ОСОБА_1 медичну документацію, щодо направлення до лікарні та отримання травми пов`язаної з проходженням військової служби;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 медичну документацію, щодо направлення до лікарні та отримання травми пов`язаної з проходженням військової служби;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати (період 24.02.2023 р. по день винесення рішення окружним адміністративним судом) та здійснити виплати, а саме додаткову винагороду за наказом № 168 від 28.02.2023 р. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000,00 грн.;

- зобов`язати нарахувати (період 24.02.2023 р. по день винесення рішення окружним адміністративним судом) Міністерство оборони України та виплатити щомісячну премію; надбавку за особливості проходження служби; грошову допомогу на оздоровлення; матеріальну допомогу для вирішення соціально-бутових питань; грошову компенсацію за невикористані відпустки;

- зобов`язати Міністерство оборони України розірвати контракт від 14.05.2021 р. із ОСОБА_1

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

21.03.2023 року судом було направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання/перебування ОСОБА_1 .

22.03.2023 року через систему «Електронний суд» позивачем було подано уточнену позовну заяву на виконання вимог ухвали від 20.03.2023 року в якій склад відповідачів по справі та зміст позовних вимог змінено не було.

31.03.2023 року засобами електронного зв`язку надійшла відповідь, згідно якої адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року роз`єднано позовні вимоги у адміністративній справі №200/978/23 виділивши з неї три самостійні провадження.

В провадженні суду по адміністративній справі № 200/978/23 залишено позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов`язання військової частини НОМЕР_4 нарахувати (період 24.02.2023 року по день винесення рішення окружним адміністративним судом) та здійснити виплати, а саме додаткову винагороду за наказом № 168 від 28.02.2023 року Постанова Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000,00 грн. та зобов`язання нарахувати (період 24.02.2023 року по день винесення рішення окружним адміністративним судом) Міністерство оборони України та виплатити щомісячну премію; надбавку за особливості проходження служби; грошову допомогу на оздоровлення; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань; грошову компенсацію за невикористані відпустки.

Виділено в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , відноситься до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та військової частини НОМЕР_4 про зобов`язання військової частини НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 направлення на проходження військово-лікарської комісії, зобов`язання військової частини НОМЕР_4 надати ОСОБА_1 медичну документацію, щодо направлення до лікарні та отримання травми пов`язаної з проходженням військової служби та зобов`язання військової частини НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 медичну документацію, щодо направлення до лікарні та отримання травми пов`язаної з проходженням військової служби.

Виділено в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , відноситься до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Міністерства оборони України про визнання дій командування військової частини НОМЕР_2 неправомірними, щодо недопуску ОСОБА_1 проходити службу в військовій частини НОМЕР_2 та зобов`язання Міністерство оборони України розірвати контракт від 14.05.2021 року із ОСОБА_1 .

Передано справу №200/978/23 уповноваженій особі апарату Донецького окружного адміністративного суду, відповідальній за здійснення автоматизованого розподілу судових справ, для формування нових судових справ та присвоєння їм унікальних номерів.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.03.2023 року, справу передано для розгляду судді Духневичу О.С. та присвоєно порядковий номер № 200/1335/23, з наступними позовними вимогами:

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 направлення на проходження військово-лікарської комісії;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 надати ОСОБА_1 медичну документацію, щодо направлення до лікарні та отримання травми пов`язаної з проходженням військової служби;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 медичну документацію, щодо направлення до лікарні та отримання травми пов`язаної з проходженням військової служби.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року залучено до участі у справі № 200/1335/23 у якості відповідача 2: військову частину НОМЕР_4 (адреса: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ). Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: військової частини НОМЕР_2 та відповідача 2: військової частини НОМЕР_4 про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2023 року витребувано у Міністерства оборони України: актуальну поштову адресу для листування військової частини НОМЕР_2 , адресу електронної пошти та засоби телефонного зв`язку та зобов`язано Міністерство оборони України надати витребувану судом інформацію у строк до п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року продовжено строк розгляду адміністративної справи №200/1335/23.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.05.2021 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі Командира 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб сержантського та старшинського складу. Позивач проходив службу в 56 бригаді в м. Маріуполь Донецької області. В грудні 2021 року знаходився у Військовій частині НОМЕР_4 в АДРЕСА_4 . За наказом командира в грудні 2021 року військовослужбовці повинні були перейти до м. Селидове. При переміщенні, позивач здав зброю під підпис начальнику караулу ОСОБА_2 . Згідно наказу комбата ОСОБА_3 , позивач прибув до м. Селидове без зброї. Це було в грудні 2021 року. Надалі, вже в серпні 2022 року виходили з-під обстрілу із м. Селидове і їх направили в 13 резервну роту, яка знаходиться в Мереживці Дніпропетровської області. 13 рота перевела позивача до Військової частини НОМЕР_2 . Згідно припису він прибув до Військової частини НОМЕР_2 , але його не прийняли, у зв`язку із записом, що він не здав зброю. Командир Військової частини НОМЕР_2 наказав їхати назад в Мереживці до 1 резервної роти, щоб вони розібралися із тим, що в нього зазначено, що в м. Маріуполь він не здав зброю. Позивач приїхав в Мереживці, звернувся до командира військової частини, на що йому відповіли, що до них він не має ніякого відношення та щоб направлявся додому, тому що вони не знають, що з ним робити. Також, коли позивач був в Мереживцях, він подавав рапорт на проходження військово-лікарської комісії за станом здоров`я. Наскільки позивачу відомо, то направлення на ВЛК є, але його не надають. Також, позивач просить суд звернути увагу на наступне. Листом від 20.01.2023 р. за вих. № 248/1 Міністерство оборони України надало наступну відповідь: Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 16.08.2022 року № 459, головного сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду сержанта резерву взводу запасної роти Військово частини НОМЕР_4 . Згідно із наказом командира Військової частини НОМЕР_4 від 31.08.2022 року № 489 ОСОБА_1 визнано таким, що вчинив дезертирство під час воєнного стану та знято з усіх видів забезпечення. Також, у відповідності до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 06.09.2022 року № 501 ОСОБА_1 зараховано на всі види забезпечення з 05.09.2022 р. як такого, що повернувся до військової частин. Разом із тим, згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_4 від 26.09.2022 року № 541 ОСОБА_1 наказом командира Військової частини НОМЕР_7 від 18.09.2022 року № 145 РС призначено на посаду сержанта резерву взводу сержантського складу Військової частини НОМЕР_2 . З 27.09.2022 року ОСОБА_1 справи на посаду здав, вибув до нового місця служби та відповідно був виключений зі списків особового складу і знятий з усіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_4 . Позивач прибув до Військової частини НОМЕР_2 , про що свідчить запис лікаря військової частини та квитки, за якими він добирався до військової частини, але його не прийняли до цієї військової частини. Також, представником позивача 28.01.2023 року були скеровані адвокатські запити, про надання копій документів, на які відповіді, на час подання позовної заяви, не надійшли, а саме: № 10 до Південного територіального управління Військової служби Правопорядку; № 14 до Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил; № 15 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини; № 16 до Міністерства оборони України. В серпні 2022 року позивач проходив обстеження в Межерицях, щодо отримання травми під час обстрілу в Селідово та в грудні 2022 року у Петропавлівській районної лікарні «Дніпропетровської обласної ради» із запаленням легень. Все це він проходив за направленням від Військової частини НОМЕР_4 , та просив командира надати йому якісь документи стосовно цих питань та направлення на ВЛК, але йому нічого не надали. Представником позивача 07.02.2023 року скеровані адвокатські запити, але на час подання позовної заяви відповіді не отримані, а саме: № 36 до Командира Військової частини НОМЕР_4 ; № 37 до Військово-медичного клінічного центру Східного регіону м. Дніпро; № 39 до Петропавлівської районної лікарні «Дніпропетровської обласної ради».

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Копія ухвали від 05.04.2023 року отримана представником позивача в системі «Електронний суд» - 05.04.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 05.04.2023 року направлена на електронну пошту відповідача-2 05.04.2023 року, про що свідчить звіт про доставку електронного листа.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 05.04.2023 року направлена на електронну пошту відповідача-1 13.06.2023 року, про що свідчить звіт про доставку електронного листа.

Військовою частиною НОМЕР_4 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними, виходячи із наступного.

Позивач під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_4 ніяких травм та поранень не отримував. З відповідними скаргами на захворюваннями до командування Військової частини НОМЕР_4 не звертався. Отже, надати медичну документацію щодо направлення до лікарні та отримання травми пов`язаної з проходженням військової служби неможливо. Також, позивач відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 489 від 31.08.2022 року вважається таким, що вчинив дезертирство. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 541 від 26.09.2022 позивач вважається таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби Військової частини НОМЕР_2 .

Військова частина НОМЕР_2 також скористалась своїм правом та подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечила щодо задоволення позовних вимог, аргументуючи свої доводи наступним. Відповідно до наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 18 вересня 2022 року за №145-PC старшину ОСОБА_1 , сержанта резерву взводу запасної роти 56 окремої мотопіхотної бригади, призначено сержантом резерву взводу резерву роти резерву сержантського складу 170 батальйону резерву. Проте, старшина ОСОБА_1 до розташування Військової частини НОМЕР_8 не прибув, документів (припис та документ, що посвідчує особу військовослужбовця) для прийняття наказу про зарахування його до списків військової частини не надав та, відповідно, до списків Військової частини НОМЕР_2 не зарахований. Твердження позивача щодо його прибуття до військової частини НОМЕР_2 спростовуються наявністю оригіналу припису Військової частини НОМЕР_4 від 26 вересня 2022 року №177 (далі - Припис) безпосередньо у позивача. Крім того, згідно Припису головному сержанту ОСОБА_1 запропоновано 27 вересня 2022 року вибути в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження служби. Строк прибуття: «29» вересня 2022 року. Разом з тим, згідно проїзного документу 3Ф №981291, копія якого долучена позивачем до матеріалів справи, придбаний на ім`я ОСОБА_1 , поїзд №085 відправляється зі залізничної станції Дніпро - Головний 29 вересня 2022 року о 21.34 та прибуває на залізничну станцію Вінниця 30 вересня 2022 року о 10.30. Таким чином, твердження позивача про прибуття до Військової частини НОМЕР_2 в строк визначений в Приписі не відповідає дійсності, оскільки, по перше, самі по собі проїзні документи не можуть підтверджувати прибуття військовослужбовця саме до військової частини, по-друге, спростовують твердження позивача про прибуття до Військової частини НОМЕР_2 (строк прибуття згідно Припису 29 вересня 2022 року, строк прибуття поїзду 30 вересня 2022 року). Крім того, не можуть бути доказом прибуття позивача до Військової частини НОМЕР_8 й записи лікарів в амбулаторній картці старшини ОСОБА_1 , оскільки зроблені в період з 29.08.2022 року по 10.09.2022 року у Військових частинах НОМЕР_4 та НОМЕР_9 . Таким чином, на переконання відповідача, вимоги позивача про визнання дій командування Військової частини НОМЕР_2 щодо не допуску ОСОБА_1 проходити службу у Військовій частині НОМЕР_2 є необґрунтованими та безпідставним. Стаття 254 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачає, що військовослужбовці зобов`язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов`язаний направити хворого до медичного пункту частини. У відповідності до статті 255 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини. Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби. Відповідно до частини 2 статті 256 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України після огляду лікарем (фельдшером) хворі залежно від характеру хвороби направляються для лікування. Відповідно до статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

Поряд з цим, з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності соціальної реабілітації та допомоги проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Згідно з Положення №402 на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення (зразок якого наведено в додатку 14 Положення № 402) із зазначенням військового звання, прізвища, імені та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, військового комісаріату, яким призваний у Збройні Сили України, попереднього діагнозу та мети огляду.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, для отримання направлення проходження військово - лікарської комісії позивач зобов`язаний:

- прибути в розташування військової частини НОМЕР_2 ;

- бути зарахованим до списків військової частини НОМЕР_2 ;

- звернутися до медичного пункту військової частини НОМЕР_2 для проведення медичного огляду та, за наявності, надати медичну документацію;

- звернутися по команді з відповідним рапортом про направлення на обстеження, лікування чи проведення медичного огляду військовою - лікарською комісією.

Однак, як зазначалося вище позивач до розташування військової частини НОМЕР_2 не прибув, до списків військової частини НОМЕР_2 не зарахований, відповідно, до медичного пункту військової частини НОМЕР_2 для проведення медичного огляду та з рапортом про направлення для медичного огляду військово - лікарською комісією до командира військовій частині НОМЕР_2 не звертався. З огляду на вищевказане, твердження позивача про порушення його прав військовою частиною НОМЕР_2 є передчасним та необґрунтованими.

05.07.2023 року відповідачаем-2 до суду надано заяву про долучення до матеріалів справи № 200/1335/23 копії наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 13.04.2023 № 708.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

14.05.2021 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі Командира 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб сержантського та старшинського складу.

14.05.2021 року наказом командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 190 ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_4 .

Згідно із наказом командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 18.05.2021 року №195, позивач вважається таким, що з 15 травня 2021 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 16.08.2022 року № 459 головного сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду сержанта резерву взводу запасної роти Військової частини НОМЕР_4 .

29.08.2022 року в амбулаторній картці ОСОБА_1 міститься запис медичного пункту ВЧ НОМЕР_4 від 29.08.2022 року, про те, що позивач потребує консультації травматолога, позивачу зроблено рентген.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 № 489 від 31.08 2022 року головного сержанта ОСОБА_1 , сержанта резерву взводу запасної роти Військової частини НОМЕР_4 вважати таким, що вчинив дезертирство під час дії воєнного стану, з 31 серпня 2022 року знято з усіх видів забезпечення та припинено виплати.

Підстава: рапорт старшого лейтенанта Ісмаілова Д. вх.№9987 від 30.08.2022 року.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_4 № 501 від 06.09.2022 року головного сержанта ОСОБА_1 , сержанта резерву взводу запасної роти Військової частини НОМЕР_4 вважати таким, що повернувся після самовільного залишення військової частини під час воєнного стану, зараховано з 05 вересня 2022 року на всі види забезпечення та поновлено виплати.

Підстава: рапорт старшого лейтенанта Ісмаілова Д. вх. № 10424 від 05.09.2022 року.

10.09.2022 року ОСОБА_1 оглянув травматолог, та відобразив свої висновки у амбулаторній карті пацієнта. Лікарем надано рекомендації щодо прийняття медикаментів та обмеження фізичних навантажень.

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 541 від 26.09.2022 року позивача вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби Військової частини НОМЕР_2 .

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_4 від 13.04.2023 року № 708 «Про результати службового розслідування» (мовою оригіналу):

«Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за №1503/31371 та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) «Про призначення службового розслідування» №1843 від 30.08.2022 за фактом можливого дезертирства сержанта резерву взводу запасної роти військової частини НОМЕР_4 старшини ОСОБА_1 мною, тимчасово виконуючим обов`язки офіцера резерву взводу запасної роти військової частини НОМЕР_4 старшим лейтенантом ОСОБА_4 , було проведено службове розслідування за фактом можливого дезертирства сержанта резерву взводу запасної роти військової частини НОМЕР_4 головного сержанта ОСОБА_1 та недопущення подібних випадків у майбутньому.

В ході службового розслідування встановлено:

30.08.2022 о 20.00 під час перевірки наявності особового складу запасної роти військової частини НОМЕР_4 в пункті тимчасової дислокації в АДРЕСА_4 було виявлено відсутність головного сержанта ОСОБА_1 . На телефонні дзвінки не відповідав. Одразу були розпочаті оперативно-розшукові дії, які не дали результату.

05.09.2022 головний сержант ОСОБА_1 повернувся до запасної роти військової частини НОМЕР_4 .

26.09.2022 сержант резерву взводу запасної роти військової частини НОМЕР_6 головний сержант ОСОБА_1 був переведений до військової частини НОМЕР_8 , м. Гайсин.

Письмове пояснення сержант резерву взводу запасної роти військової частини НОМЕР_6 головний сержант ОСОБА_1 з допомогою засобів зв`язку давати відмовився.

3 письмових пояснень тимчасово виконуючого обов`язки сержанта з матеріального забезпечення запасної роти військової частини НОМЕР_4 головного сержанта ОСОБА_5 стало відомо, що головний сержант ОСОБА_1 дійсно 30.08.2022 був відсутній у розташуванні роти та місцеперебування його було невідомим.

3 письмових пояснень сержанта резерву запасної роти військової частини НОМЕР_4 головного сержанта ОСОБА_6 стало відомо, що головний сержант ОСОБА_1 дійсно 30.08.2022 був відсутній у розташуванні роти та місцеперебування його було невідомим.

За результатом службового розслідування встановлено порушення сержантом резерву взводу запасної роти військової частини НОМЕР_4 головним сержантом ОСОБА_1 вимоги:

- ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов`язує кожного військовослужбовця виконувати службові обов`язки, які доручені йому за посадою;

- ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в частині вимог до особистої дисциплінованості військовослужбовця;

- ст.172-11 КУпАП про самовільне залишення військової частини або місця служби. Причинами, обставинами та умовами, що сприяли даному факту є особиста недисциплінованість.

З метою недопущення подібних випадків у подальшому наказую:

1. Службове розслідування вважати завершеним.

2. За особисту недисциплінованість, неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, допущення адміністративного правопорушення передбаченого ст.172-11 КУпАП, та на підставі п. «в» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України сержант резерву взводу запасної роти військової частини НОМЕР_4 головний сержант ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності накладенням дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА».

3. Помічнику командира військової частини з фінансово-економічної роботи начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_4 врахувати факт самовільного залишення військової частини в період з 30.08.2022 по 05.09.2022 сержантом резерву взводу запасної роти військової частини НОМЕР_4 головним сержантом ОСОБА_1 та отримане ним дисциплінарне стягнення при нарахуванні грошового забезпечення, а саме: не виплачувати преміювання за вересень 2022 року, відповідно до пункту 5 розділу XVI наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 та не виплачувати додаткову винагороду за вересень 2022 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року.

4. Командиру запасної роти військової частини НОМЕР_4 направити повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення за фактом самовільного залишення військової частини до територіального управління Державного бюро розслідувань у. м. Дніпро та направити завірені належним чином копії матеріалів службового розслідування до Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Об`єднаних сил для прийняття правового рішення, та до Дніпровського зонального відділу Військової служби правопорядку до відома.

4.1. Командиру запасної роти військової частини НОМЕР_4 у зв`язку з неможливістю притягнення до дисциплінарного стягнення сержанта резерву взводу запасної роти військової частини НОМЕР_4 головного сержанта ОСОБА_1 по причині його переведення до військової частини НОМЕР_2 направити результати службового розслідування до військової частини НОМЕР_2 для притягнення його до дисциплінарної відповідальності по місцю служби головного сержанта ОСОБА_1 .»

Позивач, не погодившись з тим, що, відповідачі не надали йому медичну документацію щодо направлення до лікарні та отримання травми, пов?язаної з проходженням військової служби та Військова частина НОМЕР_2 не направила його на проходження військово-лікарської комісії, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232-XII на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі -Положення № 402).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів (пункт 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402.

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:

до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);

військовослужбовців до військової служби;

військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;

військовослужбовців до служби в високомобільних десантних військах, плаваючому складі, морській піхоті;

кандидатів на навчання у ВВНЗ, учнів військових ліцеїв;

кандидатів до військової служби за контрактом;

кандидатів до участі у міжнародних миротворчих операціях (далі - ММО) та у складі миротворчого персоналу;

військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України;

а також з метою визначення:

можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном;

необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я.

Згідно з пунктом 1.5 глави 1 розділу ІІ Положення №402 у воєнний час військовослужбовці, військовозобов`язані, працівники Збройних Сил України, крім ВЛК, зазначених у пункті 1.4 розділу II Положення, проходять медичний огляд також у ВЛК евакуаційних пунктів, госпітальних баз.

Умовами пункту 1.11 глави 1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що при зарахуванні кандидата на військову службу за контрактом кадровими органами в його особову справу обов`язково вкладається довідка ВЛК. У подальшому всі довідки ВЛК та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 5), при наявності, кадровими органами заносяться до особових справ.

Відповідно до підпункту «б» пункту 6.1 глави 6 розділу II Положення №402, направлення на медичний огляд проводиться військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

За умовами пункту 6.4 глави 6 розділу II Положення №402 у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти «а», «б» статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.

За приписами пункту 6.6 глави 6 розділу II Положення №402 військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом. Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.

Згідно з пунктом 6.10 глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).

Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

Відповідно до п.21.5 глави 21 розділу IІ Положення № 402 відповідно до Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань.

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

Відповідно до пункту 6.17 глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.

Згідно з пунктом 6.35 глави 6 розділу II Положення №402 у воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров`я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров`я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров`я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров`я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.

Якщо після продовження відпустки за станом здоров`я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов`язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що направлення на проходження ВЛК проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, крім того - рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець.

При цьому, медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.

Позивач обгрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що в серпні 2022 року він проходив обстеження в Межерицях, щодо отримання травми під час обстрілу в Селідово та в грудні 2022 року у Петропавлівські' районній лікарні «Дніпропетровської обласної ради» із запаленням легень, все це він проходив за направленням від Військової частини НОМЕР_4 .

Проте, позивач наполягає на тому, що саме Військова частина НОМЕР_2 зобов`язана направити його на проходження військово-лікарської комісії та підставою для проведення ВЛК зазначає отримане ним поранення (травму).

Стосовно цієї вимоги, то суд зазначає про відсутність доказів того, що позивач був прийнятий на службу до Військової частини НОМЕР_2 , тобто прямого начальника позивача, у якого були б повноваження щодо направлення позивача на ВЛК, у ВЧ НОМЕР_2 не було.

Також, суд враховує, що у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно із записами амбулаторної карти, позивач проходив медичне обстеження, внаслідок якого непридатності позивача до військової служби не виявлено.

Відповідно до пункту 21.7 глави 21 розділу IІ Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що видається військовослужбовцю або призваному на збори військовозобов`язаному, резервісту (Акт про нещасний випадок, зберігається в історії хвороби або у справах ВЛК, яка прийняла постанову про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) (п.21.24 глави 21 розділу IІ Положення № 402).

При цьому, жодного доказу того, що позивачем було отримано поранення (травму), пов`язані з проходженням військової служби (довідка про обставини травми, акт про нещасний випадок), позивачем суду не надано.

Відповідач-2 зазначає, що відомості про поранення (отримання травми) позивача у військовій частині відсутні.

Під час проходження медичного обстеження непридатності позивача до військової служби також не виявлено.

Сукупність наведених обставин свідчить про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 надати направлення на проходження військово-лікарської комісії та зобов`язання відповідачів надати медичні документи щодо направлення до лікарні та отримання травми, пов`язаної з проходженням військової служби є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1, частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає за доцільне в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог та той факт, що позивач як учасник бойових дій у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має пільгу та судовий збір за подання позовної заяви не сплачував, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), відповідача-2: Військової частини НОМЕР_4 (адреса: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.С. Духневич