Ухвала суду № 111940636, 03.07.2023, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/612/21

Провадження № 1-кп/702/9/23

У Х В А Л А

про часткове задоволення клопотання про

застосування запобіжного заходу

03.07.2023 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тараклія Тараклійського району Молдови, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, місце державної реєстрації АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, відомості про які внесено до ЄРДР за № 12021250330000121 від 05.07.2021 та ч. 3 ст. 369 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12022250320000770 від 28.06.2022 за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6

в с т а н о в и в :

В провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 369 КК України.

03.07.2023 на адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах; ч. 2 ст. 310 КК України, а саме як незаконне вирощування конопель в кількості п`ятдесят і більше рослин особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України та ч. 3 ст. 369 КК України, а саме пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинена повторно, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 02.07.2022 у кримінальному провадженні № 12022250320000770 від 28.06.2022 відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків зі строком до 30.08.2022, який ухвалою суду від 09.08.2022 продовжено до 06.10.2022, який ухвалою суду від 03.10.2022 продовжено до 01.12.2022, який ухвалою суду від 28.11.2022 продовжено до 28.01.2023, який ухвалою суду від 13.01.2023 продовжено до 13.03.2023, який ухвалою суду від 09.03.2023 продовжено до 09.05.2023, який ухвалою суду від 05.05.2023 продовжено до 05.07.2023.

На даний час судовий розгляд вказаного кримінального провадження не завершено, ризики підтверджені ухвалою Уманського міськрайонного суду від 02.07.2022 не зменшились та обставини щодо забезпечення належної процесуальної і правової поведінки ОСОБА_6 можуть бути забезпечені лише при дії саме запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 369 КК України, які відносяться до тяжких злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачає позбавлення волі на строк до 7 років, а також від 4 до 8 років, з конфіскацією майна, а тому встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування або суду, так як санкція статті злочину за який ОСОБА_6 було пред`явлено обвинувачення, передбачає покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін, а тому з метою уникнення від вказаного покарання він може переховуватись від слідства та суду, а також залишити місце свого постійного проживання; незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а саме на свідка ОСОБА_7 , який був запрошений в якості понятого під час огляду місця події та затримання ОСОБА_6 , та свідка ОСОБА_8 , який свідчить про факти пропозиції надання неправомірної вигоди та її подальше надання, як службовій особі, яка займає відповідальне становище, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може шляхом погроз, залякувань, вмовити, щоб вони змінили свої свідчення на його користь; перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до суду; вчинити інші злочини, в тому числі корупційні, оскільки за даним фактом встановлено, що відносно ОСОБА_6 на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження № 42018251100000017, за ч. 3 ст. 369 КК України, таким чином останній має схильність до вчинення корупційних злочинів, крім того може вирішувати подальші питання з приводу ухилення від кримінальної відповідальності шляхом надання неправомірної вигоди службовим особам, з метою уникнення відповідальності за скоєне та будучи засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, під час іспитового строку вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.

Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_6 усвідомлюючи значення своїх протиправних дій та їх наслідки, вчинив умисні злочини, які відносяться до тяжких злочинів, що становить підвищену суспільну небезпеку, перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, переховуватись від суду, у зв`язку з тим, що неможливо при застосуванні будь-якого іншого запобіжного заходу запобігти встановленим ризикам.

Просить продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст. 182 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; заборонити обвинуваченому ОСОБА_6 залишати житло з 20 год до 06 год наступного дня, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; не відлучатись з Уманського району Черкаської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками у справі.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 підтримала повністю, просила його задовольнити, уточнила клопотання та просила продовжити застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло з 22 год до 06 год наступного дня. Також вказала, що на даний час ризики не зменшились та продовжують існувати, а неявка свідків в судове засідання не пов`язана з ризиком незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки тривале обмеження свободи навіть у певний період доби суттєво обмежує права обвинуваченого на працю, вільне переміщення. Враховуючи тривалість судового провадження та повторну неявку свідків в судове засідання з підстав не пов`язаних з ризиком впливу та них, належну процесуальну поведінку обвинуваченого просили відмовити в задоволенні клопотання про проводження строку домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, матеріали справи в розрізі вирішення даного клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 та ч. 3 ст. 369 КК України.

Санкцією ч. 2 ст. 309 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Санкцією ч. 2 ст. 310 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Санкцією ч. 3 ст. 369 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.07.2022 до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 30.08.2022 та покладено на ОСОБА_6 обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; заборонити обвинуваченому ОСОБА_6 залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; не відлучатись з Уманського району Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками у справі.

Ухвалою суду від 09.08.2022 продовжено дію запобіжного заходу строком на 60 (шістдесят) днів до 06.10.2022.

Ухвалою суду від 03.10.2022 продовжено дію запобіжного заходу строком на 60 (шістдесят) днів до 01.12.2022.

Ухвалою суду від 28.11.2022 продовжено дію запобіжного заходу строком на 60 (шістдесят) днів до 28.01.2023.

Ухвалою суду від 13.01.2023 продовжено дію запобіжного заходу строком на 60 (шістдесят) днів до 13.03.2023.

Ухвалою суду від 09.03.2023 продовжено дію запобіжного заходу строком на два місяці до 09.05.2023.

Ухвалою суду від 05.05.2023 продовжено дію запобіжного заходу строком на два місяці до 05.07.2023.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу (ч. 3 ст. 199 КПК України).

Прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України доказами, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України. Вказані докази були досліджені при обранні обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що існують такі ризики, що визначені у ст. 177 КПК України: підозрюваний може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик переховування обвинуваченого від суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі, за найтяжчим з яких на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.

Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

При оцінці наявності даного ризику суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, його вік та стан здоров`я, відсутність офіційного працевлаштування.

Враховуючи ці обставини у сукупності з особою обвинуваченого ОСОБА_6 та характером кримінальних правопорушень у вчиненні яких він обвинувачується, суд дійшов висновку, що ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду існує.

Крім цього, суд вважає, що не перестала існувати можливість того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки згідно з матеріалами кримінального провадження встановлено, що відносно ОСОБА_6 на розгляді в суді перебуває інше кримінальне провадження № 42018251100000017 за ч. 3 ст. 369 КК України, таким чином останній має схильність до вчинення корупційних злочинів, крім того може вирішувати подальші питання з приводу ухилення від кримінальної відповідальності шляхом надання неправомірної вигоди службовим особам, з метою уникнення відповідальності за скоєне. Вказане підтверджується способом вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК України. З огляду на принцип презумпції невинуватості вказане не свідчить про вчинення останнім таких суспільно небезпечних діянь, однак є обставиною, яка враховується при застосуванні запобіжного заходу відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України.

Разом з тим при оцінці ризику незаконного впливу на свідків стороною обвинувачення не доведено, що на даному етапі судового розгляду існує ризик того, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків.

Враховуючи стадію судового провадження та те, що більша частина заявлених стороною обвинувачення свідків допитані в судовому засіданні, свідок ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в судові засідання 13.02.2023, 27.02.2023, 09.03.2023, 23.03.2023, 07.04.2023, 25.04.2023, 05.05.2023, 23.05.2023, 03.07.2023 не з`явилися з підстав не пов`язаних з ризиком незаконного впливу на них, неодноразові ухвали про привід вказаних свідків в судове засідання не виконано, а тому ризик незаконного впливу зі сторони обвинуваченого чи зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень у цьому кримінальному провадженні на даний час не існує та не обумовлює необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з метою запобіганню цьому ризику.

За таких підстав суд доходить висновку, що прокурором у судовому засіданні не доведено, що ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати, а відтак такий ризик не може покладатись в основу рішення про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до суду заявлений прокурором з урахуванням позитивної процесуальної поведінки обвинуваченого та його з`явлення в кожне судове засідання на теперішній не існує. З цих підстав, цей ризик не враховується судом при вирішенні питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, що передбачені ст. 177 КПК України - ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому суд враховує визначені ст. 178 КПК України обставини, зокрема, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, належну процесуальну поведінку та вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлений ризик до малоймовірності, а відтак доходить висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту на даному етапі судового розгляду є непропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

При цьому прокурором не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не буде достатнім для запобіганню ризикам, передбаченим вище.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що стороною обвинувачення в супереч ч. 1 ст. 194 КПК України не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, для запобігання ризику визнаного судом доведеним, а тому на підставі ч. 4 ст. 194 КПК України суд застосовує більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні, з покладенням на обвинуваченого обов`язків необхідність яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак з огляду на наведені обставини, переконливість наявного ризику переховуватись від суду та вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд вважає, що забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам може запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

При визначенні обсягу обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на обвинуваченого, суд вважає, що обов`язки, які були покладені на підозрюваного під час застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, є достатніми для забезпечення належної поведінки ОСОБА_6 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 176, 177, 181, 193, 194, 196, 331, 369-372, 392 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з Уманського району Черкаської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з свідками у справі.

В іншій частині клопотання відмовити.

Повідомити обвинуваченому ОСОБА_6 письмово під розпис про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановити строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків до 03.09.2023.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.

Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1