Ухвала суду № 111919855, 12.06.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1605/22

Провадження № 1-кс/202/4191/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

12 червня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши увідкритому судовому засіданні клопотаннястаршого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого умісті Краматорську, ОСОБА_6 , яке погодженез прокуроромДонецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Олександрівського району Кіровоградської області, громадянина України, який має середню освіту, неодружений, є військовослужбовцем військової служби за контрактом, навідником 1 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимий: 30.09.2021 року Красноармійським міським судом Донецької області за ч. 4 ст. 407 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року старший слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого умісті Краматорську, ОСОБА_6 звернувся з погодженим із прокурором клопотанням, в якому зазначає, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022052100000049 від 18.03.2022 року.

В даному кримінальному провадженні 20.04.2022 відносно ОСОБА_4 було складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.

Згідно з повідомленою підозрою ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом і проходячи її на посаді навідник І танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», в ніч з 09.03.2022 на 10.03.2022 самовільно залишив розташування танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_2 з метою ухилення від військової служби та продовжив ухилятися від такої служби до теперішнього часу, чим вчинив дезертирство.

20.04.2022 постановою слідчого підозрюваного було оголошено в розшук.

Слідчий вважає, що причетність ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами службового розслідування, протоколами допиту свідків та протоколами слідчих експериментів.

Також слідчий вважає наявними ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, є військовослужбовцем, разом зі свідками проходить військову службу.

За цих підстав слідчий просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

Розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою слідчого судді від 31 травня 2023 року за клопотанням слідчого був наданий дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

12 червня 2023 року ОСОБА_4 було затримано та доставлено до слідчого судді.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримала.

Підозрюваний та його захисник ОСОБА_5 , яка приймала участь в режимі відеоконференції, у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечували, просили застосувати більш м`який запобіжний захід або визначити заставу.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022052100000049 від 18.03.2022 року, в якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.

Визначаючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з того, що обґрунтована підозра це такий стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.

Так, у рішенні у справі «Нечипорук і И?онкало проти Украі?ни» від 21.04.2011 Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостеи?, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. Підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що на цьому етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується копією акта службового розслідування, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Отже, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_4 діяння, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він дійсно міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує, що відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з частиною 7 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, - тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не має міцних соціальних зв`язків, разом зі свідками проходив військову службу, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, а саме дезертирстві, 30.09.2021 року був засуджений за вчинення аналогічного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця несення служби),що підтверджує вищевказані ризики.

Слідчий суддя звертає увагу, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності є конституційним обов`язком кожного громадянина.

Підозрюваному інкриміновано вчинення кримінального правопорушення як військовослужбовцем в умовах воєнного стану.

Такі дії підривають бойову готовність та боєздатність Збройних Сил України, що ставить під загрозу територіальну цілісність і суверенітет України.

Слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, коли у суспільстві наявна велика напруженість та від військовослужбовців очікується максимальна чіткість, стійкість та дисциплінованість з огляду на небезпеку, що виникла у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

На сьогодні в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією російської федерації.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_4 , в сукупності з вищевказаними обставинами, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, не має міцних соціальних зв`язків, є військовослужбовцем, а також вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, тримання ОСОБА_4 під вартою протягом певного строку під час досудового розслідування є виправданим, оскільки без застосування такого запобіжного заходу неможливо запобігти встановленим ризикам, так як при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів він не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами до такого ступеня, що забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Відтак, оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, застосувавши відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти на 50 днів у межах строку досудового розслідування.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Водночас частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

Тобто визначення розміру застави особі, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 408 КК України, є правом слідчого судді (крім випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором).

Слідчий суддя, враховуючи, що ОСОБА_4 раніше судимий за ст. 407 КК України, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку, тривалий час перебував у розшуку, не вбачає підстав для визначення підозрюваному застави у цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 196-197 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти на строк 50 (п`ятдесят) днів, а саме до 31 липня 2023 року включно без визначення розміру застави.

Строк тримання ОСОБА_4 під вартою рахувати з моменту його затримання 12 червня 2023 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1