Рішення № 111906268, 30.06.2023, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/538/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

з участю

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки - адвоката Хмарук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Острозької міської ради Рівненської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до Острозької міської ради Рівненської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування звернулася ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай), розміром 2,51 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП «Горинь» на території Острозької міської ради Рівненської області (колишня територія Вельбівненської сільської ради Острозького району), яке належало матері ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , після смерті якої ОСОБА_2 спадщину прийняв, оскільки постійно був з нею зареєстрований та проживав, але належним чином її не оформив.

Окрім того зазначає, що після смерті ОСОБА_2 вона звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), однак у видачі свідоцтва їй було відмовлено у зв`язку з тим, що на час смерті спадкодавця не була зареєстрована разом з ним і нею не надано документів, які б підтверджували родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також надано копію сертифіката про право на земельну частку (пай), а не його оригінал.

Суд, розглянувши справу відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України за правилами загального позовного провадження, встановив наступне.

Ухвалою суду від 24.04.2023 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

25.05.2023 ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду, вирішено питання про виклик свідків та витребування доказів.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заяву в повному об`ємі, просять суд позов задоволити.

Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай), розміром 2,51 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП «Горинь» на території Острозької міської ради Рівненської області (колишня територія Вельбівненської сільської ради Острозького району), яке належало матері ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , після смерті якої ОСОБА_2 спадщину прийняв, оскільки постійно був з нею зареєстрований та проживав, але належним чином її не оформив.

Зазначає, що після смерті ОСОБА_2 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Грунківської І.А. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), однак у видачі свідоцтва їй було відмовлено у зв`язку з тим, що на час смерті вона не була зареєстрована разом з спадкодавцем, нею не надано документів, які б підтверджували родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також надано копію сертифіката про право на земельну частку (пай) серії РВ №0031682 на ім`я ОСОБА_3 , а не його оригінал, як це передбачено положенням порядку вчинення нотаріальних дій.

Пояснила, що з 2002 року до дня смерті ОСОБА_2 постійно проживав зі своєю дочкою ОСОБА_1 та її сім`єю (дітьми та чоловіком) в АДРЕСА_1 . Зазначила, що згідно погосподарської книги с.Бадівка за 1996-2000 роки, ОСОБА_2 був зареєстрований за місцем проживання в с.Бадівка, при цьому дана погосподарська книга містить зазначення, що «погосподарський номер закритий». Вказане свідчить про те, що хоча ОСОБА_2 і був зареєстрований у будинку в с.Бадівка до дня смерті, проте проживати там фактично не міг у зв`язку з закриттям погосподарського номера в період з 1996 по 2000 рік.

Просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Зазначила, що можливість спадкування позивачкою права на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_2 залежить від підтвердження родинних відносин останнього з померлою ОСОБА_3 . Пояснила, що такий факт в позасудовому порядку встановити немає можливості у зв`язку з тим, що актовий запис про народження ОСОБА_2 в архівах Острозького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутній та книги реєстрації актових записів про народження за 1940-1946 роки по с.Бадівка Острозького району збереглися частково. Окрім того вказала, що в погосподарській книзі с.Бадівка за 1996-2000 рр. міститься зазначення того, що в будинковолодінні, головою домогосподарства якого була ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав також її син ОСОБА_2 .

Просить встановити факт, що ОСОБА_2 був сином ОСОБА_3 .

Крім того, посилаючись на те, що ОСОБА_1 має право на спадкування за законом земельної частки (паю) після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , але не оформив її належним чином, та відсутність оригіналу сертифіката про право на земельну частку (пай), просить визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , який та був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) в розмірі 2,51 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП «Горинь» на території Острозької міської ради Рівненської області (колишня Вельбівненська сільська рада Острозького району Рівненської області), право на яку посвідчувалось сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РВ №0031682 на ім`я ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначила, що її батько, захворівши, потрапив у лікарню в м.Острог, де незадовго і помер, тому місцем смерті в свідоцтві про його смерть зазначено м.Острог Ріваненської області.

Представник відповідача - Острозької міської ради Рівненської області в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи за його відсутності. Зазначив, що Острозька міська рада будь-якими доказами на підтвердження чи спростування позовних вимог не володіє.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_2 та є сусідкою ОСОБА_1 . Вказала, що з 2004 року по час смерті (2012 рік) батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проживав разом з дочкою та її сім`єю.

Свідок ОСОБА_5 зазначила, що у 2000 році ОСОБА_1 з чоловіком та дітьми переїхали в с.Мощаниця, де стали проживати в будинку АДРЕСА_3 . Вказала, що через 3 роки вони купили житловий будинок в АДРЕСА_1 . Зазначила, що їй відомо про те, що в житловому будинку батька ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в с.Бадівка Острозького району Рівненської області у 2001 році сталася пожежа та з того часу він почав проживати разом зі своєю дочкою та її сім`єю. Вказала, що ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_1 до смерті (2012 року).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 проживав в с.Бадівка Острозького району Рівненської області разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 до її смерті. Йому відомо про те, що ОСОБА_2 народився в 1943 році та ОСОБА_3 завжди називала його сином.

Вказав, що після смерті матері ОСОБА_2 продовжував проживати в с.Бадівка Острозького району Рівненської області, однак в його будинку сталася пожежа, внаслідок чого він став непридатним для проживання. Після цього ОСОБА_2 переїхав до своєї дочки ОСОБА_1 та став там жити.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_2 разом зі своє матір`ю ОСОБА_3 проживали в будинку навпроти їхнього господарства. Зазначила, що у 1997 році ОСОБА_3 померла, після того ОСОБА_2 став проживати в будинку сам.

Зазначила, що приблизно в 2001 році будинок ОСОБА_2 став непридатним для проживання внаслідок пожежі, тоді ОСОБА_1 забрала батька до себе в с.Мощаниця Острозького району.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, допитавши свідків, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно погосподарської книги с.Бадівка за 1996-2000 роки, ОСОБА_2 був зареєстрований за місцем проживання в с.Бадівка. У виписці вказано, що в погосподарській книзі с.Бадівка №2 за 1996-2000 рр. зроблено запис «погосподарський номер закритий».

Таким чином, у зв`язку з закриттям погосподарського номера в період з 1996 по 2000 рік ОСОБА_2 хоча і був зареєстрований у будинку в с.Бадівка, проте проживати там фактично не міг, оскільки він був непридатний для проживання із-за пожежі.

Відповідно до довідки Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області №282 від 10.04.2012, поховання ОСОБА_2 здійснила дочка ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1, 2 ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна

Місцем постійного проживання, відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України, є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово- будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28.04.2021 в справі №204/2707/19, державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.90 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

При оцінці показань свідків судом проаналізовано процес формування, збереження і передачі відомостей свідком.

Судом прийнято до уваги, що свідки надавали покази, посилаючись на інформацію, якою володіють особисто. Покази свідків узгоджуються з позовом ОСОБА_1 і не суперечать матеріалам справи.

В ході розгляду справи, приймаючи до уваги показання свідків та письмові докази, судом було встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом із своїм батьком ОСОБА_2 до дня смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки встановлення факту постійного проживання необхідно ОСОБА_1 для реалізації нею спадкових прав та іншим шляхом забезпечити права заявника неможливо, то позов в цій частині слід задовольнити.

Згідно з ч.ч.1, 2 cт.534 ЦК УРСР (чинного на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до cт. 527 ЦК УРСР, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ч.ч.1, 2 cт.529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до cт.549 ЦК УРСР, спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У відповідності з положеннями п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 №18/5 (чинної на дату відкриття спадщини), свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Відповідно до погосподарської книги с.Бадівка за 1996-2000 рр., в будинковолодінні, головою домогосподарства якого була ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав також її син ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 проживав разом з своєю матір`ю ОСОБА_3 на час її смерті, то він вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до п.114 Інструкції, державний нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які подали заяву, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов`язково вимагаються відповідні документи.

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців із спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів громадянського стану, виписки з книг запису актів громадянського стану, записи в паспортах про дітей, про другого з подружжя, копії рішень суду, що набрали законні сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

З листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2023 встановлено, що в архівах відділу РАСЦ відсутній актовий запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , місце народження - с.Бадівка Рівненського (колишнього Острозького) району Рівненської області. Перевірку проведено по первинних актових записах про народження з 1940 року по 1946 роки, по поновлених актових записах з 1944 року по теперішній час та згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Книги реєстрації актових записів про народження за зазначені роки по зазначеному населеному пункту збереглися частково.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки від встановлення факту родинних відносин залежить виникнення та зміна майнових прав ОСОБА_1 , а саме права на спадщину як спадкоємця ОСОБА_2 , який був спадкоємцем ОСОБА_3 , оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, на які посилається позивачка, дані докази повністю узгоджуються з позовом ОСОБА_1 , поясненнями свідків, суд дійшов до висновку про необхідність встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , 1943 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до листа відділу в Острозькому районі Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства ОСОБА_3 включена в додаток 1 до державного акта серії РВ №00011, виданого КСП «Горинь». Згідно наявних у відділі даних ОСОБА_3 був виданий сертифікат серії РВ №031682, зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на права на земельну частку (пай), однак ОСОБА_3 зазначений сертифікат не отримала, а тому державний акт про право власності за земельну ділянку взамін сертифіката не видавався.

Таким чином, оскільки померла ОСОБА_3 була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, вона набула право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, тобто з 27.04.1995.

В судовому засіданні встановлено, що померла ОСОБА_3 , відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» №720 від 08.08.1995 набула право на земельну частку (пай).

Під час розгляду справи судом встановлено, що сертифікат на земельну частку (пай) серії РВ №0031682, виданий Острозькою РДА 05.08.1996 дійсно видавався на ім`я ОСОБА_3

ОСОБА_8 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 , прийняв спадщину після смерті матері, як такий, що проживав разом з нею на час її смерті.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , та не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначену земельну частку (пай), оскільки у неї відсутній документ, який підтверджує факт належності ОСОБА_3 права на земельну частку (пай).

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 має право на спадкування за законом права на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, але не оформив її після смерті ОСОБА_3 та враховуючи те, що ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на зазначене майно, то позов підлягає задоволенню з визнанням за позивачкою права на зазначену земельну частку (пай).

На підставі ст.25, 392, 1216, 1218, 1220, 1262, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст.10, 81, 293-294, 221-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини в житловому будинку, який розташований в АДРЕСА_1 .

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , 1943 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на земельну частку (пай) в розмірі 2,51 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП «Горинь» на території Острозької міської ради Рівненської області (колишня Вельбівненська сільська рада Острозького району Рівненської області), право на яку посвідчувалось сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РВ №0031682 на ім`я ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрвоане місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 )

відповідач - Острозька міська рада Рівненської області (місцезнаходження: м.Острог, вул.Героїв Майдану, 4 Рівненської області, ЄДРПУО 05391005).

Повний текст рішення складено 30.06.2023.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.