Вирок № 11188472, 13.09.2010, Ставищенський районний суд Київської області

Справа № 1-63, 2010 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2010 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Марущак Н. М.,

при секретарях: Карабань З. І.,

з участю прокурора: Кулаківського К. О.,

потерпілого (цивільного позивача): ОСОБА_1,

представника цивільного

позивача ЗАТ „ЗАЗ”: Косолапової І.А.,

представника цивільного

відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 27 травня 2004 року Оболонським районним судом м. Києва за ст. 199 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 08 липня 2009 року, близько 14 години 30 хвилин, керуючи на підставі посвідчення водія НОМЕР_1, виданого 17 вересня 2008 року, та доручення ВКА № 003995 від 17 жовтня 2007 року технічно справним автомобілем «ЗАЗ-1102», державний номерний знак НОМЕР_2, який на праві власності належить ОСОБА_5., маючи водійський стаж до двох років, рухався зі швидкістю близько 90 км/год. по правій смузі руху автодороги «Київ-Одеса» у напрямку м. Києва та поблизу с. Гостра Могила Ставищенського району Київської області на 119 км + 700 м вказаної автодороги проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, перевищив дозволену швидкість, встановлену для водіїв із стажем до 2 років, втратив керування автомобілем та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Daewoo Nubira», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Daewoo Nubira», державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, пасажир автомобіля «ЗАЗ-1102», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_6 отримав легкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 71/Д від 28 квітня 2010 року при проведенні судово-медичної експертизи встановлено, що у гр. ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження: забійні рани правого колінного суглобу, забій правого колінного суглобу, гемартроз правого колінного суглобу, забійні рани правої гомілки, садна голови, кінцівок. Вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (предметів), могли виникнути у водія автомобіля в результаті ДТП в строк і при обставинах, вказаних в постанові. Вище описані тілесні ушкодження не являлися небезпечними для життя в момент заподіяння. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження, спричинені гр. ОСОБА_1, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали довготривалий розлад здоров'я більше 21 дня.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №76/Д від 11 травня 2010 року: при проведенні судово-медичної експертизи, встановлено, що у гр. ОСОБА_6 малися тілесні ушкодження: забійна рана лівого ліктьового суглобу. Вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (предметів), могли виникнути в результаті ДТП в пасажира легкового автомобіля, в строк і при обставинах вказаних в постанові. Вище описані тілесні ушкодження не являлися небезпечними для життя в момент заподіяння. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження, спричинені гр. ОСОБА_6, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, водій автомобіля «ЗАЗ-1102», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_4 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2002 року, а саме: п. 1.5, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, п. 2.3.(6), згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати па її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, п.12.1, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, п.12.6 (б), згідно якого поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, не більше 70 км/год, що призвело до того, що водій автомобіля «Daewoo Nubira», державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, середнього ступеня тяжкості, а пасажир автомобіля «ЗАЗ-1102», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_6 отримав легкі тілесні ушкодження.

Вказані порушення вимог Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, визнав повністю, суду показав, що посвідчення водія категорії «В», «С» він отримав в вересні 2008 року, після чого почав керувати автомобілями. В 2007 році в м. Біла Церква купив автомобіль «ЗАЗ-1102», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував по дорученню. 8 липня 2009 року, повертаючись на вказаному автомобілі з м. Тальне Черкаської області в с. Острів Рокитнянського району, рухався по автодорозі Київ-Одеса в напрямку м. Києва в правій смузі руху. Спереду на пасажирському сидінні знаходився незнайомий йому пасажир, якого він підібрав в м. Умань. Близько 15 години, коли проїжджав 120 км вищевказаної автодороги, йшов дощ, швидкість його автомобіля становила близько 80 км/год. Його обігнав якийсь мікроавтобус, внаслідок чого вода пішла під колеса автомобіля і автомобіль став некерованим, його потягло вліво, він пересік розділювальну смугу та вилетів на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з автомобілем «Daewoo Nubira». Внаслідок удару його автомобіль переламався на дві частини. Після ДТП хтось викликав карету швидкої медичної допомоги, яка по приїзду забрала його та учасників ДТП. Під час ДТП отримав забій голови, в зв”язку з чим йому була надана допомога в Ставищенській лікарні. Пасажир, який був в його автомобілі, також не отримав серйозних ушкоджень. Більше він його не бачив. Перед ДТП його автомобіль був справним. Спиртних напоїв в день ДТП та напередодні не вживав, почував себе нормально, втомленим не був. Цивільний позов ЗАТ „ЗАЗ” визнає частково в сумі 40304 грн. в частині відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження автомобіля (за мінусом 24490 грн., які, на його думку, має відшкодувати НАСК „Оранта”) та у зв”язку з понесенням витрат по евакуації автомобіля і витрат, понесених на відрядження ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (01.10.2009 року, 12.02.2010 - 13.02.2010 року, 06.05.2010 - 07.05.2010 року, 18.06.2010 -19.06.2010 року). Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 не визнає, посилаючись на те, що матеріальну і моральну шкоду повинна відшкодовувати тому НАСК „Оранта”.

Винність підсудного у скоєнні злочину підтверджується також іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_1, який суду показав, що 08 липня 2009 року, близько 12 години, на автомобілі «Daewoo Nubira», д.н.з. НОМЕР_3, який належить ЗАТ „ЗАЗ”, він виїхав з м. Києва, де знаходився у відрядженні, і по автодорозі Київ-Одеса слідував в м. Іллічівськ Одеської області. Крім нього в салоні автомобіля була пасажир ОСОБА_8, яка знаходилася на передньому пасажирському сидінні. Близько 14 години, проїжджаючи 120 км вказаної автодороги, він рухався по правій смузі руху в напрямку м. Одеса із швидкістю близько 90 км/год. Попереду його автомобіля на правій смузі руху в попутному напрямку рухався вантажний автомобіль, наблизившись до якого, він перестроївся на ліву смугу руху з наміром обігнати його. І в цей час відбувся удар в лівий бік його автомобіля, після чого його автомобіль розвернуло в протилежну сторону. Від удару передню частину автомобіля ЗАЗ-1102 відірвало та відкинуло на роздільну смугу, а задню його частину відкинуло на праву смугу в напрямку м. Одеса. На час ДТП дощу не було, однак, дорожнє покриття було мокре, так як перед цим пройшов сильний дощ. Відразу після ДТП до нього підійшли два чоловіки. Він вибрався з автомобіля через задні двері. Пасажир його автомобіля тілесних ушкоджень не отримала. Під час ДТП він отримав тілесні ушкодження, довго лікувався, йому було зроблено операцію на коліні, тривалий час він терпить фізичний біль, та з моменту ДТП по даний час переносить моральні страждання у зв”язку з отриманням тілесних ушкоджень та у зв”язуку з тим, що працюючи водієм, після даної ДТП він перебуває в підвищеній напрузі при виконанні своїх трудових обов”зків. Моральну шкоду, завдану йому з вини підсудного, він оцінює в сумі 15000 гривень. Розмір спричиненої йому матеріальної шкоди становить 2215 гривень 61 копійка;

- показами свідка ОСОБА_8, яка суду показала, що 8 липня 2009 року, вона знаходилася в м. Києві по особистим справам і їй необхідно було терміново повергатися до м. Іллічівська. Вона знала, що в м. Києві по службовим справам знаходиться ОСОБА_1, водій автомобіля «Daewoo Nubira», з яким вони в цей день на вказаному автомобілі поїхали в м. Іллічівськ по автодорозі Одеса-Київ. Вона знаходилася на передньому пасажирському сидінні. Не доїжджаючи до смт. Ставище, проснулася від сильного удару. Від удару їх автомобіль розвернуло в сторону м. Києва, одна частина автомобіля Таврія виїхала на їх смугу руху, двигун залишився на смузі руху автомобіля Таврія. Автомобіль Таврія ударив автомобіль ОСОБА_1 в ліву частину. Тілесних ушкоджень не отримала, в лікарню не зверталася.

Вина підсудного підтверджується також:

- рапортом оперативного чергового Ставищенського РВ ВС Ференця С.Б. від 08 липня 2009 року (а. с. 19 ); - протоколом огляду місця події від 08 липня 2009 року ( а. с. 20-21);

- схемою до протоколу огляду місця події ( а. с. 25 );

- фототаблицею до протоколу огляду місця події від 08 липня 2009 року (а. с. 22-24 );

- протоколом огляду та перевірки технічного стану автомобіля «Daewoo Nubira», д.н.з. НОМЕР_3, від 08 липня 2009 року (а. с. 26 );

- протоколом огляду та перевірки технічного стану автомобіля ЗАЗ-1102, д.н. НОМЕР_2, від 08 липня 2009 року ( а. с. 27);

- висновком судово-медичної експертизи №71/Д від 28 квітня 2010 року, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи, встановлено, що у гр. ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження: забійні рани правого колінного суглобу, забій правого колінного суглобу, гемартроз правого колінного суглобу, забійні рани правої гомілки, садна голови, кінцівок. Вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (предметів), могли виникнути у водія автомобіля в результаті ДТП в строк і при обставинах, вказаних в постанові. Вище описані тілесні ушкодження не являлися небезпечними для життя в момент заподіяння. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження, спричинені гр. ОСОБА_1, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали довготривалий розлад здоров'я більше 21 дня (а.с. 62);

- висновком судово-медичної експертизи №76/Д від 11 травня 2010 року, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи, встановлено, що у гр. ОСОБА_6 малися тілесні ушкодження: забійна рана лівого ліктьового суглобу. Вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (предметів), могли виникнути в результаті ДТП в пасажира легкового автомобіля, в строк і при обставинах вказаних в постанові. Вище описані тілесні ушкодження не являлися небезпечними для життя в момент заподіяння. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження, спричинені гр. ОСОБА_6, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.66);

- висновком судово-медичної експертизи №75/Д від 11 травня 2010 року, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи, встановлено, що у ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження: рвана рана волосяної частини голови, закрита черепно-мозкова травма з струсом головного мозку. Вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (предметів), могли виникнути в результаті ДТП у водія легкового автомобіля, в строк і при обставинах вказаних в постанові. Вище описані тілесні ушкодження не являлися небезпечними для життя в момент заподіяння. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження, спричинені гр. ОСОБА_4, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень(а.с. 70);

- висновком судово - автотехнічної експертизи №86 від 14 червня 2010 року, згідно якого: рульове керування автомобіля «ЗАЗ-1102», д.н.з. НОМЕР_2, на момент огляду перебуває в працездатному стані. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «ЗАЗ-1102», д.н.з. НОМЕР_2, на момент огляду знаходяться в технічно несправному стані із-за руйнування поворотного кулака переднього правого колеса в місці його кріплення до кронштейна телескопічної стійки та руйнування важеля підвіски переднього лівого колеса. Дана несправність має аварійний характер, оскільки розташована в зоні максимальної деформації елементів конструкції автомобіля внаслідок дії ударного навантаження в процесу розвитку ДТП і утворились в процесі ДТП при зіткненні автомобіля з перешкодою. Несправностей елементів підвіски, що могли б викликати зміни курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено.

Таким чином, оцінюючи в сукупності досліджені і перевірені в судовому засіданні обставини справи та докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена повністю і його дії кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а саме, порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 (б), 12.1, 12.6 (б) „Правил дорожнього руху України".

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості злочину, вчиненого з необережності, особу винного, який вину в скоєнні злочину визнав повністю, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше судимий 27 травня 2004 року Оболонським районним судом м. Києва за ст. 199 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, має на утримані одну неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

Обставиною, що помякшує покарання підсудного ОСОБА_4, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_4, враховуючи всі викладені обставини, - суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, і міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним у виді обмеження волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку, та із зобов'язанням відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з”являтись для реєстрації у вказані органи на реєстрацію, оскільки, на думку суду, саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного положень ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.

По справі заявлено цивільні позови:

- цивільний позов ОСОБА_1, за яким останній з урахуванням уточнень позовних вимог просить стягнути на його користь з НАСК „Оранта” матеріальні збитки в сумі 2225 грн. 71 коп. по сплаті витрат на лікування та моральну шкоду в сумі 2550 грн., а з підсудного просить стягнути решту суми моральної шкоди в сумі 12 450 гривень (а. с. 295, 330). Цивільний позов підсудний не визнає, посилаючись на те, що матеріальну і моральну шкоду потерпілому повинна відшкодовувати НАСК „Оранта”, представник залученого в якості співвідповідача ВАТ НАСК „Оранта” в судове засідання не прибув;

- цивільний позов ЗАТ „ЗАЗ” в інтересах госпрозрахункового підрозділу „Іллічівський завод автомобільних агрегатів”, за яким товариство з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с. 331) просить стягнути з ВАТ НАСК „Оранта” 24490 гривень частину матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження автомобіля, в межах суми ліміту по полісу та стягнути із підсудного ОСОБА_4 45283 гривні 50 копійок - решту суми матеріальної шкоди (а. с. 207, 331). Вказаний цивільний позов ОСОБА_4 визнав частково, а саме в розмірі 40304 гривні 10 копійок в частині відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження автомобіля та у зв”язку з понесенням витрат по евакуації автомобіля і витрат, понесених на відрядження ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (01.10.2009 року, 12.02.2010 - 13.02.2010 року, 06.05.2010 - 07.05.2010 року, 18.06.2010 -19.06.2010 року). Представник залученого в якості співвідповідача ВАТ НАСК „Оранта” в судове засідання не прибув, проте, товариство надіслало письмові заперечення (а.с. 345), в яких цивільний позов не визнає, посилаючись на те, що в порушення ст. 33 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів” ні страхувальник ОСОБА_4, ні потерпіла особа до страхової компанії не звертались.

Вирішуючи питання вказаних цивільних позовів, суд вважає, що зазначені позови підлягають частковому задоволенню з наступних міркувань.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано ушкодженням здоровя внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Внаслідок отриманих під час ДТП тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у Іллічівський басейновій лікарні з 09.07.2009р. по 28.07.2009р., в Одеській обласній клінічній лікарні з 25.08.2009р. по 14.09.2009р., де йому був встановлений діагноз: «внутрішнє пошкодження правого колінного суглобу, пошкодження переднього рога медіального меніска; згинаючо-розгинаюча контрактура правого колінного суглобу, вторинний синовит, чужорідне тіло правого колінного суглобу». На лікування він поніс витрати в сумі 2225 грн. 71 коп., що підтверджується довідкою вказаної обласної клінічної лікарні (а.с. 303) та копіями квитанцій (а.с. 304-305). Крім того, потерпілому ОСОБА_1 злочинними діями підсудного під час вказаної ДТП було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в тому, що він тривалий час терпів фізичний біль, та з моменту ДТП по даний час переносить моральні страждання у зв”язку з отриманням тілесних ушкоджень, був змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров”я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд вважає, що з урахуванням характеру та обсягу страждань потерпілого ОСОБА_1 йому повинна бути відшкодована моральна шкода в розмірі 7 000 гривень.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Daewoo Nubira», д.н.з. НОМЕР_3, що належить ГРП „ІЗАА” ЗАТ „ЗАЗ” (а.с. 31). Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження від 29 липня 2009 року матеріальний збиток, завданий власникові вказаного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 63289 гривень, виходячи з його ринкової вартості (а.с. 224-225), оскільки вартість відновлювального ремонту значно перевищує вказану вартість і становить 118091 грн. 94 коп.

Крім того, ГРП „ІЗАА” ЗАТ „ЗАЗ” понесено витрати, повязані з евакуацією автомобіля, в сумі 605 гривень 50 копійок (а.с. 240-242) і витрати, понесені на відрядження представника товариства Косолапової І.А. і водія ОСОБА_1 06.05.2010 - 07.05.2010 року та 18.06.2010 -19.06.2010 року (приїзд до Ставищенського РВ ГУ МВС України в Київській області як представника цивільного позивача та потерпілого (а.с. 83, 50- 51, 112, 116)) в сумі 2246 гривень, що підтверджується копіями посвідчень про відрядження та квитанцій і довідкою Іллічівського заводу автомобільних агрегатів ЗАТ „ЗАЗ” (а. с. 259 -270).

Загальна сума матеріальної шкоди, спричиненої ГРП ІЗАА ЗАТ „ЗАЗ” внаслідок ДТП, становить 66140 гривень 50 копійок.

Вимоги ЗАТ „ЗАЗ” стосовно стягнення витрат, понесених у звязку з відрядженням працівників ГРП ІЗАА ЗАТ „ЗАЗ” 29.07.2009-30.07.2009 року, 01.10.2009 року, 12.02.2010 - 13.02.2010 року є, на думку суду, безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують необхідність їх приїзду до Ставищенського райвідділу міліції у вказані дні у звязку з пошкодженням автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи 1 червня 2009 року між ОСОБА_4 та ВАТ НАСК „Оранта” був укладений договір страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України, що підтверджується полісом № НОМЕР_3, відповідно до якого страховик забезпечує відшкодування шкоди, заподіяної потерпілим особам внаслідок транспортної пригоди (а.с. 350).

Виходячи з вимог ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961 обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 грн., а за шкоду заподіяну життю та здоров'ю 51000 грн. (п. 9.3). Розмір франшизи згідно ст. 12 вказаного закону складає 2 % від ліміту відповідальності страховика (510 грн.) за заподіяну майнову шкоду (12.1), франшиза при відшкодувані шкоди, заподіяної життю та/або здоровю потерпілих, не застосовується (12.2). Розмір відповідальності страховика за заподіяну моральну шкоду відповідно до ст. 22 даного закону становить 5 % ліміту встановленого п. 9.3 ст. 9 цього закону, тобто 2550 грн. (51000х0.05).

Відповідно до п. 2 Полісу обовязкового страхування цивільної відповідальності від 01.06.2009 року при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю, здоровю чи майну потерпілого, франшиза із суми відшкодування вираховується у розмірі 510 гривень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з ВАТ НАСК „Оранта” слід стягнути на користь ГРП ІЗАА ЗАТ „ЗАЗ” 24490 гривень - частину матеріальної шкоди, спричинену внаслідок пошкодження автомобіля «Daewoo Nubira», державний номерний знак НОМЕР_3, в межах ліміту відповідальності за страховим полісом (за мінусом 510 гривень франшизи) та на користь потерпілого ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 2225 грн. 71 коп. по сплаті витрат на лікування у звязку з спричиненням йому під час ДТП тілесних ушкоджень, і моральну шкоду в сумі 2550 грн. (5 % ліміту, встановленого п. 9.3 ст. 9 вищевказаного закону). Решту суми матеріальної шкоди, завданої ГРП ІЗАА ЗАТ „ЗАЗ” в сумі 41650 гривень 50 копійок, на користь вказаного підрозділу та решту суми моральної шкоди в сумі 4450 гривень на користь потерпілого ОСОБА_1, слід стягнути з підсудного.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) встановлено, що постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Враховуючи, що шкода, спричинена ГРП ІЗАА ЗАТ „ЗАЗ” внаслідок пошкодження автомобіля «Daewoo Nubira», державний номерний знак НОМЕР_3, підлягає стягненню з двох відповідачів (страхової компанії та підсудного), які шкоду власнику автомобіля не відшкодували, пошкоджений автомобіль зберігається як речовий доказ на території Ставищенського РВ ГУ МВС України в Київській області, відповідно до п. 5 ст. 81 КПК України його слід повернути законному володільцю ГРП ІЗАА ЗАТ „ЗАЗ”. Питання про передачу пошкодженого автомобіля як майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, особам, які мають відшкодовувати шкоду, може бути вирішено за їх вимогою після відшкодування збитків,

Речовий доказ автомобіль «ЗАЗ-1102». д.н.з. НОМЕР_2 слід повернути власнику ОСОБА_5 відповідно до п. 5 ст. 81 КПК України.

Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудної слід стягнути судові витрати на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області за експертні дослідження в сумі 658 гривень 88 копійок.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним за ст. 286 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.

Застосувати до ОСОБА_4 вимоги ст.75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з”являтись у вказані органи на реєстрацію.

Цивільний позов закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод” в інтересах Госпрозрахункового підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» ЗАТ „ЗАЗ” задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186, м. Київ, 01032, вул. Жилянська, 75) на користь Госпрозрахункового підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод” (м. Іллічівськ, 68001, вул. Промислова, 1 Одеської області, ЄДРПОУ 22489645, р/р 26009510321 у філії АКБ МТБ м. Іллічівська, МФО 388498) матеріальну шкоду в сумі 24490 (двадцять чотири тисячі чотириста девяносто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Госпрозрахункового підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод” матеріальну шкоду в сумі 41650 (сорок одна тисяча шістсот пятдесят) гривень 50 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження (проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) матеріальну шкоду в сумі 2225 (дві тисячі двісті двадцять пять) гривень 71 коп. та моральну шкоду в сумі 2550 (дві тисячі пятсот пятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження (проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) моральну шкоду в сумі 4 450 (чотири тисячі чотириста пятдесят) гривень.

Речові докази по справі автомобіль «Daewoo Nubira», державний номерний знак НОМЕР_3, повернути власникові Госпрозрахунковому підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „ЗАЗ”; автомобіль «ЗАЗ-1102», д.н.з. НОМЕР_2, повернути ОСОБА_5.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати, понесені на проведення автотехнічної експертизи, в сумі 658 грн. 88 коп. Вказані кошти направляти: одержувач платежу: НД ЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО 25574713, рахунок № 31250272210700 в ГУДКУ в Київській області, МФО 821018; призначення платежу: для зарахування НД ЕКЦ ГУ МВС України в Київській області за проведення експертизи та експертні дослідження, в тому числі ПДВ.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Суддя