Ухвала суду № 111875903, 29.06.2023, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6981/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, не одруженого, офіційно непрацевлаштованого, який фактично проживає в будинку, який розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 3221887801:03:129:0154, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, який притягувався до кримінальної відповідальності:

- 28.05.2021, направлено обвинувальний акт за ч. 3 ст. 289 КК України, до Оболонського районного суду м. Києва, рішення відсутнє,

про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, внесене у кримінальному провадженні № 12022100070001949 від 23.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернулася до суду з клопотанням, в якому просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України строком на 60 діб із збереженням раніше визначеної застави.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває кримінальному провадженні за №°12022100070001949 від 23.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, який має середню-спеціальну освіту, не одружений, який має двох дітей 2005 та 2018 року народження, офіційно непрацевлаштований, фактично проживає в будинку, який розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 3221887801:03:129:0154, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, який притягувався до кримінальної відповідальності:

28.05.2021, направлено обвинувальний акт за ч. 3 ст. 289 КК України, до Оболонського районного суду м. Києва, рішення відсутнє,

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням місці та часі, але не пізніше 23 вересня 2022 року, близько 03 години 30 хвилин, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , білого кольору, 2016 року випуску, який останній виявив за адресою: м Київ, пр. Правди, 31-А.

У зазначений вище день, час і місці, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , білого кольору, 2016 року випуску, вартістю 599 730, 00 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, діючи умисно, таємно, переконавшись, що за його неправомірними діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу замку дверей автомобіля, відчинив їх та проник до салону.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, ОСОБА_5 , перебуваючи у салоні автомобіля, сів на водійське сидіння та шляхом зламу замка запалення привів у дію двигун. В подальшому, поїхав від місця скоєння злочину до заздалегідь орендованого гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим незаконно вилучив транспортний засіб із володіння ОСОБА_7 , всупереч його волі.

Таким чином, ОСОБА_5 реалізував до кінця свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , білого кольору, 2016 року випуску, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 599 730, 00 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України

Обвинувачення обґрунтовано матеріалами кримінального провадження.

Вважає, що лише вказаний запобіжний захід здатний забезпечити нормальну процесуальну поведінку обвинуваченого, запобігти настанню ризиків згідно ст. 177 КПК України та розглянути направлений на адресу суду обвинувальний акт в розумні строки.

До даного висновку можна дійти, оскільки обвинувачення обґрунтовано підтверджується зібраними доказами, а також існують ризиків, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких обумовлює необхідність застосування саме такого запобіжного заходу, а саме:

Ураховуючи зазначені обставини, метою продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наступним ризикам передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що обвинувачений буде:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

може вчинити інше кримінальне правопорушення;

незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Наявність ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України обґрунтовується характером вчиненого ним кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними доказами в ході розслідування кримінального провадження.

Так, слід враховувати те, що обвинувачений ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити новий тяжкий або особливо тяжкий злочин, в тому числі і корисливий, оскільки скоєння кримінальних правопорушень обвинуваченим явно виражається у неповазі до суспільства.

На даний час ризики передбачені ст. 177 КПК України, які слідством заявлені під час застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не зменшились та існують обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна.

На той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 , може переховуватись від органу досудового розслідування та суду вказує те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, крім того останній, офіційно не працевлаштований, тому в разі обрання відносно підозрюваного, більш м`яких запобіжних заходів, вони нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду та не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Також на цей ризик впливає те, що на даний момент місце реєстрації на у підозрюваного відсутнє, останній не має міцних соціальних зв`язків, неодружений, тому більш м`які заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки.

На той факт, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується вказує те, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, однак належних висновків для себе не зробив та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.

На той факт, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків вказує те, що обвинувачений може чинити тиск на свідків, оскільки останні йому відомі, з метою зміни ними показів для уникнення кримінальної відповідальності. Показання свідків мають вирішальне значення для повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.

Ураховуючи викладене, з приводу можливості застосування інших альтернативних запобіжних заходів слід звернути увагу на наступне.

Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного тому, що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та іншим вищевказаним. З цієї ж позиції недостатнім є і застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

Більш м`які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, негативно впливати на розслідування кримінального провадження.

Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вищевказані ризики продовжують існувати та ніяким чином не зменшилися.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за вищевказаними підставами, вказавши, що ризики, за якими стосовно підозрюваного було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, є актуальними на теперішній час і жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може їм запобігти, досудове розслідування закінчено, обвинувальний акт перебуває в суді.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що порушено строк звернення до суду, клопотання не може розглядатися за межами строку досудового розслідування, обвинувачений має малолітню дитину, цивільну дружину.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

У провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12022100070001949, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.09.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням місці та часі, але не пізніше 23 вересня 2022 року, близько 03 години 30 хвилин, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , білого кольору, 2016 року випуску, який останній виявив за адресою: м Київ, пр. Правди, 31-А.

У зазначений вище день, час і місці, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , білого кольору, 2016 року випуску, вартістю 599 730, 00 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, діючи умисно, таємно, переконавшись, що за його неправомірними діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу замку дверей автомобіля, відчинив їх та проник до салону.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, ОСОБА_5 , перебуваючи у салоні автомобіля, сів на водійське сидіння та шляхом зламу замка запалення привів у дію двигун. В подальшому, поїхав від місця скоєння злочину до заздалегідь орендованого гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим незаконно вилучив транспортний засіб із володіння ОСОБА_7 , всупереч його волі.

Таким чином, ОСОБА_5 реалізував до кінця свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , білого кольору, 2016 року випуску, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 599 730, 00 грн.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 23.02.2023 задоволено клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , підозрюваному продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 23.03.2023 включно (справа № 758/1956/23).

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 21.03.2023 задоволено клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , продовжено строк досудового розслідування до 27.05.2023 включно (справа № 758/3062/23).

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22.03.2023 задоволено клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , підозрюваному продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 21.05.2023 включно (справа № 758/2950/23).

16.05.2023 обвинувальний акт направлено до Подільського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» № 2690-ІХ від 18.10.2022 унормовано питання застосування/продовження запобіжного заходу на стадії, коли обвинувальний акт надійшов до суду, але до початку підготовчого судового засідання закінчується строк дії запобіжного заходу, застосований до обвинуваченого, та це питання віднесено до повноважень слідчого судді.

Відповідно до нової редакції ч. 4 ст. 176 КПК України, яка набула чинності 06.11.2022 запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов`язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також оцінити чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя бере до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд крім дотримання процесуальних норм національного законодавства має перевірити обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У той же час, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи обґрунтованість підозри, суд не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

А відтак, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що досліджені в судовому засіданні додані до клопотання документи, на даний час, свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення «Єлоев проти України», «Фельдман проти України»).

Таким чином, зі спливом такого часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися і продовжують існувати та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інші кримінальні правопорушення; переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність об`єктивних обставин для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на необхідність ознайомлення сторони захисту та потерпілих з матеріалами досудового розслідування, а також для забезпечення виконання судом вимог ст. 314 КПК України - призначення та проведення підготовчого судового засідання.

Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, характеризуючі дані щодо особи підозрюваного. Вказане в сукупності свідчить про низький рівень правової свідомості підозрюваного, схильність до злочинної поведінки без явних для того мотивів. При цьому, аналізуючи дії підозрюваного, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що даний злочин характеризуються особливою суспільною небезпекою, що дає всі підстави вважати, що останній може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення у випадку застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні прокурором, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, тому продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

Так, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі обвинуваченого від органів досудового розслідування залишається актуальним, оскільки вивчення даних про особу підозрюваного встановлено, що він не перебуває в зареєстрованому шлюбі, утриманців не має, а тому, під важкістю відповідальності, підозрюваний, може переховуватись від органу досудового розслідування.

Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід звернути увагу на позицію Суду щодо скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії).

Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що існують певні ризики позапроцесуальної поведінки обвинуваченого.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 ..

Зазначене свідчить, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , характер та обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, слідчий суддя вважає, що є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений, під важкістю відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Тим самим, ризики, що були враховані при обранні підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням даних про особистість обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення, обставин його вчинення, характер вчиненого кримінального правопорушення, соціальну небезпечність, застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є неможливим.

Таким чином, клопотання прокурора є обґрунтованим, заснованим на законі, доводи прокурора знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, в зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що у органу досудового розслідування обґрунтовано виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , а відтак внесене клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, внесене у кримінальному провадженні № 12022100070001949 від 23.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України - задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 (шістдесят) днів, до 20.08.2023 року (включно), із збереженням раніше визначеної застави в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536 800 (п`ятсот тридцять шість вісімсот) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави: Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, при внесенні якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - звільнити.

У разі звільнення, при внесенні застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-з`являтися до Подільського районного суду м. Києва (залежно від стадії кримінального провадження) за першим викликом на визначені дату та час;

-не відлучатися з с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області без дозволу Подільського районного суду м. Києва;

-повідомляти про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження);

-заборонити спілкуватись зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності).

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Подільського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали скерувати слідчому Подільського УП ГУНП у м. Києві та начальнику Київського слідчого ізолятора - для виконання, прокурору та захиснику - для відома.

Копію ухвали вручити обвинуваченому.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали - до 20.08.2023 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений 23.06.2023 р. о 15 год. 00 хв.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1