Ухвала суду № 111856776, 28.06.2023, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/1835/22

№1-кп/229/331/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області ускладі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка Донецької області кримінальне провадження № 1-кп/229/331/2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України.

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому просив суд продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_5 термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 не зникли, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому існують реальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. При цьому, інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх зобов`язань. Також зазначає, що, згідно з ч.6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 114-2 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою. Просив клопотання задовольнити та продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 заперечували проти заявленого клопотання прокурора, зазначили, що ризики передбачені ст. 177 КПК України зменшились, були досліджені матеріали справи та допитані всі свідки.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.114-2 КК України, який відноситься доособливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу(ст.331 КПК України).

За нормамистатті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченийстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею177КПК України, встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

Між тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбаченихст. 177 КПК Україниі встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто, постановлення обвинувального Вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_5 суддя враховує: особу обвинуваченої, її вік, стан її здоров`я, те, що вона раніше не судима, має постійне місця проживання, має на утриманні особу похилого віку мати та неповнолітню дитину-доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1 , має стійкі соціальні зв`язки, її належну поведінку під час проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, тривалість перебування її під вартою.

В ході судового розгляду була допитана обвинувачена ОСОБА_5 , свідки, досліджені всі докази по справі.

Доводи сторони обвинувачення про те, що лише подальше тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою може убезпечити від настання ризиків, передбачених ст.177 КПК Українине можна вважати належно обґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються конкретними доказами.

Суд звертає увагу на те, що прокурором не надано жодного доказу того, що обвинувачена ОСОБА_5 впливала, або намагалася впливати на свідків по даному кримінальному провадженню, намагалась або мала намір переховуватися від суду та перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу. За виняткових обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право … визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. Попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку" (п.51).

Прокурором не було надано переконливих доказів щодо можливості обвинуваченої ОСОБА_5 переховуватися від суду, впливати на свідків, перешкоджати розгляду кримінального провадження, тому одна лише тяжкість скоєного злочину не може бути підставою для продовження відносно неї строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оцінюючи потреби судового слідства по даному кримінальному провадженню в контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, враховуючи вищезазначені обставини, суддя вважає за необхідне обрати запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Частинами 1, 2 ст.181 КПК України, визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваній, обвинуваченій залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином, на думку суду, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 під час судового розгляду кримінального провадження та забезпечить запобігання наявним ризикам встановлених у судовому засіданні.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.314 316, 331, 350 КПК, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 відмовити.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем її проживання: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, тобто з 28 червня 2023 року до 28 серпня 2023 року включно.

Покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1). Прибувати за кожним викликом до суду;

2). Цілодобово не залишати місце постійного проживання розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду;

3). Не відлучатись за межі м. Дружківка без дозволу суду;

4). В разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з території України;

5). Не відвідувати місця громадського харчування, бари, кафе, ресторани.

Контроль за поведінкою обвинуваченої ОСОБА_5 , яка буде знаходитись під цілодобовим домашнім арештом, покласти на працівників ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.

Строк дії ухвали з 28 червня 2023 року до 28 серпня 2023 року включно.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_5 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати засоби контролю.

Обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити з під варти негайно.

По кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 оголосити перерву до 16 серпня 2023 року до 13:00 години.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду складено 28 червня 2023 року.

Суддя Дружківського міського суду

Донецької області: ОСОБА_1