Рішення № 11185061, 02.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 рокуСправа №05/1639

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: Глущенка О.С. - за довіреністю;

від третьої особи: не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 петрівни

до виконавчого комітету Черкаської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунального підприємства "Черкаське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації"

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 (далі за текстом позивач) заявлено позов до виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі за текстом відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунального підприємства "Черкаське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на самочинно збудоване одноповерхове нежитлове приміщення, що знаходиться на земельній ділянці по вул. Піонерській біля перехрестя з бульваром Шевченка у м. Черкаси, загальною площею 33,4 кв.м. та складається з: кафе - 14,9 кв.м., кабінету - 7,6 кв.м., диспетчерської - 7,4 кв.м., санвузла - 3,5 кв.м.

Представник третьої особи у судове засідання не з"явився.

Представник позивача позов у судовому засіданні пдтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов суду не надав. Представник відповідача у судовому засіданні не заперечив проти задоволення позову, просить прийняти рішення на розсуд суду.

Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.

Рішенням Черкаської міської ради від 28.12.2005 № 8-956 позивачеві погоджено місцерозташування тимчасової проміжної зупинки транспортних засобів загального користування, виконуючих автопасажирські перевезення міжміського сполучення автобусами особливо малого класу, по вул. Піонерській, біля перехрестя з бульваром Шевченка за умов виконання висновків відділу екології та раціонального природокористування, археологічної інспекції, управління культури Черкаської обласної державної адміністрації, управління містобудування та архітектури міськвиконкому. А також позивачу надано дозвіл на розробку проекту відведення вищевказаної земельної ділянки під розташування зазначеної тимчасової проміжної зупинки.

Рішенням Черкаської міської ради від 24.03.2006 №9-357 затверджено проект відведення позивачу земельної ділянки за вищевказаною адресою та надано останній земельну ділянку площею 280 кв.м. в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду) під тимчасову проміжну зупинку транспортних засобів загального користування, виконуючих автопасажирські перевезення міського сполучення автобусами особливо малого класу.

На підставі цього ж рішення 06.04.2006 між Черкаською міською радою та позивачем укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 49 років.

Актом приймання-передачі від 06.04.2006 земельна ділянка передана в користування позивачу.

Як випливає з п.1.1 договору оренди, земельна ділянка надана під тимчасову проміжну зупинку транспортних засобів загального користування, виконуючих автопасажирські перевезення міського сполучення автобусами особливо малого класу. На даний час договір оренди є чинним.

Позивач звернулась до приватного підприємства ВКФ », яке має ліцензію № 041120 для виготовлення проекта нежитлового приміщення на зупинці.

Будівництво нежитлового приміщення погоджено з управлінням планування та архітектури, ВАТ «Черкасигаз», КП «Водоканал», Черкаською електромережею, ВАТ «Укртелеком», КПТМ «Черкаситеплокомуненерго».

Відповідно до проекту на земельній ділянці побудовано одноповерхове нежитлове приміщення, але з відступленням розмірів приміщення у сторону зменшення. Тобто, приміщення зали-кафе площею 14,9 кв.м., кабінет - 7,6 кв.м., санвузол -3,5 кв.м., диспетчерська - 7,4 кв.м. Згідно з висновком № 409-БТ Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 12.05.2010, об»ємно-планувальні рішення та конструктивні елементи, інженерні мережі одноповерхової нежитлової будівлі відповідають діючим будівельним нормам України.

07.06.2010 третьою особою виготовлено інвентаризаційну справу на вищевказане одноповерхове нежитлове приміщення.

Листом від 10.06.2010 № 308-3 позивачеві відмовлено у підготовці проекту рішення про оформлення права власності з тих підстав, що це є самочинним будівництвом, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно з ч.1, 2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Позивач збудував без належно затвердженого проекту об"єкт нерухомості, на який просить визнати право власності, тому будівництво вказаного об"єкта є самочинним, а тому позивач може набути право власності на вказаний об"єкт нерухомості у судовому порядку.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Будівництво одноповерхової нежитлової будівлі здійснено відповідно до рішення Черкаської міської ради від 24.03.2006 № 9-357, яким земельна ділянка надана в оренду під тимчасову проміжну зупинку транспортних засобів загального користування, виконуючих автопасажирські перевезення міжміського сполучення автобусами особливо малого класу, що також зазначено в договорі оренди земельної ділянки від 06.04.2006. Здійснення автопасажирських міжміських перевезень неможливе без забезпечення пасажирів місцем очікування, наявності диспетчерської, каси, а також створення для пасажирів необхідних санітарних умов.

Позивач здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці, яка надана йому у користування на 49 років з цільовим призначенням для використання під розташування тимчасової проміжної зупинки транспортних засобів загального користування, виконуючих автопасажирські перевезення міжміського сполучення автобусами особливо малого класу.

Приміщення побудовано з дотриманням усіх технічних умов, передбачених проектом, що підтверджується висновком Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 12.05.2010.

Побудовані приміщення не погіршують архітектурний вигляд, не порушують права інших осіб.

Згідно з ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Суд вважає необхідним судові витрати покласти на позивача, як на особу, з вини якої виник спір.

При зверненні до суду позивачем сплачено 85 грн. державного мита.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. державне мито за позовом майнового характеру, а саме: про визнання права власності, сплачується у розмірі 1 % від вартості майна. Відповідно до висновку про вартість майна від 13.08.2010 № 08-12, наданого позивачем, вартість майна становить 254608,00 грн.

Таким чином, позивач повинен був сплатити 2546,08 грн. Сплачено 85грн. Недоплата становить 2461,08 грн. Вказана сума підлягає достягнення з позивача в доход державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на самочинно збудоване одноповерхове нежитлове приміщення, що знаходиться на земельній ділянці по вул. Піонерській біля перехрестя з бульваром Шевченка у м. Черкаси, загальною площею 33,4 кв.м. та складається з: кафе - 14,9 кв.м., кабінету - 7,6 кв.м., диспетчерської - 7,4 кв.м., санвузла - 3,5 кв.м.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в доход державного бюджету, в доход державного бюджету на рахунок № 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, отримувач УДК в м. Черкаси, код 22809222, через ДПІ у м.Черкаси - 2461,08 грн. державного мита.

Суддя В.А.Швидкий