Рішення № 111848979, 26.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8973/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просить суд:

1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2018 р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, протиправною;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 28215,00 грн за період з 01.01.2018 р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка визначається відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159.

Ухвалою від 27.04.2023 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у грудні 2019 року, на виконання рішення суду від 11.12.2019 у справі №540/1717/19 Головним управлінням ПФУ в Херсонській області проведено з 01.01.2018 перерахунок його пенсії в межах резолютивної частини, та здійснено нарахування недоплаченої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в сумі 28215,00 грн. Вказує, що 30.03.2023 отримав повідомлення № 2434-1954/Є-02/8-2100/23 через веб-портал, згідно якого відповідач роз`яснив, що на виконання рішення суду від 11.12.2019 позивачу виплачена через картковий рахунок Ощадбанк вся сума заборгованості 28215,00 грн (в січні 2020 р. зараховані кошти в сумі 955,67 грн., та в листопаді 2022 р. - 27259,33 грн.), однак відповідач зазначив, що у позивача відсутнє право на компенсацію втрати частини доходів, оскільки резолютивна частина рішення суду від 11.12.2019 у справі №540/1717/19 не містить зобов`язання щодо компенсації втрати частини доходів. Зазначає, що позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача здійснити нарахування та виплату компенсацію втрати частини доходів.

Ухвалу від 27.06.2023 відповідачем отримано в електронному кабінеті в системі «Електронний суд» 28.04.2023 (27.04.2023 о 22:17 доставлено до електронного кабінету).

Однак, відзив на позов до суду від відповідача станом на дату прийняття даного рішення не надійшов.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.

Відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №540/1717/19: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задоволено частково; рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року із застосуванням норми, що визначає основний розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення, яка діяла на момент призначення йому пенсії, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на момент призначення пенсії), а саме - 90% основного розміру пенсії від грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні іншої частини адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вказаною постановою зокрема встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Державної кримінально-виконавчої служби, перебуває на обліку в ГУ УПФУ в Херсонській області, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та що йому з 11.10.2008 року призначена пенсія за вислугу років відповідно матеріалів пенсійної справи 2106001068. Основний розмір пенсії складає 90% грошового забезпечення.

Як зазначено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області в листі від 19.07.2021 №4654-4141/Є-03/8-2100/21 (а.с.16) та вбачається з випивки по картковому рахунку (а.с.10-11), що у грудні 2019 року на виконання рішення у справі №540/1717/19 Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії позивача у межах покладених зобов`язань. Сума доплати по перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 склала 28215,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із зверненням, у відповідь на яке отримав лист від 30.03.2023 №2434-1954/Є-02/8-2100/23 (а.с.17), в якому зазначено: «…У грудні 2019 року, на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі № 540/1717/19 Головним управлінням проведено з 01.01.2018 перерахунок Вашої пенсії в межах резолютивної частини, та здійснено нарахування коштів за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в сумі 28215,00 грн.

В січні 2020 року на Ваш банківський рахунок відкритий в АТ Ощадбанк за додатковою відомістю були зараховані кошти в сумі 955,67 грн., доплата по перерахунку на виконання рішення суду № 540/1717/19 за період 12.12.2019 по 31.12.2019.

В листопаді 2022 року на Ваш банківський рахунок відкритий в АТ Ощадбанк за додатковою відомістю були зараховані кошти в сумі 27259,33 грн., виплата заборгованості по судовому рішенню № 540/1717/19.

Отже, загальна сума виплати склала: 955,67 + 27259,33 = 28215,00 грн.

… Крім того, резолютивна частина рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №540/1717/19 не містить зобов`язання щодо компенсації втрати частини доходів.

Отже, право на компенсацію втрати частини доходів відсутнє».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з п. 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Тобто, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядком № 159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду від 03.07.2018 року у справі № 521/940/17, від 05.10.2018 у справі №162/787/16-а, від 04.03.2020 у справі №219/11809/15-а, від 11.12.2020 у справі 200/10820/19-а, від 11.05.2023 у справі №460/786/20а згідно п.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що виплата позивачу 28215,00 пенсії на виконання судового рішення по справі №540/1717/19 відбулась лише 03.01.2020 (у сумі 955,67 грн) та 09.11.2022 (у сумі 27259,33 грн).

Отже, відповідачем допущено порушення встановленого строку виплати пенсії, а тому у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу (пенсії) за спірний період.

Нарахування та виплата позивачу пенсії відбулись на виконання судового рішення за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019, що сторонами не заперечується. Несвоєчасне нарахування та виплата сум відбулось з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, та носило триваючий характер. Тобто, належні позивачу з 2018 року кошти виплачені останньому у повному розмірі лише в листопаді 2022 року.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»). «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач, не нарахувавши та виплативши позивачу суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат та зазначивши позивачу у листі від 30.03.2023 про відсутність у нього права на таку компенсацію, діяв неправомірно, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України шляхом:

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 28215,00 грн.;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01.01.2018 по 03.01.2020 у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 955,67 грн та за період з 01.01.2018 по 09.11.2022, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 27259,33 грн.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 1073,60 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь позивача судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 10, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 28215,00 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01.01.2018 по 03.01.2020 у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 955,67 грн та за період з 01.01.2018 по 09.11.2022, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 27259,33 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.28 Армії, 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057).

Суддя О.А. Вовченко