Рішення № 11184658, 10.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/20310.06.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднані системи зв’язку"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Плюс"

про стягнення 11 845,29 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

Від позивача Кукла Г.М. за довіреністю б/н від 26.04.2010р.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 8000,00 грн. заборгованості за договором підряду № ТС-05-08 на технічне обслуговування та ремонт диспетчерських систем від 02.01.2008р. та 449,10 грн. трьох відсотків річних, 3396,19 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2010р. порушено провадження у справі № 8/203, розгляд справи призначений на 29.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2010р. продовжено строк розгляду справи та відкладений розгляд справи на 10.06.2010р. у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням сторонами усіх витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з щорічною відпусткою юрисконсульта.

У судове засідання, призначене на 10.06.2010р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в розмірі 11845,29 грн., просив суд позов задовольнити їх повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

02.01.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Об’єднані системи зв’язку" (надалі –підрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловик-Плюс" (надалі –замовник) уклали договір підряду №ТС 05-08 на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту диспетчерського обладнання (надалі– договір).

Згідно п.1.1 договору, замовник передає, а підрядник приймає на себе обов’язки щодо організації та виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання і систем диспетчерського зв’язку.

Відповідно до п. 1.3 договору загальна вартість робіт за договором складає 3704,36 грн. в т.ч. ПДВ на місяць.

Сторони погодили, що замовник щомісячно проводить оплату за виконання регламентних робіт в розмірі договірної місячної ціни; після підписання замовником акту приймання виконаних робіт він зобов’язаний в п’ятиденний термін перерахувати підряднику вартість технічного обслуговування і ремонту обладнання і систем диспетчерського зв’язку (п.5.1, 5.2 договору).

Підрядник зобов’язаний складати акти виконаних робіт та надавати замовнику графіки проведення технічного огляду обладнання диспетчерських систем (п.3.1.8 договору).

Замовник зобов’язаний забезпечувати своєчасне приймання та оплату робіт по технічному обслуговуванню диспетчерських систем (п.3.2.1 договору).

Сторонами за договором були підписані акти приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню систем диспетчеризації, а саме: №3 за січень 2008р. на суму 3704,36 грн., №13 за лютий 2008р. на суму 3704,36 грн., №23 за березень 2008/р. на суму 3704,36 грн., всього на загальну суму 11113,08 грн., які свідчить про повне виконання підрядником робіт та прийняття їх замовником без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Таким чином, позивач виконав власні зобов’язання належним чином.

Позивач направив відповідачу претензію №77-08 від 22.12.2008р. щодо сплати суми заборгованості за договором.

Відповідач в свою чергу власні зобов’язання не виконав належним чином, за виконані позивачем роботи в повному обсязі не розрахувався, а саме сплатив позивачу за виконані роботи суму 3113,08 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 8000,00 грн. (11113,08 грн.- 3113,08 грн.).

Відповідача направив позивачу лист №72 від 21.02.2008р., в якому повідомив, що в зв’язку з Тим, що коштів на сплату робіт за технічне обслуговування та ремонт диспетчерського обладнання не достатньо, та просив договір вважати розірваним з 01.04.2008р.

Та згідно п.7.1.3 договору у випадку розірвання договору, замовник зобов’язується виплатити всю суму боргу за технічне обслуговування та ремонт ОДС в місячний термін після письмового попередження про розірвання договору.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк, відповідач розрахунки з позивачем не провів.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 8000,00 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8000,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 449,10 грн. трьох відсотків річних, 3396,19 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача за виконані позивачем роботи виникло між позивачем і відповідачем на підставі договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних позивачем робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 449,10 грн. зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 449,10 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в розмірі 3396,19 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача при задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 15, 525, 530, 546, 549, 611, 612, 625 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 32, 33, 34, 42, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Плюс" (03028, м. Київ, вул. Малокитаївська, 7-А; код 32374917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднані системи зв’язку" (03164, м. Київ, вул. Клавдіївська, 23/15, кв. 5; код 34295958) 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 3396 (три тисячі триста дев’яносто шість) грн. 19 коп. пені, 449 (чотириста сорок дев’ять) грн. 10 коп. трьох відсотків річних, 118 (сто вісімнадцять) грн. 45 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяВ.С. Катрич