Рішення № 11184527, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/36306.09.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Аплінк”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Муравей-принт менеджер”

Простягнення 3 039,64 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаПлемянник О.М.–представник за довіреністю від 10.02.2010 р.

Від відповідача не з’явився

06.09.2010 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аплінк" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Муравей-принт менеджер" 2400,00 грн. заборгованості з оплати наданих абонентських послуг за договором № 214/02/09 від 13.02.2009 р., 639,64 грн. пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/363 від 11.08.2010 р., яку призначено до розгляду на 06.09.2010 р.

У судове засідання, призначене на 06.09.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час розгляд спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість, що складається з наданих, але не оплачених абонентських послуг.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.02.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Аплінк” в якості виконавця та Товариством з обмеженою відповідальністю “Муравей-принт менеджер” в якості замовника було укладено договір про надання абонентських послуг (надалі —договір), за умовами якого виконавець надає замовнику, а замовник приймає і оплачує послуги системного адміністрування персональних комп’ютерів.

Відповідно до п. 1.1 договору послуги надаються виконавцем для вирішення таких задач: виявлення та усунення несправностей в програмному забезпеченні комп’ютерів замовника, крім випадків, коли таке програмне забезпечення працює некоректно з вини виробника програмного забезпечення; встановлення та/або налагодження наданого замовником програмного забезпечення на комп’ютери замовника та його подальше налагодження; консультування замовника з питань роботи комп’ютерами замовника; додаткова комплектація комп’ютерів замовника комплектуючими, що надаються замовником.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивачем на виконання договору були надані відповідачеві абонентські послуги, що підтверджується підписаними актами виконаних робіт від 30.04.2009 р. № ОУ-0000493 та від 31.05.2009 р. № ОУ-0000635 на загальну суму 2400,00 грн.

Зауважень та претензій щодо наданих послуг з боку відповідача не надходило.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата замовником послуг здійснюється в національній валюті на підставі рахунків, виставлених виконавцем.

Згідно п. 2.2.1 договору моментом виникнення зобов’язань замовника вважається дата виставлення рахунка.

Відповідач надані послуги за квітень-травень 2009 р. не оплатив.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Позивач 10.06.2009 р. та 14.09.2009 р. направляв відповідачу претензії з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач відповіді на претензії не надав, заборгованість не погасив.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом позивачем було надано абонентські послуги на суму 2 400,00 грн., але відповідач зазначені послуги не оплатив, чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 2 400,00 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 2 400,00 грн. за договором про надання абонентських послуг № 214/02/09 від 13.02.2009 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 639,64 грн. пені.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У ст. 611 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 5.3 договору невиконання замовником зобов’язань, передбачених п. п. 3.1, 3.2 протягом п’яти днів з моменту виникнення зобов’язання, є підставою для стягнення виконавцем пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на період оплати, за кожний день затримки платежу, але не більше ніж за півроку, або дня зупинення виконання зобов’язань за цим договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Зважаючи на вищевикладені положення законодавства та умови договору сторін, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені видаються такими, що заявлені правомірно. Відповідно до уточненого розрахунку, проведеного судом, розмір пені за період прострочення оплати та з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України становить 269,95 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати покладенню на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Муравей-принт менеджер" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, оф. 1, ідентифікаційний код 35467988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аплінк" (04070, м. Київ, вул. Межигірська, 78, ідентифікаційний номер 33639067) 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. основного боргу, 269 (двісті шістдесят дев’ять) грн. 95 коп. пені, 89 (вісімдесят дев’ять) грн. 59 коп. державного мита та 207 (двісті сім) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 10.09.2010 р.