Рішення № 11184096, 07.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.10 р. Справа № 2/182

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Єффект” м. Донецьк

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк

про стягнення 32800,55грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Резніченко О.В. за довір.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Єффект” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Донецьк про стягнення 32800,55грн., з яких 20500,22грн. сума основного боргу, 12300,13грн. штрафні санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № 75 від 01.01.2010р., видаткові накладні. Як на правові підстави позову посилається на ст. 612, 623, 624, 625 ЦК України.

Позивачем до початку розгляду справи по суті надано в порядку ст. 22 ГПК України надано клопотання, де останній у звязку з припущеною арифметичною помилкою, змінює позовні вимоги та просить вважати сумою боргу 20500,35грн., сумою штрафних санкцій 12300,21грн. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомлення про вручення поштового відправлення.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обовязку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єффект» «АлкоМир» (Постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір поставки № 75.

За цим договором Постачальник зобовязується передати Покупцю товар в асортименті, кількості та по ціні, визначеній в накладній, що є невідємними частинами договору, а Покупець зобовязується прийняти цей товар та уплатити за нього грошову суму (ціну) на умовах даного договору.

Пунктом 1.2. договору визначено, що право власності на товар переходить з моменту підписання Покупцем накладної, що свідчить про передачу товару.

Відповідно до п. 2.1. договору поставка товару здійснюється Постачальником за попередньою заявкою Покупця, в якій визначається детальний асортимент та кількість товару, строк поставки партії та загальну вартість партії товару.

Згідно п. 4.1. договору грошові кошти за поставлений товар перераховуються в національній валюті України на банківський рахунок Донецької філії ВАТ „Єффект” „Алкомир”, вказаний в розділі 12 в продовж чотирнадцяти календарних днів після підписання накладної Покупець.

Пунктом 10.1. договору встановлений строк дії договору з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Як видно з матеріалів справи позивачем в виконання умов договору за видатковими накладними № АМ-76374-БНН від 01ю.04.2010р., № АМ-94694-БНН від 20.04.2010р. та № АМ-1207872-БНН від 12.05.2010р. було поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 23005,57грн.

Вказаний товар було отримано відповідачем про що свідчать відмітки про отриманні наявні в видаткових накладних.

Як видно з матеріалів справи відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 2505,04грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 20500,53грн.

З приводу неоплати отриманого товару позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 013/239 від 25.06.2010р., з вимогою погасити заборгованість, яка отримана відповідачем 29.06.2010р.

У відповіді на претензію відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає та зобовязується погасити заборгованість в продовж липня 2010р.

Проте, як вказує позивач відповідач заборгованість в розмірі 20500,53грн. на протязі липня 2010р. не погасив, у звязку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення вказаної заборгованості.

Вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Як вбачається з п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобовязань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 20500,35грн. суду не представив, заявлені вимоги не спростував у звязку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 12300,21грн. на підставі п. 7.3. договору, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 7.3. договору в разі неоплати поставленого товару більше 15 календарних днів понад строк, встановлений в п. 4.1 договору, Покупець оплачує постачальнику штраф в розмірі 30% від суми заборгованості. В разі неоплати поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів понад строку, встановленого п. 4.1. договору, Покупець оплачує постачальнику штраф в розмірі 60% від суми заборгованості.

У відповідності до п.2 ст.20 Господарського кодексу кожен субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються шляхом застосування штрафних санкцій.

Статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Тобто, як видно з матеріалів справи відповідачем прострочено оплати отриманого товару більше ніж на 30 календарних днів понад строку, встановленого п. 4.1. договору, у звязку з чим позивачем правомірно нараховано штраф в розмірі 60% від суми заборгованості, що складає 12300,21грн., у звязку з чим заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобовязань за договором, суд вважає, вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні відповідно до ст.. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Єффект” м. Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 32800,56грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 п/р НОМЕР_2 МФО 334635, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Єффект” (83121, м. Донецьк, вул. Собінова, 2-б, МФО 335076, ЄДРПОУ 22016013) заборгованість в розмірі 20500,35грн., штраф в розмірі 12300,21грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 328,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя