Рішення № 11183930, 14.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.10 р.                     Справа № 4/207                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Лактіонов Р.В – довіреність від 01.01.2009р.,

від відповідача – не явився,

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика”

м. Костянтинівка

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен” м. Донецьк

про стягнення 19576,40грн. заборгованості, інфляції, 3%річних

в с т а н о в и в :

          Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 19576,40грн., з яких: 17100,01грн. – заборгованість, за товар, як зазначає позивач в позові, поставлений за період з 22.01.2009р. по 08.09.2009р., а накладні надані за інший період з 05.11.2007р. по 30.07.2008р., 1846,80грн. – інфляція за період з квітня 2009р. по березень 2010р., 629,59грн. - 3%річних за період з 16.04.2010р. по 09.07.2010р.

          В підтвердження позову позивач посилається на усну угоду, по які відповідач одержав від позивача товар за наступними накладними: №3192 від 05.11.2007р. на суму 2840,75грн., №3315 від 16.11.2007р. на суму 4007,25грн., №3653 від 18.12.2007р. на суму 5970,00грн., №3673 від 19.12.2007р. на суму 158,00грн., №3734 від 25.12.2007р. на суму 1580,00грн., №565 від 05.03.2008р. на суму 1045,80грн., №566 від 05.03.2008р. на суму 507,50грн., №580 від 06.03.2008р. на суму 632,00грн., №642 від 12.03.2008р. на суму 3181,72грн., №643 від 14.03.2008р. на суму 290,00грн., №649 від 14.03.2008р. на суму 133,57грн., №710 від 19.03.2008р. на суму 1336,60грн., №1213 від 07.05.2008р. на суму 3771,12грн., №1214 від 07.05.2008р. на суму 337,50грн., №1401 від 26.05.2008р. на суму 1627,40грн., №1517 від 06.06.2008р. на суму 4604,09грн., №1618 від 19.06.2008р. на суму 4860,77грн., №1619 від 19.06.2008р. на суму 2870,18грн., №1400 від 26.05.2008р. на суму 5498,82грн., №1810 від 04.07.2008р. на суму 3820,37грн., №1811 від 04.07.2008р. на суму 4212,52грн., №1999 від 24.07.2008р. на суму 5506,70грн., №2000 від 24.07.2008р. на суму 1857,74грн., №2041 від 30.07.2008р. на суму 3268,40грн., лист-вимогу №686 від 08.09.2009р., який направлений відповідачу 09.09.2009р., акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств.

          Позивач до початку розгляду справи змінив предмет позову, а саме, просить вважати строк поставки товару відповідачу за період з 05.11.2007р. по 30.07.2008р. за усною угодою, який частково сплачений відповідачем, після чого залишилась несплаченою сума боргу в розмірі 17900,01грн., з якою відповідач погодився, підписавши акт звірки від 01.04.2009р.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

2

Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Крім цього, судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора, так і ухвали суду були направлені боржнику - стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за адресою, вказаною у довідці серії АД № 493356 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір за достатністю документів без явки представника відповідача та відсутності відзиву на позов на підставі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що предметом спору є неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання за поставлений за усною угодою по конкретним накладним, але несплачений в повному обсязі товар.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям “угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договори можуть укладатись в усній або в письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

У відповідності з вимогами статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За статтею 180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є предмет, ціна, та строк дії договору.

У відповідності з вимогами частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

З документів, наданих сторонами вбачається, що сторони дійшли згоди про здійснення певних дій, направлених на виникнення господарських зобов’язань, за якими позивач зобов’язався поставити товар, а відповідач – прийняти та оплатити його.

Із взаємодій сторін, суд встановив, що вони направлені на виконання окремих зобов’язань і спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Доведений факт поставки позивачем товару і прийняття його відповідачем за наступними накладними: №3192 від 05.11.2007р. на суму 2840,75грн., №3315 від 16.11.2007р. на суму 4007,25грн., №3653 від 18.12.2007р. на суму 5970,00грн., №3673 від 19.12.2007р. на суму 158,00грн., №3734 від 25.12.2007р. на суму 1580,00грн., №565 від 05.03.2008р. на суму 1045,80грн., №566 від 05.03.2008р. на суму 507,50грн., №580 від 06.03.2008р. на суму 632,00грн., №642 від 12.03.2008р. на суму 3181,72грн., №643 від 14.03.2008р. на суму 290,00грн., №649 від 14.03.2008р. на суму 133,57грн., №710 від 19.03.2008р. на суму 1336,60грн., №1213 від 07.05.2008р. на суму 3771,12грн., №1214 від 07.05.2008р. на суму 337,50грн., №1401 від 26.05.2008р. на суму 1627,40грн., №1517 від 06.06.2008р. на суму 4604,09грн., №1618 від 19.06.2008р. на суму 4860,77грн., №1619 від 19.06.2008р. на суму 2870,18грн., №1400 від 26.05.2008р. на суму 5498,82грн., №1810 від 04.07.2008р. на суму 3820,37грн., №1811 від 04.07.2008р. на суму 4212,52грн., №1999 від 24.07.2008р. на суму 5506,70грн., №2000 від 24.07.2008р. на суму 1857,74грн., №2041 від 30.07.2008р. на суму 3268,40грн., всього на загальну суму 68683,24грн.

Відповідач повернув товар на суму 639,27грн., що підтверджується накладною 05.03.2008р. по накладній № 581 і перерахував кошти на рахунок позивача в сумі 50943,96грн., що підтверджується витягами з банківських рахунків, після чого у залишився несплаченим товар на суму 17100,01грн., що підтвердив актом звірки, підписаним директором підприємства.

3

На підставі ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийнятття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або іншими актами цивільного законодавства не встанволений інший строк оплати товару.

Оскільки доведено, що у відповідача залишився товар, прийнятий від позивача і несплачений до наступного часу на суму 17100,01грн., господарський суд задовольняє вимогу позову в частині стягнення заборгованості.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги.

Позивач звернувся з вимогою до боржника про перерахування йому за поставлений і несплачений товар суми боргу – 17100,01грн., що підтверджує лист-вимога № 686 від 08.09.2009р., на яку не відреагував боржник.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Враховуючи несвоєчасну сплату відповідачем коштів за отриманий товар, позивач просить стягнути, крім суми заборгованості, 1846,80грн. інфляції за період з квітня 2009р. по березень 2010р., 629,59грн. 3%річних за період з 16.04.2010р. по 09.07.2010р.

Господарський суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, задовольняє вимоги частково в наступних розмірах: інфляційні в сумі 1322,25грн., 3%річних в сумі 411,81грн. з урахування термінів направлення позивачем відповідачу вимоги про оплату боргу.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.202,530,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175,179-181,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика” м. Костянтинівка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен” м. Донецьк про стягнення 17100,01грн. заборгованості, інфляції, 3%річних частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Айсмен” м. Донецьк-83000, вул. Савченка, буд. 10, кв. 5 9фактична адреса: 83000, вул. Університетська, 96), ЄДРПОУ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика” м. Костянтинівка-85100, вул. Шмідта, 48 (фактична адреса: 84293, м. Дружківка, с. Олексієво-Дружківка, вул. Ілліча, 117 „а”), ЄДРПОУ 31754195 заборгованість в сумі 17100,01грн., інфляційні витрати в сумі 1322,25грн., 3%річних в сумі 411,81грн., 188,34грн. державного мита та 227,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 14.09.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 4прим.:

1-до справи,

1-позивачу,

2-відповідачу