Ухвала суду № 111832475, 26.06.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.06.2023Справа № 910/4437/22

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ"

на дії приватного виконавця

у справі № 910/4437/22

За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ ЛТД"

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ" відповідача-3: ОСОБА_1

про стягнення 22 872 339,10 грн

Суддя Гумега О.В.

секретар судового засідання Ратківська А.Р.

Представники:

від скаржника (боржника, відповідача-2): не з`явився

від стягувача (позивача): Панас В.С.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-3: Парчевський В.І.

від суб`єкта оскарження: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/4437/22 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ ЛТД" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ" (відповідач-2), ОСОБА_1 (відповідач-3) з вимогами про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за Кредитним договором про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії № 352/2021/РівнОД-КБ-НВКЛ від 23.04.2021 у загальному розмірі 22 872 339,10 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відпоідачів-1, 2, 3 на користь позивача суму основного боргу у розмірі 21 862 371,53 грн, суму збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту і процентів у розмірі 584 908,23 грн; суму заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту і процентів (3% річних) у розмірі 153 357,57 грн; суму заборгованості за процентами від суми простроченої фактичної заборгованості за сумою кредиту (подія припинення) у розмірі 261 638,74 грн. Стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 114 315,95 грн судового збору. Стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 114 315,95 грн судового збору. Стягнуто з відповідача-3 на користь позивача 114 315,95 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі №910/4437/22 з доданими до неї матеріалами.

08.05.2023 Господарським судом міста Києва, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі № 910/4437/22, з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 про повернення апеляційної скарги у справі № 910/4437/22, видано накази.

31.05.2023 через відділ діловодства суду відповідачем-2 (ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ") подано скаргу на дії приватного виконавця від 31.05.2023.

31.05.2023 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшла скарга на дії приватного виконавця від 24.05.2023, направлена до суду засобами поштового зв`язку 29.05.2023.

Подані відповідачем-2 скарги на дії приватного виконавця від 24.05.2023 та від 31.05.2023 аналогічні за змістом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ" скаргу на дії приватного виконавця від 24.05.2023 та скаргу на дії приватного виконавця від 31.05.2023 у справі № 910/4437/22 - без розгляду.

15.06.2023 через відділ діловодства суду відповідачем-2 (далі також - скаржник) подано скаргу на дії приватного виконавця від 14.06.2023, відповідно до якої скаржник просить суд: 1) поновити ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ" строк на подачу скарги на дії приватного виконавця; 2) визнати незаконною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 71808554 від 13.05.2023, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП 71808554 від 13.05.2023, постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП 71808554 від 13.05.2023, постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП 71808554 від 13.05.2023, постанову про арешт майна боржника ВП 71808554 від 13.05.2023, постанову про арешт коштів боржника ВП 71808554 від 13.05.2023 (далі - скарга від 14.06.2023).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 задоволено клопотання ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ" та поновлено строк на подання ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ" скарги на дії приватного виконавця у справі № 910/4437/23. Призначено розгляд скарги ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ" на дії приватного виконавця у справі № 910/4437/23 у судовому засіданні 26.06.2023 о 11:20 год.

У судове засідання, призначене на 26.06.2023, з`явилися представники стягувача (позивача) та відповідача-3.

Представники скаржника (боржника), відповідача-1 та приватний виконавець Павлюк Назар Васильович в судове засідання, призначене на 26.06.2023, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце цього засідання були повідомлені.

У судовому засіданні, призначеному на 26.06.2023, здійснювався розгляд заяви про відкладення судового засідання, яку представник відповідача-3 заявив під час судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відхилення заяви про відкладення судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Представник відповідача-3 в судовому засіданні 26.06.2023 повністю підтримав скаргу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ".

Представник стягувача (позивача) в судовому засіданні 26.06.2023 проти задоволення скарги ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ" заперечував з огляду на безпідставність даної скарги.

Розглянувши скаргу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ", заслухавши пояснення представника відповідача-3 та стягувача (позивача), всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ" (скаржник) звернулось до суду зі скаргою на дії приватного виконавця у виконавчому провадженні № 71808554, яким виконується рішення у справі № 910/4437/22 у порядку ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - скарга), відповідно до якої просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2023 року у виконавчому провадженні № 71808554, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №71808554 від 13.05.2023 року, постанову про стягнення з боржника основної винагороди № 71808554 від 13.05.2023 року, постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 71808554 від 13.05.2023 року, постанову про арешт майна боржника № 71808554 від 13.05.2023 року, постанову про арешт коштів боржника № 71808554 від 13.05.2023 року.

В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначив, що виконавцем всупереч нормам діючого законодавства прийнято оскаржувані постанови у неробочий день - 13.05.2023 (субота).

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 статті 341 ГПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її права. Згідно частини 2 наведеної статті ГПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Зокрема, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Павлюком Назаром Васильовичем (далі - приватний виконавець) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2023 року у виконавчому провадженні № 71808554; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №71808554 від 13.05.2023 року; постанову про стягнення з боржника основної винагороди № 71808554 від 13.05.2023 року; постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 71808554 від 13.05.2023 року; постанову про арешт майна боржника № 71808554 від 13.05.2023 року; постанову про арешт коштів боржника № 71808554 від 15.05.2023 року (далі - оскаржувані постанови).

Положеннями п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваних постанов) (далі - Закон України "Про виконавче провадження") виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (ч. 1).

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом (ч. 2).

Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій. Також визначено, що за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. При цьому встановлено що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника (ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії проводяться виконавцем у робочі дні, не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається виконавцем (ч. 1)

Виконавчі дії в неробочі та святкові дні, встановлені законом, проводяться у час, передбачений частиною першою цієї статті, у разі якщо зволікання неможливе або якщо такі дії не можуть бути проведені в інші дні з вини боржника (ч. 2).

Зважаючи на наведене, твердження скаржника у скарзі про те, що оскаржувані постанови прийняті у неробочий день, а тому приватний виконавець діяв всупереч нормам діючого законодавства, відхиляються судом як безпідставні та необґрунтовані.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови прийняті приватним виконавцем відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право скаржника (боржника) не було порушено.

Натомість скаржником не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76,77 ГПК незаконність дій приватного виконавця при прийнятті оскаржуваних постанов.

Відповідно до частини 1 статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Частиною 3 наведеної статті ГПК України визначено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ" на дії приватного виконавця.

Керуючись ст. ст. 231, 232- 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІХІМ" у задоволенні скарги на дії приватного виконавця у справі № 910/4437/22.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.06.2023.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Оксана ГУМЕГА